Смекни!
smekni.com

Врахування особливостей психічного, фізичного і соціального розвитку дитини у дошкільному віці під час організації педагогічного середовища у системі "Дитина-група однолітків" (стр. 3 из 5)

Куточок театральних ігор пропонує різноманітний одяг та інші реквізити, що заохочують дітей розігрувати те, що вони бачать у своєму житті, допомагає зрозуміти свій і спробувати в ньому різні ролі. Предмети в цьому куточку підбирають вихователі. Протягом одного тижня вони можуть додати сюди предмети для миття, іншим разом щось для гри в космонавтів або циркових артистів; ще колись це може бути набір предметів по догляду за тваринами. Вибір предметів залежить від тих інтересів, які проявляють діти.

Куточок навчання грамоти має книжки і матеріали для вироблення навичок слухання й письма. Цей куточок має бути тихим, де діти можуть проглядати книжки, читати один одному або вихователь чи хтось з бажаючих батьків читатиме їм. Література повинна використовуватись протягом всього навчального дня. Дітям пропонується створювати свої власні книжки та вигадувати, розігрувати і слухати оповідання.

Куточок математики/маніпулятивних ігор містить матеріали, які діти можуть можуть брати окремо і складати їх, наприклад, ігри «склади малюнок» і малі кубики. У цьому куточку є також ігри, які допомагають дітям вчитись співставляти й з’єднувати, рахувати і розкладати по категоріях; створювати свої власні ігри і розвивати навички мовлення. Заняття в цьому центрі допомагають дітям розвивати свої інтелектуальні здібності, слабку моторику і координацію очей та рук. Тут також розвиваються суспільні навички через спільну роботу, обговорення та розв’язання проблем.

Музика може використовуватись протягом всього дня для об’єднання занять. Співи, рухи, танці, музичні інструменти або тихе слухання музики вносять прекрасне у денну програму. Музика підсилює почуття, вчить ритму, лічбі та мовним структурам, зміцнює слабку і сильну моторику і дає простір для творчості.

Заняття на свіжому повітрі є критичною частиною денного розкладу. Все, що може бути вивчене викладене всередині класу, може робитися і надворі. Діти можуть вчитись соціальним навичкам, пізнавати природу і розвивати свої знання з математики. Вони також вчаться користуватись своєю слабкою і сильною моторикою під час ігор на свіжому повітрі. Творчість отримує свій розвиток назовні під час театральних ігор та групових занять. На свіжому повітрі можуть відбуватись такі заняття як приготування і споживання їжі, догляд за садовими рослинами, малювання, постановка театральних сценок, ігри із сніжками та глиною, стрибки через калюжі. Екскурсії до таких центрів району, як магазини або пожежна частина, є прямими навчальними заняттями для дітей. Заняття на свіжому повітрі створюють багато можливостей для того, щоб діти вивчали оточуючий світ, і допомагають їх зрозуміти, як вони мають увійти в цей світ. Заняття назовні розглядаються як продовження класної кімнати, і їх потрібно планувати так само ретельно, як і заняття всередині класу.

Куточок ігор з піском і водою, як у приміщенні біля столу для таких ігор, так і надворі, в пісочниці або басейні, грає велику роль у навчанні дітей. Ці куточки надають дітям масу можливостей для реалізації своїх уявлень. Користуючись цими матеріалами, діти творять, думають і спілкуються між собою. Вони використовують свою сильну і слабку моторику. У цьому куточку використовуються лопатки, сита, лійки, черпаки. Свій розвиток отримують математичні поняття, наукові ідеї та творчість.

Куточок природознавства може використовуватись для прямого відображення цікавості дітей до явищ природи і знайдених фізичних об’єктів. Учитель може влаштовувати місце в класній кімнаті для демонстрації та використання цих цікавих «цінностей». Цей куточок діяльності часто може змінюватись у відповідь на зміну інтересів, зміну пори року чи для тематичних занять. Через матеріали цього центру можна ознайомити дітей з такими фізичними властивостями тіл, як магнетизм, вологість і закон гравітації.

Навчання відбувається через природничі науки, коли діти досліджують навколишній світ надворі, дерева, рослини, тварин. Роль учителя полягає в підсиленні наукового процесу.

Матеріали з різних куточків можуть передаватися від одного центру до іншого. Наприклад, діти можуть перенести іграшкових тварин зі столу для іграшок до центру гри з кубиками, коли вони будують зоопарк і потребують тварин, щоб помістити їх у вольєри. Вчителі заміняють матеріали в куточках діяльності протягом всього року, щоб була певна доповнююча змінююча обстановка.

Вчителі відповідають за створення відповідного оточення, заохочення до спілкування, задоволення допитливості та спостереження за дітьми таким чином, щоб можна було адаптувати види діяльності до дитячих потреб, що змінюються. Індивідуальні та групові у малих групах навчальні заняття плануються протягом всього тижня для того, щоб зосередитись на спеціальних навчальних завданнях, визначених вчителями і батьками. Коли сім’ї приходять до класу, що належить до програми «Я у світі», вони відчувають енергію та навчання, що виражається в розмовах дітей, спілкуванні, вправах, виборі та виробленні вмінь, необхідних для їх формування як продуктивних і творчих членів суспільства.

