2. Конструктивна взаємодія між учасниками навчально-виховного процесу – фактор для формування культури мислення особистості.
3. Основні засоби розгортання конструктивної взаємодії – застосування еврестичних методів роботи, навчальний курс «Логіка», робота над завданнями з логічними навантаженням, комбінованими завданнями.
З метою розвитку професійно-значущих якостей особистості вчителя, розвитку його готовності до впровадження технології формування культури мислення особистості спеціаліст Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради С. Коцьобинська запровадила систему науково-практичних семінарів, семінарів-практикумів, рольових тренінгів для вчителів початкових класів. Свій інноваційний досвід освітяни Івано-Франківщини презентували 22 – 23 березня 2007 року в межах роботи науково-практичного семінару «Логічні компоненти змісту шкільної освіти як засіб інтелектуального розвитку учня». Цінним є те, що на кожному уроці у початковій школі м. Івано-Франківська домінує у часі творча ситуація – ситуація пошуку, розмірковування, допитливості, сумніву.
Досвід виникнення логіки та впровадження завдань з логічним навантаженням у зміст уроків математики, української мови презентував педагогічний колектив колегіуму «Олімп» (м. Київ) у межах роботи семінару-практикуму «Освіта майбутнього», який проходив на базі закладу 2 – 3 березня 2007 року. Заслуговує на увагу те, що всі уроки педагогічного колективу колегіуму «Олімп» об’єднувала найважливіша концептуальна ідея експериментального дослідження: «…істина не дана ззовні готовою, і кожна дитина здатна зробити внесок в її осягнення через організацію проблемно-пошукового діалогу на уроці».
2.2 Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра
Діагностична основа технології є організаційно-методичним інструментарієм контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів навчально-виховного процесу. Зазначену основу технології складають емпіричні методи і методи контролю та самоконтролю. Саме вони допомагають відстежити, проаналізувати і відкоригувати результати щодо формування культури мислення молодшого школяра. А це означає – відстежити динаміку розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра.
До емпіричних методів діагностичної основи зазначеної технології ми відносимо спостереження, методи психодіагностики та аналізу продуктів діяльності. У таблиці подано короткий зміст кожної сфери культури мислення молодшого школяра та діагностичні методи, які можна використовувати для виявлення рівня сформованості зазначених сфер.
| Зміст феномена «культура мислення» | Діагностичні методики |
| · стійкий пізнавальний інтерес; · прагнення довести власні думки; · пргнення до самовдосконалення | Анкетування; проектний малюнок «Що мені подобається в школі»; методики: САН (стан, активність, настрій), «Колаж»; цілеспрямоване та систематичне спостереження |
| Пізнавальна сфера · розвинуті мисленнєві операції; поняттєве, дивергентне мислення; · розвинуті інтулектуально-творчі вміння | · творчі завдання: «закономірності числового ряду»; «зайвий предмет»; · методики: «Використання предметів», «Класифікації», «Виведення наслідків»; «На що схожа пряма», «Паралельні лінії»; «Знайди недоречності»; добір рими; · психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності учнів |
| Соціальна сфера · емоційно-вольовий компонент; · комунікативний компонент (комунікативні вміння) | · цілеспрямоване та систематичне спостереження в умовах спільної навчальної діяльності; методика «Вибір у діяльності»; · аналіз продуктів літературної творчості: рівень зв’язності, логічності, діалогічность, образності мовлення |
Відповідно до стану розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер можна виділити чотири рівні сформованості культури мислення молодшого школяра: високий, достатній, середній та низький. З огляду на те, що стан розвитку вказаних сфер впливає на ефективність здійснення пізнавальної діяльності, ми розглядатимемо стан розвитку кожної сфери за двома напрямками: особистісним та діяльнісним. Ці два напрямки взаємопов’язані. Характеризуючи особиснісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, назвемо якості, функції, психічні процеси особистості. Означимо діяльнісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, опишемо, як зазначені в особистісному напрямку якості, риси, психічні процеси особистості впливають на ефективність здійснення пізнавальної діяльності.
Високий рівень розвитку культури мислення молодшого школяра. Для цього рівня окреслимо стан розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфери за двома напрямками: особистісним і діяльнісним.
