- брати активну участь у доборі членів, керівних органів цих організацій;
- постійно навчати їх формам, методам та практичній діяльності;
- особисто брати участь у їх засіданнях, зборах;
- враховувати у своїй діяльності пропозиції громадських організацій;
- доповідати командиру про роботу організацій, відстоювати їх інтереси;
- узгоджувати плани роботи громадських організацій.
громадський організація військовий виховання
2. Робота громадських організацій у підрозділах
У військових підрозділах, важливим чинником виховної роботи виступають громадські організації. До складу громадських організацій підрозділу входять:
- Рада військового колективу – постійно діючий громадський орган військовослужбовців підрозділу, що обирається відкритим голосуванням на загальних зборах особового складу підрозділу, як правило, у складі 7-11 чоловік з числа найбільш авторитетних військовослужбовців і діє у відповідності з положенням, яке затверджене наказом командуючого військами №186 від 23.09.1992 р. у ротах і їм рівних підрозділах.
-Рада прапорщиків – утворюється у відповідності з положенням затвердженим наказом командуючого військами від 24.11.1994р. № 237, у батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявності в них не менше 15 прапорщиків.
- Редколегія стінного друку – обирається на загальних зборах особового складу підрозділу відкритим голосуванням в кількості 3-5 військовослужбовців, здібних та маючих певні навички та якості в опоряджувальній роботі строком на 1 рік.
- Рада народознавчої світлиці – обирається на загальних зборах особового складу підрозділу відкритим голосуванням у складі 5-7 чоловік з найбільш підготовлених військовослужбовців, що мають певний досвід в оформленні наочної агітації, створенні та утриманні живого кутка та квітів, організації проведення духовно-освітніх заходів.
-Пост громадського контролю – створюється у відповідності з положенням, затвердженим наказом командуючого військами від 29.07.1993р. № 130, у ротах і їм рівних підрозділах.
Всі ці органи колегіальні, але кожен член громадського органу, в який він обраний, має свою ділянку, напрямок або сектор роботи.
Організація і зміст роботи ради військового колективу підрозділу.
Рада військового колективу обирається на загальних зборах підрозділу, як правило, у складі 7-11 чоловік, строком на 1 рік. На зборах також обирається голова ради та 1-2 його заступники. Вищим органом ради військового колективу є загальні збори військовослужбовців підрозділу, які проводяться у разі необхідності, але не рідше одного разу на місяць.
Рада військового колективу свою роботу будує планово.План роботи складається на місяць. Пропозиції до плану готує голова ради військового колективу, план розглядається й затверджується на засіданні ради, підписується головою.
Засідання ради військового колективу проводяться у разі необхідності, але не рідше, ніж двічі на місяць. Засідання ради проводить голова: на засіданні повинні бути присутні не менше ніж дві третини членів ради.
Протоколи загальних зборів, засідань ради військового колективу веде голова чи один із членів ради.
Рішення ради (загальних зборів) приймається, якщо за нього проголосувало не менш половини присутніх членів ради. Ухвалені рішення повинні носити конкретний характер з вказівкою строків проведення заходів та відповідальних за їх проведення осіб.
Кожен з членів ради військового колективу повинен відвідувати її засідання, брати активну участь у їх підготовці та роботі, своєчасно та повно виконувати прийняті рішення. На засідання ради військового колективу можна запрошувати командира підрозділу, його заступника з виховної роботи.
Гласність роботи ради військового колективу, оперативність доведення його рішень до кожного члена колективу забезпечується регулярною інформацією членів ради на загальних зборах підрозділу та через використання засобів виховної роботи (стінний друк, технічні засоби, радіомовлення).
На першому після виборів організаційному засіданні ради можуть бути визначені сектори або відповідальні особи за напрямами громадської діяльності
Сектори ради військового колективу можуть бути такі:
- надання командирам допомоги у підтриманні високої бойової готовності, якісному виконанні службово-бойових завдань, зміцненні військової дисципліни, навчанні та вихованні військовослужбовців;
- соціального та правового захисту військовослужбовців;
- спортивно - масової роботи;
- організації дозвілля, проведення культурно-масових заходів та зв’язків з громадськими організаціями.
Кожний сектор або напрям громадської діяльності очолює член ради військового колективу з урахуванням здібностей і побажань. До нього можуть входити декілька чоловік, у такому разі вони розподіляють між собою окремі ділянки роботи.
Приблизний зміст роботи секторів Ради військового колективу.
