· компетентнісний підхід, що дозволив розглядати ІК як найбільш ефективний засіб розвитку основних компетенцій, якими має володіти педагог ІС;
· особистісний підхід, що зумовив орієнтацію навчально-виховного процесу на розвиток особистості майбутнього вчителя початкових класів;
· акмеологічний підхід, що дав можливість визначити вплив культурологічних чинників і засобів ІТКТ на розвиток професіоналізму;
· синергетичний підхід, що дозволив розглядати професійну культуру вчителя як складну, нелінійну відкриту систему, що саморозвивається, а ІК як її підсистему, основним системотвірним чинником якої є ІД;
· інтегративний підхід, що уможливив врахування надпредметності і міждисциплінарності ІД вчителя початкових класів.
Теоретичною основою дослідження є положення в галузі педагогіки та психології, принципи неперервної професійної освіти, концептуальні ідеї теорії діяльності особистості, висновки системно-структурного підходу до аналізу педагогічних явищ, фактів і процесів. Надійним підґрунтям авторської концепції підготовки майбутнього вчителя початкових класів були такі види джерел:
· класичні та сучасні надбання світової і вітчизняної філософії, педагогіки, психології, культурології та соціології (Ю.К. Бабанський, Г.О. Балл, І.Д. Бех, Л.С.Виготський, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, В.О. Кудін, В.С. Лутай, М.М. Скаткін та ін.);
· концептуальні положення теорії систем (Л.Ф. Берталанфі, І.В. Блауберг, Г.Хакен, Р.Шеннон) і теорії інформації (Л. Бріллюен, В.М. Глушков, У.Р. Ешбі);
· дослідження потреб реальної педагогічної та суспільно-освітньої практики розвитку України в епоху інформатизації суспільства (О.А. Дубасенюк, Н.Г. Ничкало, О.Г. Романовський, С.О. Сисоєва);
· здобутки вітчизняних і зарубіжних науковців у розв’язанні проблем підготовки вчителя початкових класів (Н.М. Бібік, О.А. Біда, М.С. Вашуленко, В.В. Давидов, Л.В. Занков, М.П. Лещенко, О.Я. Савченко, Г.С. Тарасенко, Л.О. Хомич);
· дослідження з проблем інформатизації освіти (В.Ю. Биков, І.Є. Булах, Р.С.Гуревич, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак, Г. Кедрович, В.І. Клочко);
· діяльнісна теорія навчання і розвитку особистості (Г.О. Атанов, П.Я. Гальперін, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко, Н.Ф. Тализіна та ін.).
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань, досягнення мети й перевірки гіпотези використовувалися загальнонаукові методи: теоретичні – методологічний аналіз категорій дослідження; теоретичне моделювання структурно-логічних і змістових засад професійного становлення вчителів початкових класів; системний, порівняльний, ретроспективний і перспективний аналіз літературних та Інтернет-джерел з проблем педагогіки і психології професійної освіти з метою порівняння, систематизації, класифікації та узагальнення теоретичних і експериментальних даних; емпіричні – педагогічний експеримент із упровадження авторської моделі формування ІК, спостереження, опитування (анкетування, тестування, бесіди, сфокусовані інтерв’ю, рейтинг-оцінювання), методи моніторингу вмінь студентів щодо ефективного використання у навчальній діяльності ІТКТ, математичні методи для статистичної обробки даних.
Використаний дослідницький інструментарій зумовлений теоретичною концепцією дослідження, стандартизованістю і апробованістю методик, що збільшує надійність одержаних даних і дозволяє аналізувати як якісні, так і кількісні результати. Методи дослідження підібрані відповідно до рівня розвитку студентів і профіля їхньої діяльності.
Одним із джерел дослідження був педагогічний досвід автора з викладання математики та інформатики в загальноосвітніх школах №13, №32 м. Вінниці (1985 – 1993 рр.), математики та фізики на фізико-математичному факультеті (1992 – 1996 рр.) і математики (з 1996 р.). та „Основ інформаційної культури вчителя” на факультеті підготовки вчителів початкових класів ВДПУ.
На різних етапах наукового пошуку використовувались положеннязаконів України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Державного стандарту початкової загальної освіти, Державної програми „Вчитель”, а також нормативні документи Міністерства освіти і науки України.
Організація дослідження. Дисертаційне дослідження виконувалось упродовж 10 років у декілька етапів:
1 етап (1998-2000 рр.) – ознайомлення з теорією і практикою педагогічної освіти, накопичення емпіричного матеріалу, вивчення філософської, психолого-педагогічної, соціологічної, природничо-наукової літератури з проблем підготовки вчителя, професійно-педагогічної діяльності.
2 етап (2000-2003 рр.) – теоретичний аналіз наукових праць, педагогічного досвіду, моделювання ІК як підсистеми професійної культури вчителя і процесу її розвитку, теоретична і дослідно-експериментальна робота з проблем підготовки вчителя початкових класів, написання наукових статей.
3 етап (2003-2005 рр.) – формулювання робочих гіпотез, визначення завдань, добір методів дослідження, систематизація і узагальнення результатів дослідження, їх апробація і впровадження в педагогічний процес.
4 етап (2005-2008 рр.) – експериментальна перевірка моделі формування ІК; порівняння проміжних і кінцевих результатів педагогічного експерименту; написання наукових статей, підготовка і видання монографії і навчальних посібників; оформлення результатів дослідження у вигляді докторської дисертації.
Дослідно-експериментальна база дослідження: Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Миколаївський державний університет імені В.О.Сухомлинського, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Київський Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж. У дослідженні брали участь учителі середніх загальноосвітніх шкіл №7, №13, №26, №32 м. Вінниця. Загалом дослідженням було охоплено 1715 студентів, 28 викладачів, 19 учителів.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше до вивчення професійної культури вчителя початкових класів застосовано синергетичний підхід, у якому ІК розглядається як підсистема, а ІД – як системотвірний чинник; розроблено й обгрунтовано концепцію професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів в умовах ІС; обгрунтовані моделі формування ІК і розвитку професійно-педагогічної культури вчителя початкових класів; запропоновано методику формування комп’ютерно-ігрової культури вчителів і учнів початкових класів, яка є складовою їхньої ІК.
Удосконалено методичні прийоми застосування інформаційно-діяльнісного, інтегративного та особистісного підходів і методику викладання інтегрованих курсів у підготовці майбутнього вчителя початкових класів.
Подальшого розвитку дістали концептуальні положення комп’ютерної дидактики, практика застосування ПК як дидактичного засобу, методика впровадження методу проектів, технології співробітництва та ресурсно орієнтованого навчання.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:
- з’ясовано нові функції освіти і педагогічних кадрів в період становлення ІС;
- уточнено структуру професійної культури вчителя, який працює в умовах ІС;
- визначено теоретико-методичні основи та організаційно-методичні умови формування ІК майбутнього вчителя початкових класів;
- розроблено критерії, показники та рівні сформованості ІК вчителя початкових класів як основної складової його професійної культури;
- теоретично обгрунтувано та експериментально перевірено модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів;
- розроблено методичні прийоми активізації ІД студентів.
Практичне значення дослідження визначається тим, що:
- створено й апробовано програми та методичне забезпечення курсів „Новітні інформаційні технології”, „Основи інформаційної культури вчителя” та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”, спрямованих на формування ІК;
- створено й впроваджено в практику педагогічних університетів низку інтегрованих лекцій із застосуванням комп’ютерної презентації навчального матеріалу до окремих тем дисциплін природничо-наукового (ПН) циклу;
- розроблено методику викладання ПН дисциплін на основі інформаційно-діяльнісного підходу;
- підготовлено дидактичні інтегровані матеріали для вчителя початкових класів, серед яких: „Математична гармонія природи”, „Час та його вимірювання”, „Особливості вивчення геометричних понять”, „Особливості вивчення величин у початкових класах”, „Позакласна робота з математики у початковій школі” та ін. Матеріали дослідження можуть бути використані в теорії і практиці професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.
Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/3 від 22.01.2008 р.), Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (довідка № 01/149 від 18.12.2007 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (акт № 48/12 від 27.12.2007 р.), Київського Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (довідка № 05/08 від 18.01.2008 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка № 1463 від 27.12.2007 р.), Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка № 01-07-21 від 25.01.2008 р.), а також використані Вінницьким обласним інститутом післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 54 від 24.01.2008 р.) та вчителями шкіл Вінницької області (довідка № 165/01 від 21.01.2008 р.). Інформаційні матеріали, що ввійшли до посібника автора „Математична гармонія природи” схвалені до використання у навчально-виховному процесі (лист МОН України № 1.4/18-890 від 29.09.06 р.).