Питання бібліотечної освіти висвітлюється на сторінках спеціального журналу “JournalofEducationforLibraryandInformationScience”, який видається Асоціацією бібліотечно-інформаційної освіти 5 разів на рік з 1960 року, та на сторінках інших періодичних видань з питань бібліотечної справи. Публікації, присвячені бібліотечній освіті, відображають в базах даних - з питань освіти - ERICта з питань бібліотекознавства - LISA.
Акредитацію вищих бібліотечних закладів США та Канади здійснює Комітет по акредитації Американської бібліотечної асоціації.
В розробці основних положень акредитації взяли участь Асоціація бібліотечно-інформаційної освіти разом з представниками 17 американських та канадських бібліотечних та інформаційних асоціацій.
Кожна бібліотечна школа чітко формулює свої цілі та завдання, які відповідають загальним принципам бібліотечної справи та бібліотечної освіти та потребам конкретної групи бібліотек або групи споживачів інформації.
Один раз на п’ять років спеціальна комісія по акредитації, до складу якої входять науковці, викладачі, бібліотекарі-практики, перевіряє наскільки програма, кількість та склад викладачів, студентський склад, матеріальні ресурси тощо відповідають сформульованим конкретною бібліотечною школою цілям. Викладачі та керівництво мають взяти до уваги та запровадити в життя рекомендації комісії по акредитації.
Учбові плани розробляються кожною бібліотечною школою самостійно. В них виділяються вибіркові дисципліни та обов’язкові. Обов’язкові предмети, так зване “ядро" предметів, мають вивчати всі студенти. В різних школах різна кількість (до 7) обов’язкових дисциплін. Наприклад, в бібліотечній школі католицького університету Америки (м. Вашингтон) до обов’язкових належать такі курси:
- Організація інформації;
- Інформаційні джерела та служби;
- Інформаційні системи в бібліотеках та центрах інформації;
- Бібліотеки та інформація в суспільстві.
В Іллінойському університеті м. Урбана-Шампейн:
- Основи бібліотекознавства та інформатики;
- Організація бібліотечних матеріалів;
- Інформаційні джерела та обслуговування.
Ці курси висвітлюють основи комплектування та організації інформації, доступу та розповсюдження інформації, основні технологічні питання, організацію людських ресурсів і, що є дуже важливим - положення, стандарти, етичні вимоги та проблеми, які постають перед інформаційними професіоналами. З числа обов’язкових дисциплін в останні роки виключаються такі дисципліни, як каталогізація і класифікація та автоматизація бібліотечних процесів. Це пов’язано з тим, що не всім бібліотекарям це потрібно в зв’язку із функціонуванням в США системи централізованої каталогізації, а питання автоматизації органічно увійшло у всі курси, які читаються в бібліотечних школах, бо вона активно застосовується в бібліотечній та інформаційно-бібліографічній діяльності.
В деяких школах серед обов’язкових курс “Довідково-бібліографічна робота”, або “Інформаційно-довідкове обслуговування”.
Відповідно до сфери своїх інтересів студенти обирають курси за вибором. Наприклад, в Іллінойському університеті студенти вибирають серед 47 дисциплін. У Католицькому університеті Америки серед 64 дисциплін студенти мають обрати шість курсів, які відповідають їх спеціалізації, інтересам та потребам.
Галузева підготовка здійснюється в ході вивчення бібліографії певного предмету чи комплексу наук (з суспільних, гуманітарних, природничих наук, техніки, економіки, бізнесу, охорони здоров’я тощо). Позитивний відгук бібліотекарів знаходить організація спеціальних курсів, які передбачають одночасне вивчення галузевої бібліографії і відповідної галузі знання на не бібліотечних факультетах. Серед інших предметів, можна вибрати практичну роботу в конкретній бібліотеці і відпрацювати в ній 120 годин на семестр і зарахувати такий практикум замість одного з курсів за вибором. Якщо студенти вибирають курси, які вимагають користування комп’ютерною лабораторією, наприклад, курс “Інформаційний пошук в режимі on-line (віддаленого доступу) ”, з них стягується додаткова сплата.
Серед напрямків спеціалізації для вибору відповідних предметів в Католицькому університеті Америки студентам пропонують:
- Вузівські та наукові бібліотеки;
- Архіви;
- Інформаційні служби з біомедицини;
- Мистецтво книги (рідкісна книга, спеціальні колекції, реставрація та зберігання);
- Обслуговування дітей та юнацтва;
- Проектування та створення систем зберігання та доступу інформації;
- Менеджмент інформаційних ресурсів;
- Інформаційне обслуговування юридичних наук у вузівських, наукових та спеціальних бібліотеках, в приватних юридичних фірмах, урядових агентствах та в органах суду;
- Музичні бібліотеки;
- Інформаційні та довідково-бібліографічні системи;
- Обслуговування медіа документами в шкільних бібліотеках;
- Спеціальні бібліотеки та бібліотеки корпорацій.
