15. У шкільній програмі спосіб відведення снаряду не обмовляється. Але як показав аналіз літературних джерел, найбільш ефективний спосіб відведення снаряду (замах) по дузі «вперед-вниз-назад», оскільки при його виконанні: збільшується амплітуда замаху, більша свобода рухів руки зі снарядом, відображає природний рух; збільшує можливість використання в роботі м'язів руки; і тулуба використовується, як в метанні на точність (влучність), так і в метанні на дальність використовується при метанні різних снарядів (списа, гранати), тобто, можливе позитивне перенесення.
Тому, саме цьому способу відведення снаряду (по дузі «вперед-вниз назад») доцільно навчати школярів, починаючи з молодших класів, і його ми використовуємо в експериментальній методиці.
В процесі навчання техніці метання малого м'яча слід чергувати імітаційні вправи без снаряду, імітаційні вправи з снарядом, вправи, що завершуються кидком м'яча. Імітаційні вправи дають можливість виконувати завдання одночасно проаналізувати зовнішню структуру руху і не витрачати час на підбір снаряду, що підвищує моторну щільність уроку.
У шкільній програмі при навчанні метанню метод навчання по частинах, є основним. На наш погляд це недоцільно, оскільки приводить до невиправданих тимчасових витрат і не сприяє формуванню структури цілісної дії. Відомо, що руховий навик, не є сумою складових його окремих рухів. Техніка виконання рухових дій розглядається як система рухів (Н.А. Бернштейн, 1966; Д.Д. Донський), остання ж характерна своєю цілісністю на основі тісної взаємодії елементів. Тому в експериментальній методиці ми переважно використовуємо метод навчання в цілому.
У шкільній програмі метання з одного кроку передбачено тільки в 4-му класі, тобто навчання йде в статиці. По експериментальній методиці метання з одного кроку дається вже в 1-му класі, а в 3-му з трьох кидкових кроків, навчання йде в динаміці, що відповідає структурі метального руху. Тим паче, що руховий апарат дітей б-10 років пристосований в основному до динамічних навантажень, а не до статичних.
Методична послідовність навчання учнів метанню способом «із-за голови через плече» в школі є «нарощування» рухів до основного руху – фінального зусилля. Але у зв'язку з дискретністю процесу навчання метанню в школі і «зацикленню» на елементах техніки дана ідея не працює, і на практиці ми маємо не сформовану структуру метального руху, яка характеризує ступінь оволодіння руховою дією [52].
Правильне формування координаційної структури основної вправи, що дозволяє оволодівати технікою і видозмінювати її залежно від зовнішніх умов і індивідуальних особливостей учнів забезпечується за наступних умов:
До початку навчання створити базу формування навику в метанні, тобто необхідний рівень фізичних якостей.
Займатися технікою метання не епізодично – (не тільки на уроках в 1 і 4 чвертях, а систематично, тобто включаючи метання і його елементи впродовж всього навчального року, в уроки різної спрямованості.
Основний принцип навчання «від головного до другорядного». Головне в метанні – це саме метання, що виконується на основі зусиль крупних м'язових груп [45].
Основний акцент при навчанні робити на узгодження рухів різних частин тіла, що є необхідною умовою формування структури всієї метальної дії, а не окремих його частин. Тому в процесі занять (у підготовчій частині уроку) включати вправи, що вимагають узгоджених рухів різних частин тіла (тулуба і рук; тулуба і ніг; ніг, тулуба і рук). Прагнути переважно використовувати метод розучування в цілому у поєднанні з методом навчання по частинах (в міру необхідності).
При навчанні доцільно застосовувати різні орієнтири: звукові, зорові, тактильні, за допомогою яких створюється орієнтовна основа дії, що прискорює процес формування рухового навику (розмітка; підрахунок; виключення зорового аналізатора).
Давати вправи на диференціювання в просторі і на м’язові зусилля, тобто розвивати м'яз, як орган чуття.
- Розширити арсенал засобів навчання з допомогою:
- широкого застосування ігор і естафет з м'ячем
- зміни темпу і швидкості виконання
- використання снарядів різної ваги і форми
- зміни просторових меж виконання вправи
- рекомендується використовувати вправи, які по своїй структурі відповідають основним метальним рухам
- вправи зв'язаної дії (вивченню техніки і підвищенню рівня розвитку фізичних якостей).
Для формування навику в техніці метання малого м'яча у учнів 1–3 класів, рекомендується наступна методична послідовність:
1 клас
Мета: Навчити техніки виконання метання з одного кроку (акцент на узгодження кроку лівої і замаху)
Завдання:
1. Створити у учнів уявлення про техніку метання малого м'яча.
2. Навчити техніці тримання і випуску снаряду.
3. Навчити узгодженому виконанню кроку лівою (правою) з одночасним відведенням руки, яка метає з снарядом по дузі «вперед-вниз-назад».
4. Навчити техніки метання малого м'яча з одного кроку (перенесення ваги тіла з правої на ліву).
2 клас
Мета: Навчити техніці метання м'яча з 3-х кидкових кроків (акцент на узгоджене виконання 3-х кроків розбігу).
