Формуванню свідомого відповідального ставлення до природи сприяє також ігрова діяльність учнів, особливо ситуативні екологічні ігри. Саме в них дитина потрапляє у становище, яке може скластися в реальному житті. Наприклад, під час прогулянок, екскурсій можна провести гру «Покажи, який ти є». Її мета – перевірити, як поводяться діти на лоні природи і як реагують на втручання людини в природне середовище. Маршрут визначається завчасно: передбачаються зустрічі з різними природними об’єктами, спостереження за поведінкою, вчинками дітей, аналіз яких здійснюється в кінці гри. Штрафні очки записуються, якщо учні галасують, топчуть траву, не помічають і не прибирають побутове сміття (папір, консервні банки і т. ін.). Ситуації, в які потрапляють діти на маршруті, можуть бути різними. Все залежить від місцевих умов та винахідливості вчителя.
Становлення і формування світогляду учнів стає основою знань про морально-етичні норми та правила і робить їх основним регулятором поведінки. Лише система внутрішніх відносин стає основою особистої поведінки і виникає лише у світі культури.
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
Одним із завдань експериментального дослідження було перевірити ефективність запропонованих шляхів удосконалення процесу формування світоглядумолодших школярів. Ми ставили за мету порівняти результати роботи експериментального і контрольного класів, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу.
Оскільки культура розглядається ученими, як одна із властивостей особистості, і виявляється у єдності афективного, когнітивного, аксіологічного і праксеологічного компонентів, то для оцінки ефективності проведеної роботи ми послуговувалися критеріями, котрі засвідчують рівень сформованості у молодших школярів елементів екологічної культури.
Відповідно до критеріїв когнітивного (інтелектуального) компоненту у молодших школярів наприкінці експериментального навчання повинна бути сформована відповідна система осмислених знань, а також знання норм і правил поведінки в природному середовищі та вміння практично їх застосовувати у навколишньому світі.
Для визначення рівня культури учнів за критеріями когнітивного компоненту, тобто з метою перевірки наявності в учнів експериментального та контрольного класів елементарних уявлень про навколишній світ ми провели підсумкове письмове опитування наприкінці навчального року. Завдання для опитування розроблялись відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Змістову основу, розроблених контрольних завдань, становив програмовий матеріал із курсу «Я і Україна.
Проаналізувавши відповіді учнів, ми одержали такі результати (див. табл. 3).
| Рівень навчальних досягнень учнів | Клас | Кількість учнів | у% |
| Низький | експериментальний | 1 | 4,1 |
| контрольний | 3 | 12,0 | |
| Середній | експериментальний | 4 | 16,7 |
| контрольний | 10 | 40,0 | |
| Достатній | експериментальний | 9 | 37,5 |
| контрольний | 7 | 28,0 | |
| Високий | експериментальний | 10 | 41,7 |
| контрольний | 5 | 20,0 |
Отримані результати свідчать, що кількісні показники наприкінці експериментального навчання в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, якщо у контрольному класі високого рівня сформованості знань про навколишній світ досягли 20,0% учнів, то в експериментальному класі цей показник становить 41,7%. Крім того, кількість учнів, що виявили середній рівень сформованості знань, в експериментальному класі становить 16,7% учнів, а в контрольному класі – 40,0% учнів. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі кількість учнів із низьким рівнем сформованості знань усього 4,1%, а в контрольному класі цей показник становить 12,0%, що майже у тричі більше.
Відповідно до критеріїв аксіологічного (ціннісного) компоненту в учнів початкової школи має бути сформована система ціннісного ставлення до природних об’єктів (розуміння необхідності бережливого ставлення, прояв готовності надати допомогу і відповідальність за хороший стан довкілля), розуміння природи як універсальної цінності, здатність оцінювати стан навколишнього середовища, ставлення людей і самого себе до природи.
Характер ставлення молодших школярів до навколишньої природи ми визначали за методикою, запропонованою О. Козіною та О. Степанян [32].
Характер методики: письмове опитування – тест (10 запитань).
Інструкція: виберіть правильну відповідь на запитання.
1. «Людина повинна знати все про навколишній світ!» Чи згідні ви з цим твердженням?
а) так; б) ні.
2. Як слід вчинити, якщо, гуляючи в лісі, ви побачите тліюче вогнище?
а) загасити; б) пройти повз; в) не звертати уваги.
3. Який вчинок ви вважаєте аморальним?
а) вирубка лісів; б) піклування про бездомних тварин;
в) підгодовування птахів.
4. Як ви вчините, якщо знайдете гніздо з пташенятами?
а) принесу додому; б) залишу на місці;
в) подивлюся на них і покладу назад у гніздо.
