Дидактичний проект підготовки робітника за фахом "Кравець 4 розряду" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Особливості конструювання двошовного рукава до пальто" (стр. 3 из 7)

професійний кравець пальто конструювання

Підручник №1

«Конструирование женской одежды на типове и нетиповые фигуры» Шершнева Л.П. Москва, 1980. – 232 с.

Підручник №2

«Конструирование одежды с эллементами САПР» Коблякова Е.Б., Москва, 1988 г. – 464 с.

Підручник №3

Коваленко О.Е., Брюханова Н.О., Корольова Н.В., Шматков Є.В. «Методика професійного навчання: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів інженерно-педагогічних спеціальностей. – Хпраків: ВПП «Контраст», 2008. – 488 с.

Спираючись на стратегічні і тактичні цілі навчання, загальною метою вивчення теми «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто» є вивчення особливостей поузлової обробки та збірки двушовного рукава в пальто».

Дотримуючись мети даної теми ми підібрати навчально – і науково-технічну літературу з необхідною інформацією з теми «Особливості конструювання двошовного рукава до пальто». за наявністю діагностично поставленої мети – всі підручники мають однакові критерії оцінювання: у них відсутні кваліфікаційні характеристики, рівні можливого засвоєння матеріалу, цілі перед розділами, а також прикладів чи завдань із рішеннями, контрольних запитань.

Основним (з визначеннями ключових понять, описом конструкції, принципу дії установки і т.ін.) підручником можна рекомендувати №2 як основний, а №1 та №3 – як додаткову літературу.

2.3 Проектування плану та струнко-логічної схеми з теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Рис. 2.1 – структурно-логічна схема з теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

2.4 Проектування мотиваційних технологій навчання

1. Вступна мотивація з даної теми зосереджена на дослідження актуальності заданої теми, а поточна – використовується для підтримки постійного інтересу до навчальної діяльності, забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання. [11]

2. Навчальна мотивація за характером поводження учасників поділяється на зовнішню і внутрішню. Зовнішня мотивація заснована на заохоченнях, покараннях і інших видах стимуляції, що або направляють, або гальмують поводження людини. Внутрішня мотивація залежить від внутрішніх процесів, здійснюваних у свідомості людини. У такому разі змотивована діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення іншої мети. Відповідно до етапів навчального процесу мотивація може бути виражена в різних формах, що відповідають вступній частині заняття і поточній його частині.). Вступна мотивація активізує навчальну діяльність учнів, сприяє формуванню первісного бажання освоїти навчальну діяльність, викликає інтерес до процесу навчання. Основними методами є мотивуючий вступ і мотивуюча демонстрація. Мотивуючий вступ проводиться у формі бесіди, розповіді. При цьому можливо застосування різних прийомів: віднесення до особистості учня, віднесення до ситуації, приголомшення, порушення інтересу, виступ з цитатою. [10]

Поточна мотивація забезпечує оптимальне педагогічне спілкування в процесі навчання, сприяє формуванню стійкого інтересу до навчальної діяльності і підтримує цей інтерес на всіх етапах навчання.

Дані характеристики і текст мотивації доцільно використання при викладі теми: «Конструювання двушовного рукава до пальто». Дана мотивація буде доцільною при використанні в навчальній групі, так як вона сприяє активізації навчального процесу, пробудженню певних емоцій та образів в уяві учня, практичних та теоретичних навичок.

Таблиця 2.4. Дидактичні характеристики внутрішніх мотиваційних технологій навчання

Види технологій	Методи навчання	Використовувані прийоми навчання
Вступна мотивація	Мотивуючий вступ	Бесіда на тему актуальності конструювання двушовного рукава
		Віднесення до ситуації
		Розповідь про основні методики конструювання двушовного рукава
		Вступ з питаннями
	Мотивуюча демонстрація	Попереднє відвідування підприємств, розгляд устаткування, обладнання
		Попередній показ натуральних зразків двушовного рукава
Поточна і заключна мотивація	Етап викладу матеріалу: лекція, бесіда, розповідь	Орієнтація змісту навчального матеріалу на його практичний зміст і на конкретну професійну діяльність
		Демонстрація в мові практичного використання теоретичних положень, що приводяться
	У ході виконання практичних завдань	Рішення задач і завдань, виконання лабораторних робіт.

