Роль гри у навчанні дітей п'ятого року життя (стр. 7 из 9)

2.3 Вплив гри на оволодіння старшими дошкільниками навичками навчальної діяльності

У ході нашого дослідження виявилося, що відбулися істотні позитивні зміни в розумовому розвитку у експериментальної групи дошкільників за допомогою використання системи дидактичних ігор як одного із засобів розумового виховання, а також при використанні всіх засобів корекційного педагогічного впливу.

Для підтвердження цього, приведемо графічне зображення динаміки змін у рівнях розумового розвитку дітей експериментальної групи.

Діаграма 3. Зміни у рівнях розумового розвитку дошкільнят 5-го року життя до та після проведення серії навчальних занять з використанням дидактичних ігор

Вищесказане свідчить про те, що дидактичні ігри стимулюють пізнавальну діяльність і є дуже важливими для розумового розвитку дітей дошкільного віку. Це складна інтелектуальна діяльності виконується дітьми з великим інтересом, що створює умови для саморозвитку, саморуху дитячого мислення. При побудові моделі діти використовують уже наявні знання, а, втілюючи свій задум у процесі сюжетно-рольової гри, діти часто відкривають нові для себе знання й способи розумової діяльності (Гра «Місто будівельників»). Зміст дидактичних ігор формує в дітей правильне відношення до явищ громадського життя, природи, до предметів навколишнього світу, систематизує й поглиблює знання про Батьківщину, професію, трудову діяльність.

За допомогою дидактичних ігор вихователь привчає дітей самостійно мислити, використовувати отримані знання в різних умовах відповідно до поставленого завдання. Дидактичні ігри розвивають сенсорні здатності дітей. Процеси відчуття й сприйняття лежать в основі пізнання дитиною навколишнього середовища.

Висновки і методичні рекомендації

Дошкільне дитинство - великий відрізок життя дитини. Умови життя в цей час стрімко розширюються: рамки родини розсовуються до меж вулиці, міста, країни. Дитина відкриває для себе світ людських відносин, різних видів діяльності і суспільних функцій людей. Він випробує сильне бажання включитися в це доросле життя, активно в ньому брати участь, що, звичайно, йому ще недоступно. Не менш сильно дитина прагне і до самостійності.

Дошкільне дитинство - період пізнання світу людських відносин. Дитина моделює їх у сюжетно-рольовій грі, що стає для нього провідною діяльністю. Граючи, він учиться спілкуватися з однолітками. Це також період первісного становлення особистості. Центральними новотворами цього періоду можна вважати супідрядністю мотивів і самосвідомість.

Сприйняття в дошкільному віці утрачає свій початковий афективний характер: перцептивні й емоційні процеси диференціюються. Сприйняття стає осмисленим, цілеспрямованим. У ньому виділяються довільні дії - спостереження, розглядання, пошук. Значний вплив на розвиток сприйняття робить у цей час мова - те, що дитина починає активно використовувати назву якостей, ознак, станів різних об'єктів і відносин між ними. Називаючи ті чи інші властивості предметів і явищ, він тим самим і виділяє для себе ці властивості; називаючи предмети, вона відокремлює їх від інших, визначаючи їхній стан, чи зв'язки дії з ними, - бачить і розуміє реальні відносини між ними.

В останні роки практика застосування ігрових завдань визначила методичну думку, що зараз настав час узагальнення практичного досвіду, об'єктивної оцінки доцільності застосування ігрових завдань, визначення їх питомої ваги та місця у системі навчання. Гра дозволяє яскраво реалізувати всі провідні функції навчання: освітню, виховну та розвивальну, які діють в органічній єдності.

Участь у творчій діяльності забезпечує формування інтелектуальних умінь вищого порядку, оскільки при творчому підході до пізнання вибір методів оволодіння зумовлюється не тільки змістом, але і внутрішніми чинниками, – наявністю припущень, гіпотез.

За своєю суттю дидактичні ігри – це така форма організації навчання, виховання і розвитку особи, яка здійснюється вихователем на основі цілеспрямовано організованої діяльності дітей, яка спочатку мотивована на успіх, здійснюється за спеціально розробленим сценарієм і правилами, максимально спирається на самоорганізацію дошкільників; відтворює або моделює досвід людської діяльності й спілкування.

Проведене дослідження свідчить, що за допомогою правильним чином організованих дидактичних ігор, і зокрема інтелектуальних ігор, можна значно підвищити ефективність процесів формування інтелектуальних умінь молодших школярів, в цілому зробити більш приємним процеси навчання і виховання дитини.

Гра – сучасний засіб діагностики психічного стану дитини, його особового розвитку і чудовий метод корекції тих або інших дефектів, недоліків, відставання в розвитку.

Завдяки іграм вдається сконцентрувати увагу і залучити інтерес навіть у самих незібраних дітей дошкільного віку. На початку їх захоплюють тільки ігрові дії, а потім і те, чому вчить та або інша гра. Поступово в дітей пробуджується інтерес і до самого предмета навчання.

Таким чином, заняття, які проводяться в ігровій формі, навчать дитину виконувати різні дії, розів'є пам'ять, мислення, творчі здатності.

