1. Чи має форму часу суфікс –л– ?
Так Ні
Минулий час
2. Чи виражає дієслово завершену дію?
Так Ні
Майбутній час
3. Чи утворюється часова форма з допомогою допоміжного дієслова бути?
Так Ні
Майбутній складний Теперішній час
Виключення: дієслова, які у формі минулого часу не мають суфікса – л- (ніс, замерз).
Способи дієслова
При формуванні понять про способи дієслова необхідно розглянути особову форму дієслова як позначення дії по відношенню до реальної дійсності. Спочатку слід дати поняття про реальну дію (як про дію, яка здійснюється, здійснилася або буде здійснюватись) і про нереальну дію (як про дію можливу, бажану, яка позначає прохання, наказ). Пропонуємо від дієслова виконати утворити всі форми часу і охарактеризувати з точки зору протікання в часі. Результати цієї граматичної роботи узагальнюються такими висновками:
1)Дієслово виконує означає дію, яка проходить в теперішньому часі, зараз.
2)Дієслово виконував позначає дію, яка здійснювалася в минулому.
3)Дієслово буде виконувати позначає дію, яка здійсниться в майбутньому.
Ці спостереження систематизуються з допомогою схеми:
Дія
Виконується Виконувалась Буде виконуватись
Теперішній час Минулий час Майбутній час
Реальна дія
Реальній дії потрібно протиставити нереальну. З цією метою використовують такий дидактичний матеріал:
1. Чергові відкрили вікна.
2. Чергові, відкрийте вікна!
3. Якщо б не було вітру, чергові відкрили б вікна.
Розглядаються три форми способу дієслів. Далі аналізуємо речення за такими запитаннями:
· Яку дію позначає дієслово в першому реченні?
· Охарактеризуйте дії, виражені дієсловами в 2—3 реченнях.
· Чи мають ці дієслова форми часу? Чим це викликано?
· Які граматичні значення в речення вносять дієслова відкрийте, відкрили б?
Представимо ці спостереження над граматичними значеннями способів у таблиці 7.
Таблиця 7
Граматичні значення способів дієслова
| Значення способу | Характер дії | ||||
| Реальна | Нереальна | ||||
| Теперішній | Майбутній | Минулий | Можлива, бажана умова | Просьба, порада, наказ, побажання | |
| Дійсний | + | + | + | − | − |
| Умовний | − | − | − | + | − |
| Наказовий | − | − | − | − | + |
Протиставлення способу дієслова за реальністю-нереальністю дії дозволяє не тільки глибше зрозуміти специфіку способу як морфологічної категорії, але і підготувати учнів до засвоєння більш складного матеріалу. Таблиця дозволяє скласти таку частину алгоритму:
1. Чи позначає дієслово дію реальну?
Так Ні
Дійсний спосіб
Умовний, наказовий
Реальна Нереальна
Далі учням пропонується продумати зміст другої частини алгоритму, враховуючи граматичні значення умовного способу. Така послідовність в складанні частин алгоритму дозволяє свідомо протиставити значення дійсного і умовного способів наказовому, яке має найбільшу кількість граматичних значень.
Потім рекомендується поставити перед учнями таке питання:
- Який із способів ви відобразите у другій частині алгоритму і чому?
В ході аналізу встановлюється, що таким способом буде умовний, так як він має одне граматичне значення – дію, можливу при певних умовах. Так складається друга частина алгоритму:
1. Чи позначає дієслово можливу (бажану, умовну) дію?
Так Ні
Умовний спосіб Наказовий спосіб
Запропоновані таблиці і алгоритми дають вчителю можливість розвивати лінгвістичне мислення учнів шляхом дослідження структури явищ, підвищувати граматико-орфографічну грамотність учня.
3.3 Процес і результати експериментальногодослідження
Одним із завдань експериментального дослідження було визначити рівень засвоєння граматичних категорій учнями початкових класів і його залежність від рівня розвитку пізнавального інтересу.
Експериментальне дослідження було проведене у 4 класі Циганської ЗОШ І-ІІІ ступенів Борщівського району і4-А класі ЗОШ №1 м. Борщева, перший з яких експериментальний, а другий− контрольний. Всього в експерименті брало участь 23 учні експериментального класу і стільки ж (23) учнів контрольного.
Завдання дослідження: визначення рівня засвоєння учнями граматичних категорій дієслова та його залежності від рівня розвитку пізнавального інтересу як провідного мотиву навчальної діяльності на уроках рідної мови.
З цією метою у 4 класі протягом одного місяця проводився формуючий експеримент, в процесі якого проводилась ґрунтовна і цілеспрямована робота. Вона полягала у виборі та використанні ефективних методів, засобів, прийомів, способів заохочення учнів до навчальної діяльності, які б сприяли удосконаленню знань про дієслово.
