– Діти, який же посуд, на Вашу думку, придбали собі поросята? (Вчитель демонструє сучасну тарілку із нанесеними по краях і в центрі малюнком)”.
На лекційному занятті “Позакласна робота з трудового навчання” (методика трудового навчання з практикумом) студентам було запропоновано поряд із традиційними екскурсіями на виробництво використовувати уроки милування красою людської праці, що сприяють ціннісному ставленню до трудової діяльності людини та усвідомленню студентами змісту педагогічної організації краси праці, формуванню вміння ефективно використовувати прийоми стимулювання естетичної активності школярів у процесі їх практичної діяльності, налаштуванню майбутніх педагогів на організацію власної трудової діяльності з позиції краси. З метою з’ясування структури запропонованої форми організації навчально-виховної діяльності учнів та етапності його підготовки на практичному занятті з теми використовувався один із варіантів інтерактивної групової роботи – “діалог” [284, с.40]. Майбутні фахівці були об’єднані в декілька робочих груп, які за відведений час складали власні варіанти підготовки до уроку милування красою людської праці, визначали можливі труднощі в його організації. Окремо було об’єднано групу експертів. Після завершення роботи студенти презентували свої підсумкові записи на дошці. Експерти фіксували спільні погляди та пропонували узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорювали та доповнювали її. Прийом “знаходження естетики природи в дзеркалі мистецтва” сприяє поглибленню власних естетичних почуттів шляхом актуалізації кінестетичних, тактильних, зорових, смакових, нюхових відчуттів у контексті інтересу до конкретного мистецького твору. Означений прийом був використаний у змісті методик початкового навчання і спрямований на підготовку студентів до поглиблення естетичного сприймання учнів природи та мистецтва (ціннісно-спонукальний компонент естетичного досвіду). На змісті означеного прийому формуються вміння студентів визначати та використовувати естетико-виховний потенціал об’єктів і явищ природи в навчально-виховній роботі з дітьми, забезпечувати асоціативно-образну обробку одержаної учнями інформації, освоюються алгоритми естетико-виховної роботи з молодшими школярами, збагачується емоційно-рефлексивна реакція майбутніх учителів на різноманіття природи та ін. Алгоритм опрацювання художнього матеріалу:
I. Підготовчо-сенсорний етап. Добір творів мистецтва для “подорожі” в площину картини, музичного чи літературного творів. Моделювання ситуації за пам’яттю відчуттів.
Виокремлення інформативно-насичених ознак мистецького твору, наприклад, А.Куїнджі “Березовий гай” (1879 р.), як-от: сонячна, тіньова сторона галявини (тактильні відчуття), різнобарв’я кольорів (зорові відчуття), звуки весняної природи (звукові відчуття). Виокремлення вузликових питань (Що відчув? Що чую? Які відчуття виникли у мене? ) та підсумкових питань (Який же він – аромат березового гаю? Як розгортається симфонія світла й тіні? Про що шепоче весняний ліс?). Окреслення відповідної системи дій (доторкнусь, дійду, закрию очі, проведу долонею). Мовне оформлення “подорожі” в площину картини, музичного чи літературного творів із використанням метафор, порівнянь, зменшувального-пестливих слів тощо. Наприклад, це самонакази: “подумки дійду до лінії горизонту й повернусь назад. Вибіжу на сонячну частину галявини. Закрию очі та відчую на своєму обличчі промінчики сонця. А тепер зайду в тінь. Які відчуття виникли у мене? Прислухаюсь до музики весняного гаю. Що я чую?”.
ІІ. Аналітико-конструювальний етап. Аналіз художньо-виразних засобів – колориту та композиції. Відповідь на питання: Які кольори створюють основний настрій пейзажу? Якими кольорами змальовані стовбури берізок, трава, небо, тінь? Завдяки чому в глядачів виникає відчуття прозорості та урочистості картини? У чому полягає “декоративне звучання” кольору в пейзажі? Як позначилась особлива увага А.Куїнджі до проблем колориту на створенні ілюзії об’єму? У чому полягає майстерність художника у використанні гри світлотіні? Що надає картині динаміки, руху? Порівняйте насиченість кольорової палітри переднього та заднього планів картини, кольорів неба та трави.
ІІІ. Професійно-зорієнтований етап. Моделювання можливих варіантів використання картини А.Куїнджі “Березовий гай” у роботі з молодшими школярами. Наприклад, на уроці “Я і Україна. Я і природа” на тему “Природні угруповання рідного краю” (4 клас): “Діти, уявіть, що Ви підійшли до стрункої тендітної берізки та доторкнулись до її стовбура. Проведіть долонею вгору і вниз. Який він? Вибіжіть на сонячну частину галявини. А тепер зайдіть у тінь. Які бажання виникають у Вас? Вдихніть повітря березового гаю. До яких кольорів воно подібне? Проведіть долонею по зеленій соковитій травичці, станьте на неї босоніж. Чи не лоскоче травичка Ваші ніжки? А тепер повернемось із подорожі до березового гаю в клас. Чи належить березовий гай до природних угруповань нашого краю? У чому полягає його неповторність та своєрідність?” (Руслан Ж.).
У контексті “Методики української мови” майбутні фахівці експериментальних груп моделювали плани-конспекти уроків, виховних заходів із використанням творів літератури. Так, Катерина С. в передмові до своєї художньо-естетичній бесіді за твором Марії Пригари “Пахне літо” підкреслила, що перш ніж здійснити “подорож” у площину мистецького твору, доцільно провести урок милування “Запашний аромат літа”. На думку майбутнього фахівця, особливу увагу слід приділити розвитку сенсорного апарату молодших школярів, а саме закцентувати увагу дітей на власних відчуттях, як-от: “Дітки, станьте ніжками на зелененьку травичку. Що Ви відчули? Чи не лоскоче тепла травичка Ваші ніжки? Прислухайтесь, чому зашуміли трави над землею? Дійсно, літній вітерець бавиться з природою й нами. На дзвінкій галявині заквітчалась липка першим цвітом. Підійдіть до неї та вдихніть повітря. Яке воно на смак? Так, “у лісі меду теплого налито, Пахне цвіт на липці, пахне літо!”. У процесі дослідно-експериментальної роботи студенти були залучені в естетичну гру “Мистецький детектив “Упізнай її (його)”, що сприяла глибокому аналізу ціннісного змісту мистецьких творів та формуванню вміння використовувати естетичні та мистецькі ігри з метою розширення естетичних уподобань учнів, налаштуванню майбутніх учителів на діяльність, пов’язану з спрямуванням ціннісної сфери молодших школярів засобами мистецтва, активізації художнього мислення педагогів. Алгоритм гри: