В першій частині даної роботи було визначено, що професійне виховання майбутніх робітників - швейників у професійно-технічних навчальних закладах є найбільш ефективною й що відповідає вимогам науково-технічного прогресу формою освіти. Вона володіє рядом переваг у порівнянні з підготовкою робочих кадрів безпосередньо на виробництві. Розглядаючи зміст професійного виховання ми дійшли висновку, що основною метою професійного виховання є формування відповідності індивідуальних якостей вимогам професії.
Аналіз, проведений у першій частині даної роботи дав змогу констатувати, що у радянський період важливе місце в діяльності професійно-технічних навчальних закладах займала виховна робота, спрямована на різні сторони розвитку особистості майбутнього працівника, яка здійснювалася у різноманітних формах. При цьому важливість питань професійного виховання учнів ПТНЗ, у тому числі й ПТНЗ швейного профілю, визначає той факт, що законодавче забезпечення професійного виховання в ПТНЗ еволюціонувало протягом усього досліджуваного періоду.
При цьому, ця еволюція характеризується багаточисленними змінами нормативно – правової бази функціонування професійно – технічної освіти.
В другій частині роботи булав розглянути досвід організації професійного виховання в професійно – технічних училищах швейного профілю у період з 1970 по 2000 роки
У цій частині роботи мі визначили, що основні етапи розвитку професійно – технічної освіти працівників швейного виробництво тісно пов'язане з розвитком швейної промисловості в Україні.
Саме розвиток швейної промисловості визначає специфіку розвитку професійно - технічної освіти швейників.
Це дало змогу визначити два періоди в розвитку професійно - технічної освіти майбутніх швейників :
1 етап - 1970 -1990 роки, коли відбувалося збільшення кількості ПТНЗ швейного профілю в Україні. Даний період характеризується цілим рядом ведучих тенденцій: - посиленням соціальної ролі системи загальної освіти; - ростом рівня загальної й професійної освіти робітників; - збільшенням загальної чисельності професійних навчальних закладів системи початкової професійної освіти; - збільшенням частки випускників профтехучилищ у загальній чисельності робітничого класу; - розширенням наукових досліджень в області професійної педагогіки; - удосконалюванням змісту політехнічної освіти, форм, методів і засобів навчально-виховної роботи, проведеної на базі професійно-технічних училищ.
Основними педагогічними умовами, що сприяють розвитку системи початкової професійної освіти в досліджуваний період, минулого: - науково обґрунтований відбір змісту освіти; - взаємозв'язок загальноосвітньої, загально технічної й спеціальної підготовки; - забезпечення оптимального співвідношення загальноосвітньої й професійної підготовки на основі їхньої єдності й наступності; - професійна спрямованість загальноосвітньої підготовки, здійснення між предметних зв'язків; - навчання на рівні вимог новітньої техніки й передової технології; - орієнтація всього учбово-виробничого процесу на продуктивну працю; - відбиття в змісті освіти перспектив підвищення виробничої кваліфікації робітника.
Зміст виховної роботи, проведеної в профтехучилищах України в 60-90-і роки, містило в собі трудове, розумове, моральне, ідейно-політичне, фізичне виховання учнів, що здійснювалося переважно в ході професійної підготовки; більшу роль у вихованні учнів грали позитивні приклади передових робочих і трудових колективів.
2 етап - 1990 -2000 роки коли відбувалося зниження ПТНЗ швейного профілю в Україні і їхній географічній концентрації. Для цього етапу характерне: - зниження престижності робітників - швейників; - виникнення нових проблем у сфері працевлаштування випускників - зниження значення виховного компонента в діяльності ПТНЗ швейного профілю.
Всі ці зміни привели до того, що протягом досліджуваного періоду відбувалися трансформації в організації управління, планування й контролю в системі професійно - технічного виховання й освіти працівників швейної промисловості.
Нами був зроблений висновок, про те, що критично освоєний опит ПТНЗ радянського періоду, безперечно, надасть допомогу в постановці й рішенні таких проблем, як визначення складу кадрів для швейної промисловості, їхнього професійного рівня й майстерності, складу учнів і якості їхньої підготовки й т.д.
Що стосується питань удосконалювання системи професійного виховання учнів ПТНЗ швейного профілю, то в цьому змісті досвід, накопичений у роки радянської влади може виявитися безцінним і в нових історичних умовах.
При цьому важливим представляється використання досвіду, накопиченого в радянський період, з питань трудового виховання й національно – патріотичного виховання учнів ПТНЗ швейного профілю.
При цьому ми вважаємо, що методи й прийоми виховання майбутніх робочих швейників, які активно використалися радянською педагогікою й мають ряд переваг перед сучасними інноваційними технологіями навчання:
По - перше, ефективність цих методів перевірена десятиліттям.
По-друге, вони повністю відповідають цілям професійного виховання.
По-третє, ці методи повною мірою забезпечені методично й методологічно.
По-четверте, ці методи можуть бути використані в умовах сучасної матеріально технічної бази ПТНЗ швейного профілю.
У цілому, пророблена робота дозволяє констатувати, що українська система середньої професійно-технічної освіти майбутніх робітників швейної промисловості, пройшовши великий історичний шлях, у наші дні стала важливим фактором підвищення освітнього й культурно-технічного рівня громадян України, розвитку ринку праці, одним зі шляхів здійснення соціальної політики держави на сучасному етапі.
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сес. Верхов. Ради України, 28 черв. 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 79 c.
2. «План заходів, спрямованих на задоволення потреби ринку праці у кваліфікованих робітничих кадрах».
3. «Про заходи для подальшого поліпшення підготовки кваліфікованих робітників у навчальних закладах системи професійно-технічної освіти»,
4. Закон України "Про освіту": З внесеними змінами і допов. від 23 берез. 1996 р. //Відомості Верхов. Ради України. – 1996. – № 21. – C. 252–278;
5. Закон України “Про загальну середню освіту” (1999 р.),
6. Закон України "Про професійно-технічну освіту": від 10 лют. 1998 р. №103/95- ВР //Вісн. профосвіти. – 1998. – № 3. – C. 1-32;
7. Постанова Верховної Ради СРСР "Про стан народної освіти й міри по подальшому вдосконалюванню загального середньої, професійно-технічної освіти середнього спеціальної й вищої освіти в СРСР" (1973)
8. «Про подальше вдосконалювання процесу навчання й виховання учнів у системі професійно-технічної освіти».
9. Бєлоусько А. Педагогічні умови викладання технології швейного виробництва у коледжі / А.Бєлоусько // Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України та ін. – К., 2003. – Вип.4. – С. 72 – 75.
10. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. М., 1989.
11. Булавко В. Швейним професійним училищам конче потрібні оновлені стандарти / Віталій Булавко // Освіта України. – 2003. – 22 жовт. (№79). – С. 3
12. Василюк А. Реформування професійної освіти в Польщі та Україні: (Порівнял. аналіз) / А.Василюк // Освіта і упр. – 1999. – №1. – С. 13–18: табл. Бібліогр.: 7 назв.
13. Воробей К. Навчаємо майстрів, що роблять моду: [Швачка, кравець, закрійник …] / К.Воробей, Н.Горбатюк // Проф.-техн. освіта. – 2000. – №1. – С. 23 – 25.
14. Геращенко Н. Особливості викладання технології швейного виробництва / Н.Геращенко // Педагог професійної школи: Зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки і психології проф. освіти АПН України та ін. – К., 2003. – Вип.4. – С. 75 – 79
15. Гарунов М.Г. Развитие творческой самостоятельности специалиста Высшее образование в России. М., 1998.
16. Гнутель Я. Організація навчально-виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі: Метод. посіб. / Я.Гнутель. – Т.: Збруч, 1993. 65 с.
17. Головко Л.С. Професійно-технічна освіта України: вимоги до нової моделі Л.С.Головко // Проф. освіта: теорія і практика. – 1997. – №1/2. – С. 7 – 10.
18. Гребенюк Г. Формування професійних характеристик трудової діяльності Г.Гребенюк //Неперервна професійна освіта: теорія і практика. – 2001.
19. Гуревич Р. Трудове навчання і виховання – основа професійного самовизначення учнів /Р.Гуревич //Рід. шк. – 2002. – № 3. – С. 27–29. – Спец. вип.
20. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно - технічних закладах / Р.С.Гуревич; АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти; За ред. С.У.Гончаренка. – К.: Вища шк., 1998. – 229 с.: іл., табл. – Бібліогр.: с. 213 – 229 (376 назв)
21. Денисенко Л.І. Розвиток професійних здібностей учнів ПТУ в процесі викладання спецдисциплін та виробничого навчання / Л.І.Денисенко // Трудове і професійне навчання: проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Вінниця, квіт., 1994 р.). – Вінниця, 1994. – Ч.2: Проблеми професійно-технічної освіти в умовах ринкової економіки. – С. 27-29. – У надзаг.: АПН України. Ін-т педагогіки і психології проф. освіти. Вінниц. держ. пед. ін-т.
22. Дзямулич І.В. Основні напрями вдосконалення управління освітніми закладами /І.В. Дзямулич //Пед. пошук. – 2002. – № 2. – С.10-11.
23. Дзямулич І.В. Розбудова національної системи освіти – основа розвитку особистості, суспільства, держави: [Інтерв’ю з делегатом ІІ Всеукр. з’їзду працівників освіти, начальником упр. освіти і науки облдержадмін. Волин. обл. Іваном Васильовичем Дзямуличем] //Пед. пошук. – 2001. – № 4. – С.6-8.
24. Євтух М.Б. Управління якістю професійної освіти /М.Б. Євтух, О.П. Сердюк//Управління якістю професійної освіти: Зб. наук. пр. /Укр. інж.-пед. акад. – Донецьк,2001. – С.73-81