Соціально-культурні й економічні зміни, що відбуваються в нашій країні, серйозним образом вплинули на споживчу культуру населення, що особливо наочно виявилося в соціальному замовленні на гарний сучасний одяг. Сьогодні високим попитом користуються різноманітні моделі швейних виробів: від класичних до екстравагантних. Збільшилася кількість людей, що мають можливість одягатися в кравця «від кутюр».
Разом з тим варто констатувати, що вітчизняний ринок швейних виробів не дозволяє задовольняти споживчі запити населення повною мірою, і обумовлено це насамперед недостатнім рівнем професійної підготовки працівників швейної промисловості.
Більша частина товарів вітчизняних виробників швейної продукції не завжди відрізняється високою якістю й сучасним дизайном, не орієнтована на індивідуальні особливості й смаки споживачів, тому більшість населення віддає перевагу оригінальним моделям закордонних виробників.
Якісно новий рівень споживчої культури населення, загальні тенденції розвитку швейного виробництва висувають особливі вимоги до професійної підготовці учнів швейних ПТНЗ. Кваліфікований кравець в умовах загальної інтелектуалізації праці повинен не тільки вміти працювати по заданій моделі будь-якої складності й у точності виконувати відповідні приписання, але й свідомо перетворювати свою професійну діяльність, творчо аналізувати й будувати технологічні процеси.
Створення оригінальних моделей швейних виробів, постійне відновлення їхніх асортиментів припускають творчий характер праці, нетрадиційний підхід до рішення виробничих ситуацій, сполучення функцій художника-модельєра, дизайнера, технолога й швачки, що визначає особливості професійного виховання працівників швейного виробництва в системі професійно – технічної освіти.
Сьогодні професійне виховання повинне бути сфальцьоване на досягненні двох взаємозалежних цілей: успішності професійної соціалізації учнівський молоді в сучасних умовах і саморозвитку людини як суб'єкта діяльності. Основним змістом професійного виховання, таким чином, стає забезпечення процесу соціалізації особистості професіонала й саморозвитку людини.
В умовах динамічного розвитку українського суспільства відбуваються кардинальні зміни в економічній, соціальній, політичній і духовній сферах, суспільству усе більше потрібні фахівці, що володіють у досконалості професійною майстерністю, загальною й професійною культурою, готові до постійного самовдосконалення.
Ринкові відносини додатково до чисто професійних умінь жадають від професіонала розвиненого політехнічного, економічного й екологічного мислення, організованості й стабільності у виконанні виробничої діяльності, гнучкості, умінь швидко адаптуватися до умов, що постійно змінюються. Тому зараз, як ніколи раніше, особливо актуальними стають питання професійного виховання учнів, від знань, умінь, цілей, бажання й прагнень яких залежить майбутнє України
Сама система професійного виховання працівників швейного виробництва в першу чергу спрямована на соціалізацію особистості в трудовому колективі й у професійній діяльності. Вона опирається на багатий історичний досвід, накопичений у системі професійно - технічної освіти в період з 1970 року по 2000 рік.
Разом з тим цей досвід на сьогодні використається в недостатньому ступені, багато виховних технологій і прийоми, особливо застосовувані в радянський період, зазнають критики й розглядаються як пережиток тоталітарної системи виховання.
Таким чином порушується наступність у виховному процесі майбутніх працівників швейного виробництва, і при цьому нові виховні технології не завжди сприяють повноцінному виховному процесу в професійно - технічних училищах швейного профілю.
Таким чином, виникає протиріччя між потенційними можливостями моделей професійного виховання майбутніх працівників швейного виробництва в умовах професійно - технічних училищ, що був накопичений у період з 1970 року по 2000 рік, і його явною недооцінкою педагогічними колективами сучасних професійно - технічних училищ швейного профілю.
Необхідність вирішення даного протиріччя спричиняє актуальність теми «Організація професійного виховання в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю і Україні в 1970 – 2000 рр.».
Проблемам професійного виховання в системі професійної освіти розглядали В.В. Булавко, Я. Гнутель, Р.С. Гуревич, А.О. Лігоцький, І.Л. Лікарчук, М. Пузанов, Г. Терещенко, С.В Челишева, І. Сухніна та ін.
Питанням оптимізації виховної системи в професійно – технічних училищах, удосконалювання форм і методів виховної роботи, способів формування стійкої професійної мотивації фахівців швейного профілю присвячені дослідження Н.Г. Ничкало, В.В. Олійник, Л.Б. Полак та ін..
Однак у наявних дослідженнях залишається недостатньо розробленої проблема творчого використання історичного досвіду професійного виховання, накопиченого в системі професійно - технічної освіти працівників швейного профілю, що визначає мету даної роботи: проаналізувати організацію системи професійного виховання в професійно - технічних училищах швейного профілю в період з 1970 року по 2000 рік і можливості його використання у виховній роботі в сучасних навчальних закладах, які здійснюють професійну підготовку робітників швейного профілю.
Предмет дослідження : історичний досвід професійного виховання майбутніх працівників швейного виробництва, накопичений у період з 1970 року по 2000 рік.
Об'єкт дослідження: професійне виховання майбутніх працівників швейного виробництва в умовах сучасної системи професійно - технічної освіти.
У завдання дослідження входить:
1. Систематизувати матеріал, щодо еволюції системи виховання майбутніх фахівців швейного виробництва в період з 1970 по 2000 роки.
2. Розглянути питання пов'язані з теоретичним осмисленням особливостей професійного виховання працівників швейного виробництва в системі професійно - технічної освіти.
3. Вивчити досвід професійне виховання майбутніх працівників швейного виробництва, накопичений в період з 1970 по 2000 роки.
4. Розробити рекомендацій з можливостей впровадження досвіду професійного виховання майбутніх працівників швейного виробництва, накопиченого в період з 1970 року по 2000 рік, в сучасну систему професійно технічної освіти професійно – технічних навчальних закладів швейного профілю.
Теоретико-методологічну основу дослідження становлять основні теоретичні положення в області професійної підготовки працівників швейного виробництва й виховної роботи в системі професійно - технічної освіти.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в роботі узагальнений історичний досвід виховної роботи в системі професійної підготовки майбутніх працівників швейного виробництва, систематизовані розрізнені відомості по даній проблемі, виділені й охарактеризовані соціально-економічні й виробничо-технічні детермінанти професійного виховання майбутніх працівників швейного виробництва.
Наукова новизна та теоретична значимість дослідження складається в обґрунтуванні можливостей використання досвіду професійної підготовки майбутніх працівників швейного виробництва, накопиченого в період з 1970 року по 2000 рік, у сучасних соціально-економічних умовах розвитку системи професійно - технічної освіти в Україні.
Практична цінність дослідження полягає в тому, що розроблені рекомендації можна використовувати в професійно-навчальних закладах під час процесу навчання майбутніх працівників швейного виробництва в умовах сучасної системи професійно - технічної освіти.
У даному дослідженні нами використалися методи аналізу й синтезу з метою узагальнення досвіду професійного виховання працівників швейного виробництва, накопиченого в період з 1970 року по 2000 рік, педагогічного проектування й прогнозування з метою розробки рекомендацій з використання даного досвіду в умовах сучасної системи професійно - технічної освіти, що готовить працівників для швейного виробництва.
Успішність діяльності кваліфікованого працівника швейного виробництва в сучасних умовах багато в чому визначається не тільки рівнем знань, володінням технологічними вміннями, які даються працівникові в процесі професійного навчання, але й системою професійного виховання, що зложилося в тому або іншому професійно - технічному училищі.