Реферат
Проблемаконструювання тестів успішності студентів
План
Вступ
1. Аналіз проблеми
2. Класифікація тестів, їх функції
3. Особливості розробки тестів
Висновки
Література
тест успішність контроль знання
Вступ
"Тести" і "тестова перевірка знань" – ці слова стали особливо актуальними у педагогіці вищої школи і практиці роботи навчальних закладів в умовах Болонської угоди. Але чи не спрощуємо і не примітивізуємо ми цей метод контролю учбової і навчальної діяльності? Навіть звичні для нас форми, методи і засоби контролю останнім часом піддавалися грунтовній ревізії, незважаючи на те, що їх доцільність вже доведена століттями, а неспроможність не доведена зовсім. То чи варто так охоче відмовлятися від власних же здобутків на користь суперечливої і багатоликої зарубіжної практики тестового контролю і оцінювання? Чи готові ми до такої реформації?
Щоб дати відповіді на ці запитання і розв’язати актуальну для сучасної педагогіки проблему технології доцільного тестування у навчальному процесі необхідно сформувати надійне дидактико-психологічне підгрунтя. Розробка окремих питань вказаної методики контрольно-оцінної діяльності А.М.Аванесовим, Л.Ф.Бурлачуком та С.М.Морозовим, А.А.Киверялгом та окремі не завжди високопрофесійні публікації у періодичних виданнях не дозволяють створити ні методологічне, ні методичне забезпечення проблеми тестування у навчальному процесі вищої школи.
Метою роботи є спроба узагальнити наявні розробки з досліджуваної проблеми і з позицій системного підходу виявити особливості конструювання тестів успішності студентів педагогічного вузу в умовах кредитно-модульної системи та Болонської угоди.
1. Аналіз проблеми
Не заперечуючи самої можливості впровадження у вітчизняній вищій педагогічній школі зазначеного новаторського підходу щодо засвоєння окремих навчальних предметів у курсі теоретичної підготовки майбутнього фахівця та маючи відповідний досвід роботи в умовах Болонської угоди та кредитно-модульної системи зазначимо:
1) названий метод контролю може бути ефективним за умови детального технологічного відпрацювання його механізму;
2) абсолютизація тестової методики контролю в умовах педагогічного вузу неприпустима через специфіку професійної діяльності, до якої готують спеціаліста;
3) якщо говорити про рівень професійної підготовки як якість особистості, тільки результатів її тестової перевірки недостатньо.
Отже більш важливою, на нашу думку, на даному етапі є розробка дидактико-психологічних основ тестування з метою збереження притаманних вітчизняній педагогіці вищої школи демократизації, гуманізації, комплексності та об’єктивності всіх ланок навчального процесу.
Метод тестів має психологічну першооснову. "Тест (від англ. test– проба, випробування, перевірка) – стандартизоване, часто обмежене у часі випробування, призначене для встановлення кількісних (і якісних ) індивідуально-психологічних відмінностей", - так визначає сутність тесту Л.Ф.Бурлачук та С.М.Морозов, автори "Словника-довідника з психологічної діагностики" [2, с.139]. Стандартизація тесту – це процедура одержання показників по тесту для репрезентативних груп досліджуваних, чим досягається співставність одержаних результатів у різних досліджуваних.
К.К.Платонов зазначає, що "...тест будується за принципом психологічного моделювання і подальшого психологічного аналізу, що дає можливість одержати цінні дані для вивчення особистості та її потенційних можливостей" ,а ..."використання тестів у зарубіжній психології набуло форми тестування" [6, с.152]. Оскільки у вітчизняній психології, отже і у інших галузях вітчизняної науки, тестування довгий час вважалося неприйнятним методом вивчення особистості, теорія проблеми не розроблялася. Тому сьогодні склалася ситуація, коли ми робимо спробу, по-перше, використовувати тестування без належної теоретичної та практичної розробки технології цього процесу; по-друге, використовувати цей метод у соціології та педагогіці без врахування специфіки цих наук. Виникає необхідність узагальнення універсальних за своїм характером розробок щодо застосування тестування та виявлення теоретичних основ конструювання і впровадження тестових методик у галузі педагогіки в цілому та педагогіки вищої школи зокрема.
У психології частковим аналогом тестів, які використовуються у навчальному процесі, є тести досягнень. Як зазначає англійський психолог Пол Клайн, професор університету м.Ексетера (Шотландія), один з провідних спеціалістів у галузі психодіагностики, тести досягнень (attainmenttest) – це "...тести, спрямовані на оцінку досягнутого рівня розвитку умінь, навичок та знань" [4, с.15]. На відміну від тестів інтелекту, тести досягнень "...відображають не стільки вплив накопиченого досвіду, загальних здібностей на поведінку та розв’язання тих чи інших задач, скільки вимірюють вплив спеціальних програм навчання, професійної та іншої підготовки на ефективність навчання того чи іншого комплексу знань, формування різних спеціальних умінь" [2 , с. 142].