5. Чи потрібно винищувати таких комах, як комарі та мухи?
а) ні; б) так.
6. Чи можна шуміти, гуляючи навесні в лісі, в гаю?
а) не знаю; б) чому б і ні; в) не можна.
7. Чи потрібно піклуватися про навколишнє середовище?
а) не потрібно; б) потрібно, але інколи;
в) потрібно, завжди і постійно.
8. Якщо ви побачите на дорозі гусінь, що повзе, то:
а) спробую наступити на неї; б) пройду повз, обійду її;
в) візьму її, щоб показати друзям.
9. Як ви ставитесь до винищення тварин браконьєрами?
а) байдуже: мене це не стосується; б) негативно;
в) позитивно.
10. Як ви вчините, якщо в лісі знайдете отруйні гриби?
а) зіб’ю їх ногою; б) зріжу ножем і викину на смітник;
в) залишу їх на місці.
Оцінка: за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал, за неправильну – 0 балів.
Наприкінці підраховується сума всіх балів.
Інтерпретація: характер ставлення учнів до навколишньої природи визначається за шкалою:
8–10 балів – емоційно-позитивне, відповідальне ставлення;
5–7 балів – позитивне ставлення;
4 і нижче балів – безвідповідальне ставлення до природи.
Проаналізувавши результати тестування, ми отримали такі дані (див. табл. 4).
| Характер ставлення до природи | Клас | Кількість учнів | у% |
| емоційно-позитивне, відповідальне ставлення | експериментальний | 13 | 54,2 |
| контрольний | 7 | 28,0 | |
| позитивне ставлення | експериментальний | 11 | 45,8 |
| контрольний | 14 | 56,0 | |
| безвідповідальне ставлення до природи | експериментальний | 0 | 0,0 |
| контрольний | 4 | 16,0 |
Дані таблиці свідчать, що в учнів експериментального класу переважає емоційно-позитивне, відповідальне ставлення до навколишньої природи (54,2%), тоді як в учнів контрольного класу переважає позитивне ставлення (56,0%). Крім того, в експериментальному класі жоден учень не виявив безвідповідальне ставлення до природи, тоді як у контрольному класі цей показник становив 16,0%.
Відповідно до критеріїв афективного компоненту учні здатні насолоджуватися природним довкіллям, проявляти позитивні емоційні реакцій на об’єкти і явища природи, виявляти особисте занепокоєння щодо екологічних негараздів, вміють передати свої почуття засобами слова, а також пензля. У них наявний стійкий інтерес до природних об’єктів.
Щоб з’ясувати характер інтересу, що проявляють учні до об’єктів навколишньої природи, ми провели спостереження за діяльністю дітей на уроках «Я і Україна». Нас цікавило, чи проявляють школярі увагу, зацікавленість до об’єктів і явищ природи, що вивчаються на уроці, чи ставлять запитання пізнавального характеру, чи є у них бажання дізнатися нове та ін. Дані спостережень узагальнено в таблиці 5.
Таблиця 5. Характер інтересу, що проявляють учні до навколишньої природи
| Характер інтересу | Клас | Кількість учнів | у% |
| Дієвий, стійкий інтерес | експериментальний | 14 | 58,3 |
| контрольний | 7 | 28,0 | |
| Ситуативний інтерес | експериментальний | 8 | 33,3 |
| контрольний | 13 | 52,0 | |
| Ситуативний фрагментарний інтерес, зі швидким переключенням та слабким утриманням | експериментальний | 2 | 8,3 |
| контрольний | 5 | 20,0 |
Дані таблиці свідчать, що в учнів експериментального класу переважає стійкий дієвий інтерес до об’єктів і явищ навколишньої природи (58,3%), тоді як в учнів контрольного класу переважає ситуативний інтерес (52,0%). В експериментальному класі менше учнів, які проявляють ситуативний фрагментарний інтерес (8,3%), ніж у контрольному класі (20,0%).
Крім того, для визначення рівня культури за критеріями афективного компоненту, які передбачають здатність учнів насолоджуватися природним довкіллям і вміння передавати свої почуття засобами слова та образотворчими засобами, ми запропонувалиучням експериментального і контрольного класів на уроці української мови написати твір-роздум на тему «До природи не неси шкоди». Крім того, на уроці образотворчого мистецтва учням було запропоновано намалювати плакат на таку ж тематику. Спостерігаючи за процесом виконання учнями цих завдань, ми відзначили, що учні експериментального класу впоралися з ними без значних труднощів, їм легше було писати твір і виконувати малюнки. Учні ж контрольного класу в процесі роботи постійно задавали запитання і зверталися за допомогою до вчителя.