Перший крок (“НХО” – невпізнаний художній об’єкт”): презентація мистецького твору портретного жанру без оголошення автора та назви. Наприклад, І.Рєпін “Дзиґа”. Другий крок (“Клубок ідей”): студенти об’єднуються в “оперативні групи”, що пропонують назву твору. Пропозиції записуються на дошці. Наприклад, “Безтурботна дівчинка”, “Подих літа”, “Краса дитинства”, “Портрет дівчинки”, “Літній настрій”, “Пташка”, “Незабутня мить” та ін. Третій крок (“Качан та листочки”): аналіз “оперативними групами” внутрішнього змісту та зовнішньої форми мистецького твору. Відповідь на питання: Яка пора року зображена на картині? Чи використовує художник яскраві фарби? Як Ви думаєте, чому дівчинка намальована на фоні чистого прозорого безхмарного неба? Чи є на картині сонце? Що, на Вашу думку, створює відчуття тепла, подиху літа? Яке змістове навантаження несе задній план картини? Як передано в картині настрій, почуття дівчинки? Що надає твору безтурботності? Порівняйте характер дівчинки з літньою комашкою. Наприклад: “Безтурботна, легка, ніби метелик, дівчинка присіла на хвилинку на жердинці та весело махає ніжками. Художник зобразив персонаж на фоні блакитного безхмарного неба. Тому в глядачів виникає відчуття, що дівчинка, як комашка, літає над землею. “Читається” також весела вдача, енергійність, життєрадісність дівчинки, її жага до пригод, вогники цікавості в очах, вишуканість в одежі” (Олена Х.).
Четвертий крок (“Слідство ведуть знавці”): на основі представлених викладачем фрагментів історії написання твору, біографічних відомостей про його автора, студенти встановлюють назву картини та прізвище митця. Наприклад, “на мистецькій картині “Дзиґа” (1884 р.) зображена дочка художника І.Рєпіна Віруня в підлітковому віці. У кінці 80-х рр. починається нелегка пора в особистому житті І.Рєпіна. У 1887 р. він розлучається з дружиною. Дві старші дочки Віра та Надя залишаються з батьком, молодшу, Таню, й сина Юрія забирає мати. Дочку Віруню художник також зображає на інших своїх картинах. Зокрема, маленькою дівчинкою – у “Портреті Віри Рєпіної” (1874 р.), молодою дівчиною – в “Осінньому букеті” (1892 р.)” (Олександра К.).
П’ятий крок (“Розплутуємо клубок”): порівняння запропонованих майбутніми учителями назв та авторської назви твору. Наприклад, “назва “Портрет дівчинки” відображає лише зовнішню форму твору, проте не виокремлює її внутрішнього змісту; назва “Пташка” є безособовою, хоча взята за параметром “дівчинка, мов пташка, сидить на жердинці”; назва “Подих літечка”, хоч і характеризує відображену пору року, передбачає асоціювання “літнє буяння форм, звуків, кольорів” із “життєрадісним яскравим характером дівчинки”, проте таке асоціювання – занадто суб’єктивне і головну героїню Віруню ніяк не назвеш “подихом літечка”. Врешті авторська назва “Дзиґа” є найбільш точною, адже влучно передає грайливий характер дівчинки” (Аліна К.). Завдання до лабораторного заняття “Гра-подорож у початковій школі” (методика виховної роботи) передбачали й проектування одної станції з використанням гри “Мистецький детектив”. Наведемо фрагмент плану-конспекту станції “Нічне море мороку” гри-подорожі “У країні Задзеркалля” для 4-го класу, метою якої було виявлення шаблонних, типових поглядів, уявлень про об’єкти та явища навколишньої дійсності і мистецтва й заміщення їх творчими “відкритими” знаннями: “Ось ми і допливли на нашому кораблі до Нічного моря мороку. Слух про його небезпечні підводні камені та скелі вилетів далеко за межі країни Задзеркалля. Ви ще не чули його? Лиш самотній маяк вказує стомленим морякам шлях додому. Але подивіться, невже маяк зламався! Ні, ні, “НХО” – невпізнаний художній об’єкт закрив його світло. Діти, давайте впізнаємо цей дивний об’єкт!” (Олена Н.) .
У ході дослідно-експериментальної роботи використовувався також прийом “пригадування краси дитинства в музиці”, що сприяє поглибленню естетичного сприйняття дитячих програмових творів музичного мистецтва шляхом занурення в спогади дитинства. Означений прийом включає чотири етапи діяльності: “Я згадую дитинство”; “Я – учасник цієї події”; “Я бачу музику”; “Передам цю радість дітям” (дод. Ц).
