| 58 | Брати участь з обміну досвідом з відповідними товариствами інших держав. | Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства. | Постійно |
| 59 | Сприяти розвитку міжнародного туризму, культурного обміну, співробітництва з міжнародними громадськими та екологічними організаціями для пропаганди історії та суспільного розвитку Українського козацтва. | Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства. | Постійно |
ХІ. ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
| 60 | Розробити та впровадити Білгород-Дністровську районну систему інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Ради. Створити в мережі Інтернет Веб-сторінку Українського козацтва. | Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства, районна державна адміністрація. | 2008 |
| 61 | Забезпечити збирання та опрацювання економічної, наукової, екологічної та іншої інформації щодо її використання для здійснення статутної діяльності козацьких товариств. | Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, козацькі товариства. | Постійно |
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
| 62 | Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи Координаційної ради з підтримки розвитку Українського козацтва та Ради керівників громадських організацій козацького спрямування при голові Білгород-Дністровської районної державної адміністрації. | Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, районна державна адміністрація. | Щорічно з 2008 |
| 63 | Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи із сприянню розвитку Українського козацтва в районі структурних підрозділів районної державної адміністрації. | Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, районна державна адміністрація. | Щорічно з 2008 |
| 64 | Щорічно розробляти й затверджувати плани роботи із сприянню розвитку Українського козацтва в районі підприємств, установ та організацій (за згодою). | Рада керівників організацій козацького спрямування при голові райдержадміністрації, Координаційна рада, керівництво підприємств, установ та організацій району, козацькі товариства. | Щорічно з 2008 |
Кошторис виконання програми розвитку Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі на 2008-2010 роки
| №,№ розділів програми, пунктів заходів | Витрати | Примітки |
| ІІ. Військово-патріотична робота:1-9. | * | В межах витрат, запланованих на виконання районної програми підготовки молоді до служби в Збройних Силах України та за рахунок коштів Українського козацтва. |
| ІІІ. Створення, відродження, відновлення та охорона заповідних місць і об’єктів Українського козацтва:10-12.13. Створення культурного козацького Центру. 14. Відтворення Акерманської-Подністровської Січі як туристичного об’єкту.15-18. | ***** | За рахунок коштів Українського козацтва.За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування).За окремим кошторисом з 2009 року (50% державне фінансування).За рахунок коштів Українського козацтва. |
| ІV.Освіта і виховання:19. Утворення козацького ліцею.20-21.22. Утворення козацького табору «пластунів» (туристично-спортивний та оздоровчий табір дитячого відпочинку) .23-28. | **** | За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування).За рахунок коштів Українського козацтва.За окремим кошторисом у 2009 році (50% державне фінансування).В межах витрат, запланованих на розвиток в районі освіти, культури, фізичної культури і спорту та за рахунок коштів Українського козацтва. |
| V.Культурно-просвітницька робота:29-31.32. Участь кращих художніх колективів району у щорічному Всеукраїнському конкурсі козацької пісні «Байда» в м. Тернополі.33. Створення музею Українського козацтва.34. | *5 тис. грн.(проїзд)** | В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури та за рахунок коштів Українського козацтва.Витрати на проживання та харчування за рахунок Українського козацтва.За окремим кошторисом у 2008 році (50% державне фінансування).В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва. |
| VІ. Науково-дослідницька, пропагандистська та видавнича робота:35-39.40. Випуск серії книг про Українське козацтво Білгород-Дністровського району.41. | *5 тис. грн.* | В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва.Та за рахунок коштів Українського козацтва.В межах витрат, запланованих на розвиток в районі культури, освіти та за рахунок коштів Українського козацтва. |
| VІІ. Фізкультура, спорт, туризм:42-47. | * | В межах витрат, запланованих на розвиток в районі фізичної культури і спорту та за рахунок коштів Українського козацтва. |
| VІІІ. Господарська діяльність:48-53. | * | За рахунок коштів Українського козацтва. |
| ІХ. Природоохоронна діяльність:54-57. | * | В межах витрат, передбачених на природоохоронну діяльність в районі та за рахунок коштів Українського козацтва. |
| Х.Міжнародна діяльність:58-59. | * | За рахунок коштів Українського козацтва. |
| ХІ. Інформаційно-аналітичне забезпечення:60-64. | * | За рахунок коштів Українського козацтва. |
Історія та сучасний стан Українського козацтва в Білгород-Дністровському районі
Населення Дунай-Дністровського міжріччя (зокрема Білгород-Дністровського району) має давні козацькі традиції.
