Середні професійно - технічні училища, здійснюючи покладені на них завдання, забезпечують всебічний, гармонічний розвиток учнів на основі підвищення професійного рівня всього викладацького складу, майстрів виробничого навчання ».Таким чином, ХХІ з’їзд КПРС уперше позначив комплексний похід до проблеми виховання учнів професійно - технічних училищ.
Виконуючи рішення ХХІ з’їзду КПРС з 1982/83 навчального року середні професійно-технічні училища почали працювати по нових навчальних планах і програмам, розробленим Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по професійно-технічній освіті разом з Міністерством освіти СРСР, Академією наук СРСР і Академією педагогічних наук СРСР.
В 1985 р. у Донецьку й Львові були проведені зональні наради директорів професійно-технічних училищ республіки, у яких взяли участь секретарі партійних, комсомольських організацій, працівники апарату ЦК Компартії України, Ради Міністрів УРСР, ЦК ЛКСМУ, Госпрофобра СРСР і Госпрофобра УРСР, секретарі обкомів партії. На нарадах проаналізований стан навчально-виховного процесу в навчальних закладах профтехосвіти, намічені міри його подальшого вдосконалювання - відзначалося, що стан виховної роботи в професійно - технічних училищах перебуває на недостатньому рівні, про що свідчить ріст правопорушень, чинених учнями професійно - технічних училищ.
У цілому, відмітною рисою даного періоду є те, що в ці роки питання виховання, загальноосвітнього й професійного навчання постійно перебували в центрі уваги партійних, профспілкових і комсомольських організацій, що й відображалося в рішеннях з'їздів, нормативних документах, програмах і т.д.Основними рисами виховної роботи в професійно-технічних училищах, що готовить кадри для швейного виробництва в період з 1970 по 1986 роки були
1) державний характер виховної роботи,
2) єдність навчання й комуністичного виховання;
3) співробітництво школи, родини й громадськості у вихованні учнів професійно - технічних училищ, сполучення виховання учнів з «практикою комуністичного будівництва»;
4) науковий характер виховання учнів професійно - технічних училищ, на основі досягнень педагогічної науки.
5) тісний зв'язок виховної роботи із системою професійної підготовки майбутніх робітників швейного виробництва
При цьому поряд із загальною системою виховної роботи в системі професійних училищ швейного профілю особливе місце в даній роботі приділялося комсомольським організаціям.
Така роль комсомолу в процесі виховання робочої молоді випливала з ведення завдань виховання лідерами СРСР: «Центральним завданням комсомолу, — говорив у своїй доповіді на XXVІ з'їзді КПРС Л. І. Брежнєв, були й залишаються виховання молоді в дусі комуністичної ідейності, відданості нашій Радянській Батьківщині, у дусі інтернаціоналізму, активна пропаганда норм і духовних цінностей нашого суспільства».«Виховання робочої зміни, робота з робочою молоддю повинні постійно перебувати на порядку денному всіх комсомольських організацій системи професійно-технічної й фахової освіти як одне з головних питань», - підкреслив Л. И. Брежнєв у своїй мові на з'їзді.
Оскільки рішення з'їздів партії мало в СРСР законодавчий характер, то слова Л. І. Брежнєва були сприйняті як законодавчо обґрунтоване керівництво до дії й роль комсомольських організацій у вихованні робочих кадрів у система професійно – технічної освіти істотно зросла.
Подальший розвиток законодавство України в сфері професійно-технічної освіти одержало вже в період незалежності, при цьому треба визнати, що в нормативних документах новітнього періоду проблемам виховання робочих кадрів у системі професійно – технічної освіти приділяється значно менше місця.
У цілому на сьогодні системі виховання учнів ПТНЗ приділяється менше уваги, основний натиск робиться на професійній підготовці робітників - швейників .
Конституція України гарантує кожному право на освіту, утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, задоволення національно-культурних і мовних потреб, вільний розвиток своєї особистості, право на свободу світогляду, право набувати спеціальні знання, що дають можливість вибору професії та роду трудової діяльності.
