Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших (стр. 25 из 47)

1. Виготовити графічну модель художньо-естетичного оформлення інтер’єру класу (назва стендів, куточків, їх наповнення, розміщення, кольорове вирішення) із використанням естетико-виховного потенціалу об’єктів і явищ навколишньої дійсності та інтеграції мистецтв. Запропонувати та запровадити певну систему роботи з учнями, використовуючи ці стенди, з метою урізноманітнення спектра естетичних уподобань та смаків дітей.

2. Викласти власні міркування з проблеми збагачення ціннісної сфери учнів у процесі формування естетичного досвіду як педагогічний проект.

3. На основі власних спостережень здійснити експертну оцінку результативності формування естетичного досвіду молодших школярів на уроках природничо-математичного циклу. Розробити план-конспект уроку математики із використанням прийомів: мистецькі розвідки, розширення фокусу бачення навколишнього, складання інтегративних концентрів мистецтв.

4. Запропонувати можливі варіанти тем трудових справ з молодшими школярами та організувати одну з них. Визначити методичні рекомендації вчителям початкових класів щодо удосконалення процесу вмотивування трудової діяльності молодших школярів із позиції краси.

Надаємо приклади виконання студентами експериментальних груп окремих завдань педпрактики. Так, важливе значення під час проходження педагогічної практики відводиться моделюванню та проведенню трудової справи з молодшими школярами, що мала на меті формування вмінь активізувати механізми аксіологічної трудової діяльності дітей та орієнтувати молодшого школяра на пізнання прекрасного в процесі, змісті та меті праці. Так, студенти експериментальної групи запропонували таку тематику трудових справ: “Наш квітничок”, “Тимурівці йдуть на допомогу”, “Легкий подих землі”, “Тече річенька невеличенька”, “У гості до самотніх дерев”, “Зелені брати”, “Низенько вклонімося нашим батькам” та ін. Наведемо фрагмент трудової справи Вікторії В. “Миємо, миємо Трубочиста”: Мета – виховання в дітей дбайливого, естетичного ставлення до предметів побуту, формування в учнів активної позиції щодо чистоти та порядку. Підготовча робота – проведення бесіди про засоби прибирання з елементами колективної творчої діяльності дітей на тему “Пам’ятка на кожний день”: Вступне слово вчителя про необхідність дбайливого ставлення до середовища, в якому живеш, пояснення поняття “естетика побуту”. Гра-вікторина “А спробуй заміни”, що полягає в ознайомленні учнів із різноманітними підручними засобами прибирання (газета для надання блиску скла, лимон для виведення плям тощо)”. Трудова справа Тетяни Н. “Куточок краси в моєму дворі” передбачала облаштування своєрідного природного колажу (квітів, камінчиків різної форми, тину з гілочок тощо) у дворі одного з учнів класу. Хід трудової справи включав: “вибір маршруту та місця куточка краси; прибирання та підготовка обраної ділянки землі; поточний інструктаж; остаточне затвердження розташування елементів колажу згідно з принципом гармонійного поєднання та взаємодоповнюваності; висадка саджанців квітів, встановлення тину, доріжок із камінчиків тощо; фотографування для шкільної газети “Краса власними руками”. У практичних порадах-рекомендаціях учителям початкових класів щодо вмотивування трудової діяльності молодших школярів із позиції краси студенти запропонували відповідним чином змінити інтер’єр класу, запровадити постійно діючу систему завдань, провести лекції для батьків, організувати трудову діяльність молодших школярів з облаштування пришкільних ділянок тощо. Означене завдання мало на меті орієнтувати студентів на майбутню професійну діяльність та використовувати теоретичні знання для моделювання конкретних практичних пропозицій. Стенд “Краса праці” (рис. 2.10), що розділений на п’ять розділів: “Цікаво знати”, “За письменника слово”, “Наші успіхи”, “Скринька пропозицій”, “Фотосесія” розробила Наталія Т. Майбутній педагог зазначила, що “відповідно до запропонованого заходу чи теми стенд постійно оновлюється. Так, до теми “Світ професій “людина – природа” в розділі “Цікаво знати” вміщуються відомості про історію садівництва; у розділі “За письменниками слово” – вірш, казка, загадка про садівничий інвентар; у розділі “Наші успіхи” – розповіді учнів класу, кумедні випадки про те, як вони допомагали дорослим поратися в садочку; у розділі “Скринька пропозицій” – побажання, запитання дітей відповідно до теми; у розділі “Фотосесія” – тематичні фотографії учнів”. Стенд “Естетичний десант, уперед!” для класного інтер’єру запропонувала Ірини Я., студентка експериментальної групи, мета якого – заохочення дітей до участі в трудових естетичних справах, підбиття підсумків проведеної роботи та планування подальших заходів (рис. 2.11). Серед тем лекцій для батьків майбутні фахівці експериментальних груп окреслили такі: “Праця та інноваційні виховні технології”; “Ціннісний аспект трудового виховання в сім’ї”; “Сімейні традиції в садочку, полі та городі”, “Праця батьків – дзеркало для дитини” та ін.

Рис. 2.10. Графічна порада для облаштування інтер’єру класу студентки експериментальної групи Наталії Т.

Рис. 2.11. Графічна порада для облаштування інтер’єру класу студентки експериментальної групи Ірини Я.

У своїх практичних рекомендаціях студентка Наталя С. порадила організувати учнівські ланки з певною системою змінних ролей та завдань: “Ланка “Творчі генератори” пропонують нові ідеї, допомагають на стадії задуму, ланка “Контролери якості” перевіряють певну роботу з утилітарної точки зору, ланка “Поціновувачі краси” оцінюють продукт з естетичної боку”. На другому етапі експериментальної підготовки в процесі викладання нормативних дисциплін комплексно використовувались прийоми естетико-виховної роботи з формування ціннісно-спонукального компонента естетичного досвіду особистості, викладачам було запропоновано доповнити матеріал лекційний занять інформаційною складовою з досліджуваної проблеми. Так, прийом “координація оцінної чуттєвості” сприяє розширенню діапазону ознак художнього відображення дійсності. Означений прийом використовувався у змісті методик початкового навчання і був спрямований на підготовку студентів до урізноманітнення естетичних оцінок молодшими школярами об’єктів і явищ навколишньої дійсності. Зміст прийому спонукає майбутніх педагогів до забезпечення наукового та художнього підходів до викладання навчального матеріалу, до організації естетико-оціночної діяльності учнів, до освоєння алгоритмів естетико-виховної роботи з учнями, до поглиблення естетичного сприйняття учнями навколишньої дійсності. Алгоритм діяльності: 1. Підібрати два тексти (один із художнім відображенням, інший із нехудожнім відображенням дійсності) об’єктів навколишньої дійсності. 2. Проаналізувати тексти: художнє, нехудожнє відображення дійсності, засоби “прикрашення” описів та ін. 3. Поповнити лексичне багатство мови (“Скарбничка естетичних емоцій”). Дібрати до запропонованих об’єктів навколишнього метафори, порівняння, прикметники, що відрізняються нюансами і насиченістю вираження основної властивості: сумний – журливий, знебарвлений, засмучений тощо. 4. Трансформувати текст із використанням “Скарбнички естетичних емоцій” так, щоб вийшло художнє відображення дійсності, зберігаючи при цьому основну думку. 5. Художньо описати два об’єкти з утилітарно-практичними характеристиками. До лабораторного заняття “Матеріальна база навчання природознавства” (методика викладання природознавства) майбутні педагоги експериментальних груп трансформували запропонований текст на текст із художнім описом з обов’язковим додержанням принципу науковості. Базовий текст: “Глобус – зменшений макет Землі, на якому розміщенні острови, озера та ріки, материки, моря та океани. За його допомогою можна потрапити в будь-яку точку земної кулі, визначивши довжину та ширину. Глобус стоїть на спеціальній підставці”. Трансформований текст: “Синьоокий глобус – зменшений макет планети Земля. За його допомогою за лічені секунди можна бурхливим Південним Бугом допливти до задумливого Дніпра, а потім і рукою подати до Чорного моря, визначити при цьому довжину та ширину будь-якої точки подорожі. Прозорі озера та стрімкі ріки, мальовничі острови та загадкові острівці, безмежні материки – все може вміститись у твоїх долонях. Глобус стоїть однією ніжкою на спеціальній підставці, якщо його покрутити, то все зіллється, символізуючи зв’язок всього зі всім” (Наталія Г.). Прийом “з’ясування варіантів цінностей” (“три варіанти”) полягає в поетапному представленні продуктів людської діяльності з різною мотиваційною основою та сприяє набуттю майбутніми педагогами уміння вмотивовувати практичну діяльність молодших школярів із позиції краси, орієнтує студентів на активізацію естетичних мотивів практичної діяльності учнів (ціннісно-спонукальний компонент естетичного досвіду). Означений прийом сприяє усвідомленню майбутніми вчителями того, що всі сучасні продукти людської діяльності повинні втілювати взаємозв’язок утилітарно-практичної та естетичної цінності. Наведемо фрагмент роботи студентки експериментальної групи Світлани Н., що використала прийом “три варіанти” в розробці плану-конспекту уроку трудового навчання “Композиція з рослинних форм. Виготовлення декоративних тарілок за малюнком і за власним задумом” (3-й клас): “Перебралися три поросятка в новий міцний дім і стали міркувати, який же посуд їм придбати. Так, Нуф-Нуф запропонував ось таку тарілку. (Вчитель демонструє залізну тарілку). “Ні, ні! – закричали брати. – Не будемо ми їсти з них!”. Чому ж не захотіли їсти із залізних тарілок брати? Дійсно, Наф-Наф сказав: “Вона зручна, не розіб’ється, проте негарна”. Тоді Нуф-Нуф знову запропонував ось таку тарілку. (Вчитель демонструє дерев’яну декоративну тарілку). “Ні, ні! – знову закричали брати. – Не будемо ми їсти з них!”. Чому ж не захотіли із дерев’яних розписних тарілок брати? Дійсно, Наф-Наф сказав: “Дерев’яними тарілочками ми прикрасимо нашу оселю”.