Основна частина кваліфікаційної роботи магістра складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
В розділах основної частини подають:
- огляд джерел інформації за темою і вибір напрямків досліджень;
- виклад загальної методики і основних методів досліджень;
- експериментальну частину і методику досліджень;
- відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;
- аналіз і узагальнення результатів досліджень.
В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою, Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Загальний обсяг огляду джерел інформації не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини кваліфікаційної роботи магістра.
В другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. В теоретичних кваліфікаційних роботах магістра розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають, в експериментальних - принципи дії і характеристики розробленої апаратури, оцінки похибок вимірювань.
В наступних розділах повинні бути показані етапи розробки автором кваліфікаційної роботи магістра загальної методики досліджень; висвітлена суть методів досліджень; подані відомості про проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження. Викладення теоретичної частини роботи повинно відповідати системному підходу, тобто мати у своєму складі розробку математичної моделі системи або процесу, що досліджується; аналіз властивостей моделі та результати її дослідження; обґрунтування вибору методу оптимізації параметрів моделі; результати синтезу системи і її теоретичного або експериментального дослідження.
Експериментальна частина роботи може мати у своєму складі результати розробки обладнання, на якому виконувалися дослідження. Практичне значення роботи може супроводжуватися розрахунками і кресленнями автоматизованого обладнання і систем управління, які створено внаслідок впровадження результатів досліджень.
Серед креслень, що висвітлюють практичну складову частину кваліфікаційної роботи магістра, при розробці автоматизованого обладнання і системи управління при необхідності можуть бути такі:
— схема функціональної структури;
— структурна схема комплексу технічних засобів;
— схема зовнішніх з'єднань;
— схема автоматизації;
— структурна схема розподілу системи;
— креслення загального виду;
— креслення установки технічних засобів;
— принципова схема.
— схема алгоритму
"Схема функціональної структури" містить:
— елементи функціональної структури АС (підсистеми АС);
— автоматизовані функції і (чи) задачі (комплекси задач);
— сукупності дій (операцій), виконуваних при реалізації автоматизованих функцій тільки технічними засобами (автоматично) чи тільки людиною;
— інформаційні зв'язки між елементами із зовнішнім середовищем з короткою вказівкою змісту повідомленні і (чи) сигналів, переданих по зв'язках, і при необхідності, зв'язку інших типів (вводу, підпорядкування і т.д.);
— деталізовані схеми частин функціональної структури (при необхідності).
"Структурна схема комплексу технічних засобів" містить склад комплексу технічних засобів і зв'язку між цими технічними засобами, або групами технічних засобів, об'єднаними по яких-небудь логічних ознаках (наприклад, спільному виконанню окремих чи декількох функцій, однаковому призначенню і т.д.).
При виконанні схеми допускається:
— вказувати основні характеристики технічних засобів;
— представляти структуру КТС АС (при необхідності) декількома схемами, першої з який є укрупнена схема КТС АС у цілому.
На "Схемі зовнішніх з'єднань" указують:
— електричні проводи і кабелі, імпульсні, командні, живильні.. продувні і дренажні трубопроводи, захисні труби, короби (із указівкою їхнього номера, типу, довжини і при необхідності, місць приєднання), що прокладаються поза щитами і кросовими шафами;
— добірні пристрої, чуттєві елементи, регулювальні органи і т.п., що вбудовуються в технологічне устаткування і трубопроводи з указівкою номерів їхніх позицій по специфікації устаткування і номерів креслень їхньої установки;
— прилади, регулятори, виконавчі механізми і т.п., установлювані поза щитів із указівкою номерів їхніх позицій по специфікації устаткування і номерів креслень їхньої установки;
— щити і пульти з указівкою їхніх найменувань і позначення таблиць з'єднань, таблиць підключень;
— пристрої захисного заземлення щитів, приладів і інших електроприймачів, виконані відповідно до діючого нормативно-технічній документації;
— технічні характеристики кабелів, проводів, сполучних і розподільних коробів, труб, арматур і т.п., передбачених даною схемою і необхідне їхнє число;
— таблицю застосованих у схемі умовних позначок, не передбачених діючими стандартами.
На схемі допускається вказувати інші види технічних засобів і давати текстові пояснення.
"Схема автоматизації" містить:
— спрощене зображення чи об'єкта його частини, для якої складена схема;
— засобу технічного забезпечення, що беруть участь у процесі, відображеному на схемі, за винятком допоміжних пристроїв і апаратури (джерела живлення, реле, магнітні пускачі);
— функціональні зв'язки між засобами технічного забезпечення;
— зовнішні функціональні зв'язки засобів технічного забезпечення з іншими технічними засобами;
— таблицю застосованих у схемі умовних позначок, непередбачених діючими стандартами.
На схемі допускають необхідні текстові пояснення.
У "Структурній схемі розподілу системи" вказують основні функціональні складові частини (структурні елементи), що визначають склад системи, підсистеми, їхні взаємозв'язки і призначення в системі, підсистемі.
"Креслення загального виду" щита (пульта) містить:
— компонування і розташування приладів, апаратури, елементів мнемосхем і монтажних виробів, установлюваних на фронтальній площині щита, чи робочої площини пульта і на внутрішніх площинах щита, або пульта;
— види на площині (чи їхня ділянки) щита, чи пульта в місцях введення електричних і трубних проводок з розташуванням спрощеного зображення вступних пристроїв;
— схему розташування шаф, чи панелей у плані (у випадку багатошкального чи багатопанельного щита, чи пульта);
— перелік щитів (пультів) приладів, апаратури, монтажних виробів і матеріалів, поміщених на кресленні.
На кресленні допускають необхідні текстові пояснення.
"Креслення установки технічних засобів" відображує рішення по установці засобів технічного забезпечення в обсязі, що відповідає вимогам ГОСТ 2.109 до монтажних креслень.
На "Принциповій схемі" (електричній, пневматичній, гідравлічній) приводять:
— принцип дії;
— склад, основні технічні характеристики і взаємодія засобів -технічного забезпечення АС, призначених для здійснення функцій керування, регулювання, захисту, виміру, сигналізації, живлення й ін.;
— таблицю застосованих на схемі умовних позначок, не передбачених діючими стандартами;
— необхідні текстові пояснення;
— місця установки приладів і засобів автоматизації і підключення до них електричних і трубних проводок.
На "Схемі алгоритму" приводять схему алгоритму виконання проектної процедури (операції). Схема алгоритму представляють одним з наступних способів:
— графічний (у виді схеми);
— табличний;
— текстовий;
— змішаний (графічний або табличний з текстовою частиною).
Спосіб представлення алгоритму вибирає виконавець, виходячи із сутності описуваного алгоритму і можливості формалізації його опису.
Алгоритм у вигляді схеми виконують за правилами, встановленими ГОСТ 19.002 чи ГОСТ 19.005. Алгоритм у виді таблиць виконують за правилами, установленим ГОСТ 2.105. Алгоритм у виді текстового опису виконують за правилами, установленим ГОСТ 24.301.
У висновках до кожного розділу з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. За результатами досліджень студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених у розділі задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів).
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Обсяг розділу "Охорона праці" не повинен перевищувати 5% від обсягу основної частини. Перелік питань, які висвітлюються у розділі, визначаються консультантом з цього напрямку.
Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів.
У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в кваліфікаційній роботі магістра наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.