1. Дозволяє індивідуалізувати навчання.
2. Підвищує активність студентів.
3. Допомагає інтенсифікувати навчання.
4. Підвищує мотивацію навчання.
5. Створює умови для самостійної роботи.
6. Сприяє виробленню самооцінки у студентів.
7. Створює комфортне середовище для навчання.
Ці ефекти досягаються зануренням студента в принципово нову інформаційно-технологічну середовище, яке забезпечує розширене інтерактивна взаємодія, максимально наближене до природного.
Повсюдне використання комп'ютерних ресурсів, що є продуктом інтелектуальної діяльності найбільш кваліфікованої частини працездатного населення суспільства, визначає необхідність підготовки в підростаючому поколінні творчо-активного резерву. З цієї причини стає актуальною розробка певних методичних підходів до використання засобів нових комп'ютерних технологій для реалізації ідей розвиваючого навчання, розвитку особистості студента. Зокрема, для розвитку творчого потенціалу індивіда, формування у студента вміння здійснювати прогнозування результатів своєї діяльності, розробляти стратегію пошуку шляхів і методів рішення завдань - як навчальних, так і практичних [6, 43].
Не менш важлива завдання забезпечення психолого-педагогічними та методичними розробками, спрямованими на виявлення оптимальних умов використання засобів нових інформаційних технологій з метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення його ефективності і якості.
Актуальність вищезгаданого визначається не тільки соціальним замовленням, а й потребами індивіда до самовизначення й самовираження в умовах сучасного суспільства етапу комп'ютеризації.
Особливої уваги заслуговує опис унікальних можливостей комп'ютерних технологій, реалізація яких створює передумови для небувалою в історії педагогіки інтенсифікації освітнього процесу, а також створення методик, орієнтованих на розвиток особистості студента. Перелічимо ці можливості:
• негайна зворотній зв'язок між користувачем і комп'ютерними технологіями;
• комп'ютерна візуалізація навчальної інформації про об'єкти або закономірності процесів, явищ, як реально протікають, так і "віртуальних";
• архівне зберігання досить великих обсягів інформації з можливістю її передачі, а також легкого доступу та звернення користувача до центрального банку даних;
• автоматизація процесів обчислювальної інформаційно - пошукової діяльності, а також обробки результатів навчального експерименту з можливістю багаторазового повторення фрагмента або самого експерименту;
• автоматизація процесів комп'ютерно-методичного забезпечення, організаційного управління навчальною діяльністю і контролю за результатами засвоєння.
Реалізація перерахованих вище можливостей комп'ютерних технологій дозволяє організувати такі види діяльності як:
• реєстрація, збір, накопичення, зберігання, оброблення інформації про досліджувані об'єкті, явища, процеси, в тому числі які реально протікають, і передача досить великих обсягів інформації, представленої в різних формах;
• інтерактивний діалог - взаємодія користувача з програмною системою. На відміну від діалогового, (що передбачає обмін текстовими командами (запитами) і відповідями (запрошеннями)), характеризується реалізацією більш розвинених засобів ведення діалогу. Це можливість задавати питання в довільній формі, з використанням "ключового" слова, у формі з обмеженим набором символів, при цьому забезпечується можливість вибору варіантів змісту навчального матеріалу, режиму роботи.
З огляду на те, що перераховані вище види діяльності засновані на інформаційній взаємодії між навчаним, викладачем і засобами нових комп'ютерних технологій і разом з тим спрямовані на досягнення навчальних цілей, Н.Голівер [30] називає їх інформаційно-навчальної діяльністю.
Таким чином, педагогічні цілі використання засобів комп'ютерних технологій представлені на рис. 1.1.
Аналіз даних рис. 1.1 показав, що використання комп'ютерних технологій позитивно вплине на підготовка студента як індивіда до комфортного життя в умовах інформаційного суспільства, розвине наочно-дієве, наочно-образне, інтуїтивне, творче та теоретичне види мислення, сформує у студентів уміння здійснювати обробку інформації.
Р.Осіпа [43] наголошує, що використання засобів комп'ютерних технологій як засобу навчання, удосконалює процес викладання, підвищує його ефективність та якість. При цьому забезпечується:
- Реалізація можливостей програмно-методичного забезпечення сучасних ПЕОМ з метою повідомлення знань, моделювання навчальних ситуацій, здійснення тренування, контролю за результатами навчання;
- Використання об'єктно-орієнтованих програмних засобів або систем (наприклад, системи підготовки текстів, електронних таблиць, баз даних) з метою формування культури навчальної діяльності;
- Реалізація можливостей систем штучного інтелекту в процесі застосування навчальних інтелектуальних систем.
- Використання інформаційних технологій в якості інструмента пізнання навколишньої дійсності та самопізнання;
- Використання комп'ютерних технологій в якості засобу розвитку особистості студента;
Рис. 1.1 Педагогічні цілі використання засобів комп'ютерних технологій
- Використання комп'ютерних технологій в якості об'єкта вивчення (наприклад, в рамках освоєння курсу інформатики);
- Використання комп'ютерних технологій в якості засобу інформаційно-методичного забезпечення і управління навчально-виховним процесом, навчальними закладами, системою навчальних закладів;
- Використання комп'ютерних технологій в якості засобу комунікацій (наприклад, на базі асинхронної телекомунікаційного зв'язку) з метою поширення передових педагогічних технологій;
- Використання комп'ютерних технологій в якості засобу автоматизації процесів контролю, корекції результатів навчальної діяльності, комп'ютерного педагогічного тестування і психодіагностики;
- Використання комп'ютерних технологій в якості засобу автоматизації процесів обробки результатів експерименту (лабораторного, демонстраційного) та управління навчальним обладнанням.
Визначені положення дозволили підтвердити важливість використання комп'ютерних технологій у навчальному процесі.
З усього різноманіття педагогічних застосувань комп'ютерних технологій особливо слід виділити використання програмних засобів (ПЗ) у зв'язку з їх широкою популярністю в практиці вітчизняного і зарубіжного освітнього процесу [14, 22, 28]. Незважаючи на багаторічний досвід використання різноманітних типів програмних засобів у навчальних цілях, їх потенційні можливості залишаються невичерпаними. Причиною цього є як нерозробленість теоретичних основ, що розкривають доцільність створення та застосування програмних засобів з метою навчання, так і відсутність чіткої класифікації або типології, комплексу вимог, що пред'являються до них.
Проблеми розробки та використання програмних засобів навчального призначення спираються на ряд теоретичних положень, що представляють:
• педагогічну доцільність застосування програмних засобів навчального призначення;
• функціональне призначення окремих типів програмних засобів, що використовуються для цілей навчання;
• типологію програмних засобів з методичного призначенням;
• вимоги до програмних засобів, які використовуються в навчально-виховному процесі.
Під комп'ютерною технологією в одних випадках розуміють спосіб і засоби збору, обробки та передачі інформації для отримання нових відомостей про об'єкт, що вивчається, в інших - сукупність знань про способи і засоби роботи з інформаційними ресурсами, технологіями [32, 48].
Слід зауважити, що в якомусь сенсі всі педагогічні технології (що розуміється як позначені вище способи) є інформаційними, так як навчально-виховний процес неможливий без обміну інформацією між педагогом і навчати. Проте в сучасному розумінні комп'ютерна технологія навчання - це педагогічна технологія, яка застосовує спеціальні способи, програмні та технічні засоби (кіно, аудіо-та відеотехніку, комп'ютери, телекомунікаційні мережі) для роботи з інформацією. І сенс комп'ютеризації освіти полягає у створенні як для педагогів, так і для тих, яких навчають сприятливих умов для вільного доступу до культурної, навчальної та наукової інформації.
Термін «комп'ютерна технологія навчання" з урахуванням широких можливостей сучасних обчислювальних засобів і комп'ютерних мереж часто вживається у тому ж значенні, що й «імітаційні технології» і «навчальні ігри». У той же час поняття «комп'ютерна технологія» і «інформаційна технологія» не можна ототожнювати. В інформаційних технологіях може використовуватися комп'ютер як одне з можливих засобів. Крім того, розуміння комп'ютера як обчислювальної машини (від англ. Computer - обчислювач) стало вже анахронізмом. Тому і термін «комп'ютерна (буквально - обчислювальна) технологія» швидше невдалий, а от вести мову про комп'ютерні засобах навчання, комп'ютерних програмах цілком правомірно.
Розглянемо загальну характеристику комп'ютерних технологій навчання та їх технічні засоби навчання. Система освіти, мабуть, завжди була дуже чуйною на впровадження в навчальний процес комп'ютерних технологій, що базуються на програмних продуктах самого широкого призначення і комп'ютерних засобах. У навчальних закладах і сьогодні успішно застосовуються різні програмні комплекси - як відносно доступні (текстові та графічні редактори, засоби для роботи і підготовки комп'ютерних презентацій), так і складні, часом вузькоспеціалізовані (системи програмування, системи управління базами даних, пакети символьної математики та статистичної обробки даних). І все ж ці програмні засоби, можна сказати, ніколи не забезпечували всіх потреб викладачів [22, 50].