- На парту до Віталика упала ...а) ручка, б) закладка. в) записка.
- Віталик розповів про записку ... а) учителеві, б) товаришеві, в) батькам.
- Що зробив учитель?: а) забрав записку і прочитав; б) не помітив, як Петрик кинув записку ; в) сказав записку заховати і прочитати на перерві.
- На перерві Віталик підійшов до Петрика і сказав:
а) „Вибач”; б) „Давай коня”; в) не пиши мені більше записок.
Далі варто організувати дискусію з приводу того, що думають учні з приводу вчинків героїв оповідання, задаючи питання для обговорення:
Чим був незадоволений Віталик ? Як ви вважаєте, чи правильно зробив Віталик, що розповів учителеві про записку? Як ви думаєте, чи правильно вчитель оцінив вчинок Віталика? Як ви розумієте відповідь Петрика „Кінь утік...” Що зникло – кінь чи дружба?
У підсумковій частині уроку вчитель задає учням запитання:
- Як ви вважаєте, Віталик зрозумів, що він втратив?
- - - - - - - - - - - - -
Вивчення творів В.Сухомлинського може бути пов’язане не лише з уроками читання, а й з інтегрованим курсом „Я і Україна”, природознавством, а також позакласним читанням (2, 3 клас).
Відомо, що молодші школярі краще запам’ятовують, сприймають навчальний матеріал в комплексі суміжних знань, знань про навколишнє життя, навколишню природу, світ, дійсність, рідну землю, відносини між людьми тощо.
Таку ж мету переслідує і курс „Я і Україна” та „Природознавство”.
Виховання ціннісних орієнтацій у молодших школярів за використанням творів В.Сухомлинського може бути здійснене і з використанням інтегрованих уроків (наприклад, на інтегрованому уроці з предметів „Я і Україна”, „Читання”, Природознавство, де буде вивчатися художній твір В.Сухомлинського (в даному випадку на прикладі вивчення оповідання „Камінь” (див. додаток Б). Також може бути на основі твору „Хлопчик і дзвіночок конвалії” (3 кл.).
Метою такого уроку є формування уявлення у молодших школярів про зв’язок між живою і неживою, про причинно-наслідкові зв’язки поведінки людей і стану природи на основі змісту оповідання В.Сухомлинського „Камінь”; сприяти розвитку мислення і мовлення дітей; виховувати спостережливість, вдумливе, дбайливе ставлення до природи.
На початку уроку діти пригадують твори „Як Наталя у лисиці хитринку купила”, „Ділова колиска”, а також, можливо, і „Не хочу бути слабшим”.
Щоб діти підготувалися до розуміння даного оповідання Сухомлинського, вчитель задає їм навідні запитання: „Чому вчать усі ці твори? Яка спільна тема їх об’єднує ?” (Всі вони повчального змісту).
Загальний зміст оповідання можна виразити з допомогою прислів’я „Під лежачий камінь вода не тече”.
На такому уроці з’ясовуємо з дітьми, що є для людини, для природи вода, в якому вигляді вона себе проявляє, якою буває (річка, море, дощ, сніг, струмок, джерельце, лід, пара). Вода буває чиста, прозора, дає життя всьому, що є в природі, в тому числі й людині. Далі вивчаються словникові слова, які будуть зустрічатися у творі, ключові вирази:
Пустувати – бавитися, розважатися;
подорожні – перехожі;
вирази: криниця, булькнув камінь, сумно в лузі, став дідусем.
Роздуми над змістом твору організовуємо у формі запитань, інтерв’ю:
- Що давала криниця людям ?
- Про що думав хлопчик, коли підійшов до криниці ?
- Як змінювалася природа біля засохлої криниці ?
- Що побачив дідусь, прийшовши до криниці через багато років ?
Вчитель з вихованцями організовує невимушену дискусію, задаючи питання для роздумів на зразок: „Як би виглядала криниця через багато років, якби хлопець не вкинув у неї камінь ?”, „Чи зрозумів дідусь свою провину ?”, „В чому, на ваш погляд, виражається любов до природи ?”, „Якщо з вами станеться подібна ситуація, як ви поступите ?”
Наприкінці дискусії ставимо дітям запитання на роздум: „Навіщо автор вирішив розповісти нам цю історію ?” (1) щоб діти думали про наслідки своїх вчинків; (2) щоб показати зв’язок між живою і неживою природою; (3) щоб вчити дітей любити і берегти природу.
Нагадую, зауважую дітям, що відповіді на ці запитання знаходяться у підручнику Я і Україна”, де є стаття „У природі все пов’язане”.
Такій же меті, що і в попередньому прикладі, а також як продовження останнього висновку сприятимуть і інтегровані уроки з читання та природознавства (3 клас). Крім того, вони сприяють цілісності процесу навчання, а також комплексному засвоєнню знань з різних предметів як різнобічного прояву життєвої дійсності. Такі уроки формують у школярів уявлення про різноманітність природи, різноманітність і взаємозалежність усього живого, що їх оточує, закріплюють знання про природу України (зокрема про її рослинний світ). а найголовніше – розвивають позитивне емоційне ставлення до пізнання навколишнього; виховують любов до рідного краю, дбайливе ставлення до довкілля.