Перша значна хвиля переселенців-козаків опинилася тут після 1710 року – це були мазепинці. До сьогодення їх нащадки мешкають у Старій Царичанці. До речі, лише у цьому козацькому селі на фронтонах дахів - дерев’яні чотиригранні прикраси у формі пернача – символи отамано-полковничої влади (у цьому будинку мешкає козак!).
Після руйнації Запорозької Січі (1775 рік) козацька маса розійшлася по величезних земельних просторах, зокрема й по півдню України, забравши з собою ті вільні думки, проти яких Катериною ІІ було влаштовано погром. Знищення основної організації українського козацтва, Наддніпрянської Січі, не завадило виникненню нових формувань такого типу.
Козаки розселилися в перші роки після виходу з Запоріжжя в Очаківській окрузі, на Березані, по Тилігулу, біля Хаджибею і Балти, у пониззі Дністра від Акермана до Бендер, в Буджаку, в дунайських гирлах – у Вилковому, Кілії, біля Тулчи й Галаца.
Приймаючи до себе козаків, Туреччина послаблювала позиції Росії на півдні. Козакам надавалася земля для заснування Січі в пониззі Дністра – в Кучурганах, Акерманському повіті, озброєння і коні. Але козацтво виявилося об’єктом політичної гри між Росією і Туреччиною (царський уряд Росії вимагав повернення козаків), тому було вирішено переселяти козаків за Дунай.
За час русько-турецької війни 1787-1791 рр. задунайські запорожці створили свою військову організацію і закріпилися на певний час в гирлі Дунаю та розмістили свій Кіш в Дунавцях – в Катирлезі (Очаківська округа відійшла до Росії), а також в місцях нижче Старої Кілії на острові.
Протяжність південних кордонів Російської імперії була відома не тільки козацтву на Україні. Запорозькі козаки, що розходилися по великих південних просторах, зустрічались тут з представниками некрасівських і донських козаків.
Поступове переселення їх на Буджак почалося ще з 1709 року (після поразки повстання донських козаків під проводом К.Булавина), а далі один з повсталих отаманів – Г.Некраса привів своїх козаків із сім’ями з Кубані. Переселення мало два потоки: один йшов в Анатолію, другий – в Дунайську дельту. З’явились некрасівці і в пониззі Дністра. Тікали за Дунай і донські козаки. Частина їх лишилася в Буджаку після російсько-турецької війни 1768-1774 рр. Сучасні поселення некрасівців – Вилкове (стара назва - Липованське), Приморське (стара назва Жебріяни) Кілійського району Одеської області, Кислиця, Муравльовка, Стара та Нова Некрасівки Ізмаїльського району Одеської області, Тучков (район міста Ізмаїл; у ХІХ ст. – один з головних центрів старообрядництва в Європі).
В середині серпня 1787 року розпочалася друга за царювання Катерини ІІ війна з Туреччиною. Османська імперія прагнула повернути Крим, приєднаний до Росії у 1783 р. Російська імперія, з свого боку, мала на меті утвердитися в Північному Причорномор’ї і розширити свої володіння в цьому районі і на Південному Кавказі.
З початком війни російське командування відчуло гостру потребу у збільшенні свого військового контингенту, особливо за рахунок бійців, що добре знали театр воєнних дій і противника та бойові якості яких були загальновідомі. Тому уряд змушений був звернутися до колишніх запорожців, які лишилися в Україні. Восени на базі утвореного у 1783 р. полку запорозьких козаків (один з заходів російського уряду, спрямованих на повернення задунайських козаків до Росії) почалося формування козацького війська. Указом від 22 січня 1788 р. воно одержало назву Війська вірних козаків, у противагу „невірним” задунайським запорожцям. Очолили його колишні запорозькі старшини. Кошовим було призначено Сидора Білого, суддею Антона Головатого, кіннотою командував Захар Чепіга.