Для навчання і виховання школярів зроблено добірку прислів’їв та приказок, у яких виражено мудрість і життєвий досвід багатьох поколінь. Вони легко запам’ятовуються, бо майже завжди побудовані на співзвучності слів. Робота над прислів’ям і приказками сприяє розвитку самостійного мислення і мовлення учнів.
Для розвитку мовного апарату дитини, постановки правильної артикуляції звуків народна педагогіка здавна використовувала скоромовки. Це невеликі прозові або віршовані твори, побудовані на алітераціях. Специфіка скоромовок - дуже швидке промовляння їх.
Зміст скоромовок нескладний, пов'язаний з повсякденним життям людини, природою, близький і зрозумілий дітям. Простота змісту та ігровий характер полегшують сприймання їх дітьми, викликають інтерес до цікавих прав, які за висловом Ушинського, допомагають розвинути в дітях чуття до звукових красот рідної мови.
Методика роботи зі скоромовками передбачає спочатку ознайомлення зі змістом, заучування напам’ять з чітким і повільним вимовлянням звуків і поступовим наростанням темпу мовлення до дуже швидкого.
Своїм цікавим змістом увагу дітей привертають лічилки та мирилки. Вони використовуються переважно на початку рухливої або дидактичної гри і сприяють налагодженню ритму дихання, енергійної артикуляції мовного апарату, чіткому промовленню слів, створюють у дітей гарний настрій.
Лічилки нерідко смішні за змістом - дотепні перекручені форми слів своєю незвичайністю викликають веселощі. Крім того, мають дуже відчутну ритмічну побудову. Їх такт іноді супроводжується притупуванням, плесканням у долоні, ударами ціпка об землю. Це дає змогу використовувати лічилки для фізхвилинок.
Раз, два - усі пірнають
Три, чотири - виринають
П’ять, шість - на воді
Кріпнуть крильця молоді
Сім, вісім, що є сили -
Всі до берега приплили,
Дев’ять, десять - розгорнулись
Обсушились, потягнулись
І розбіглись хто куди.
Мирилки відіграють важливу роль в естетичному вихованні учнів. Вони вчать доброзичливості, чемності, вмінню запобігати конфліктам.
Тобі яблучко, мені грушечка
Не сварімося, моя душечка.
І в лічилках, і в морилках учні можуть шукати слова з виучуваним звуком, називати місце звука в слові, аналізувати його.
Ребус - це задача - загадка, в якій текст представлено зображення предметів, нотами, цифрами, буквами та іншими знаками.
Ребус - це рід розваги
То загадки образкові,
Букви, слова і малюнки,
Зору вправи це - чудові.
Ребуси використовуються для диференційованого підходу.
Відгадування їх розвиває кмітливість, спонукає до самостійних пошуків, творчого мислення. Згодом ребуси знадобляться для організації дозвілля, як у групах продовженого дня, так і в дома.
Ребуси виготовляють на великому аркуші паперу. Спочатку відгадують легші, а потім важчі. Якщо зацікавити учнів, то вони зможуть самостійно складати їх.
Методика роботи над розгаданими словами подібна до роботи над словом - відгадкою до загадки.
Проблема підвищення ефективності навчання грамоти шестиліток привертає особливо увагу психологів, дидактів, методистів, учителів. Усі компоненти пізнавальної діяльності дітей цього віку цілковито залежать від їхньої психолого фізіологічного стану. Тому слід добирати такі форми і методи навчально пізнавальної діяльності, які повністю відповідали віковим особливостям, і тоді процес пізнання для шестиліток стане радісним, цікавим і захоплюючим.
Навчальні програми 1-4 класів спрямовані на здійснення всебічного розвитку учнів, на підготовку їх до трудового життя, до продуктивної суспільне корисної праці.
Успішне здійснення завдань, поставлених перед податковими класами, залежить, насамперед, від правильної організації навчально-виховного процесу, від активної діяльності учнів на уроках.
Глибоко продуманий зміст уроку, чітка організація роботи і вміле використання наочності розвивають активність учнів, забезпечують високу якість знань, виховують увагу, старанність і любов до праці.
Під час написання цієї роботи я дійшла висновку, що наочність навчання грамоти обов'язкове для учнів 1-2 класів.
За допомогою наочності діти розвивають пам'ять, уяву, мислення.
Наочність відіграє велику роль у дітей. Вчитель повинен під час навчання грамоти демонструвати дітям роздаткові букви, картини малюнків, ілюстрації, різні таблички, загадки, скоромовки, ребуси, лічилки, мирилки, що відносяться до наочності.
Наочність, можна сказати, що це найголовніший вид навчання дітей. Д них за допомогою наочності відкривається світ чудового навчання, фантастичного і реального мислення перед своїми очима сказане вони бачать і розуміють побачене на картині.
Додаток А
Розповідь про чванькувату букву під час показу ілюстративного матеріалу букв
Була собі на світі Мудра Людина. Вона придумала букви. Вирізала їх з березової кори, склала в козубець і думає: ось піду завтра до людей і навчу їх читати й писати.
Минула ніч. Зібралася Мудра Людина йти до людей. Треба, думає, розташувати букви в такому порядку, щоб людям легше було вчитися читати. Розкладає букви: а, б, в... Думає, Як найти такий порядок, щоб кожна буква підказувала, яка сусідка іде за нею.
Усі букви лежить смирно, чекають на свою чергу. Одне тільки Я витерпіть не може. Вже лізе в руки Мудрій Людині й нагадує про себе: а Я куди.
Розгнівалась Мудра Людина й каже:
Ну, з тобою лиха не оберешся. Сиди й жди своєї черги.
Та букві Я нетерпеливиться:
А чого мене забуваєш?
Подумала Мудра Людина й каже:
Я буде на останньому місці.
Період навчання грамоти - найважливіший і найвідоміший у житті дітей, у розвитку мовлення і мислення, у формувані особистості. Вони вчаться читати і писати, а знання, уміння й навички, здобуті в ході оволодіння грамотою, стають основоположними для успішного навчання в наступних класах.
Життєвий досвід учнів першого класу невеликий, уявлення про оточення нечіткі, обмежені, вузькі.
"Дитина, - за висловом Ушинського, - мислить форми, фарбами, звукам, відчуваннями..."
Мета: Поняття про предмети в дитини створюються у зв’язку з формою, кольором, звуками даних предметів. Абстрактні поняття для дитини недоступні, вони створюються в неї поступово, внаслідок спостереження над навколишнім життям, внаслідок вивчення предметів, речей, явищ, в оточені яких перебуває дитина. Це вимагає від учителя максимального використання наочності в процесі навчальної роботи.
Об’єкт дослідження: Наочність виступає для дитини фіксованим уявленням і ним допомагає зосередитись на думках,не губити змісту при зусиллях,виразити його словами.
Предмет дослідження: Навчання допомагає дитині формувати і виразити власні думки словами,полегшує тренування у їх вимовлені.
Ушинський писав: "Дитяча природа виразно вимагає наочності. Вчіть дитині яких-небудь п’ять невідомих їй слів, і вона буде довго і даремно мучитися над ними; але зв’яжіть з малюнком двадцять таких слів і дитина засвоїть їх на льоту."