Коли і на яких деревах почало жовтіти листя?
Які птахи і коли відлетіли у теплі краї?
Які птахи у нас зимують?
Коли з’явились перші весняні квіти? Які це квіти?
Коли почали сіяти городину?
Коли прилетіли лелеки? тощо.
Для спостереження відбирали рослини і тварини, що вивчаються за програмою. Результати спостережень учні занотовували в таблиці, які були одночасно своєрідним планом ведення спостережень за найбільш характерними змінами в розвитку рослин, комах, птахів.
Проводили дослідження за змінами в розвитку дерев та кущів у весняний період і виділяли фази розвитку за певними ознаками. Наприклад:
початок сокоруху - коли, проколовши шипом кору дерева з південного боку, помічаємо краплину соку;
набрякання бруньок;
розпускання квіткових бруньок зазначають тоді, коли вони відкрилися, з’явилися пуп’янки, але ще міцно стиснуті;
фаза розгортання перших листочків починається з того часу, коли на деревах і кущах розгорнулися перші листкові пластинки;
початок цвітіння дерев і кущів заноситься у щоденник тоді, коли на рослинах з’явилися перші кілька квіток;
масове цвітіння - на рослинах зацвіло 50% квітів;
достигання плодів і насіння;
зміна кольору листя восени;
настання листопаду;
Набувши певних навичок спостереження у 2 класі, школярі могли спостерігати за фенологічними фазами дерев різних порід паралельно, наприклад - яблуня, груша, черешня, береза, клен, каштан. У цих рослин не тільки різна послідовність деяких фаз (у берези розпускається листя після цвітіння, а у черешні - навпаки), а й випадають деякі фази.
Закінчували фенологічні спостереження аналізом росту і розвитку рослин з урахуванням погодних умов та порівняно з попередніми спостереженнями і висновками.
Результати спостережень учні заносили до таблиці:
| № | Назва рослини | Фаза розвитку | Дата |
Організовували спостереження за найпоширенішими комахами-шкідниками: колорадським жуком, озимою совкою, біланом капустяним. Під час спостережень звертали увагу на те, коли з’являються шкідники, які умови сприяють появі і розвитку їх, які є методи боротьби з ними, ознайомлювали з біологічними методами боротьби. Виявляли корисних комах: сонечко, мурахи, трихограми. Результати спостережень занотовували в таблиці:
| Назва комахи | Дата | Засоби боротьби з комахами-шкідниками | ||||
| масового вильоту | кладки яєць | появи личинок | утворення лялечки | появи дорослих комах | ||
Також учні проводили спостереження за зимуючими і за перелітними птахами. Організовували спостереження за синицями, горобцями, сороками, граками, шпаками та ін. Спостерігаючи за горобцями, діти переконувалися, що вони знищують велику кількість комах і їх личинок, особливо лугового метелика, і цим приносять велику користь. Результати спостережень також занотовували в таблиці:
| Назва птаха | Дата | |||||
| прильоту | влаштування гнізда | появи пташенят | вильоту пташенят із гнізда | збирання в зграї | відльоту | |
Формування прийомів спостереження доцільно починати із навчання прийому аналізу зовнішніх ознак об’єктів природи як основи інших прийомів, оскільки з нього часто взагалі починається мислення, потім переходити до засвоєння прийому виділення суттєвих ознак, далі приступати до планомірного оволодіння прийомами порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Із метою формування у молодших школярів прийомів спостереження доцільно пропонувати їм плани-орієнтири, за якими учні будуть виконувати ті чи інші дії. Такі плани сприяють формуванню у дітей молодшого шкільного віку прийомів розумової діяльності, зокрема аналізу, спрямованого на визначення істотних ознак, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв’язків тощо.
Розглянемо приклади планів-орієнтирів, які ми використовували під час проведення спостережень у 2 класі.
План-орієнтир для вивчення зовнішнього вигляду рослин
Як називається рослина, до якої групи відноситься?
Уважно розглянь і визнач органи рослини: корінь (у трав’янистих рослин), стебло, листя, квіти, плоди, насіння, якщо є.
Опиши зовнішній вигляд органів рослини: колір, величина, форма, твердість стебел, кори - у дерев, кущів, кількість стебел, квітів.
Склади розповідь про зовнішні ознаки рослини.
План-орієнтир для вивчення зовнішнього вигляду тварин
Як називається тварина і до якої групи вона належить?
Розглянь уважно зовнішній вигляд тварини за таким планом: колір тіла, величина, форма, чим вкрите тіло, визнач частини тіла і уважно розглянь їх.