Велика увага приділялася змісту навчального матеріалу і забезпеченню позитивної мотивації учіння. Учням пропонувалися цікаві завдання, творчі вправи, прислів'я, ігри, загадки, з допомогою яких здійснювалося вивчення дієслова як частини мови (Додатки А−D). Одночасно зміст завдань збагачував кругозір учнів, їх знання про історію рідного краю, явища природи, про тваринний і рослинний світ, про професії тощо.
На основі спостережень за активністю учнів у процесі навчання ми одержали переконливий матеріал про становлення і характерні особливості пізнавального інтересу школярів при вивченні дієслова. Показниками прояву пізнавального інтересу були запитання дитини, з якими вона зверталася до вчителя, їх зміст, кількість, інтонаційна виразність мовлення, характер активності учнів на уроці.
Як показало дослідження, на перших етапах нашої роботи запитань у школярів майже не було. Включення ж проблемних елементів в різні за складністю навчальні завдання, використання схем та інших прийомів спонукало учнів ставити запитання до учителя. Проте спочатку це були запитання чисто репродуктивного характеру, які вимагали переказування, опису, дублювання запитань підручника. Цілеспрямована робота учителя по формуванню у школярів інтересу до вивчення дієслова призвела до того, що вже на другий тиждень було зафіксовано значно більше запитань, самостійних міркувань, що супроводжувалися позитивними емоціями від пізнання нового, невідомого.
У контрольному класі сама функція запитання була іншою тільки за вимогою вчителя. Тут провідним мотивом була необхідність ("Учитель викликав - треба відповідати").
Щоб перевірити рівень засвоєння учнями граматичних категорій дієслова, ми провели констатуючий експеримент, в якому учням було запропоновано такі завдання:
1. Соломія Крушельницька. Перед мистецтвом цієї української співачки, перед красою її душі схилялися люди всього світу. Великій артистці присвячували свої твори композитори, письменники. А виросла дівчина у селі Біла під Тернополем. Завдяки Соломії все село стало широковідомим.
• Про що ти дізнався з цього тексту?
• Визнач число дієслів.
2. Я лечу з далекої країни Зими. Хмаринка пустила мене краплиною води на землю. Але Мороз викує з мене чарівну зірку. Скоро разом зі мною у веселому хороводі закружляють мої подруги-Сніжинки.
• Про кого розповідається у тексті? Доведи, що це текст.
• У якому часі вжито дієслова? Розкажи, як відрізнити один час дієслова від іншого.
3. Сонце нес.. (-уть, -емо, -е) тепло. Воно влива..ся (-уть, -ять, -єть) у твою душу. Поділись іскринкою цього тепла і зігрій людину, якій холодно і самотньо. Доброта твого серця розтоп.. (-имо, -іть, -ить) кригу її душі.
• Прочитай. Добери правильне закінчення. Поясни зміст речень. Яке за метою висловлювання третє речення? Чи доводилось тобі "зігріти" людину?
• Випиши дієслова. Якої особи і числа стосується дія, названа цими дієсловами? Постав дієслова у 3 особі множини, виділи закінчення.
4. Навесні, коли прокидається ліс, на ніжній корі беріз ти побачиш маленькі дірочки. Здається, що їх хтось просвердлив. З них тече солодкий березовий сік. А зробили ці отвори дятли-ласуни. Дуже вже вони люблять смачний сік. А ще ним вони підліковуються. Мине час, і дірочки заростуть. Отож, деревам від цього ніякої шкоди.
• Прочитай. Визнач, які з дієслів означають завершену дію, а які незавершену. Випиши їх у дві колонки.
5. Вам у походи ходити.
І мандрувать, любі діти.
Вмійте ж природу любити,
Кожній стеблинці радіти. П. Ситниченко
• Спиши вірш. Визнач, до якої дієвідміни належать дієслова.
6. Прочитай групи слів. Вилучи з кожної групи дієслів «зайве» і запиши його.
1) Несеться, мчить, женеться, побіг.
2) Запросить, попрохає, позве, покликала.
3) Журитиметься, уболіватиме, нудьгуватиме, тужитиме, засумувало.
Якісний і кількісний аналіз виконання обстежуваними запропонованих завдань представлений у таблиці 8.
Таблиця 8
Зведені результати в експериментальному і контрольному класах
| № п/п | Характеристика відповідей | Кількість учнів класу | % учнів класу | ||
| Експериментальний | Контрольний | Експериментальний | Контрольний | ||
| 1. | Повна правильна | 6 | 5 | 26,1 | 21,7 |
| 2. | Неповна правильна | 5 | 4 | 21,7 | 17,4 |
| 3. | Частково правильна | 10 | 11 | 43,5 | 47,8 |
| 4. | Неправильна | 2 | 3 | 4,3 | 13 |
| 5. | Відсутня | 0 | 1 | 0 | 4,3 |
Дані таблиці яскраво показують відмінність між рівнем засвоєння граматичних категорій дієслова учнями експериментального класу, з одного боку, і учнями контрольного класу − з іншого.