Отже тести досягнень дозволяють реалізувати діагностику успіхів індивіда після завершення навчання. Це перша особливість тестів досягнень (отже – і тестів успішності). Другою особливістю цих видів тестів є їх спрямованість на вимірювання досягнень досліджуваних у певній галузі на момент контролю, у той час як тести загальних здібностей дозволяють передбачати у певній мірі і прогноз подальшої діяльності, здійснити передбачення майбутнього розвитку.
2. Класифікація тестів, їх функції
Тести досягнень прийнято поділяти на широкоорієнтовані (метою вивчення у даному випадку є оцінка навичок з огляду на основні, розраховані на тривалий час, цілі навчання, наприклад, для виміру впливу навчання на логічне мислення, на прийоми розв’язання широкого кола завдань) та методики з конкретних навчальних предметів і на дослідження засвоєння конкретних тем, частин навчальної програми, комплексів дій тощо (тобто тести успішності).
У педагогіці, як стверджує А.А.Киверялг [5], використовуються тести успішності – серія стандартизованих коротко і точно сформульованих завдань, згідно яких учень (студент) повинен дати короткі і точні відповіді, вказавши їх серед запропонованих можливих варіантів відповідей. Оцінюється якість тестування за порядковою або інтегральною шкалою вимірювання, специфічною для даного тесту. Психологи доводять, що тестова форма прийнятна далеко не всіма школярами. Тестові завдання викликають психологічні труднощі у всіх учнів (студентів), за винятком тих, які мають теоретичний тип мислення, легко засвоюють спосіб дії, вміють оперативно здійснювати операцію переносу засвоєного у нову ситуацію. Разом з тим навіть серед цих учнів (студентів) психологічний дискомфорт виникає у тих, хто має високий рівень креативності, оскільки рамки тестування стримують їх творчість.
Тестам успішності притаманні всі типові переваги і недоліки програмованого контролю. До недоліків належать такі: причиною неправильної відповіді може бути не тільки незнання, але й нерозуміння завдання; не завжди за тестами, які подані у альтернативній формі, можна з’ясувати, як знайдено правильний варіант, або чому обрано саме цей варіант; шляхом тестової перевірки неможливо з’ясувати ідейні переконання і особистісну оцінку явищ; масове застосування тестів у навчальному процесі призводить до механічного засвоєння навчального матеріалу тощо.
У навчальному процесі тести успішності виконують такі функції [5] :
- дидактичну (визначають рівень сформованості знань, умінь і навичок у межах одного навчального предмета);
- вивчення особистості (дають можливість диференціювати учнів(студентів) за рівнем знання предмета, щоб врахувати це у подальшій роботі);
- прогностичну (чи володіють учні (студенти) знаннями, необхідними для подальшого вивчення предмета);
- вимірювання і порівняння (вираження результатів тестування у цифрах дає точну інформацію про рейтинг учнів (студентів) та динаміку засвоєння ними навчального матеріалу);
- зворотного зв’язку (дає інформацію про успішність самим учням і вчителеві);
- навчальну (результати тестування обов’язково аналізуються);
- координуючу (результати тестування дозволяють вносити поточні корективи у навчальний процес і з’ясовувати посильність матеріалу, що вивчається) .
Як метод контролю тести успішності мають переваги у порівнянні із звичайною оцінкою-балом, оскільки вони орієнтовані на вимір засвоєння ключових понять, тем і елементів навчальної програми, а не конкретної сукупності знань, як це відбувається під час оцінювання оцінкою-балом. Тести успішності завдяки стандартизованій формі оцінки дозволяють співвіднести рівень досягнень особистості з предмету в цілому, з окремих суттєвих його елементів із аналогічними показниками у класі або у будь-якій іншій виборці досліджуваних. Результат тестування має більш об’єктивний характер, ніж традиційна шкільна оцінка.
3. Особливості розробки тестів
Розробка тестів, які базуються на навчальних програмах, мають ряд особливостей.
1) Важливим є добір тестових завдань, пов’язаних із планованою для тесту змістовою валідністю.
2) Тести успішності мають обмежену галузь застосування, яка, як правило, розповсюджується на окремі стадії навчання (навчальний рік, етапи навчальної програми). Умовою розробки і стандартизації таких тестів є опора на стандартні програми навчання.
Як зазначають Л.Ф.Бурлачук і С.М.Морозов, більшість тестів досягнень і тестів успішності є тестам швидкості, а основним показником продуктивності роботи досліджуваного є час, за який він правильно виконав якнайбільше завдань[2]. Отже як правило, тест включає велику кількість однорідних завдань. Обсяг матеріалу визначається таким чином, щоб за відведений час (постійний для досліджуваних) ні один з них не встиг виконати правильно всі завдання. Тоді показником продуктивності буде кількість правильно виконаних завдань. Для таких тестів існує і певна процедура визначення надійності, внутрішньої узгодженості та дискриминативності завдань.