де N=30 - число світильників, шт;
F = 3120 лм - світловий потік лампи;
N=2 - число ламп у світильнику;
S - площа приміщення, що освітлюється;
z=1,1 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп (відношення Еср/Емин);
k3 - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи, значення k3 = 1,5
η - коефіцієнт використання освітлювальної установки.
Для визначення η необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнта відображення світлового потоку від стелі, стін і підлоги. Тип світильника і коефіцієнти відображення світлового потоку відомі, для знаходження ηнеобхідно визначити значення індексу приміщення і.
Індекс приміщення і. визначається рівнянням:
(4.2)де А,В,h - відповідно довжина, ширина, висота приміщення в м.
hп - висота від поверхні до світильника, визначається висотою приміщення (Н, м) і висотою умовної робочої поверхні (hР = 0,8 м) по формулі:
hп =Н- hс- hпр=3-0-0,8 = 2,2 [м](4.3)
Підставляємо отримане значення hп у формулу (12.2) і знаходимо індекс приміщення:
По визначаємо, що світильник має криву сили світла Г-1. Визначаємо коефіцієнт використання освітлювальної установки, що дорівнює 89%. Підставляємо всі знайдені величини у формулу 12.1 для Еф:
[лк] (4.4)Тому що отримана величина Еф < Ен, для досягнення нормативної освітленості необхідно або збільшити кількість світильників, або збільшити потужність ламп. Порахуємо степінь збільшення W:
(4.5)Тепер можна обчислити необхідна кількість світильників:
шт.(4.6)Збільшимо кількість світильників до 26 шт. Тоді
Таким чином, при збільшенні кількості світильників на 26 штук фактична освітленість Еф практично відповідає нормативному значенню освітленості Ен = 400 лк. Такий ефект може бути отриманий при заміні лампи з великим світловим потоком. Порахуємо необхідний світловий потік лампи:
[лм] (4.8)Так, якщо всі лампи типу ЛБ-40 у комп'ютерному залі замінити на лампи типу ЛТБ-65 з F = 3980 лм, те ЕФ буде дорівнювати:
[лк](4.9)Таким чином, у цьому випадку фактична освітленість також буде практично відповідати нормативному значенню.
ВИСНОВКИ
У XXI сторіччя ми вступили в «інформаційну епоху». Нова епоха ставить перед шкільною освітою і нові проблеми - підготувати учнів до життя у швидко мінливому інформаційному суспільстві, у світі, де прискорюється процес появи нових знань, постійно виникає потреба в нових професіях, у безперервному підвищенні кваліфікації. І ключову роль у рішенні цієї проблеми грає здатність сучасної людини володіти інформаційними і комунікаційними технологіями. Нові інформаційні технології стають невід'ємною частиною життя сучасної людини. [19, c. 67]
Стрімкий розвиток науки інформатики впливає на зміст, форми і методи викладання шкільної дисципліни інформатики. З одного боку, зміст шкільної освіти з інформатики дуже швидко коригується в змозі встигнути за розвитком науки; з іншого боку, новітні інформаційно-комунікаційні технології, які породжує розвиток інформатики, значно змінюють характер усієї освіти, і в тому числі освіти з інформатики.
Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створив нові, так звані соціальні сервіси Інтернету, які мають могутній вплив на розвиток освіти (в педагогіці з’явився термін „освіта WEB 2.0”);
У своєму досліджені ми з’ясували, що застосування соціальних сервісів Інтернет при вивченні теми «Історія інформатики» сприяє підвищенню мотивації і результативності навчання, оволодінню учнями навичок ефективного, осмисленого застосування нових інформаційних технологій.
На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження ми розкрили сутність розвитку соціальних сервісів Інтернету та їх вплив на розвиток освіти.
Теоретично обґрунтували необхідність використання технологій WEB 2.0 в процесі навчання інформатики.
Таким чином, значна частина сервісів WEB 2.0 мають властивості, що дозволяють ефективно використовувати їх у навчальному процесі в системі освіти практично на всіх рівнях. Великою перевагою сервісів є їхня доступність, дружність і безкоштовність.
Варто розширювати дослідження з знаходження можливості застосування цих сервісів у навчальному процесі. Їх можна проводити в рамках наукового напрямку, що носить назву електронна педагогіка, предметом дослідження якої є навчальний процес у ІКТ. У зв'язку з цим однієї з актуальних задач електронної педагогіки стає розробка методик застосування WEB2.0 у навчальному процесі.
1. Вернадский В.И. «Памяти академика К.М. фон Бера » // В.И. Вернадский «Труды по истории науки в России» М., Наука.– 1984 г.