Поспостерігай, чим харчується, як пересувається, як добуває їжу.
Склади розповідь про зовнішні ознаки тварини, що вивчається.
План-орієнтир для виділення істотних ознак об’єктів, що спостерігаються
Виділи частини об’єкта.
Уважно розглянь зовнішні ознаки об’єкта.
Порівняй ознаки відповідних частин, об’єкта однієї рослини (тварини) з іншою.
Виділи ознаки, які відрізняють даний об’єкт від іншого.
Перевір, якщо одну із виділених тобою суттєвих ознак подумки вилучити в об’єкта, то чи залишиться він сам собою. Якщо так, то суттєва ознака виділена неправильно, якщо ні, то правильно.
План-орієнтир для порівняння об’єктів
Розглянь об’єкт чи групу об’єктів. З’ясуй, чи є подібність суттєвих ознак; виділи суттєві ознаки у кожного з об’єктів; з’ясуй, чи є відмінності суттєвих ознак.
Склади розповідь про подібність та відмінність об’єктів, що спостерігаються.
План-орієнтир для узагальнення спостережень за об’єктами природи
Уважно розглянь об’єкт чи групу об’єктів: виділи суттєві і несуттєві ознаки в них; послідовно порівняй спочатку суттєві, потім несуттєві ознаки об’єктів, що спостерігаються.
Виділи загальне, суттєве в об’єктах.
Зроби висновок, що є спільним для всіх об’єктів, що спостерігаються.
На початкових етапах пізнавальна діяльність школярів у процесі застосування прийомів спостереження носила репродуктивний характер. Надалі вона включала в себе елементи частково-пошукової і пошукової діяльності. А план-орієнтир набував все більше згорнутого вигляду.
Таким чином, надання все більшої самостійності під час спостереження природних об’єктів, поступове ускладнення розумової діяльності під час виконання завдань наближують учнів до творчої пізнавальної діяльності.
Результати спостережень, оброблені і узагальнені на уроці, широко використовувалися нами на інших уроках та в позакласній роботі. На уроках математики кількісні результати спостережень за погодою складали зміст задач і обчислень. На уроках читання порівнювали прочитані описи природи з природою, яку учні спостерігали безпосередньо. На уроках української мови діти наводили приклади орфограм у словах, що позначають об’єкти і явища природи. На уроках трудового навчання другокласники виготовляли аплікації і вироби із природного матеріалу, який збирали під час екскурсій. На уроках образотворчого мистецтва діти виконували зарисовки і тематичні композиції, пов’язані із зображенням тіл та явищ природи у різні пори року.
Основне значення дитячих спостережень полягає в тому, що вони є основою формування в учнів елементарної системи знань про природу. Головною думкою, ідеєю цієї системи є причина зміни пір року від положення Сонця на небозводі і послідовна залежність інших об’єктів природи від цієї причини. Засвоєння і розуміння цих зв’язків у природі складають стержень узагальнень результатів спостережень учнів у природі.
Систематичні спостереження за природою, екскурсії, накопичення природничих фактів і уявлень безпосередньо у природі розширює кругозір дітей, розвиває їхнє мислення і мовлення, допомагає вихованню позитивних якостей особистості. Тому вчитель початкової школи, організовуючи спостереження за змінами в природі, повинен продумати все до найменших деталей.
Наступний етап нашого дослідження - перевірка ефективності організації та проведення спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань молодших школярів - був спрямований на доведення припущення, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із життя природи в поєднанні з поясненнями вчителя можна сформувати у дітей правильні уявлення про тіла і явища природи й взаємозв’язки і залежності між ними і на цій основі формувати природничі знання.
Результати формувального експерименту визначалися шляхом зіставлення рівнів сформованості відповідних природничих знань в учнів контрольного та експериментального класів на кінець навчального року. При цьому для учнів обох класів ми пропонували тотожні завдання, ступінь виконання яких визначав рівень сформованості певних знань.
Наприкінці 2007-2008 н. р. нами була проведено контрольний зріз, який мав на меті:
виявити рівень сформованості природничих знань учнів 2 класу;
виявити рівень умінь учнів 2 класу спостерігати за змінами в природі;
зіставити результати проведеної роботи з даними, отриманими на початку експериментального дослідження (див. рис.2).
Контрольний зріз проводився у формі письмового опитування учнів. Змістову основу контрольних завдань становив програмовий матеріал із курсу „Я і Україна" в 2 класі. Процесуальний аспект завдань передбачав певний рівень сформованості природничих знань у молодших школярів на кінець навчального року, відповідно до вимог, зазначених у чинній навчальній програмі.