в) необхідно асоціативно інтерпретувати лише ту інформацію, що сприятиме кращому усвідомленню та відчуттю мистецького твору;
г) постійно уявляти кінцеву мету естетичного сприйняття й спрямовувати в це русло художньо-обране мислення учнів” та ін. (семінарське заняття “Поглиблення естетичного сприйняття молодшими школярами мистецьких творів”).
На семінарському занятті “Організація художньої творчості дітей” студенти формулювали практичні поради батькам, учителям початкових класів щодо забезпечення естетичної взаємодії молодшого школяра з ЗМІ, як-от: створення відеотеки естетичних програм із метою повторного перегляду та поглиблення естетичного сприйняття; проведення “до переглядової” бесіди та “після переглядового” аналізу; укладання “Правил радіо – TV”, “Естетичного кодексу глядача”; ознайомлення дитини з піар-технологіями реклами; влаштування засідань сімейного клубу “Газетний Читайлик”; використання під час сприйняття естетико-пізнавальних завдань на спостережливість; ведення глядацького щоденника та ін.
Запропоноване завдання мало на меті активізувати професійний інтерес майбутніх педагогів до проблем забезпечення культури радіотелевізійного контакту та естетичної адаптації молодших школярів у сучасному медіа-просторі. Розглянемо детальніше приклади окремих запропонованих порад. Зокрема, Катерина Х. порадила укладати “Дитячу програму телепередач”. Так, зазначила майбутній фахівець, “на початку тижня батьки разом із дитиною переглядають програму. За допомогою маркерів, кольорового паперу та ін. трансформують її в “Дитячу програму телепередач”. Далі виготовляють “Рекламний проспект” у вигляді паровоза, де на кожному вагончику (“Назва телепередачі”, “День перегляду” “Час перегляду”, “Компанія”, “Про що”) вміщують відповідну інформацію. Так, у розділі “Про що” (за умови обізнаності) – інформація про зміст телепередачі, у розділі “Компанія” – графічний логотип кількості учасників перегляду (сімейна, з друзями, самостійно). Для активізації пізнавального інтересу доцільно практикувати завдання з неповними даними. Наприклад, за наявною інформацією про день та час перегляду визначити та записати назву телепередачі та ін.”.
Прийом “алгоритми виховної взаємодії” полягав в моделюванні майбутніми фахівцями художньо-естетичних бесід, уроків милування, трудових справ, свят, ігр-подорожей відповідно до запропонованих викладачем орієнтовних алгоритмів дій і мав на меті опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмів естетико-виховної роботи з молодшими школярами (дод. У). Одним із варіантів прийому “алгоритми виховної взаємодії” є прийом “крок”, що полягав у проектуванні студентами етапів проведення обраної навчально-виховної форми (урок, бесіда, гра-подорож тощо) на визначені теми відповідно до власних алгоритмів формування естетичного досвіду дітей. Наприклад, при підготовці до семінарського заняття “Проблема активізації естетичного досвіду молодших школярів у різних сферах життєдіяльності” майбутні фахівці моделювали “кроки” діяльності на одну із запропонованих тем: “Естетика добування знань”, “Людська краса – здатність відчувати один одного серцем”, “Естетичні сходинки організації праці”, “Одяг прикрашає людину чи навпаки?” (“Краса ставлення до речей”).
Так, студентка експериментальної групи Віта З. виокремила такі етапи проведення виховної бесіди “Одяг прикрашає людину чи навпаки?” (“Краса ставлення до речей”): “Перший крок: розкрити молодшим школярам на конкретних прикладах хибність ототожнення вартості та ціни речі з її красою, оцінки інших людей та самого себе залежно від оточуючих особистість речей. Другий крок: представити твори образотворчого мистецтва, де зображені зовнішньо бідні, проте внутрішньо багаті люди. Розповідь про раба Езопа. Третій крок: ознайомити учнів із духовним змістом речей як пам’яті про людей, яких із нами немає. Четвертий крок: сформулювати в ігровій формі загальні висновки, як-от: на основі представлених малюнків Баби-Яги одягнутої, як Попелюшка, Змія Горинича в одязі міліціонера тощо учні виокремлюють висновки з теми бесіди”.
Інша студентка представила станцію гри-подорожі “Загублене місто”, де учні “піднімаються” по естетичних сходинках організації праці. Наведемо фрагмент її роботи: “Нарешті, ми добрались до королівського палацу Загубленого міста. Але подивіться, як багато сходинок ведуть до нього. Щоб їх подолати, необхідно виконати завдання вартових. А ось і перше завдання: “Наш маленький королевич ніколи нічого не встигає. Тільки починає одну справу, одразу згадує про другу, потім третю, четверту, п’яту. А як приходить вечір, хлопчик гірко плаче, бо виявляється, що він нічого не зробив. Шукачі пригод, порадьте щось нашому королевичу”. (Вчитель підводить дітей до висновку, що гармонійно складений план допоможе налагодити відповідний режим роботи, без якого не може бути гармонійної праці)” (Олена Д.).