В Україні прийнято низку законів, що сприяють забезпеченню прав громадян на освіту. Передусім це Закон України «Про освіту», прийнятий у 1991 р., закони України «Про загальну середню освіту» (1999 р.).
Правові, організаційні, фінансово-господарські засади функціонування та розвитку професійно-технічної освіти визначаються безпосередньо Законом України "Про професійно-технічну освіту", що є законодавчим актом прямої дії, прийнятий у лютому 1998 року. Відповідно до цього Закону професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах. Таким чином, нормативно-правова база, що діє в період з 1970 року по 2000 рік, забезпечувала виховання учнів професійно - технічних училищ і сприяла проведенню виховної роботи під час навчально-виховного процесу в професійно - технічних училищах. На нашу думку, накопичений досвід навчання й виховання підростаючого покоління в професійних навчальних закладах швейного профілю містить багато повчального й для сучасності. Зокрема, завдяки вивченню історії професійно-технічного навчання робітників - швейників представляється можливим:
- вивчити виникнення прогресивних форм і методів навчання й тенденції їхнього постійного вдосконалювання;
- розкрити особливості форм і методів виховної роботи в професійних навчальних закладах швейного профілю ;
- розробити науково обґрунтовану концепцію професійного виховання майбутніх робітників швейного виробництва в Україні.
Без вивчення історії професійно-технічної освіти як явища педагогічного не можуть бути глибоко осмислені питання розвитку форм і методів навчання й виховання в сучасній системі професійно - технічної освіти.
Отже,. виховна робота - це педагогічна діяльність, спрямована на організацію виховного середовища й управління різноманітними видами діяльності вихованців з метою рішення завдань професійного розвитку. Логіку виховного процесу не можна визначити заздалегідь. У виховній роботі можна передбачити лише послідовне рішення конкретних завдань, орієнтованих на мету. Виховання й викладання в системі роботи викладача, майстра виробничого навчання в ПТУ невіддільний одне від одного.
Ми визначили, що професійне виховання майбутніх робітників - швейників у професійно-технічних навчальних закладах є найбільш ефективною й що відповідає вимогам науково-технічного прогресу формою освіти. Воно володіє рядом переваг у порівнянні з підготовкою робочих кадрів безпосередньо на виробництві. Професійно-технічні училища (ПТУ) забезпечують освоєння молоддю теоретичних знань і практичних навичок під керівництвом кваліфікованих викладачів і досвідчених майстрів виробничого навчання, що дозволяє не тільки формувати навички професіоналізму, але й виховувати працьовитість, формувати високу мотивацію до професії.
Також, розглядаючи зміст професійного виховання ми дійшли висновку, що основною метою професійного виховання є формування відповідності індивідуальних якостей особистості вимогам професії.
В першій частині роботи ми визначили, що у радянський період важливе місце в діяльності професійно-технічних навчальних закладах займала виховна робота, спрямована на різні сторони розвитку особистості майбутнього працівника, яка здійснювалася у різноманітних формах, при цьому особливе місце в системі виховної роботи приділялося ідеологічному вихованню учнів.. На сьогодні системі виховання учнів ПТУ приділяється менше уваги, основний натиск робиться на професійній підготовці робітників - швейників
Разом з тем, важливість питань професійного виховання учнів ПТУ, у тому числі й ПТУ швейного профілю, визначає той факт, що законодавче забезпечення професійного виховання в ПТУ еволюціонувало протягом усього досліджуваного періоду (з 1970 року по 2000 рік).
В цілому на нашу думку, без вивчення історії професійно-технічної освіти як явища педагогічного не можуть бути глибоко осмислені питання розвитку форм і методів навчання й виховання в сучасній системі професійно технічної освіти.
Необхідність наукового осмислення питань теорії й практики профтехосвіти спричиняються дослідження теоретико-методологічних проблем - загальної концепції розвитку професійно-технічної освіти в її діалектичних зв'язках із соціально-економічним і політичним розвитком суспільства в цілому, з розвитком народної освіти, культури, виробництва, техніки.