Особливу трудність у молодого вчителя викликають індивідуальні бесіди. Часто вони проводяться у зв'язку з екстремальними ситуаціями (виникнення конфліктів, порушення дисципліни). Важливо, щоб під час такої бесіди не виник психологічний бар'єр. Тому бесіда повинна бути короткою, спокійною, діловою, без іронії, зарозумілості. Вихованець лише тоді відгукнеться на звернення вихователя, коли відчує, що поставлене питання дійсно турбує наставника, що педагог поважає його гідність і хоче йому допомогти.
Диспут — метод виховання, який передбачає зіткнення різних, інколи прямо протилежних точок зору. Диспути проводять у середніх і старших класах на політичні, економічні, моральні, правові, екологічні, естетичні теми, що хвилюють молодь. Характерною особливістю диспуту є полеміка, боротьба думок. Диспут не вимагає певних рішень, проте не можна допускати, щоб диспут перетворювався у суперечку заради суперечки. Диспут є складним методом і вимагає високого рівня професійної підготовки педагога.
Приклад — виховний метод великої сили. Приклад дає конкретні зразки для наслідування і тим самим активно формує свідомість, почуття, переконання, активізує діяльність. У процесі виховання використовуються різні приклади: батьків, вихователів, друзів, видатних людей (вчених, письменників, громадських діячів та ін.), героїв книг, фільмів. [53, с. 26]
Психологічною основою прикладу слугує наслідування. Завдяки йому люди оволодівають соціальним моральним досвідом. У процесі наслідування психологи виділяють три етапи:
1) безпосереднє сприймання конкретного образу іншої людини,
2) формування бажання діяти за зразком,
3) синтез самостійних і наслідувальних дій, що виявляється у пристосуванні до поведінки кумира.
Процес наслідування є складним і неоднозначним, провідну роль у ньому відіграють досвід, інтелект, властивості особистості, життєві ситуації. Важливою умовою є організація середовища, в якому дитина живе і розвивається.
Всі наведені вище методи формування свідомості учня можуть із достатнім ступенем ефективності застосовуватися в процесі трудового виховання.
При цьому дані методи формують свідомість особистості на рівні моральної сфери, що безумовно важливо, оскільки сформувати в школяра свідомість безумовної цінності праці є важливим завданням.
Однак формуючи моральну сторону особистості педагог ПТНЗ не повинен забувати, що формувати свідомість учня в процесі трудового виховання необхідно в практичному зв'язку із трудовою практичною діяльністю, і в цьому зв'язку використання методів формування свідомості учнів у процесі трудового виховання буде мати особливості.
Кожний з методів формування особистості має свою специфіку й область застосування. Незважаючи на гадану простоту, усі без винятку методи цієї групи вимагають високої педагогічної кваліфікації. Застосовуються вони системно, у комплексі з іншими методами. Серед найбільш складних по змісту й застосуванню - методи словесно-емоційного впливу: розповідь, роз'яснення, етична бесіда, диспут, а також метод наочно-практичного впливу - приклад.
Розповідь на етичну тему в процесі трудового виховання використовується переважно в молодших і середніх класах, - це яскравий емоційний виклад конкретних фактів і подій, що мають моральний зміст. Впливаючи на почуття, розповідь допомагає вихованцям усвідомити цінність праці, її важливість для життя людини.
Гарна розповідь не тільки розкриває зміст моральних понять, але й викликає в школярів позитивне відношення до праці , впливає на поводження школярів у процесі трудового навчання.
У розповіді на етичну тему кілька функцій: служити джерелом знань, збагачувати моральний досвід особистості досвідом інших людей. Нарешті, ще одна важлива функція розповіді - служити способом використання позитивного прикладу у вихованні.
До умов ефективності етичної розповіді ставляться наступні:
- відповідність соціальному досвіду школярів. У молодших класах він короткий, емоційний, доступний, відповідає переживанням дітей. Розповідь для підлітків більш складна: їм набагато ближче вчинки, які хвилюють своїм високим змістом;
- супровід ілюстраціями, якими можуть стати твори живопису, художні фотографії, вироби народних умільців. Підсилює сприйняття й гарне підібраний музичний супровід;
- відповідна обстановка для сприйняття етичної розповіді. Емоційний вплив навколишнього оточення повинен відповідати задуму й змісту розповіді. В арсеналі педагогічних засобів професійного вихователя завжди напоготові розповідь для будь-якої обстановки - похідного багаття, автобусної подорожі, неприбраного поля й затишної кімнати, площі великого міста або весняного саду;
- створення належного враження, тобто розповідь повинна викладатися професійно. Недотепний, недорікуватий оповідач не може розраховувати на успіх;
- належне сприйняття слухачами. Потрібно подбати, щоб враження від розповіді зберігалися як можна довше. Нерідко виховне значення етичної розповіді сильно знижується тільки тому, що відразу після нього діти переходять до справи, зовсім відмінному й по змісту, і по настрої, наприклад, до спортивного змагання.
