У перспективі, зазначає В.Симонов, основна задача освітнього менеджменту полягатиме в інтегруванні невизначеності в систему прогнозування, прийняття рішень та організаційну структуру, що потребує від менеджера високого професіоналізму - здатності до адаптації, інноваційної діяльності.
Щоб об'єднати всі елементи освітньої діяльності і використовувати можливості, що виникають під час інтеграції елементів діяльності, потрібна влада і глибоке розуміння еволюції взаємодії всіх частин системи.А також бажання і вміння запроваджувати інтегральні можливості в життя, час для його втілення. Таким суб'єктом освітньої діяльності на рівні навчальної групи є вчитель і викладач. Він, по суті, єдиний суб'єкт, якому надані повноваження починати або припиняти навчальний процес. Це також залежить від учнів, що згодом стають повноправними суб'єктами навчальної діяльності.
Погляд на ефективність управління навчальним процесом багато в чому залежить від відповіді на питання - чи є учень, що безпосередньо бере участь у навчальному процесі, керованим об'єктом або він є одночасно і кінцевим суб'єктом управління, що приймає самостійні рішення.
Людина в системі управління розглядається в трьох аспектах :
- у межах самоорганізації;
- у межах суборганізації вона є організатором інших систем і підсистем;
- у межах метаорганізації вона сама є предметом, який організовують інші люди.
Саме частина управління, що характеризується впливом суб'єкта управління на людей,багатьма авторами визначається як керівництво, або менеджмент.
Як пише Л.І. Євенко, «менеджмент - це вміння досягати поставленої мети, використовуючи працю, інтелект, мотиви поведінки інших людей. Менеджмент - управління - функція, вид діяльності щодо керівництва людьми в різноманітних організаціях.» [69].
Аналізуючи управління із загально правової точки зору, І.Волков дає таке визначення: «Керівництво - процес правової організації і управління спільною діяльністю членів колективу, який здійснюється керівником як посередником соціального контролю і влади» [14].
Керівник у сфері освіти, якщо він прагне стати високопрофесійним працівником, має досконало вивчити об'єкт управління, тобто структуру освітньої системи і всі процеси, що в ній відбуваються, бездоганно знати цей об'єкт, і насамперед - школу. Проте знати не як учитель, який має справу з окремими освітніми процесами, а як керівник, що бачить їх з позицій системного цілого і спроможній організувати прийняти управлінських рішень зі знанням справи, тобто специфіки школи.
Професійна специфіка менеджменту в освіті полягає:
- у суб'єктивності, особистісності об'єкта впливу, а також його результат;
- у значній залежності результату (особистості дитини) від ступеня гуманізації управлінської концепції менеджера;
- у багаторівневій будові системи управління, яка зумовлює опосередкованість, віддаленість кінцевого результату від безпосередніх продуктів діяльності менеджерів ( управлінських рішень).
Залежно від логічної основи, управлінська діяльність менеджера освіти може бути проаналізована за змістом і метою ( цільові посадові функції), а також за процесом - як процесуальні, динамічні ( оперативні ) функції.
Провідною фігурою менеджменту є менеджер. У школі провідна фігура учитель. Тепер ми вже знаємо філософію менеджменту, його теоретичні та практичні принципи, а тому маємо право зробити висновок, що вчитель не є менеджером у повному розумінні цього поняття. Професійним обов'язком його є навчання дітей, вирішення цілого комплексу світоглядних проблем шкільного рівня. Але в діяльності вчителя великою мірою проявляються і загальні функції менеджера.
Головний напрямок у роботі педагога - це вдосконалення змісту, методів та прийомів навчання, виховання та розвитку дітей. На основі концепції шкільного менеджменту слід реалізувати особливий підхід, у відповідності з яким педагогам повинна надаватися така допомога з боку керівників шкіл, виховання та розвитку. Концепція шкільного менеджменту змінює роль педагогів, вимагаючи від них максимальної уваги до політики, стратегії і тактики школи, її технологічних, процедурно-ритуальних та естетичних цінностей. Це положення вимагає від учителя творчості та гнучкості у формуванні установок і мотивів навчання, розвитку, раціонального використання часу.
Один з найбільш серйозних напрямків менеджменту в діяльності педагога - вдосконалення навчальних програм і процесу навчання, які безпосередньо пов'язані з функціями вчителя. І хоч програми ( стратегія та принципи) знаходяться поза компетенцією вчителя, їх успішна реалізація (тактика) залежить від визначення розумних об'ємів матеріалу до кожного уроку, обмежень, послідовності вивчення, оцінки та уточнення навчальної програми за допомогою тестів та особистого досвіду. Концепція шкільного менеджменту дозволяє вчителям коригувати навчальні програми у відповідності до підбору учнів, запитів учнів та їх батьків, доцільно вибирати раціональні методи та експериментувати з ними.