2. Вернадский В.И. «Мысли о современном значении истории знаний» (доклад на первом заседании Комиссии по истории знаний АН 14 ноября 1926 г.) // «Владимир Вернадский. Жизнеописание. Избранные труды. Воспоминания современников. Суждения потомков» М., Современник.- 1993.
3. Микола Володимирович Тимофєєв- Ресовский: Нариси. Спогаду. Матеріали//Укладач Н.Н. Воронцов. - Москва: Наука, 1993.
4. Репресована наука //Під загальної ред. М.Г. Ярошевского. С.Петербург: Наука, 1994.
5. Э. Шноль. Герої й лиходії російської науки. Москва: Крон- Прес, 1997.
6. Я.И. Фет история информатики исследования, публикации, преподавание)[Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://newasp.omskreg.ru/intellect/f28.htm
7. И.А. Апокин, Л.Е. Майстров. Развитие вычислительных машин. М.: Наука, 1974.
8. И.А. Апокин. Кибернетика и научно-технический прогресс (история и перспективы). М.: Наука, 1982. 244 с.
9. В.Б. Бирюков. Кибернетика, информатика, вычислительная техника, автоматика: проблемы становления и развития. Вклад отечественной науки// Кибернетика: прошлое для будущего. Этюды по истории отечественной кибернетики. Теория управления. Автоматика. Биокибернетика. М.: Наука, 1989.
10. М.Г. Гаазе-Рапопорт. О становлении кибернетики в СССР//Кибернетика: прошлое для будущего. Этюды по истории отечественной кибернетики. Теория управления. Автоматика. Биокибернетика. М.: Наука, 1989.
11. Г.Н. Поваров. Ампер и кибернетика. М.: Сов. Радио, 1977..
12. Г.Н. Поваров, А.Е. Петров. Русские логические машины/Кибернетика и логика. Математико-логические аспекты становления идей кибернетики и развития вычислительной техники. М.: Наука, 1978.
13. Б.Н. Малиновский. Академик С. Лебедев. Киев: Наукова Думка, 1992.
14. Б.Н. Малиновский. Академик В. Глушков. Киев: Наукова Думка, 1993.
15. Б.Н. Малиновский. История вычислительной техники в лицах. Киев: Фирма КИТ, ПТОО "АСК", 1995.
16. Компьютеры в Европе. Прошлое, настоящее и будущее//Труды Международного Симпозиума по истории создания первых ЭВМ и вкладе европейцев в развитие компьютерных технологий/Институт кибернетики АН Украины. Киев: Феникс.
17. Морзе Н.В. Методика навчання інформатики № 1.Київ: Навчальна книга, 2004.
18. Юнов С.В. О принципе историзма в обучении информатике № 1, 2009. Журнал «Информатика и образование». М.: Издательство «Образование и Информатика».
19. Пустовалова Г.П. Исторический материал на уроках математики // Начальная школа. - 2004. - № 6.
20. Селиванова О.Г., Семейшева Е.П. Первая встреча с прошлым. Активная познавательная деятельность младших школьников как условие формирования исторических понятий и представлений // Начальная школа. - 2000. - № 11.
21. Крутецкий В.А. Психология математических способностей школьников. М., «Просвещение», 1968.
22. Хуторской А.В. Эвристическое обучение // Педагогика. Основы общей педагогики. Дидактика / Учебное пособие. И.И. Прокопьев, Н.В.Михалкович. – Мн.: ТетраСистемс, 2002.
23. Баранова Е.В. Гогун Е.А. і ін. Методичні рекомендації з використання інструментального комп'ютерного середовища для організації уроків у початковій школі.- Спб.: Издат. "Анатолія", 2003.
24. Іntel "Навчання для майбутнього" - К.: “Нора-прінт”, 2006.
25. Крук Л.В. Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. festіval.1september.ru.
26. Е.Д. Патаракин. Сетевые сообщества и обучение. - М.: ПЕР-СЭ, 2006, с. 112.
27. 25 фактов про web 2.0, Подготовлено редакцией «Большого города» [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://www.affinity.ru/sobitiya/web/?ID=139
28. Тим О’Рейли. “Что такое WEB 2.0” // “Компьютерра online”, 2005, [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://www.computerra.ru/think/234100/
29. M.. Campbell-Kelly and W. Aspray. Computer: A History of the Information Machine. New York: Basic Books, 1996. - 332 pp.
30. Закон України «Про охорону праці», нова редакція, м. Київ, 21 листопада 2002 р., № 229-І
31. Основи охорони праці: Навчальний посібник / За ред. проф. В.В.Березуцького.–Х.: Факт,2005.