Також у процесі анкетування ми з’ясували, які види методів контролю навчальних досягнень учнів використовують учителі на уроках природознавства та яким із них надають перевагу (див. табл. 3 і табл. 4).
Таблиця 3
Види методів контролю навчальних досягнень учнів, що використовують учителі на уроках природознавства
Види методів контролю навчальних досягнень учнів | Методи усної перевірки результатів навчання | Методи письмової перевірки результатів навчання | Методи практичної перевірки результатів навчання | Методи програмованої перевірки результатів навчання |
К-сть учителів (у %) | 100 | 100 | 0 | 45,9 |
Таблиця 4
Співвідношення методів контролю навчальних досягнень учнів, які використовують учителі на уроках природознавства
№з/п | Методи контролю навчальних досягнень | Кількість учителів | % |
1. | Фронтальна бесіда | 33 | 89,2 |
2. | Індивідуальна розповідь | 29 | 78,4 |
3. | Відновлення і читання деформованого тексту | – | 0,0 |
4. | Читання географічних карт | 2 | 5,4 |
5. | Читання планів місцевості | 2 | 5,4 |
6. | Контрольна робота | 37 | 100 |
7. | Природничий диктант | 6 | 16,2 |
8. | Реферат | 2 | 5,4 |
9. | Тестування | 26 | 70,3 |
10. | Проведення досліду | – | 0,0 |
11. | Виконання практичної роботи | – | 0,0 |
12. | Створення моделей | – | 0,0 |
13. | Використання перфокарт | 5 | 13,5 |
14. | Використання сигнальних карток | 9 | 24,3 |
15. | Використання посібників із друкованою основою | 17 | 45,9 |
16. | Використання машин-контролерів (комп’ютерів) | – | 0,0 |
Дані таблиць свідчать, що всі вчителі використовують методи усної та письмової перевірки, в той час як методи програмової перевірки використовує лише 45,9 % опитаних учителів. Методи практичної перевірки вчителі не використовують взагалі, хоча на уроках природознавства до цих методів слід вдаватися досить часто, особливо тоді, коли школярі вивчають істотні ознаки і властивості об’єктів неживої та живої природи.
2.2 Вибір та оптимальне поєднання різних видів, методів і форм контролю навчальних досягнень учнів із природознавства в 3 класі
Перевірка і оцінювання знань, умінь та навичок учнів є важливим структурним компонентом процесу навчання і відповідно до принципів систематичності, послідовності й міцності мають здійснюватися протягом усього періоду навчання. Це дозволяє виявити рівень успішності школярів, тобто ступінь засвоєння навчального матеріалу, повноту, глибину, осмисленість і міцність знань на різних етапах навчання, і забезпечує, таким чином, накопичення інформації, необхідної для діяльності вчителя, спрямованої на усунення невідповідності між заданим і дійсним рівнем знань, для керівництва процесом навчання. Суттєве значення має також те, як ставиться той чи інший учень до навчання, чи працює він із необхідним напруженням постійно чи ж «ривками» і т. ін. Все це обумовлює необхідність застосування сукупності методів контролю та оцінювання знань учнів.
У зв’язку з тим, що ефективність процесу навчання залежить від частоти й оперативності, з якою вчителем контролюється хід та рівень засвоєння учнями навчального матеріалу, слід значну увагу приділяти удосконаленню форм і методів контролю. Адже без добре налагодженої перевірки і своєчасної оцінки результатів не можна говорити про ефективність навчання.
На нашу думку, якщо вчитель буде систематично, всебічно використовувати різні види, методи і форми контролю навчальних досягнень учнів, то буде підвищуватися зацікавленість молодших школярів у вивченні предмета, а отже, буде підвищуватися і якість навчання загалом.
Дане припущення ми перевіряли в процесі експериментального дослідження на матеріалі курсу «Я і Україна. Природознавство» в 3 класі.
Експериментальна робота проводилась протягом 2008-2009 навчального року на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів……………. Тернопільської області та спеціалізованої початкової школи з поглибленим вивченням іноземних мов міста Тернополя. У педагогічному експерименті взяли участь 47 учнів третіх класів. Серед них визначено експериментальний клас (23 учні) і контрольний клас (24 учні).
Упродовж навчального року в експериментальному класі на уроках природознавства систематично використовувалися у сукупності різні види, методи і форми контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Розглянемо фрагменти уроків природознавства в 3 класі, на яких ми використовували різноманітні види, методи і форми контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
На різних етапах навчання контроль і оцінювання знань учнів мала різне цільове призначення. Найважливішою була систематична поточна перевірка стану успішності, при раціональній організації якої вчитель отримує у своє розпорядження цінні дані про рівень знань, умінь та навичок учнів та використовує ці дані для усунення прогалин і недоліків у знаннях дітей.