2.5 Аналіз і діагностика процесу навчання

Таблиця 2.5. Аналіз МТЗ, вибір базового матеріалу, визначення способів контролю і формування базових знань по темі: «Конструювання двушовного рукава до пальто»

Найменуваннятеми	Перелік базового матеріалу: назва дисципліни, теми, короткий зміст	Тип МТЗ	Способи реалізації МТЗ	Способи контролю базових знань	Засобу контролю базових знань	Критерії оцінки	Способи актуалізації/формування базових знань	Засіб формування базових знань
Конструювання пальта	Знання з попередньої лекції по КШВ: методи конструювання, види конструктивного моделювання одягу.	Попередня з використанням знань з різних предметів	Нагадування	Усне опитування	Питання:1. Перечислити основні методи конструювання?2. Назвіть основні види конструктивного моделювання одягу?	В обговоренні беруть участь 80% учнів, правильно відповідають – 70%	Розповідь – пояснення (20 хвилин)	План:1Згадати метод конструювання 1-го виду.2. Назвати основні прийоми при конструюванні 2–3 виду?4. Назвати основні види моделювання одягу?
Конструювання двушовного рукава до пальта	Системи конструювання, види рукавів, методи конструювання	Попередня з використанням знань з різних предметів	Нагадування	Усне опитування	Питання:1. Перечислити основні системи конструювання?2. Назвіть основні види рукавів? Розкажіть їхню класифікацію?3. Назвіть основні методи конструювання?	В обговоренні беруть участь 70% учнів, правильно відповідають – 60%	Розповідь – пояснення (20 хвилин)	План:1. Вибрати одну з систем конструювання рукава.2. Вибрати тип рукаву – двушовний.3. Визначити методи конструювання даного типу рукава.

2.6 Аналіз технічних і дидактичних засобів навчання

Ефективність використання методів навчання в сучасних ПТЗ значною мірою обумовлене наявністю матеріально-технічних засобів.

Засоби навчання – допоміжні матеріально-технічні засоби з їх специфічними дидактичними функціями, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. [10].

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

Технічні засоби навчання (ТЗН) – можна розглядати як комплекс техніко-технологічних пристроїв, що покликані з допомогою відповідних методик інтенсифікувати та оптимізувати процес пізнання шляхом активізації, перш за все, візуальної форми подачі навчального матеріалу.

Залежно від дидактичного призначення використовують як джерело знань посібник для самостійної роботи, засіб ілюстрації, повторення та систематизації. Застосовують як окремо, так і в комплексі – одночасно або послідовно поєднують різні за навчальними й виховними можливостями засоби перед поясненням, під час пояснення чи повторення навчального матеріалу.

Технічні засоби навчання розрізняють: за особливостями використовуваного матеріалу (словесний, образотворчий, конкретні мовні одиниці та схематичний показ); за видом сприйняття (зорові, слухові, наочно-слухові, аудіо, візуальні та аудіовізуальні); за способом передачі матеріалу (за допомогою технічної апаратури чи без неї – традиційним способом; в статиці чи динаміці; готові таблиці та матеріали для їх складання; картини, моделі, кінокадри, плівки); за організаційними формами роботи з ними (фронтальна – на основі демонстраційних засобів та індивідуальна – на основі розданого учням образотворчого матеріалу).

Екранні засоби. До них належать транспаранти, діапозитиви, діафільми, дидактичні матеріали для епіпроекції. [11].

Транспарант є екранним засобом зорової наочності, ефективним завдяки своїм високим демонстраційним властивостям: фронтальності, контрастності, яскравості тощо. Інформацію з екрана учні розглядають емоційно, що сприяє зосередженню їх уваги на об'єктах вивчення, а це важливо для інтенсифікації, підвищення ефективності навчального процесу.