Наступний напрямок менеджменту в діяльності вчителя - інформація та комунікація. Вчитель - фігура, яка визначає вирішення всіх проблем навчально - виховного процесу в школі. Обов'язкова умова цього - постійна висока інформованість, знання результатів новітніх досліджень психолого-педагогічної науки, присвячених удосконаленню технологій навчання, виховання та розвитку.Складовими компонентами педагогічного менеджменту є люди, технології, стратегії, структури, цілі, завдання, процесії, культура.Цикл менеджменту включає в себе планування, визначення умов, організацію, мотивацію, стимулювання, керівництво.Все це вимагає від учителя постійного вдосконалення професіоналізму, підвищення рівня загальної культури.
Система підвищення кваліфікації вчителя знаходиться, в основному, поза школою, проте педагогічний менеджмент передбачає численні методики, методи та прийоми професійного росту педагогів безпосередньо в школах, в процесі взаємонавчання рівних колег, тому що інші форми піднесення майстерності носять результативний характер, що ставить вчителя в нерівні умови і протидіє гуманному характеру взаємовідносин учителів.Пропонуємо для порівняння основні компоненти змісту діяльності вчителя та менеджера з метою виявити те спільне, що дозволить підсилити елементами менеджменту професійну підготовку вчителя.
| Учитель | Менеджер |
| Керівник і організатор життя та діяльності колективу учнів | Керівник і організатор діяльності трудового колективу |
| Мета діяльності | |
| Виховання, навчання, розвиток дітей: підготовка до самостійного життя та праці | Задоволення потреб суспільства, людини, отримання прибутку |
| Основні завдання | |
| 1. Розвиток особистості учнів | 1. Розкриття творчого потенціалу працівників |
| 2. Виховання учнів | 2. Формування трудового колективу |
| 3. Формування системи знань, умінь і навичок учнів | 3. Отримання максимального прибутку |
| Об'єкт діяльності | |
| Учнівський колектив | Трудовий колектив |
| Основні функції | |
| 1. Конструктивна2. Організаторська 3. Комунікативна4. Виховна5. Інформаційна6. Дидактична7. Розвиваюча8. Орієнтацій на9. Мобілізаційна10. Дослідницька | 1. Управлінська 2. Організаторсь-ка3. Комунікативна4. Дидактична5. Виховна6. Контролююча7. Екологічна8. Дослідницька9. Орієнтацій на10. Конструктивно - технологічна |
Професійні вміння
| 1. Перфективні -адекватно сприймати та розуміти психіку дітей | 1. Уміння адекватно сприймати та розуміти психіку підлеглих |
| 2. Конструктивні - ставити ясні цілі, висувати завдання, проектувати навчлаьно - виховний процес | 2. Бути винахідливим, гнучким, адекватно реагувати на зміни ситуації |
| 3.Експресивні - ефективно виражати свої емоції, володіти собою | 3. Ефективно володіти собою |
| 4. Академічні - займатися позитивною діяльністю | 4. Доцільно використовувати час |
| 5. Дидактичні - передавати свої знання та вміння | 5. Мати чіткі особисті цілі та цінності |
| 6. Комунікативні - спілкуватися, здійснювати вплив на людей | 6. Займатися саморозвитком |
| 7. Організаторські -організовувати діяльність учнів та свою особисту | 7. Здійснювати вплив на людей |
| 8. Дослідницькі - виявляти, вивчати та вирішувати проблеми | 8. Передавати свої знання підлеглим |
| 9. Спеціальні - за характером спеціальності | 9. Формувати робочі групи |
З вище зазначеногозрозуміло, що в змісті діяльності вчителя та менеджера багато спільного. Головне - вчитель та менеджер є організаторами діяльності людей. Практично збігаються і функції. Все це дозволяє нам зробити висновок про те, що концепція наукового менеджменту може бути з успіхом використана для посилення професійної підготовки вчителя, керівника закладу освіти.
Наступним логічним кроком у розкритті питання стилів педагогічної діяльності у процесі управління навчанням обдарованих дітей буде тлумачення основних стилів керівництва у контексті сприятливих умов для обдарованої молоді.
Попередньо ми дійшли до висновку, що найбільш вдало можна організувати навчальний процес обдарованих дітей, враховуючи інноваційні педагогічні підходи, зокрема, особистісно-зорієнтоване навчання.
Як відомо феномен особистісно-зорієнтованої діяльності полягає в тому, що педагог, який володіє інформаційно-діяльнісною компетентністю і здатний конструювати моделі суб’єкт-суб’єктної взаємодії, одночасно проектуючи можливі результати діяльності і поведінки дітей, перестає бути вчителем у традиційному авторитаристському уявленні про його особистість. Педагог стає фасилітатором, тобто людиною, яка допомагає, підтримує, схвалює, ініціює, стимулює мотивацію дитини як потребу виявити себе в русі до успіху, індивідуально особистісному зростанню. Такий учитель супроводжує рух дитини в її розвитку на всьому педагогічному маршруті до успіху, досягнення, до інтелектуального і творчого зростання, морального та громадянського самоствердження.