Завдання “Я – вчитель” полягало в моделюванні практичних завдань для молодших школярів. Так, на семінарському занятті “Виховувати молодших школярів красою праці” майбутні фахівці пропонували практичні завдання для молодших школярів, що сприяли б усвідомленню дітьми взаємозв’язку матеріально-виробничого та естетичного змісту будь-яких трудових дій, як-от: Завдання “Годівничка для птахів”: удосконалення вмінь користуватись лінійкою, ножицями, молотком тощо (матеріально-виробничий зміст); удосконалення вмінь поєднувати зовнішній вигляд виробу з його функціональним призначенням; усвідомлення краси в допомозі меншим друзям; відчуття прекрасного в спільній меті діяльності (естетичний зміст)” (Юлія Г.). Завдання “Створи каталог” полягало в креативному доборі студентами методів, прийомів, форм роботи, певних програмних продуктів відповідно до визначеної теми. Так, метою практичного завдання із складання каталогу “Дитяча творчість” було розширення та урізноманітнення знань студентів щодо можливих варіантів художньо-творчої інтерпретації молодшими школярами власних естетичних вражень. Наприклад, у каталозі студентки експериментальної групи Ольги М. були представлені такі прийоми роботи: “синтезація різноманітних образних рішень у межах одного і того ж сюжету; переклад образу з одного художнього ряду в інший; уявна екранізація твору; предметна театралізація; осмислення художньої деталі; графіко-кольорове зображення музики; від конкретного аспекту до художньої цілісності; дивитися й бачити, слухати та чути” та ін. (семінарське заняття “Організація художньої творчості дітей”).
До семінарського заняття “Проблема активізації естетичного досвіду молодших школярів у різних сферах життєдіяльності” студенти експериментальних груп укладали “мультимедійний каталог”, що включав перелік програмних продуктів, аналіз їхнього навчально-виховного потенціалу та орієнтовну систему роботи з використанням запропонованих програм Також на цьому заняття майбутні учителі представляли власні мультимедійні завдання, створені в програмі Microsoft Power Point, зокрема, “Стань мистецьким детективом” (Олена М.), “Озирнись навкруги і поміть красу у всьому” (Наталя К.), “Помилуємось працею тесляра” (Вікторія С.).
На семінарському занятті “Використання вчителем естетико-виховних ситуацій у навчально-виховній роботі з учнями початкових класів” був використаний прийом “аналіз та проектування естетико-виховних ситуацій”, що мав на меті включення студентів у певний проблемний контекст, спонукання до актуалізації раніше одержаних знань, певного емоційного реагування, розв’язання поставлених завдань. У процесі опанування майбутніми педагогами естетико-виховною ситуацією проектується стратегія естетичної поведінки учнів, передбачається залучення молодших школярів до естетичної діяльності та формування певних художньо-естетичних потреб.
Так, майбутнім фахівцям були запропоновані блоки завдань, що містили природні естетико-виховні ситуації. Зокрема, перший блок включав ситуації, що “створила” природа в процесі навчально-виховного процесу, як-от: поява під час уроків за вікном райдуги, першого лапатого снігу, осіннього вітерця з осіннього листя тощо. У другому блоці були представлені завдання-ситуації, що виникли на уроках художньо-естетичного циклу в процесі: а) виконання учнями навчальних завдань, як-от: виникнення певного естетичного образу як наслідок випадкового використання незвичайним чином запропонованих робочих інструментів; б) показу вчителем демонстраційних прийомів виконання роботи. Наприклад, педагог презентує прийом малювання по мокрому папері й спробував краплину непотрібного кольору прибрати ганчіркою. У результаті цього виник естетично виразний відбиток на папері тощо.
Наведемо приклад завдання-ситуації з першого блоку, що розв’язувались студентами на семінарському занятті: “Валентина Михайлівна запланувала для третьокласників провести урок милування красою ялинки. Педагог ретельно підготувала план-конспект заходу, продумала підготовчу роботу, творчі завдання. Був теплий осінній день, учні із захопленням слухали вчительку, не зводили очей з красуні ялинки. Раптом почався невеликий дощ. Молодші школярі заховались під найближчим дубом. Невдовзі дощик скінчився, проте Валентина Михайлівна не вважала за потрібне продовжувати “зіпсований” урок. Вчителька зібрала учнів, й всі вирушили додому”.
Завдання для аналізу: 1. Оцініть дії педагога. Які почуття виникли в молодших школярів? 2. Чи вбачаєте Ви, що в запропонованому прикладі виникла природна естетико-виховна ситуація? 3. Спрогнозуйте власну стратегію поведінки в даній ситуації та обґрунтуйте свій вибір. Передбачте методи виховання, що можна застосувати в запропонованому виховному контексті.