Роз'яснення - емоційно-словесний вплив на вихованців. Важлива риса, що відрізняє роз'яснення від пояснення й розповіді, - орієнтованість впливу на дану групу або окрему особистість. Цей метод ґрунтується на знанні особливостей класу й особистісних якостей членів колективу. Для молодших школярів застосовуються елементарні прийоми й засоби роз'яснення: «Надходити потрібно так», «Всі так роблять» і т.п. При роботі з підлітками необхідні глибока мотивація, роз'яснення громадського змісту моральних понять.
Роз'яснення застосовується, щоб сформувати або закріпити в школяра позитивне відношення до праці, а також для вироблення правильного відношення вихованців до певного вчинку, що вже зроблений (наприклад, весь клас не взяв участь у прибиранні прилягаючої території).
Етична бесіда - метод систематичного й послідовного обговорення знань, що припускає участь обох сторін, вихователя й вихованців. Бесіда відрізняється від розповіді, інструктажу саме тим, що вихователь вислухує й ураховує думки, точки зору своїх співрозмовників, будує свої відносини з ними на принципах рівноправності й співробітництва. Етичною бесіда називається тому, що її предметом найчастіше стають моральні, етичні проблеми. Мета етичної бесіди - поглиблення, зміцнення моральних понять, узагальнення й закріплення знань, формування системи моральних поглядів і переконань.
Етична бесіда - метод залучення вихованців до вироблення правильних оцінок і суджень із питань трудової діяльності. Саме в етичних бесідах формуються такі якості особистості як позитивне відношення до праці й осуд неробства.
Ефективність етичної бесіди залежить від дотримання ряду важливих умов:
- проблемний характер, тобто передбачається боротьба поглядів, ідей, думок. Вихователь повинен стимулювати нестандартні питання, допомагати школярам самим знаходити на них відповіді;
- не можна допускати, щоб бесіда розвивалася по заздалегідь складеному сценарію із завчанням готових або підказаних дорослими відповідей. Потрібно дати хлопцям можливість говорити те, що вони думають, учити їх з повагою ставитися до думок інших, терпляче й аргументовано виробляти правильну точку зору;
- не можна допускати також, щоб бесіда перетворювалася в лекцію: вихователь говорить, вихованці слухають. Лише відверто висловлені думки й сумніви дозволяють вихователеві направити бесіду так, щоб учні самі прийшли до правильного розуміння сутності обговорюваного питання. Успіх залежить від того, наскільки теплим буде характер бесіди, чи розкриють у ній вихованці свою душу;
- близькість матеріалу для бесіди емоційному досвіду вихованців. Не можна очікувати й жадати від них активності під час обговорення важких запитань або таких, у яких за основу беруться факти або явища, пов'язані з незрозумілими або далекими подіями, почуттями. Тільки при опорі на реальний досвід бесіди на відвернені теми можуть бути успішними;
- виявлення й зіставлення всіх точок зору. Нічия думка не може бути зігнорованою, це важливо із всіх точок зору - об'єктивності, справедливості, культури спілкування;
- правильне керівництво ходом бесіди, щоб допомогти вихованцям самостійно прийти до потрібного висновку. Для цього вихователь повинен уміти дивитися на події або вчинки очами вихованця, розуміти його позицію й пов'язані з нею почуття.
Диспути - це живі гарячі суперечки на теми, пов'язані із трудовою діяльністю.
Диспути проводять у середніх і старших класах на теми «Моя майбутня професія », «Право на працю як цінність», «Праця й неробство» і т.п. Диспути коштовні тим, що переконання виробляються при зіткненні й зіставленні різних точок зору.
В основі диспуту - спор, боротьба думок. Щоб диспут дав гарні результати, до нього потрібно готуватися: розробити п'ять-шість питань, що вимагають самостійних суджень, і познайомити з ними учасників диспуту заздалегідь. Іноді вчитель може призначити учасників суперечки. Виступи повинні бути живими, вільними, короткими. Тексти записувати не треба, інакше диспут буде нудним, формальним. Мета диспуту - не висновок, а процес. Але не можна допускати, щоб диспут перетворювався в суперечку заради суперечки. Педагог допомагає хлопцям дисциплінувати думки, дотримуватися логіки доказів, аргументувати свою позицію.
Разом з тим специфіка трудового навчання тісно пов'язана із практичною діяльністю учнів, і має тому словесні методи, що мають виховне значення й впливають на моральну сторону особистості, будуть мало ефективними без практичного підкріплення
Серед різноманітних методів трудового й професійного навчання важливу роль грають методи усного викладу навчального матеріалу: розповідь, бесіда, пояснення, лекція. Користуючись ними, учитель повідомляє учнем теоретичні відомості, необхідні для осмисленої практичної трудової діяльності.