Завдання:
1. Повторення пройденого в попередньому класі.
2. Навчити виконанню «перехресного» кроку (стрибком).
3. Навчити техніки метання з 3-х кроків розбігу (узгоджене виконання 3 кидкових кроків).
3 клас
Мета: Вдосконалення техніки метання малого м'яча з 3-х кидкових кроків (акцент на рухи у фазі фінального зусилля, як найбільш складно-координаційні).
Завдання:
1. Повторення пройденого в попередніх класах.
2. Навчити рухів у фазі фінального зусилля (послідовності включення в роботу ланок тіла).
3. Вдосконалення техніки метання з 3-х кроків розбігу.
Експериментальна методика навчання запропонована у додатку Де, у завданнях навчання, подані засоби (вправи, завдання), за допомогою яких рекомендується вирішувати дані завдання. До кожної вправи (завдання) подані методичні і організаційні вказівки, які на наш погляд, забезпечать ефективніше його виконання. Критерієм освоєння матеріалу після завдання пропонуємо використовувати контрольні вправи.
Поурочне планування навчального матеріалу з навчання техніки метання подане у додатку Знак «X» – на перетині номеру уроку і змісту навчального матеріалу означає, що на цьому уроці рекомендується дати матеріал вказаного змісту.
Для оцінки ефективності розробленої методики навчання техніки виконання метальних рухів молодших школярів на уроках фізичної культури в загальноосвітній школі використовувався паралельний порівняльний експеримент. Як чинники служили показники, що визначають рівень розвитку координаційних здібностей і показники техніки виконання метання малого м'яча (суб'єктивний – бали, об'єктивний – точність попадання в ціль).
Учнів контрольних класів протягом 7-ми уроків, передбачених для навчання метання, займалися за звичайною методикою навчання метання, а учнів експериментальних класів – за спеціально спрямованою методикою навчання. Місце, умови проведення занять і використовуваний інвентар в контрольних та експериментальних класах були однаковими. До початку проведення експерименту і після його закінчення учні всіх класів були протестовані з метою оцінки рівня розвитку рухових якостей і їх змін під час педагогічного експерименту.
Як видно з таблиці 11, за антропометричними показниками (середні показники зростання, ваги, ОГК) і по початковому рівню розвитку фізичних якостей (сила – динамометрія, вибухова сила – стрибки вгору з махом руками і без нього, координаційні здібності, спритність – виконання вправи на якийсь час, швидкість – човниковий біг 4x9 м) учнів контрольних і експериментальних класів не мають достовірних відмінностей.
Таблиця 11. Показники антропометрії і рівня розвитку фізичних якостей у контрольних і експериментальних класів, учнів, до проведення експерименту
| Дівчатка | Хлопчики | |||
| клас | Експер. (п=4б) | Контр. (п=45; | Експер. (п-43) | Контр. (n=43) |
| ріст (см) | 128,35+1,10 | 131,02+0,10 | 133,05+0,83 | 130,56+0,90 |
| Вага (кг) | 26,25+0,60 | 26,23+0,62 | 28,49+0,64 | 27,86+0,82 |
| ОГК (см) | 62,38+0,50 | 62,18+0,62 | 64,84+0,57 | 63; 93+0,68 |
| Динамометрія права рука (кг) | 8,65+0,55 | 8,67+0,54 | 11,97+0,60 | 10,58+0,57 |
| Динамометрія ліва рука (кг) | 7,92+0,50 | 7,84+0,52 | 10,74+0,52 | 9,09+0,52 |
| Стрибок вгору з махом рук (см) | 17,74+0,87 | 18,78+0,85 | 18,42+0,70 | 18,35+0,91 |
| Стрибок вгору без маху руками (см) | 16,25+0,82 | 17,07+0,55 | 16,63+0,60 | 17,21+0,77 |
| Техніка виконання вправи (бали) | 4,20+0,12 | 4,04+0,13 | 3,88+0,16 | 3,74+0,16 |
| Час виконання вправи (сек) | 8,88+0,34 | 8,71+0,47 | 8,40+0,43 | 9,20+0,61 |
| Човниковий біг 4 X 9 м (сек) | 13,45+0,19 | 12,93+0,19 | 12,48+0,14 | 12,57+0,18 |
| Кількість попадань в ціль (раз) | 0,82+0,14 | 0,75+0,13 | 1,60+0,20 | 1,87+0,20 |
З метою перевірки ефективності експериментальної методики нами був проаналізований кореляційний зв'язок кидка на точність попадання з показниками антропометрії і показниками рівня розвитку фізичних якостей до і після експерименту по класах, окремо для хлопчиків і дівчаток.
Аналіз кореляційних зв'язків результату в метанні на точність у дівчаток 1–Г класу (експериментального) показав, що до експерименту результат в метанні має великий кореляційний зв'язок з показниками рівня розвитку координаційних здібностей. Після педагогічного експерименту з'являється тенденція збільшення кореляційних зв'язків результату в метанні на точність з показниками, що характеризують техніку виконання метання, яка у свою чергу має високий зв’язок з рівнем розвитку координаційних здібностей, також зростає роль антропометричних показників.