Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів (стр. 3 из 23)

7─ забезпечити соціально-психологічні умови для підтримання і розвитку фізичного та психічного напруження особистості, аби підтримувати членів суспільства на достатньому рівні працездатності.

8─сформувати у вихованців уміння і навички у певних видах продуктивної праці.

9─виховати повагу до людей праці та бережливе ставлення до результатів такої праці.[ 39,385]

Визначаючи навчальні і виховні цілі трудового виховання, школа має виходити з сучасних вимог виробництва до працівників, враховуючи при цьому вікові особливості школярів.[14, 99]

Опираючись на вищезазначене підкреслимо, що трудове виховання в сучасній школі, як педагогічна діяльність передбачає:

1. Розвиток в учнів широкого діапазону індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності (моральних, матеріальних, пізнавальних, естетичних та інших).

2. Допомогу педагога у визначенні учнем суб'єктивних цілей праці, що відповідають мотивам його діяльності і особистим можливостям.

3.Формування у школярів уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначених цілей: зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей тощо).

4.Педагогічну підтримку у найповнішому прояві власного "Я" (самореалізації).

5.Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності.[32,425]

Трудове виховання ґрунтується на певних принципах. Досить вдало їх сформулював В.О.Сухомлинський.

“1.Єдність трудового виховання і загального розвитку, морального, інтелектуального, естетичного, фізичного.

2.Розкриття, виявлення, розвиток індивідуальності в праці.

3.Висока моральність праці, її суспільно корисна спрямованість.

4.Раннє залучення до продуктивної праці.

5.Різноманітність видів праці.

6.Постійність, безперервність праці.

7.Наявність рис продуктивної праці дорослих у дитячій праці.

8.Творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук.

9.Наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок.

10.Загальний характер продуктивної праці.

11.Посильність трудової діяльності.

12.Єдність праці і багатогранного життя”[50,159].

У процесі трудового виховання в сім'ї, в загальноосвітніх навчально-виховних закладах важливо творчо підходити до реалізації вимог цих принципів.

Зауважимо, що трудове виховання покликане забезпечити вирішення таких завдань:

· психологічна підготовка особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ставитися до результатів праці тощо);

· практична підготовка до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення у них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);

· підготовка до свідомого вибору професії.[49,417]

Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці на сучасному етапі є формування в нього самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Це сприяє розвитку в характері людини відповідальності, підприємливості, ініціативності, творчого підходу до справи. Коли ці риси «стають характерними для більшості людей, то суспільство має шанс досягнути господарського успіху і добробуту.[9,159]

Психологічною особливістю дітей є те, що виникнення у них інтересу пов'язане не стільки з самим предметом, скільки з можливістю діяти з ним. В праці ж і відбувається цілеспрямоване перетворення предметів у сукупність цікавих дій, з'являється можливість відчути задоволення від результатів власної діяльності. Цікавий результат і позитивні емоційні переживання є, таким чином, головними умовами, завдяки яким дитина включається в трудовий акт. В ході останнього учні встановлюють з предметом праці безпосередній зв'язок. Він об'єктивно виявляється в тому, що дитина здійснює за допомогою знаряддя праці певний вплив на предмет, цілеспрямовано змінюючи його. Закріплення цього зв'язку відбувається в свідомості дитини у вигляді засвоєння трудового вміння. Іншими словами, в учня формуються знання про спосіб трудової дії й емоційна оцінка її процесу й результату.(Переживання дитиною успіху, задоволення від досягнутого результату спонукає її до повторення трудового акту, і цей психічний стан закріплюється як форма вираження позитивного ставлення до праці).

Розвиток у школярів позитивного ставлення до праці визначається їх прагненням досягти нового результату і пережити від нього задоволення, зазнати позитивних почуттів від оцінювання дорослими і ровесниками їх діяльності.

Відчуваючи емоційну реакцію оточуючих, учні виробляють самооцінку щодо виконуваної роботи, також супроводжуючи її певними переживаннями. За умови виникнення потреби пережити задоволення від організаційно-змістових і оцінних результатів діяльності можна говорити про формування у школяра позитивного ставлення до неї. Така загальна схема перетворення дитини в суб'єкт трудового виховання. Щоб дитина включилася у трудову діяльність, у неї повинен з'явитися початковий інтерес і бажання працювати. Тому педагоги мають приділяти цьому особливо велику увагу. В організації трудового навчання вагома роль належить особистому прикладу вчителя, праці, його майстерності та культурі.[3,13-14]

Зазначимо, що у педагогічній науці існує умовна класифікація праці, яка дає нам уявлення про її зміст та склад.