В 1993 р. поряд з магістерськими 25 акредитованих бібліотечних шкіл США пропонували докторські програми навчання. Для здобуття ступеня доктора філософії (PhD) студентам необхідно мати ступінь магістра, за три роки вивчити ряд поглиблених курсів та захистити дисертацію. В Іллінойському університеті, наприклад, їм необхідно прослухати п’ять курсів (Методи наукових досліджень, Історія засобів комунікації та бібліотек, бібліографічна організація інформації та бібліотечних матеріалів, Соціальні засади бібліотекознавства та інформаційні науки, Менеджмент бібліотек та інформації), підготувати та виголосити наукову доповідь з теми свого дослідження, виконати та захистити дисертацію.
Як правило, студенти не одразу закінчують навчання і отримують ступінь магістра, а з перервою в навчанні. Здобувши ступінь бакалавра, працюють в бібліотеці, здобувши кошти, вчаться далі.
Переважна більшість студентів бібліотечних шкіл мають досвід роботи в бібліотеках. Як розказали нам в бібліотечній школі Іллінойського університету, середній вік їх студентів - 30-31 рік. В 1998 р. вік 72,6% студентів бібліотечних шкіл США перевищував 30 років, тільки 7,1% студентів мали вік від 20 до 24 років. В 1990 р. середній вік студентів був 27 років, а в 1989 р. вік по шукачів докторського ступеня - 33,6 років.
В бібліотечних школах США особлива увага приділяється студентам з фізичними та психічними обмеженнями, їм надаються додаткові освітні послуги, створюються умови для навчання. Готуються також спеціалісти для бібліотек, які обслуговують людей з фізичними обмеженнями, розроблюються та читаються спеціальні курси.
Навчаючись, студенти можуть брати повний курс (це як правило один-півтора роки), або виконувати магістерську програму поступово, на протязі більш довгого періоду.
В останні роки в США поширюється концепція “віддаленої освіти”, спрямована на розповсюдження освіти за допомогою використання сучасних комунікаційних технологій. Така форма освіти вперше виникла у відкритому університеті Великобританії, тепер застосовується у багатьох розвинутих країнах, та країнах, що розвиваються.
Наприклад, в 1992 р. Аризонський університет пропонував освітню програму для одержання звання магістра бібліотекознавства (для шкільних бібліотек) через освітню мережу Університету інтелектуального удосконалення. Ця мережа на протязі 24 годин на добу транслює різні освітні програми з метою надання рівних можливостей в одержанні якісної освіти для студентів в різних куточках Америки. Освітня програма демонструється на екрані телевізора, який отримує сигнал від супутника, або за допомогою кабельної мережі.
В 1993 р. в коледжі бібліотекознавства та інформаційної науки університету Південної Кароліни вчили 145 студентів з інших штатів за допомогою віддаленої інтерактивної системи. Школа бібліотекознавства та інформаційної науки Гавайського університету теж застосовує таку систему освіти. В цьому університеті технологія дозволяє здійснювати і зворотній зв’язок - від студента до викладача, наприклад, за допомогою телефону. Гавайський університет планує поширити трансляцію освітньої програми з бібліотекознавства на більший регіон Азії.
З метою надання кращих можливостей для одержання вищої освіти викладачі бібліотечної школи Католицького університету Америки проводять заняття із групою студентів - працівників бібліотеки Конгресу США безпосередньо в приміщенні цієї бібліотеки наприкінці робочого дня.
Основними формами організації учбового процесу в бібліотечних учбових закладах США є лекція, семінарське заняття, колоквіуми, різні види практичних занять. Лекції займають третю частину учбових годин, самостійна робота студентів в два рази перевищує аудиторні заняття.
Оцінка знань студентів в американських бібліотечних школах здійснюється в середині і в кінці семестру. Оцінюється виконання практичних, лабораторних, проектних робіт, перевіряються всі види письмової звітності студента про виконану в семестрі роботу. Облік успішності здійснюється по системі “кредитних одиниць”, якими оцінюється трудомісткість курсу. Кожний семестровий лекційний курс оцінюється в три “кредитні одиниці”. Студент зобов’язаний набрати не менше 36 кредитних одиниць лекційних курсів, що рівнозначно 12 предметам за семестр.
бібліотечна освіта америка працівник
Контроль знань є завершальним етапом навчання. Випускний письмовий екзамен проводиться протягом трьох годин. Студент має право вибрати 5 тем із запропонованих 10. питання екзамену завчасно не повідомляються. Екзамен вважається складеним, якщо вірні відповіді становлять від40 до 50 %. Перевірка знань по практичним аспектам бібліотекознавства, бібліографії і інформатики здійснюється протягом всього учбового року.