Підготовка студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів продовжувалась безпосередньо під час проходження педагогічної практики, що створює умови для професійно-творчої самореалізації майбутніх педагогів, подальшого розвитку набутих виховних умінь і навичок. Забезпечувався взаємозв’язок спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів” із педагогічною практикою, оскільки частина творчих завдань, що розрахована на самостійне опрацювання, виконувалась студентами безпосередньо в процесі її проходження. Викладач спецсемінару консультував майбутніх фахівців із питань організації та проведення різних форм художньо-естетичної роботи, забезпечував діагностику та зворотний зв’язок вироблених виховних умінь і навичок.
З метою формування у студентів процесуально-операційного компонента готовності до досліджуваної діяльності, поглиблення умінь першого, другого та третього критеріїв готовності на рівні систематизації, контролю та корекції на креативно-діяльнісному етапі формувального експерименту викладачам вищих навчальних закладів було запропоновано внести в зміст навчально-методичної педагогічної практики певні види роботи, зокрема:
1. Спрогнозувати варіанти різних форм творчої роботи з молодшими школярами на основі музичного мистецтва з метою налаштування учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду.
2. Організувати виставку художньої творчості учнів, спрямовану на виявлення естетико-виховного потенціалу об’єктів і явищ навколишньої дійсності на тему “Відкрий приховану красу природи”.
3. Провести 25 – 30 уроків (включаючи всі предмети початкової школи); у моделюванні планів-конспектів використовувати прийоми з формування естетичного досвіду молодших школярів: розширення фокусу бачення навколишнього, з’ясування варіантів цінностей, знаходження естетики природи в дзеркалі мистецтва та ін. У плані-конспекті описати ціль використання прийому естетико-виховної роботи; його алгоритм; засоби, необхідні для оптимальної взаємодії вчителя і учня; можливі труднощі в його реалізації.
4. Змоделювати та провести 4 – 5 виховних заходів, у тому числі КТС (бесіди, екскурсія, урок милування красою людської праці, вікторина, конкурс, гра-подорож тощо) за тематикою, підготовленою на спецсемінарі “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”. У плані-конспекті виховного заходу розписати алгоритми формування ціннісно-спонукального компонента естетичного досвіду дітей.
5. Узяти участь у батьківських зборах із виступом на естетико-педагогічну тематику: “Мистецтво взаємостосунків у родині”, “Естетична діяльність усією сім’єю”, “Творимо світ прекрасного своїми руками” тощо. Запропонувати батькам методичні рекомендації щодо формування акумулятивного, ціннісно-спонукального та творчо-результативного компонентів естетичного досвіду учнів.
6. Підготовка та проведення естетичних перерв, передбачити подальше залучення використаних мистецьких творів у процесі активної навчально-пізнавальної діяльності учнів з метою поглиблення естетичного сприйняття навколишньої дійсності та мистецтва.
7. Змоделювати та провести один із видів нестандартних уроків, спрямованих на інтеграцію змісту різних предметів початкової освіти за темами, підготовленими на заняттях зі спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”.
8. Розробити анкету (дослідницьку бесіду) й провести психолого-педагогічне дослідження з метою виявлення місця методу створення естетико-виховних ситуацій у системі роботи вчителів початкових класів. Узагальнити результати роботи в діаграмі.
9. Запропонувати творчі завдання для молодших школярів на виявлення рівня сформованості вибраного компонента естетичного досвіду дитини. Провести відповідне діагностування. На основі результатів передбачити можливий варіант системи роботи та ін.
Отже, оновлення професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів можливе лише в контексті якісних змін у системі вищої педагогічної освіти. Постає проблема підготовки компетентного фахівця на основі вивчення особистості вчителя не в утилітарно-технологічній, а в культуротворчій площині. Креативно-діяльнісний підхід до естетико-педагогічної підготовка студентів як складний, багатогранний і тривалий процес має здійснюватись протягом усього навчання у вищому навчальному закладі. Вагоме місце в цьому процесі посідає педагогічна практика, яка створює реальні можливості для творчої самореалізації майбутніх учителів початкових класів. Ми розуміємо професійно-творчу самореалізацію педагога як фундаментальну і найвищу потребу його особистості, що виявляється у продуктивній високоефективній презентації свого “Я” у професійно зорієнтованому середовищі.
Таким чином, відповідно до методики нашого дослідження на креативно-діяльнісному етапі на основі виокремлених педагогічних умов (забезпечення взаємодії наукового та художнього підходів до професійно-орієнтованої підготовки педагогів; опанування майбутніми вчителями початкових класів алгоритмами естетико-виховної роботи з молодшими школярами; активізації художнього мислення майбутніх фахівців із метою збагачення власного естетичного досвіду; залучення студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів у процесі проходження різних видів педагогічної практики) здійснювалась дослідно-експериментальна робота на заняттях циклу професійно-орієнтованої підготовки (прийоми: моделювання художньої творчості дитини, естетична екстраполяція), у процесі педагогічної практики, у позааудиторній роботі студентів (естетична студія, функціонування стенду “Календар думок”, випуск газети “Креативчик”), на заняттях спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів” (прийоми: визначення методичних рекомендацій та порад, алгоритми виховної взаємодії, аналіз та проектування естетико-виховних ситуацій та ін.; завдання “Створи каталог”, “Я – вчитель” та ін., диспути), що сприяло поглибленню цільового, когнітивного, аксіологічного компонентів готовності до досліджуваної діяльності й формуванню в майбутніх педагогів процесуально-операційного компоненту готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів та якості забезпечення творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності.