Особистий внесок автора. У працях, написаних у співавторстві з Р.С.Гуревичем і Д.І.Коломійцем, автору належать основні концептуальні ідеї, положення, висновки, зокрема: аналіз системи професійної освіти вчителя початкових класів в умовах ІС, методичні рекомендації щодо викладання дисциплін ПН циклу, впровадження ІТКТ, організації ІД студентів. У навчально-методичних посібниках, написаних у співавторстві із Р.В.Загоруй і Г.Б.Шульгою, автору належать розділи, що стосуються інтеграції знань із природничо-математичних дисциплін, організації самостійної ІД майбутніх учителів та учнів початкових класів. Права жодного із співавторів не порушено. На всіх етапах наукового пошуку дисертант особисто брала участь в організації та проведенні дослідно-експериментальної роботи, у відборі та структуруванні змісту і визначенні методичних прийомів викладання розроблених навчальних курсів.
На захист виносяться:
1. Концепція професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів, розроблена з урахуванням вимог ІС.
2. Педагогічна модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів.
3. Зміст і методика викладання курсу „Основи інформаційної культури вчителя” та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”.
4. Методика застосування ІТКТ в організації ІД майбутнього вчителя початкових класів.
Вірогідність і надійність результатів дослідно-експериментальної роботи та сформульованих висновків забезпечено методологічним і теоретичним обгрунтуванням вихідних положень; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, що відповідають меті, об’єкту, предмету, завданням; кількісним і якісним аналізом емпіричного матеріалу; застосуванням статистичних методів, що забезпечують перевірку на валідність і надійність результатів; особистим багаторічним досвідом роботи дисертанта в школі та педагогічному ВНЗ.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження доповідались на таких конференціях:
1) міжнародних наукових: “Кримські педагогічні читання” (Харків-Алушта 2001, 2002, 2003); “Духовно-нравственная культура преподавателя ВУЗа XXI века” (Москва, 2002); “Психологічні і педагогічні основи підготовки фахівців різних професій в світлі вимог XXI століття” (РП, Кельце, 2003); „Образование через всю жизнь: непрерывное образование для устойчивого развития” (Санкт-Петербург, 2005, 2006, 2007); „X Царскосельские чтения”” (Санкт-Петербург, 2006); ”Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2002); “Теоретичні і методичні засади розвитку професійно-педагогічної освіти у контексті європейської інтеграції” (Київ, 2003); “Формування національної гуманітарно-технічної еліти” (Харків 2002, 2003, 2004); “Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми” (Київ-Вінниця 2000, 2002, 2004, 2006); „Наука і освіта’2004” (Дніпропетровськ, 2004); “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи” (Хмельницький, 2005); „Модернізація освіти: пошуки, проблеми, перспективи” (Массандра, 2007); „Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи” (Львів, 2006); „Зміст громадянської освіти і виховання: історія, реалії, перспективи” (Херсон, 2006); „Досвід та проблеми країн Європи (Великобританії, Німеччини, Франції, Іспанії, України) з реалізації ідей Болонської конвенції” (Біла Церква, 2006);
2) міжнародних науково-методичних “Нові інформаційні технології навчання в навчальних закладах України” (Одеса, 2002); “Сучасні технології вищої освіти” (Одеса, 2003); „Вища освіта в XXI столітті: Інформація-Комунікація-Мультимедіа” (Севастополь, 2003);
3) всеукраїнських науково-практичних ”Актуальні проблеми формування творчої особистості вчителя початкових класів” (Вінниця, 2002, 2005); “Навчально-виховний комплекс “Школа-дошкільний навчальний заклад” – новий тип установи дошкільної освіти” (Умань, 2002); “Психолого-педагогічні проблеми підвищення якості підготовки педагогічних кадрів у ВНЗ: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2003); „Формування професійної компетенції майбутніх учителів початкових класів” (Херсон, 2007); „Вища школа України: поступ у майбутнє” (Черкаси, 2007); „Сучасні освітні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців” (Львів, 2007).
4) науково-практичних і методичних семінарах: „Наступність у навчанні інформатики майбутніх учителів початкової школи в умовах ступеневої вищої освіти” (Хмельницький, 2002); „Громадянська освіта в дії: експеримент, пошук, реалізація нової моделі школи культуротворчого спрямування”, „Особливості навчального процесу в умовах інформаційного суспільства”, „Неперервна освіта педагога – вимога часу”, „Педагогічні технології організації та керівництва самос-тійною роботою студентів”, „Дослідницько-орієнтовані напрями професійної підготовки майбутніх учителів”, ”Використання комп’ютерної техніки у навчальному процесі ВНЗ”, ”Можливості мережі Інтернет у підготовці майбутніх учителів”, ”Інтерактивні методики та специфіка їх застосування у вищій школі”, „Проблема інтеграції базових знань студентів” (Вінниця, 2004-2007).
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук на тему: „Взаємодія дислокацій з точковими та більш потужними локальними дефектами і її вплив на рух дислокацій в кристалах кремнію” була захищена в 1997 році. Матеріали кандидатської дисертації в тексті докторської не використовувались.
Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 74 наукових працях. Серед них: 1 монографія, 1 посібник з грифом МОН України, 34 статті у фахових виданнях з переліку ВАК України (з них 20 – одноосібних); 16 статей і 10 тез доповідей у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій; 7 навчально-методичних посібників, 4 навчальні програми, 1 термінологічний словник.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку літератури (561 найменування), додатків. Загальний обсяг дисертації становить 525 сторінок. Основний текст дисертації викладено на 432 сторінках, з яких на 25 розміщено 37 таблиць і 36 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність проблеми; визначено мету, об’єкт, предмет, завдання, гіпотеза, методологічні основи і методи дослідження, його етапи. Розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення дослідження; сформульовано основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі – “Концептуальні засади формування інформаційної культури вчителя початкових класів в умовах інформаційного суспільства” – аналізуються функції освіти та роль педагогічних кадрів у період становлення ІС. Інформатизація освіти розглядається як чинник і наслідок інформатизації суспільства. Умовами професійного вдосконалення педагога ІС визначено неперервну освіту та формування його ІК.
Доведено, що сучасна освіта є засобом розв’язання найважливіших проблем не лише всього суспільства, а й окремих індивідів, залишаючись одним із найважливіших етапів у тривалому процесі їхньої соціалізації. Сучасні тенденції в галузі вищої освіти та нові завдання, що стоять перед нею, зумовлюють необхідність переосмислення її ролі й місії, вироблення нових підходів і визначення нових пріоритетів розвитку. Система освіти нині значно трансформується і змістово, й організаційно. Вона має озброювати знаннями, формувати у студентів потреби в неперервному самостійному оволодінні ними, розвивати вміння й навички самоосвіти. Провідним стає принцип ”освіта впродовж життя”. Крім того, кардинально змінюється й інформаційне середовище освіти. Основним елементом навчального процесу є створення знань і отримання їх із одержуваної інформації. Ці тенденції приводять до такого висновку: знання, вміння й навички в роботі з інформацією варто формувати і розвивати цілеспрямовано, про що свідчить накопичений у світі позитивний досвід в освітній сфері. Робота з інформацією в сучасному суспільстві передбачає високий рівень ІК, розвивати яку необхідно ще з шкільних років, починаючи з початкової школи. Для цього вчителі початкових класів самі мають володіти високим рівнем ІК і бути готовими до постійного самовдосконалення в цій сфері.
Аналіз світового досвіду інформатизації освіти показує, що багато науковців розуміють ІК як уміння цілеспрямовано працювати з інформацією та використовувати для її одержання, обробки і передавання ІТКТ. Таке трактування, на нашу думку, є дещо звуженим, неточним і не враховує цілої низки аспектів, пов’язаних із знаходженням і використанням інформації фахівцями різних галузей.
За результатами дослідження стану професійної підготовки вчителів у нових соціально-економічних умовах сформульовано основні концептуальні положення підготовки педагогічних кадрів на нинішньому етапі розвитку ІС. Професійна підготовка вчителів до діяльності в сучасному інформаційному просторі має ґрунтуватися на положеннях про значення феномена інформації для розвитку особистості й цивілізації; про творчий характер ІД, що зумовлює багатоваріантну плюралістичну сутність інформаційного простору; поліфункціональний вплив інформаційних джерел на особистість; необхідність виховання грамотного реципієнта інформаційного простору. Основою формування ІК майбутнього вчителя початкових класів є становлення системи його неперервної особистісно орієнтованої освіти з урахуванням новітніх педагогічних технологій і можливостей використання ІТКТ, оскільки реальну перспективу для подолання суперечності між темпами суспільного й індивідуального соціокультурного розвитку вчителя створює саме стратегія неперервної освіти з використанням новітніх ІТКТ.
У зв’язку із загальним підвищенням рівня науковості всіх сфер громадського життя, в тому числі й освітніх процесів, зростають вимоги не тільки до загальнокультурного і професійного рівня вчителя, а й до рівня його ІК. З іншого боку, процеси інформатизації освіти, що відбуваються в нашій країні, зумовлюють необхідність уведення науково обгрунтованих методів і методик використання ІТКТ у фаховій діяльності педагогічних працівників. Констатовано, що у вирішенні цього завдання вчителі і викладачі ВНЗ розділилися на дві групи: для одних персональний комп’ютер (ПК) став засобом, що допомагає реалізувати й удосконалювати процес навчання, для інших – невідомим, до якого ставляться з недовірою й острахом. Тому, формуючи ІК вчителя початкових класів, ми приділяти більше уваги розвитку інтересу до проблем інформатизації, постійної потреби в нових знаннях, прагнень до цивілізованого спілкування, готовності до практичних раціональних видів фахової діяльності; системи спеціальних знань і вмінь, поглядів і переконань в галузі інформатики та ІТКТ, виходячи з принципів і закономірностей сучасних освітніх парадигм; потреби осмислення своїх індивідуальних і творчих потенційних можливостей; потреби в неперервній освіті впродовж усього життя.