Так, студентка експериментальної групи Олени К. зазначила “Я вважаю, що педагог вчинила неправильно. Спершу вчителька майстерно допомагали зародитися музиці на струнах дитячих сердець. Проте як недограний єдиний звук мелодії залишає внутрішній дискомфорт, так і незавершений урок милування красою ялинки викликав негативні емоції учнів. Дощик-пустунець не зірвав виховного заходу, а просто вніс свої корективи. Валентина Михайлівна повинна була як актор зімпровізувати в нових обставинах: “Діти, подивіться, чому так яскраво заблищала зелена принцеса? – сказала б я. – Дійсно, вона одягла краплинки-діаманти”.
Однією із складових прийому “аналіз та проектування естетико-виховних ситуацій” є етап “хроніки шкільного життя”, що полягав у представленні майбутнім педагогами певних відрізків навчально-виховного процесу, відповідно до яких студенти розробляли етапи створення естетико-виховної ситуації. У результаті означеної роботи майбутні учителі набували вміння використовувати природні естетико-виховні ситуації та конструювати моделі штучних естетико-виховних ситуацій у своїй практичній діяльності.
Особливу увагу було звернуто на виховні контексти, що вимагали побудови певної креативної стратегії поведінки учнів. Наведемо приклад однієї з “хроніки шкільного життя”: “Третій “А” загалом був дружнім класом, проте цього дня дітей як підмінили. Замастилась Катруся крейдою, і всі насміхаються з неї, помалював себе Тарасик ручкою – це теж привід для веселощів. Неправильно одягнута куртка чи шапка, розв’язаний шнурок – і знову сміх. Провела Тамара Миколаївна, вчитель початкових класів, із своїми школярикам виховну бесіду, де наголосила, що потрібно допомагати людям мати охайний естетичний вигляд. Проте після цього виникла ще одна проблема: тепер її “старанні” учні підбігають до людей на вулиці й голосно пропонують свою допомогу”.
Завдання для аналізу: 1. Оцініть ефективність діяльності педагога. 2. Чи правильно організувала Тамара Миколаївна виховну взаємодію з учнями. Обґрунтуйте свій вибір. 3. Запропонуйте шляхи розв’язання означеної проблеми. 4. Змоделюйте естетико-виховну ситуацію, яка сприяла б творчому використанню молодшими школярами засвоєної інформації у власній діяльності.
У процесі колективного творчого пошуку студенти експериментальних груп визначили подальші шляхи розв’язання запропонованої проблеми: створення вербальних виховних ситуацій (“Розповісти пригоду про Незнайка, який ні над чим не замислювався, а робив те, що йому казали. Після чого спонукати молодших школярів до аналізу запропонованої історії” (Оксана К.); моделювання ігрових ситуацій (“Робочі музею отримали завдання розвішати мистецькі картини. Відвідувачі без кінця дають різноманітні поради та зауваження” (Олена Д.) та ін.
Наведемо фрагмент відповіді Наталії Т., яка підсумувала висновки одногрупників про рівень ефективності діяльності педагога в запропонованій “Хроніці шкільного життя”: “Організована вчителем виховна взаємодія виявилась непродуктивною. У кожній діяльності повинен бути творчий початок. Творчість “вмирає”, де присутні стереотипність дій та шаблонність засвоєння інформації. Педагогом не були охоплені всі проблемні сторони ситуації, що склалася, і як наслідок неадекватно підібрана форма і методи виховання”.
На семінарському занятті студенти брали участь у практикумі “Мета + умови = завдання”, що сприяв набуттю студентами вмінь визначати мету естетико-виховної ситуації відповідно до особистої якості, що передбачається розвинути; конкретизувати запропоновані занадто узагальнені цілі; визначати способи їх досягнення; передбачати очікувані труднощі в процесі створення естетико-виховних ситуацій; здійснювати її рефлексію; розробляти методичні прийоми ефективного виховного контакту та ін. У процесі проведення спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів” використовувались прийоми “визначення методичних рекомендацій та порад” та “алгоритми виховної взаємодії”.
Прийом “визначення методичних рекомендацій та порад” полягав у визначенні методичних рекомендацій, практичних порад учителям початкових класів, батькам, студентам на визначені проблеми. Так, серед практичних порад Олени О. вчителям початкових класів щодо удосконалення процесу асоціативно-образної обробки мистецької інформації були такі:
“а) мистецькі твори не можна використовувати як наочність для вправляння в асоціюванні;
б) асоціативно-образна діяльність повинна органічно вплітатись у процес естетичного сприйняття мистецьких творів;