Мотиваційна сфера
| Особистісний напрямок | Діяльнісний напрямок |
| Стійкий інтерес до нового, потреба розібратися в ньому; внутрішня пізнавальна і творча активність, яка виявляється в інтелектуальній ініціативі під час співробітництва з учителем та однокласниками; прагнення до самовдосконалення | Стійке бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв’язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо); прагнення довести почату справу до кінця |
Пізнавальна сфера
| Особистісний напрямок | Діяльнісний напрямок |
| Розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія); розвинуте поняттєве, дивергентне, творче мислення; якості мислення (гнучкість, активність, цілеспрямованість, широта, глибина, критичність); діалогічні ланки в структурі мислення, які спрямовані на взаємодію з партнером: «мислення для іншого», «мислення за іншого», «мислення спільно з іншим»; міцні знання, передбачені державним стандартом початкової школи, у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних життєвих і навчальних ситуаціях; розвинені рефлексія, інтелектуально-творчі вміння. Вміє знаходити власні помилки, усвідомлювати та виправляти їх | У пізнавальній діяльності постійно вібувається процес «осяяння», який виявляється у «відкритті» певного правила, арифметичної закономірності, властивості тощо,нового способу розв’язання задачі. Дитина постійно виходить «за межі» навчального завдання і створює нові «продукти» (наприклад, тексти задач; вправ; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо) |
Соціальна сфера
| Особистісний напрямок | Діяльнісний напрямок |
| У спільній роботі з однокласниками виявляє чуйність, повагу до думок партнера; здатність підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі; виявляє емоційну стійкість у контакті, що означає дотримання моральних норм і правил взаємодії; високий рівень розвитку вербальної і невербальної комунікації | Вміє організовувати співробітництво в процесі спільної пізнавальної діяльності так, щоб досягти творчих результатів у спільному пошукові. Виявляє ініціативність, високу мовленнєву продуктивність у взаємодії. Бере на себе відповідальність за прийняті рішення під час спільної навчальної діяльності |
Достатній рівень розвитку культури мислення молодшого школяра
Мотиваційна сфера
| Особистісний напрямок | Діяльнісний напрямок |
| Пізнавальний інтерес виявляється ситуативно. Інтелектуальна активність в роботі досить висока, але виявляється ситуативно і лише в обмін на цифрову оцінку. Цифрова оцінка є стимулом для самовдосконалення | Бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв’язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо) виникає ситуативно; не завжди доводить почату справу до кінця |
Пізнавальна сфера
| Особистісний напрямок | Діяльнісний напрямок |
| Розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія); розвинуте поняттєве мислення; дивергентне, творче мислення, якості мислення (гнучкість, активність, цілеспрямованість, широта, глибина, критичність) проявляються залежно від навчальної ситуації; наявність міцних знань, передбачених державним стандартом початкової школи, але дитина не завжди спроможна використати їх у різних життєвих і навчальних ситуаціях; розвинені рефлексія, інтелектуально-творчі вміння. Власні помилки знаходить тільки з допомогою вчителя, вміє усвідомлювати та виправляти їх | У пізнавальній діяльності ситуативно відбувається процес «осяяння», який виявляється у «відкритті» певного правила, арифметичної закономірності, властивості тощо, нового способу розв’язання задачі. Дитина ситуативно виходить «за межі» навчального завдання і створює нові «продукти» (наприклад, тексти задач; вправ; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо) |
Соціальна сфера
| Особистісний напрямок | Діяльнісний напрямок |
| У спільній роботі з однокласниками ситуативно виявляє чуйність, повагу до думок партнера; здатність підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі; ситуативно виявляє емоційну стійкість у контакті, що означає дотримання моральних норм і правил взаємодії; високий рівень розвитку вербальної комунікації, невербальну комунікацію не використовує | Ситуативно організовує співробітництво в процесі спільної пізнавальної діяльності так, щоб досягти творчих результатів у спільному пошуку. Не завжди може взяти на себе відповідальність за прийняті рішення під час спільної навчальної діяльності |
Середній рівень розвитку культури мислення молодшого школяра