Формування у молодших школярів ціннісних орієнтирів за творами В О Сухомлинського (стр. 13 из 15)

70. Сухомлинський В.О. Духовний світ школяра // Вибрані твори. У 5т. Т.1. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 209 – 402.

71. Сухомлинський В. Казки Школи під Голубим небом: Казки, притчі, оповідання / Упоряд. О.В.Сухомлинська. – К.: Освіта, 1991. – 191с.

72. Сухомлинский В.А. Книга о любви. – М.: Мол. гвардия, 1983. – С. 3-9, 10-43.

73. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу // Вибрані твори. У 5т. Т.1. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 403 – 440.

74. Сухомлинський В.О. Моральні заповіді дитинства і юності. – К.: Рад. школа. – 1966. – 232 с.

75. Сухомлинський В.О. .Павлиська середня школа // Вибрані твори. У 5т. Т.4. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 7 – 392.

76. Сухомлинський В.А. Про виховання / Сост. С.Соловейчик. – 5-е вид. – К.: Рад. школа, 1985. – С. 19-25, 115-186, 209-261.

77.Сухомлинський В.О.Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори. У 5т. Т.1. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 55 – 206.

78. Сухомлинський В.О.Серце віддаю дітям // Вибрані твори. У 5т. Т.3. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 7 – 279.

79. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори. У 5т. Т.2. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 419 – 654.

80. Сухомлинський В.О. Чиста криниця: Казки, оповідання, етюди: Для сімейного читання / Упоряд. О.В.Сухомлинської. – К.: Веселка, 1993. – 287 с.

81. Сухомлинський В.О. Щоб душа не була пустою // Вибрані твори. У 5т. Т.5. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 255 – 269.

82. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину // Вибрані твори. У 5т. Т.2. – К.: Рад. школа, 1976. – С. 149 – 416.

83. Тухаренко Л.А. Розвиток мислення та мовлення учнів на уроках рідної мови та читання // Почат. навчання та виховання. – 2007. - № 28. – С. 6-10.

84. Урок читання в 3 класі (За новим підручником О.Я.Савченко). – Х.: Основа, 2007. – 240 с.

85. Уроки читання: Розробки і конспекти уроків, літ. ігри-конкурси з читання для 1-2 класів. – К., 1997. – 32 с.

86. Хайруліна В.Відповідальність як умова вільного вибору особистості // Почат. шк.. - 2005. - № 9. – С. 10 – 12.

87. Читання в початкових класах (Спецномер газети) // Почат. освіта. – 2005. - № 18 (308).

88. Шереметьєва Н. Рослини лісу. В.Сухомлинський „Хлопчик та дзвіночок конвалії”: Інтегров. урок з читання та природознавства. 3 кл. // Почат. освіта. – 2006. - №6 (342). – С. 12-14.

89. Шульга Л. Діагностика сформованості моральних переконань в учнів початкових класів // Почат. школа. – 2005 - № 2. – С. 4 - 6.

90. Щербань П. Національне виховання в сім’ї. – К.: ПП „Боривітер”, 2000. – С. 53-190, 195-238.

Додатки

Додаток А

Розробка уроку за темою „Гарні не красиві слова, а красиві діла”

(За оповіданням В.Сухомлинського „Красиві слова і красиве діло” (3 клас)

Мета. Емоційно підготувати учнів до сприймання творів розділу; збагачувати уявлення про прояви людяності у спілкуванні; формувати уміння висловлювати морально-оцінні судження; розвивати уміння складати твори за аналогією.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського; малюнок сонечка; картки для мовної розминки.

1. Мотиваційна і змістова підготовка учнів до опрацювання творів нового розділу („Оповідання про справи твоїх ровесників”).

– Діти, на минулому уроці ми завершили велику і цікаву тему „Вірші про світ природи і дитинства”, у якій відомі українські поети розкривають світ природи, захоплень, мрій, пригод ваших ровесників. Порівнюючи ці твори, ми визначили ознаки віршованої мови, дізналися, які теми звучать у віршах Наталі Забіли, а які – у віршах Анатолія Костецького, чому у героїв віршів поетеси Тамари Коломієць такі незвичні імена та ін. тепер ми починаємо вивчати новий розділ. Відкрийте підручники на с. 65. Прочитайте вголос назву розділу. Розгляньте малюнок. Хто зображений на передньому плані (найближче до глядача)? (Замріяний хлопчик, який у щось вдивляється). Які ще образи присутні на малюнку? Поміркуйте, що чекає на нас у цьому розділі? Поміркуйте, що чекає нас у цьому розділі? Звернемося до змісту розділу (на с. 143). Прочитайте мовчки, які саме оповідання на нас чекають. Хто з авторів вам відомий? Отже, ми будемо читати твори одного жанру, але різних авторів. Цей жанр для вас не новий. Пригадайте, чим оповідання відрізняється від віршів. Прочитайте мовчки вступне слово до розділу (с. 65). Які поради нам дає укладач „Читанки”?

