Для розвитку комунікативної складової ІК на заняттях з різних дисциплін в експериментальних групах використовувалися ділові ігри, в тому числі й на базі ПК. Метою впровадження цих ігор було: вчити уважно ставитись до усної інформації; вільно орієнтуватись у мовному потоці, знаходити ту інформацію, що цікавить; розвивати мовленнєвий арсенал, творчу уяву, будувати непрямі запитання, розкривати приховану мовленнєву інформацію; формувати альтернативність мовлення; створювати емоційно-сприятливі, доброзичливі ситуації для подальшого спілкування; розвивати вміння мовленнєвої допомоги, підтримки; пантомімічні прийоми спілкування та вміння передавати і сприймати немовну інформацію; інтегрувати і структурувати інформацію тощо.
У розділі показано роль природничо-математичної (ПМ) освіти у формуванні ІК майбутнього вчителя початкових класів, представлено культурологічний та інформаційно-діяльнісний підходи до вивчення ПМ дисциплін. Після вивчення кожного розділу чи теми зібрана студентами інформація аналізувалась, узагальнювалась і стала основою створення власної інформації. З цією метою студентам пропонували творчі домашні завдання на підготовку узагальненого реферату (можливо, у формі ілюстрованого альбому), що може бути використаним у початковій школі. Такий підхід до вивчення природничих дисциплін дав низку дидактичних ефектів, серед яких виокремлено такі, що мають практичну спрямованість. Зокрема, у студентів:
1) розвинулись навички самостійної роботи з науковою літературою;
2) удосконалились навички використання мережі Інтернет;
3) підвищилась пізнавальна активність студентів;
4) посилилась професійна спрямованість фундаментальних дисциплін;
5) розвинулись окремі методичні вміння тощо.
Підтвердженням цьому стали ілюстровані реферати студентів з різних розділів біології, зоології, географії, землезнавства. З огляду на результати такої діяльності її вже не можна називати лише навчальною, адже вона має професійні ознаки. Оскільки основним об’єктом у цьому процесі є інформація, то варто таку діяльність назвати інформаційною.
Вважаючи інтеграцію знань одним із найефективніших способів підвищення якості засвоєння наукової інформації, запропоновано методику підготовки вчителя до інтеграції різнопредметної інформації через проведення інтегрованих лекцій, практичних занять і спецкурсів; розроблено й апробовано інтегрований спецкурс “Методика вивчення величин”. Один із аспектів його вивчення – створення умов для реалізації кожним студентом власної освітньої траєкторії, зумовленої його навчальними можливостями, запитами, інтересами, задатками і здібностями. За таких умов актуалізувалася необхідність подолання традиційної суперечності навчання, що виникла між вимогами держави, суспільства щодо загальноосвітньої підготовки фахівця та потребами й інтересами особистості. Інформаційні продукти, створені студентами, лягли в основу інтегрованих навчально-методичних посібників „Час та його вимірювання”, „Особливості вивчення величин у початковій школі”, книги для вчителя „Математична гармонія природи” та комп’ютерної презентації „Вимірювання величин”.
Основним чинником розвитку ІК майбутнього вчителя початкових класів визначено інформаційну діяльність (ІД). З метою організації ефективної ІД здійснювалося формування позитивної мотивації студентів до виготовлення інформаційних продуктів через позитивний вплив творчих завдань, що не мають чіткого алгоритму їх розв’язування; емоційне задоволення від виконання завдання, від подолання труднощів під час розв’язування навчальних завдань; підвищення самооцінки студента. Для організації самостійної ІД майбутніх учителів початкової школи використовувались такі методичні прийоми: створення ситуації самостійного пошуку інформації з використанням бібліотеки ВНЗ як інформаційного центру; створення альтернативної ситуації; обговорення прочитаного в газетах і журналах; підготовка власної інформації з використанням різних носіїв; використання інформаційних ресурсів мережі Інтернет.
Доведено ефективність ресурсно орієнтованого навчання, технології співробіт-ництва та методу проектів в організації ІД студентів. Особлива увага в розділі приділена проблемі підготовки вчителя до формування ІК учнів початкової школи.
У четвертому розділі – „Інформаційні телекомунікаційні технології у формуванні інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів” показано, що науково-технічний прогрес суспільства, постійне зростання кількості інформації, підвищення ролі особистості, інтелектуалізація її діяльності, швидка зміна технологій у всіх галузях людської діяльності – все це вимагає від професорсько-викладацького складу ВНЗ високого рівня викладання як базових, так і спеціальних дисциплін. Для успішного розв’язання цих проблем є один шлях – широке використання нових педагогічних технологій у навчальному процесі і створення інформаційних фондів для них на базі сучасних ПК. Це завдання не може бути розв’язане традиційними методами і технологіями навчання, необхідне широке використання можливостей ІТКТ, що значно інтенсифікують процес презентації інформації, забезпечують якість засвоєння навчального матеріалу з різних дисциплін, допомагають студентам самостійно здобувати знання на базі сучасних засобів телекомунікацій.
Стрімкий розвиток і активне використання сучасних ІТКТ дозволяють учителю на якісно новому рівні організувати процеси пошуку, зберігання та поширення інформації. Традиційні форми надання інформації не завжди уможливлюють оперативне і повне задоволення потреб у професійній інформації. Оптимальним нині є поєднання традиційних і сучасних методів забезпечення інформаційних потреб майбутнього педагога.
Для того, щоб ІТКТ позитивно сприймалися освітнім співтовариством, зокрема студентами і викладачами, і позитивно позначалися на навчанні й викладанні, їх використання, безумовно, варто включати в коло тих питань, що визначають завдання ВНЗ щодо вдосконалення процесу навчання, викладання, а також інформаційних служб, особливо бібліотек. Подальший розвиток цих технологій у галузі вищої освіти залежить від шляхів подолання суперечностей між потребою освітнього співтовариства в доступі до інформації та готовністю студентів до роботи з різними джерелами інформації. Залучення майбутніх учителів до такого полісистемного освітнього простору, як глобальна мережа Інтернет, забезпечує формування загальної і педагогічної культури на якісно новому рівні, озброює їх більш культуровідповідними технологіями навчання, здатними забезпечити культурний розвиток і соціальну адаптацію дитини в сучасному ІС.
Проведене дослідження дозволило визначити такі основні напрями використання ІТКТ у професійній діяльності вчителя початкових класів:
1) створення різноманітних документів і дидактичних матеріалів (створення публікацій, стінних газет, бюлетнів, оголошень, роздаткового матеріалу та інших друкованих матеріалів; створення комп’ютерних презентацій та інтерактивних наочних посібників; побудова діаграм і схем);
2) комунікації та спілкування (пошук і завантаження інформації з Інтернет; електронне листування; обмін миттєвими повідомленнями; створення власних веб-сайтів; ІР – телефонія тощо);
3) розрахунки, візуалізація даних (прості розрахунки з табличними даними; побудова графіків функцій; візуалізація даних);
4) мультимедіа, робота з графікою (перегляд і обробка фотографій, створення фотоколажів, альбомів; створення схем, логотипів, креслень, векторних ілюстрацій; зйомка, запис і монтаж відеофайлів).
Доведено, що в професійній підготовці майбутнього вчителя початкових класів поряд із перевагами ІТКТ доцільно враховувати деякі негативні аспекти широкого впровадження комп’ютерів у наше життя і, особливо, – життя учнів молодшого шкільного віку, вчити вчителів, як можна компенсувати негативний вплив комп’ютерів на дітей. У суспільстві гостро постала проблема психологічної безпеки розвитку ігросфери, зокремапсихологічної безпекиігрових впливів і необхідності спеціальної уваги до екології ігросфери особистості, що посилює актуальність формування та розвиток комп’ютерно-ігрової культури вчителя та учня.
З метою формування ігрової культури в майбутніх учителів початкових класів, окрім вивчення психолого-педагогічних основ застосування ігрових технологій, вони ознайомлюються з досягненнями ігрової комп’ютерної індустрії, видами комп’ютерних ігор, можливостями їх застосування в навчальному процесі початкової школи. На практичних заняттях з методик викладання окремих предметів демонструвались ігрові програми з фонетики, морфології, правопису української мови; арифметики, геометрії, логічних вправ тощо, аналізувались переваги і недоліки комп’ютерних ігрових технологій у викладанні конкретних тем. Спостереження показали, що в експериментальних групах, де вивчалися методичні прийоми застосування комп’ютерних ігор, у студентів підвищилася мотивація до вивчення методик, поглибилися методичні знання і розуміння впливу гри на психіку дитини, розширилися уявлення про можливості ІТКТ.
У п’ятому розділі – „Організація та проведення експериментально-дослідної роботи” детально описані підготовка до впровадження експериментальної методики, організація та етапи проведення експеримента.