Таблиця 1.2.Схема класифікації видів праці.

Різноманітність видів праці, в яких беруть участь учні дає змогу розвивати їх задатки, нахили, інтереси, створює умови для вибору майбутньої професії

Різні види праці становлять змістову основу трудового виховання. Трудове виховання учнів здійснюється в усіх видах праці, передусім у навчальній праці. Навчання формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним індивідом своєї ролі в досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил, подолання труднощів і перешкод, самоконтроль. Для цього необхідно пробудити в учнів бажання вчитися, розвинути в них пізнавальні інтереси й дати їм можливість пізнати радість успіху в навчанні. Складність розв'язання цього завдання в тому, що школярі не завжди відразу бачать результати навчальної праці.

Складовою системи трудового виховання школярів є також організація їх суспільно корисної праці. Як видно із таблиці 1.2. за суспільною значущістю її поділяють на продуктивну, суспільно корисну і побутову.

Продуктивна праця учнів. Спрямована вона на створення матеріальних цінностей. Її організаційні форми на різних вікових етапах неоднакові. Слід зазначити, що для молодших школярів продуктивна праця поєднується з грою, передбачає використання спеціально виготовлених для дітей інструментів та обладнання.

Виховні можливості участі школярів у продуктивній праці виявляються у тому, що працюючи поруч з дорослими, вони долучаються до життя суспільства, набувають життєвого досвіду, виробляють у собі вміння спілкуватися у виробничій сфері, опановують ефективні прийоми виробничої діяльності. Продуктивна праця вдосконалює трудові вміння і навички, привчає до трудових зусиль, розвиває суспільну активність, волю, дисциплінованість, відповідальність, ініціативу, точність і ретельність.

Суспільно корисна праця учнів.Такою працею може бути збирання макулатури, лікарських рослин, дарів лісу, надання допомоги пораненим та хворим тваринам, людям похилого віку. Нерідко вона має змагальний характер, що спонукає дітей на добрі справи не заради винагороди До цієї роботи притягуються учні від 1 до 11-х класів. Починаючи з 1-го класу, учні займаються виготовленням різноманітної навчально-наочної допомоги: таблиць, картин, діаграм, гербаріїв, колекцій, простих моделей. При вивченні природознавства учні займаються вирощуванням квітів, створюють живі куточки, організовують роботу по підгодівлі птахів і диких тварин.

Велику роль в трудовому вихованні відіграє побутова праця.Вона включає: догляд за своїми речами, прибирання класів і учбових кабінетів, ремонт учбовий-наочної допомоги, книг в класній бібліотеці, і т.д. [56,281] В окремих сім'ях батьки оберігають дітей від домашньої роботи, роблять за них те, що вони спроможні зробити самі. В таких сім'ях виростають діти, які намагаються уникати фізичної праці, не вміють трудитися і не цінують працю інших. Педагоги повинні допомогти батькам правильно організувати самообслуговування дітей в сім'ї.

Завдання кожного виду праці — сприяти фізичному, розумовому і моральному вихованню школярів.

Однак для того, щоб праця виховувала, вона має бути належним чином організована, тобто відповідати певним вимогам:

1.Праця має бути цілеспрямованою.

2.Працю учнів необхідно пов’язувати із навчальною роботою.

3.Виховна ефективність праці зростає за умови, що учні самі є її організаторами.

4.Виховання любові до праці,формування трудових умінь і навиків.

5.Праця має бути доступною.

6.Організація праці учнів повинна ґрунтуватися на наукових засадах.

7.Учні повинні навчитися працювати в колективі.

8.Трудове виховання має спрямовуватися на формування творчого ставлення учнів до праці.

9.Вплив оцінки результатів праці школярів на ефективність трудового виховання. [58,406]

Трудове виховання є довготривалим процесом. По суті, він охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психологічні засади працелюбства людини.