Теоретичні та методичні основи формування інформаційної культури майбутнього вчителя початкових класів (стр. 8 из 13)

Напрями експериментальних пошуків представлено на рис. 4.Методами математичної статистики доведено, що експериментальна методика позитивно вплинула на формування бібліографічної культури та розвиток загальнонавчальних умінь і навичок, готовність студентів до інтегрування різнопредметної інформації, ефективність розвитку комунікативної культури у процесі здійснення ІД, рівень комп’ютерної грамотності та формування навичок використання мережі Інтернет. В експериментальних групах спостерігалася значна динаміка готовності студентів до самоосвітньої ІД під час навчання у ВНЗ.

Рис.4. Напрями експериментальних пошуків

Спостереження за роботою студентів під час виконання творчих завдань з метою створення комп’ютерної презентації матеріалу показали значне підвищення пізнавальної активності, високу мотивацію до пошукової діяльності, посилення інтересу до нових форм презентації навчального матеріалу. Вивчення першокурсниками курсу „Основи інформаційної культури вчителя” значно вплинуло на розвиток бібліографічної культури майбутніх учителів початкових класів. Завдяки вивченню інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин” у студентів старших курсів сформувалися вміння інтегрувати, структурувати і презентувати навчальну інформацію. Проведення ділових ігор в експериментальних групах сприяло розвитку комунікативної культури.

На визначення рівня сформованості ІК експертам пропонувався тест з деталізованими показниками за кожним із компонентів і критеріїв. Експертна оцінка виставлялась у чотирьохбальній шкалі за кожним показником залежно від ступеня його реалізації: 0 балів – показник відсутній; 1 бал – проявляється рідко і недостатньо виражений; 2 бали – проявляється часто і достатньо виражений; 3 бали – проявляється постійно і виражений оптимально. Коефіцієнт ІК майбутнього вчителя початкових класів К визначався за формулою

, де п – виставлена експертами сума балів, N – максимально можлива кількість балів.

На основі експертних оцінок, анкетування і тестування були визначені рівні ІК майбутнього вчителя початкових класів за такою схемою: низький рівень – рівень репродукції (0,2-0,45); середній рівень – рівень самоосвіти (0,46-0,59); високий рівень – рівень інтеграції (0,6-0,8); творчий рівень – рівень презентації (0,81-1). Студент, який досяг творчого рівня, прагне до самостійності у пошуку необхідної інформації; добре орієнтується в усіх видах інформаційних ресурсів; із різних джерел швидко знаходить необхідну інформацію, ефективно її інтегрує і структурує в оптимальній формі; здатний презентувати навчальну інформацію в цікавій і доступній для молодшого шкільного віку формі; постійно використовує ІТКТ для здійснення ІД; готовий до створення власних інформаційних продуктів.

Опрацювання результатів дослідження методами математичної статистики показало, що найвищі коефіцієнти ІК маємо завдяки методиці, що передбачала вивчення студентами дисципліни „Основи інформаційної культури вчителя”, організацію інтенсивної ІД та використання ділових ігр під час вивчення різних дисциплін, вивчення комп’ютерно-орієнтованих дисциплін та інтегрованого спецкурсу „Методика вивчення величин”. Якщо оцінити ІК майбутніх учителів за критеріями сформованості, то з таблиці 2 видно, що у формуванні ІК студентів обох типів груп переважає когнітивний критерій, а найбільший приріст кількісних показників ІК відбувся за дослідницько-творчим критерієм. Це пояснюється тим, що інтенсивна ІД, яка була організована в експериментальних групах, сформувала в майбутніх учителів потребу в творчості і сприяла виробленню навичок дослідницько-творчої діяльності.

Таблиця 2.

Сума балів і коефіцієнти ІК за критеріями

Критерії	Сума балів			Коефіцієнт		Різниця коефіцієнтів
	КГ	ЕГ	КГ		ЕГ
К1 – аксіологічний	9,0	15,4	0,43		0,73	0,30
К2 – мотиваційний	6,8	11,4	0,45		0,76	0,31
К3 – когнітивний	17,7	24,6	0,59		0,82	0,23
К4 – конструктивно-операційний	28,5	46,8	0,48		0,78	0,30
К5 – дослідницько-творчий	7,9	20,4	0,26		0,68	0,42

З таблиці 3 видно, що в контрольних групах (КГ) усі три компоненти ІК мають майже однакові числові значення коефіцієнтів, що знаходяться на межі низького та середнього рівнів. У експериментальних групах (ЕГ) кількісні показники за компонентами ІК значно відрізняються між собою. Зокрема, культура розумової праці та комунікативна культура знаходяться на високому рівні, а комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність досягають творчого рівня.