“Сектор надання допомоги командирам у підтриманні високої бойової готовності, якісному виконанні службово-бойових завдань, зміцненні військової дисципліни, навчанні та вихованні військовослужбовців”:
- бере участь в організації та проведенні заходів, спрямованих на виховання військовослужбовців у дусі вірності конституційному обов’язку, військовій присязі;
- виховання у особового складу почуття високої відповідальності за стан бойової готовності, оволодіння військовою майстерністю, сумлінного виконання завдань бойової служби;
- розуміння державної важливості завдань, які виконують Внутрішні Війська МВС України. Формування у військовослужбовців високих морально-психологічних якостей, зміцнення дисципліни та правопорядку.
“Сектор соціального та правового захисту військовослужбовців” допомагає командирам:
- контролювати дотримування Закону “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.”;
- здійснювати допомогу командуванню у забезпеченні військовослужбовців усіма видами постачання
“Сектор спортивно-масової роботи” за згодою командира підрозділу організовує:
- роботу спортивних секцій;
- проводить спортивні змагання з різних видів спорту.
“Сектор організації дозвілля, проведення культурно-масових заходів та зв’язків з громадськими організаціями.“ Спільно з командирами та їх заступниками з виховної роботи організовує:
- естетичне, художнє виховання військовослужбовців, використовуючи кіно, радіо, телебачення, виставки, музеї, театри, художню та мемуарну літературу;
- готує та проводить бесіди, диспути, тематичні вечори, культпоходи, обговорення кінофільмів тощо;
- підтримує зв’язки з громадськими організаціями (Комітетом солдатських матерів, жіночими радами, радами офіцерів та прапорщиків) з метою виховання військовослужбовців.
Рада військового колективу звітує про свою роботу на загальних зборах особового складу один раз у півріччя (січень – лютий, липень – серпень).
З метою обміну досвідом, вивчення практики роботи з головами рад військових колективів у частинах, з’єднаннях у січні, липні проводяться одноденні семінарські заняття.
Рада військового колективу - веде таку документацію (Додаток№2):
- список членів ради військового колективу із закріпленням їх за секторами;
- плани роботи ради військового колективу;
- протоколи засідань ради військового колективу;
- протоколи загальних зборів особового складу підрозділу.
Організація і зміст роботи ради прапорщиків.
Ради прапорщиків утворюються у батальйонах та окремо дислокованих ротах при наявності в них не менше 15 прапорщиків.
У підрозділах; розташованих одному військовому містечку, за рішенням командира частини створюється одна рада, яка об’єднує прапорщиків цих підрозділів.
Рада обирається на загальних зборах прапорщиків відкритим (за рішенням зборів - таємним) голосуванням у складі 5-9 чоловік, на 2 роки.
Голова ради прапорщиків обирається на загальних зборах. На організаційному засіданні ради обираються відкритим голосуванням 1-2 заступники голови.
Командир підрозділу спрямовує діяльність ради прапорщиків на успішне виконання службово-бойових завдань. Він періодично заслуховує інформацію голови ради, пропозиції ради враховує у своїй управлінській діяльності.
Безпосередню відповідальність за організацію роботи ради несе заступник командира підрозділу з виховної роботи.
Рада прапорщиків проводить засідання не менше 1 разу на місяць, а також загальні збори прапорщиків - не менше 1 разу на квартал, після узгодження з командиром і його заступником з виховної роботи. Не пізніше 5 днів після засідання (зборів) оформляється протокол, де відображаються розглянуті питання та прийняті рішення.
Робота ради прапорщиків планується на місяць, плани роботи затверджуються на засіданні ради і підписуються її головою).
Всі рішення рада приймає відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш 2/3 присутніх на засіданні членів ради.
Після закінчення терміну своїх повноважень рада прапорщиків звітує загальним зборам прапорщиків про виконану роботу.
Метою роботи ради прапорщиків є:
- виховання у прапорщиків високої відповідальності перед народом України, постійної готовності до захисту Української держави, формування в них високих моральних якостей, активності й відповідальності за виконання службових і громадських обов’язків;
- згуртування прапорщиків навколо патріотичної ідеї державної незалежності України, вірності своєму обов’язку - захисника Батьківщини;
- встановлення справедливості та соціальної захищеності прапорщиків від грубощів і свавілля, приниження особистої гідності, а також допомога у питаннях поліпшення умов життя, відпочинку прапорщиків і членів їхніх сімей.