Отже, на ціннісно-коригувальному етапі формувального експерименту здійснювалась цілеспрямована і послідовна аксіологічна підготовка майбутніх педагогів до формування естетичного досвіду молодших школярів. Розроблена методика експериментальної роботи в цьому напрямі забезпечувалась діяльністю “антикварної крамнички”, засіданнями секцій естетичної студії, проведенням круглого столу, були доповненні завдання на методичну педпрактику, використовувались елементи естетичної гри “Колекціонер скарбів”, у процесі викладання нормативних дисциплін були задіяні прийоми естетико-виховної роботи з формування ціннісно-спонукального компонента естетичного досвіду учнів початкових класів.
Таким чином, відповідно до методики нашого дослідження на ціннісно-коригувальному етапі на основі виокремлених педагогічних умов (опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами, активізація художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду, залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики) здійснювалась дослідно-експериментальна робота на заняттях циклу професійно-орієнтованої підготовки (прийоми: пригадування краси дитинства в музиці, знаходження естетики природи в дзеркалі мистецтва, з’ясування варіантів цінностей та ін.; колективна форма обговорення естетичних вражень “Я дивлюсь і помічаю”; розширення переліку дослідницьких проектів, тематики рефератів), у процесі педагогічної практики, у позааудиторній роботі студентів (естетична студія, культурно-просвітницькі п’ятихвилинки, антикварна крамничка та ін.), що сприяло формуванню в майбутніх педагогів аксіологічного компоненту готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів та спрямованості на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами.
Сучасні тенденції розвитку початкової освіти як школи творчості зумовлюють необхідність пошуку нових підходів до побудови всього навчально-виховного процесу підготовки вчителя початкових класів, розвитку в майбутніх фахівців необхідних професійних умінь та навичок, що сприятимуть творчій самореалізації особистості дитини в суспільстві як його представника, так і неповторної індивідуальності. На думку дослідників [63; 83; 177; 308 та ін.], молодший школяр розкриває себе для навколишнього та відкриває світ для себе в художній творчості, в діяльності за законами краси. Це у свою чергу детермінує оновлення системи підготовки вчителя початкових класів як творця-транслятора освітньої інформації, організатора життєдіяльності дитини у творчо-естетичному контексті культури. Креативно-діяльнісний етап дослідно-експериментальної роботи був спрямований на поглиблення цільового, когнітивного, аксіологічного компонентів готовності до досліджуваної діяльності та передбачав інтеграцію знань, умінь та навичок студентів із проблеми формування естетичного досвіду молодших школярів, набутих на попередніх етапах підготовки; оволодіння студентами операційно-процесуальним компонентом готовності й уміннями третього критерію готовності: уміння організовувати художньо-творчу діяльність молодших школярів; уміння створювати естетико-виховні ситуації у практичній діяльності дітей; уміння налаштовувати учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду. На креативно-діяльнісному етапі формувального експерименту в процесі викладання нормативних дисциплін використовувались методичні прийоми підготовки студентів до досліджуваної діяльності, викладачам було запропоновано доповнити матеріал лекційних занять інформаційною складовою з проблеми формування творчо-результативного компонента естетичного досвіду молодших школярів. Так, метою прийому “моделювання художньої творчості дитини” було спонукати майбутніх педагогів до організації художньої творчості дітей, використовуючи певні етапи: власна рефлексія вражень учнів, знаходження відповідних джерел інформації для набуття цих вражень, формулювання теми та визначення форми втілення творчого задуму. Прийом використовувався в змісті методик початкового навчання і був спрямований на підготовку студентів до забезпечення художньо-творчої інтерпретації молодшими школярами естетичних вражень (творчо-результативний компонент естетичного досвіду), набуття майбутніми педагогами здатності забезпечувати творчу самореалізацію дитини в естетичній діяльності (уміння організовувати художньо-творчу діяльність учнів). Алгоритм опрацювання матеріалу такий:
Підготовчий етап (“Колаж вражень”): окреслення системи сенсорних вражень молодших школярів, як-от: шелест листочків під час вітру, танок-погойдування маленьких гілочок, задумливий, неквапний рух великого гілля.
Основний етап:
- “Контакт”: визначення джерел інформації як до всієї системи вражень учнів, так і до окремих її складових. Наприклад, шелест листочків під час вітру – урок милування “Теплий подих літечка”, сприйняття аудіозапису “звуків природи”, тематичний вірш та ін.
- “Художнє відео”: моделювання цікавих форм збереження набутих дітьми вражень, як-от: учні одразу після сприйняття різнобарв’я літньої природи на аркушах паперу у вигляді різноманітних листочків дерев записують свої думки.