Одним із найпоширеніших методів, що використовується вчителями під час перевірки й оцінювання знань учнів є усне опитування. Сутність цього методу полягає в тому, що вчитель ставить учням запитання по змісту вивченого матеріалу і спонукає їх до відповідей, виявляючи таким чином якість і повноту його засвоєння. Оскільки усне опитування проводиться за принципом «запитання — відповідь», то його ще іноді називають бесідою. Усна перевірка знань учнів може застосовуватися на різних етапах уроку, в тому числі і при перевірці засвоєння домашнього завдання. При усному опитуванні вчитель розділяє матеріал, що вивчається, на окремі смислові одиниці (частини) і по кожній із них задає учням запитання.У процесі експериментального дослідження ми використовували такі різновиди усного опитування — індивідуальне, фронтальне та ущільнене.При індивідуальній усній перевірці протягом певного часу опитується тільки один учень. Під час опитування можуть бути перевірені достеменно знання даного учня з усіх точок зору: повноти, глибини, осмисленості і міцності, уміння й правильності висловити їх в усному мовленні і т. ін.Наведемо зразки завдань для індивідуального усного опитування, які ми використовували в експериментальному класі.Тема. Сонячне світло й тепло, його значення в природі.— Розкажіть, як залежить нагрівання земної поверхні від висоти Сонця на небосхилі?
— Розкажіть, як змінюється нагрівання земної поверхні протягом року? Чому?
— Розкажіть, як змінюється нагрівання земної поверхні протягом доби? Чому?
— Розкажіть, яке значення має сонячне світло і тепло в природі?
Тема. Склад повітря. Охорона повітря.— Розповісти про кисень, як складову повітря.
— Розповісти про вуглекислий газ, як складову повітря.
— Розповісти про водяну пару, як складову повітря.
Тема. Вода в природі. Властивості води–рідини. Вода — розчинник.— Розповісти, де знаходиться вода у природі та її значення.
— Розповісти про три стани води у природі, навести приклади води у різних станах.
— Розповісти про властивості води–рідини.
Тема. Перетворення води. Кругообіг води в природі. Охорона води.
— Користуючись таблицею, розказати, як відбувається кругообіг води в природі.
— Чому на Землі стає все менше чистої води? Чим небезпечна забруднена вода?
— Що робиться для того, щоб зберегти воду чистою? Яку допомогу у збереженні чистоти водойм можуть надавати діти?
Тема. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають дерева, кущі і трав’янисті рослини.
— Показати на малюнку дерево і назвати його істотні ознаки. Яким за розмірами листків є це дерево? Якими за тривалістю життя є дерева?
— Показати на малюнку кущ і назвати його істотні ознаки. Яким за розмірами листків є цей кущ? Якими за тривалістю життя є кущі?
— Показати на малюнку трав’янисту рослину і назвати її істотні ознаки. Якими за тривалістю життя можуть бути трав’янисті рослини?
— Вибрати серед ілюстрацій однорічну трав’янисту рослину, назвати її. Довести, що це однорічна трав’яниста рослина.
— Вибрати серед ілюстрацій дворічну трав’янисту рослину, назвати її. Довести, що це дворічна трав’яниста рослина.
— Вибрати серед ілюстрацій багаторічну трав’янисту рослину, назвати її. Довести, що це багаторічна трав’яниста рослина.
Тема. Види тварин. Тварини — живі організми.
— Описати тварин, які є вдома, розказати, для чого їх тримають вдома, про їхню поведінку, про те, як за ними доглядаєте, за що любите.
Тема. Різноманітність тварин у природі.
— Хто такі комахи? Які істотні ознаки властиві комахам? Хто належить до комах?
— Хто такі риби? Які істотні ознаки властиві рибам? Хто належить до риб?
— Хто такі земноводні? Які істотні ознаки земноводних? Хто належить до земноводних?
— Хто такі плазуни? Які істотні ознаки властиві плазунам? Хто належить до плазунів?
— Хто такі птахи? Які істотні ознаки властиві птахам? Хто належить до птахів?
— Хто такі звірі? Які істотні ознаки звірів? Хто належить до звірів?
Тема. Організм людина. Шкіра — захисник організму. Гігієна шкіри.— Користуючись таблицею, розповісти про будову шкіри.
— Які властивості шкіри? Яке вони мають значення?
— Яке значення для організму людини має шкіра?
— Яке значення мають піт і жир, які виділяє шкіра?