Індивідуальна відповідність

У кожної дитини є своя унікальна схема й графік розвитку, а також індивідуальні риси характеру, стиль навчання та сімейна спадковість і попередня підготовка. І навчальний план, і спілкування з дорослими повинні бути підпорядковані індивідуальним рисам характеру дитини. А також повинні викликати у дитини інтерес і розуміння.

Щоб забезпечити індивідуальну відповідність занять, вихователі повинні уважно спостерігати за кожною дитиною, її можливостями, потребами, інтересами, темпераментом і манерою навчання. Це також потребує ґрунтовного знання потенційних видів діяльності в кожному з куточків групи.

Діти, які отримують завдання, що відповідають їх рівневі розвитку, почуватимуть себе впевнено, зможуть і охоче візьмуться за дослідження нових ідей і видів діяльності. Діти, для яких вимоги будуть поставлені вище або нижче їх рівня розвитку, можуть втратити інтерес і занудьгувати, занепокоїтись або впасти в розпач.

Індивідуалізація через ігри

Ігри є серцевиною хорошої програми виховання дітей у ранньому віці. Дослідження ролі ігор показують, що вони складають важливу частину життя малих дітей. Ігри і розвиток ідуть разом, тому оточення для малих дітей має забезпечувати широкі можливості для вільних ігор. Ігри проводять найрізноманітнішими способами: самотня гра з предметами; неструктурована, асоціативна гра з однією іншою дитиною, складні драматичні ігри з реквізитом та іншими дітьми; і більш структуровані групові ігри, коли діти стають старшими.

Експерти вважають: «дітям потрібно гратись, щоб розвивати свої пізнавальні та моторні навички, вивчати навколишній світ і своє місце в ньому. Діти розвивають соціальні навички через взаємодію із своїми ровесниками. Вони вивчають правила, те, як вони встановлюються і як вони пов’язані з судженнями та справедливістю. Вони навчаються тому, як співробітничати і як ділитися. Вони розвивають самосвідомість, успішно вирішуючи свої внутрішні проблеми, взаємодіючи з іншими дітьми і вправляючись з особистими, фізичними, інтелектуальними та соціальними завданнями.»

Розвиток ігор підтримується за допомогою облаштування всередині групи і на свіжому повітрі, встановлене для куточків діяльності. У цих куточках розширений навчальний план, з використанням реальних занять, торкається інтересів кожної дитини, її розуміння, підготовки та оточення, і відповідає здібностям кожної дитини. Таким чином, кожен куточок стає лабораторією для ініціативи, творчості та уяви дітей.

Куточки діяльності визначають облаштування й планування класної кімнати, однак види діяльності не обмежуються окремими куточками. Наприклад, ляльки можна робити в куточку мистецької діяльності, але використовувати в куточку ігор з кубиками, де діти побудували мистецький театр, або в куточку театральних ігор, де діти вирішили використати стіл замість сцени. Можливість гнучкого використання матеріалів забезпечує визначення змісту програми у відповідності з інтересами дітей.

Розпорядок дня дає дітям час і можливість обирати, які центри їх цікавлять. Спочатку діти, які не мали можливості бачити одразу таку кількість обладнання, можуть швидко переходити від одного куточка до іншого. Однак з часом вони зосереджуватимуться на тих завданнях, які їм цікаві в обраних ними куточках. Ігри повинні бути самокерованими; тому діти повинні мати можливість переходити від одного куточка до іншого за своїм власним темпом.

Матеріали, що є в куточках, стимулюють і покликають дітей до використання всіх їхніх розумових зусиль. Шляхом експериментування, досліджень та відкриттів, діти випробовують свої ідеї та накопичують інформацію своїми індивідуальними способами. Саме таким чином діти розвивають навички віднайдення й розв’язання проблем, критичного мислення, вибору та розвитку понять.

Піком діяльності в куточках є момент, коли діти починають спонтанно взаємодіяти зі своїми ровесниками. Коли вони спілкуються один з одним та з дорослими, вони розвивають свої соціальні навички. Під час гри діти також розвивають свою слабку і сильну моторику та координацію своїх очей і рук.

Вихователь грає роль підсилювача. Він готовий розширити та розвинути гру, знаючи, коли поставити питання, яке вимагає розгорнутої відповіді, що стимулюватиме мислення. Він знає, коли подати відповідну інформацію, коли виправити неправильне уявлення, коли дати нові матеріали, і, якщо це можливо, коли організувати нові вправи, як, наприклад, короткі екскурсії, що додатково стимулюватимуть інтерес та навчання дітей.

Щоденний розклад, повинен бути спрямований на безпеку й прогнозованість. Матеріали повинні відповідати потребам розвитку і допитливості. Вихователі повинні спостерігати, як діти взаємодіють з ровесниками і з матеріалами, щоб визначити їх сильні сторони і їхні потреби. Правила допомагають дітям засвоїти, що турбота про кожного є невід’ємною частиною дитячого закладу.