1. Оголошення теми уроку:

– З назви теми ви зрозуміли, що мова йтиме про вчинки і риси людини, які проявляються у спілкуванні. Тому ми сьогодні будемо працювати під промінням уявного сонечка (малюнок на дошці), яке допоможе нам розпізнати різні якості. Які саме, ви зрозумієте з подальших завдань.

Слухання віршів і розпізнавання якостей людини.

Через кладку, черезрічку В хату з магазину

я веду свою сестричку. я приніс хлібину.

Прямо в хвилі кладка гнеться, А хлібина дуже свіжа,

а Оксаночка сміється, зараз я її розріжу.

бо зі мною й через річку дам я мамі й татові,

йти сестричка не боїться. і малому братові.

М.Стельмах Дідові й бабусі

(турботливість) і сестрі Катрусі.

Г.Грайко

(щирість, дбайливість)

– Які якості героїв віршів ви розпізнали у їхніх діях?

2. Бесіда-розповідь про життя і літературну творчість В.Сухомлинського:

Пригадайте, які оповідання Василя Сухомлинського ви читали”? Прочитайте статтю на с. 66. що нового ви дізналися про письменника. Які запитання у вас виникли?

3. Опрацювання оповідання „Красиві слова і красиве діло”.

Висловлення припущень щодо можливого сюжету. Читання учнями твору вголос за абзацами.

Запитання на розуміння прочитаного:

- Хто дійові особи оповідання? Чому хлопчики опинилися у хатинці? Чи відомо, хто її збудував? Прочитайте. Як хлопчики, що сиділи у хатинці, зустріли хлопчика у мокрому одязі? Порівняйте їхні слова ї дії. Хто йому допоміг по-справжньому? Як ви думаєте., які почуття переживав незнайомий хлопчик, коли відчув тепле ставлення до себе? Звернімося до промінців сонечка. Про кого з персонажів можна сказати – байдужий, а про кого – турботливий, щирий?

Робота в парах.

- Прогляньте оповідання. знайдіть речення, у якому висловлено головну думку прочитаного. Визначте межі зачину, основної частини, кінцівки тексту.

4. Розгляд малюнка.

- Який епізод зображено на малюнку? Як можна назвати малюнок? Опишіть зовнішній вигляд дітей. Якого вони віку? Які деталі картини показують, що в хатинці подорожні відчувають турботу про себе?

5 Читання в особах, передача за допомогою інтонації, логічних наголосів ставлення до дійових осіб.

6. Колективна дискусія:

- Прочитайте знову назву теми уроку. Як ви тепер її розумієте? Чи доводилось вам бути учасниками схожих випадків? Уявіть, що ви знаходитесь у цій хатинці. Як би розвивалися події? Зберіть „розсипане” прислів’я (записане на дошці): ділами, Людина, а добрими, не словами, красна. Як ви його розумієте? Чи співзвучне воно з головною думкою твору? отже, кожна людина, яка опинилася в скрутній ситуації, чекає на розуміння і допомогу. Про це ніколи не можна забувати.

Додаток Б

Інтегрований урок з курсу „Я і Україна” та позакласного читання. 2 клас.

Мета: формувати уявлення про зв’язок між живою і неживою природою, про причинно-наслідкові зв’язки поведінки людей і стану природи на основі змісту оповідання В.О.Сухомлинського „Камінь”; удосконалювати читацькі уміння; сприяти розвитку мислення і мовлення дітей; формувати вміння узагальнювати і робити висновки; виховувати спостережливість, вдумливе, дбайливе ставлення до природи.

Обладнання: портрет В.О.Сухомлинського, індивідуальні таблиці-передбачення, сигнальні картки, підручник (Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна: Підруч. Для 2 кл. – К.: Форум, 2003).

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчально-виховної діяльності.

Визначення проблеми.

- Людина – частина природи чи її господар?

- Щоб розв’язати цю проблему, звернімося до творчості В.О.Сухомлинського.

Учитель надає короткі біографічні відомості. Діти пригадують твори „Як Наталя у лисиці хитринку купила”, „Ділова колиска”, „Не хочу бути слабшим”.

- Який характер мають ці твори?

- Так, вони повчального змісту.

Читання назви казки на дошці.

II. Актуалізація опорних знань.

З’ясування буквального й прихованого змісту прислів’я.

Під лежачий камінь вода не тече.

- Чи перегукується це прислів’я з головною думкою казки „Камінь”?

(Учні прогнозують).

- Якщо розглядати воду і каміння як об’єкти природи, то що ви можете про них сказати?

- Так, це об’єкти неживої природи.

Складання асоціативного куща „Вода”.

- Яке значення має вода для життя?

III. Опрацювання матеріалу уроку

Словникова робота.

Пустувати – бавитися, розважатися;

подорожні – перехожі.

„Мозкова атака”

Передбачення сюжету в групах за допомогою ключових виразів.

Ключові вирази: криниця, булькнув камінь, сумно в лузі, став дідусем.

Кожна група отримує таблицю.

Що, на вашу думку станеться?	Підтвердилося	Не підтвердилося	Частково підтвердилося
1 ч.
2 ч.
3 ч.