Аналіз теоретичних положень і методичних виводів дозволив надати результати дослідно-експериментальної роботи, проведеної на базі ДНЗ № 35 м. Рівне по підвищенню рівня розумового розвитку дітей 5-го року життя на заняттях з елементами дидактичної гри. Була простежена динаміка зміни рівня інтелектуального розвитку в процесі експериментальної роботи. За інших рівних умов на початковому етапі експерименту рівень розвитку дітей був приблизно однаковий. Аналіз результатів до й після формуючого експерименту свідчить про ефективність розробленої нами методики вдосконалювання роботи.

Результати дітей покращилися:

Низький рівень – зменшився на 2 дитини. Середній рівень - виріс як у цілому по показниках сформованості пізнавальних процесів, так і в окремо взятих показниках (наприклад, елементи логічного мислення з 25% - 4 дитини до 50% - 8 дітей; увага з 18,75 % - 3 дитини до 43,75%-7 дітей і т.д.) Високий рівень - виріс з 0% до 12,5% - 2 дитини; сприйняття з 6,25% - 1 дитина до 62,25% - 10 дітей і т.д.).

На жаль залишилися шестеро дітей на колишньому низькому рівні. Але, зважаючи на те, що експериментальна робота була нетривалою, можна припустити, що при систематичному та цілеспрямованому проведенні занять які містять елементи дидактичних ігор, кількість дітей 5-го року життя, які мають низький рівень розумового розвитку значно зменшиться.

Таким чином, можемо відзначити позитивну динаміку зміни рівня сформованості розумового розвитку у дітей 5-го року життя після проведення серії занять з використанням дидактичних ігор.

У процесі роботи були замічені такий зміни: діти стали більш активними, самостійними і уважними, підвищився рівень сприйняття інформації та запам'ятовування. Деякі помітно розширили свої знання, за рахунок спілкування в грі з іншими дітьми, вони не тільки стали вирішувати завдання без усякої наочної опори, але й самостійно придумувати нові ігри, залучаючи до них і інших дітей.

Зрозуміло, дане дослідження не претендує на досить повне, і питання залишається актуальним. Однак у плані підвищення ролі дидактичних ігор у самостійній пізнавальній діяльності дітей та визначенні їх впливу на підвищення рівня інтелектуального розвитку перероблені відомі методичні аспекти й адаптовані для дітей середнього дошкільного віку в конкретних умовах дитячої установи.

Методичні рекомендації

Виходячи з аналізу дослідно-експериментальної роботи, можна дійти висновку, що роль дидактичних ігор у розвиткові пізнавальної та інтелектуальної діяльності дітей буде значимою, якщо педагогічна робота з їхнього використання буде носити цілеспрямований і планомірний характер, Для того щоб створити такі педагогічні умови необхідно:

1. Систематично давати дітям можливість використовувати свої знання на практиці;

2. Сприяти самореалізації дітей у різних видах ігрової діяльності;

3. Розвивати пізнавальну діяльність дітей, через нетрадиційний підхід до використання дидактичних ігор у педагогічній діяльності.

Список використаної літератури

1. Актуальні проблеми дошкільного виховання: Міжвуз. зб. наук. праць / А.М. Богуш, Т.І. Поніманська. – Рівне: Рівненський держ. педагогічний ін-т, 2004. – 176 с.

2. Бойченко Н.А., Григоренко Г.И., Коваленко Е.И., Щербакова Е.И. Сюжетно- ролевые игры дошкольников. – К.: Радянська школа, 1982.

3. Бондаренко А.К. Дидактические игры в детском саду. – М.: Просвещение, 1991. – 160 с.

4. Болотин Л.Р., Т.С. Комарова, С.П. Баранов. Дошкольная педагогика – М.: Академия, 1997 – 240 с.

5. Валитова И.Е. Психология развития ребенка дошкольного возраста. Минск, 1997.

6. Ващенко Г. Роль ігрової діяльності у навчанні // Ващенко Г. Загальні методи навчання. - К., 1997. – С. 366-380.

7. Венгер Л. За допомогою наочних моделей. Дослідження розвитку пізнавальних здатностей у дошкільному віці // Дошкільне виховання. – 2005. – № 3. – С. 6-7.

8. Воробьева Е.Н. Изменение форм и содержания познавательной деятельности детей дошкольного возраста на занятиях. – Рязань, 2001. – 79с.

9. Воспитателю о детской игре.: Пособие для воспитателей детского сада/ Под ред. Т.А. Марковой. – М.: Просвещение, 1982. – 128 с., ил.

10. Выготский Л.С. Собрание сочинений. В 6-ти т. – Т.4, М., 1984.

11. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. // Психология развития. СПб – М. – Харьков – Минск, 2001.

12. Гринченко И.С. Игра в теории, обучении, воспитании и коррекционной работе. Учебно-методическое пособие – М.: «ЦГЛ», 2002. – 80 с.

13. Денисюк О. У центрі уваги – раннє дитинство // Дошкільне виховання. – 2003. – № 8. – С.10.