Таблиця 3.

Сума балів і коефіцієнти ІК за компонентами

Компоненти ІК	Сума балів		Коефіцієнт		Різниця коефіцієнтів
	КГ	ЕГ	КГ	ЕГ
Культура розумової праці	27,8	46,4	0,46	0,77	0,31
Комунікативна культура	15,4	19,9	0,47	0,60	0,13
Комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність	26,9	52,3	0,43	0,83	0,40

Узагальнення експериментальних даних показало, що коефіцієнт ІК у контрольних групах становить 0,45, що відповідає низькому рівню ІК, а в експериментальних групах цей показник становить 0,76, що означає високий рівень ІК. Розподіл студентів за рівнями ІК представлений у таблиці 4 і на рис.5.

Таблиця 4.

Розподіл студентів за рівнями ІК (%)

Рівнігрупи	Низький1	Середній2	Високий3	Творчий4
КГ	6	53	41	0
ЕГ	0	18	68	14

З графіка на рис. 5. видно, що пік полігону в експериментальних групах зміщений у бік високого рівня ІК; 14 % студентів мають творчий рівень ІК, зовсім немає студентів з низьким рівнем ІК. Кожен із компонентів ІК представлено в таблиці 5. З таблиці 5 і побудованій на її основі діаграми (рис. 6) видно, що в експериментальних групах переважають середні бали ІК за мотиваційним, когнітивним і конструктивно-операційним критеріями. Одержані результати дослідження показали, що творча ІД розвиває інноваційне мислення студентів. Таким чином підтверджено припущення, що ІК тісно пов’язана з інноваційною культурою майбутнього вчителя початкових класів.

Таблиця 5.

Середні бали ІК за компонентами і критеріями

Компоненти	Критерії
	К1	К2	К3	К4	К5
Культура розумової праці	2,2	2,3	2,6	2,5	2,1
Комунікативна культура	2,3	1,9	1,7	1,9	1,6
Комп’ютерна грамотність та інформаційна компетентність	2,2	2,5	2,7	2,7	2,1

На основі узагальнення результатів експериментальної роботи та їх опрацювання методами математичної статистики доведено, що запропонована в дослідженні модель формування ІК майбутнього вчителя початкових класів уможливлює підвищення рівня сформованості ІК, а отже і рівня професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Отже, вихідна методологія була правильною, мети досягнуто, гіпотезу підтверджено, завдання виконано.

У висновках узагальнено результати дослідження. Розглянуто підтвердження висунутої гіпотези та її співвіднесення з одержаними результатами експериментальної роботи.

ВИСНОВКИ

1. Становлення та розвиток ІС в Україні вимагають модернізації всіх сфер суспільного життя, і насамперед – освітянської. Провідні науковці світу пропонують теоретико-методологічною основою модернізації освіти вибрати інформаційну парадигму, яка помітно впливає на основні процеси генерування знань і засоби комунікації тих держав, де успішно розвивається ІС (Японія, США, Німеччина, Скандинавські та деякі інші країни).

На основі аналізу досліджень з проблем розвитку ІС визначено основні положення інформаційної парадигми: інформаційне суспільство – це суспільство, засноване на знаннях; основний чинник зростання національного продукту – це прогрес знань і технологій; джерелом продуктивності є технології генерування знань, обробки інформації; осьовий принцип ІС полягає у величезній соціальній значущості теоретичного знання та нових функціях освіти в розвитку суспільства.

З урахуванням положення щодо суспільства як відкритої, нелінійної, кільцевої системи застосовано синергетичний підхід до дослідження процесу розвитку ІС. На основі аналізу його основних ознак і положень інформаційної парадигми за допомогою математичної теорії графів у дисертації визначено нові функції освіти і роль педагогічних кадрів у розвитку ІС.

Замість трансляції готових знань, що тривалий час використовувалися для вже наявних технологій, освіта сьогодення покликана бути випереджувальною, готувати суб’єкта навчання до самостійного оволодіння необхідною інформацією та формувати вміння застосовувати здобуті знання в умовах швидких суспільних змін. Замість функції обслуговування освіта має виконувати створювальну функцію, що значно підвищує відповідальність учителів за розвиток ІС.

До нових функцій, які має виконувати освіта в ІС, віднесено: створення умов для неперервної самоосвіти; забезпечення доступу до світових інформаційних ресурсів; розвиток навичок творчої інформаційної діяльності. Педагог ІС із основного джерела знань перетворюється в провідника в інформаційному середовищі й помічника в здобуванні необхідних знань.