Інтегрований урок можна провести і за твором В.Сухомлинського „Хлопчик і дзвіночок конвалії” (див. додаток В).
На уроці діти продовжуватимуть вивчати тему „Ліс”. До цього вони вже вивчили, які бувають ліси, а тепер будуть поглиблювати знання про дерева, кущі, трав’янисті рослини.
Діти разом з учителем пригадують, які типи лісів бувають (хвойні, листяні, змішані). Вчитель зауважує, що кожна рослинка лісу є неповторна в природі, лісі і має свою користь для людини.
Далі деякі учні з попередньо підготовленим матеріалом розповідають, які дерева ростуть у лісі (наприклад, береза, дуб), їхню природу, будову, що про них говориться у народному фольклорі, чим корисні для людини.
Згодом варто організувати роботу в групах (4 групи), де будуть читатися й вивчатися вірші про берізку, дуб. Спочатку учні читають вірші про себе або вголос. Робота в групах буде полягати у тому, що кожна група (а їх 4 – за
кількістю куплетів вірша) повинна відновити початкову форму куплета. Для цього вчитель роздає на попередньо заготованих картках „розсіяні” рядки вірша, а кожна група повинна розташувати їх й правильному порядку. Наприклад.
1 – а група: Зелені твої кіски Берізонько, берізонько.
Ти мавко лісова, Ти мавко лісова,
Вітрисько розвива. зелені твої кіски
Берізонько, берізонько. вітрисько розвива.
При ознайомленні з дубом учні слухають оповідання В.Сухомлинського „Дуб під вікном”, казки про квіти.
Далі варто приступити до опрацювання твору „Хлопчик і дзвіночок конвалії”. Вивчаються нові слова і вирази:
Пагін, зворушила, не міг відвести очей, дивовижно, висловити, зачарований.
Вчитель читає оповідання спочатку сам, задає запитання для первинного сприйняття Що найбільше сподобалося, Що схвилювало?).
Закріплюючи вивчене, учні відпрацьовують навички читання різними способами і методами. Для того, щоб діти краще засвоїли суть, зміст прочитаного, влаштовуємо (вчитель) вибіркове читання за принципом „читання – відповідь на запитання”, читання в особах.
- Прочитайте, як народилася чарівна квітка.
- Знайдіть і прочитайте, де йдеться про зустріч хлопчика і квітки.
У підсумковій частині уроку вчитель та учні з’ясовують, чим схожі обидва оповідання, а також вчитель задає дітям домашнє завдання: скласти казки про дуб, конвалію. В цьому завданні він зможе з’ясувати, що найбільше закарбувалося дітям у змісті творів.
2.3 Перевірка ефективності вивчення творів В.О. Сухомлинського орієнтованого на ціннісний компонент в експериментальному дослідженні
Наявність вищеописаних спроб, метою яких було виявлення в учнів третіх класів вміння відповідати на запитання до тексту, виділяти основні питання, на які текст відповідає, для визначення його основної ідеї, робити висновки про повчальне значення твору, стало показником того, що учні вже розвинули в собі морально-ціннісний рівень від сприйняття художніх творів і зокрема дитячих художніх творів В.Сухомлинського.
Результати відповідей на питання експериментального і контрольного класів у кількісному і відсотковому відношенні показані у таблиці 2.
Таблиця 2
| Класи | Кількість учнів, які вірно | |||||||||
| визначили головного героя та обставини сюжету | визначили причини вчинків персонажів | зрозуміли причину вчинку головного героя | визначили у творі його повчальну суть | узагальнили прочитане | ||||||
| кіл-ть | % | кіл-ть | % | кіл-ть | % | кіл-ть | % | кіл-ть | % | |
| Експериментальний | 19 | 76 | 20 | 81 | 14 | 57 | 24 | 98 | 20 | 80 |
| Контрольний | 18 | 72 | 19 | 77 | 16 | 65 | 22 | 90 | 19 | 76 |
Визначення рівня сприйняття тексту включає в себе не тільки вміння відповідати на поставлені запитання, а й самим виступати в ролі вчителя і задавати питання до тексту (в тому значенні, щоб ставити запитання до абзаців). Таким чином школярі вчаться встановлювати причинно-наслідковий зв’язок подій і суміжні з цим дії персонажів твору: що було на початку оповідання, що відбувалося потім, чим усе закінчилося.
Щоб полегшити дітям оволодіти умінням самостійно складати уявлення про ідейну суть твору, необхідно сформувати їхнє вміння з допомогою запитань, які вони самостійно будуть складати, логічно підійти до формування головної думки твору, поділу його на частини.
Щоб з’ясувати, наскільки учні третіх класів здатні самі задавати запитання до тексту, тобто виділяти основні питання, на які відповідає текст, було взято оповідання В.Сухомлинського „Який слід повинна залишити людина на землі?” (див. додаток Д). Після дворазового прочитання оповідання учителем було запропоновано поставити запитання до тексту (до його абзаців) з метою поділу його на частини і формування головної думки твору, а також побачити, на яку моральну цінність хотів звернути увагу В.Сухомлинський (а точніше більше її розшифрувати). Нижче наведені запитання, які складали діти.