Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших (стр. 33 из 47)

Таблиця 2.1 Динаміка готовності студентів за критерієм здатності до розширення естетичного тезауруса молодших школярів, %

Рівні	На початку дослідження		У кінці дослідження
	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Високий	15,3	17,0	25,4	18,6
Середній	20,3	22,0	35,6	28,8
Низький	64,4	61,0	39,0	52,6

Отже, студентів із сукупними показниками 5 – 6 балів (високий рівень) виявилось у контрольній групі – 18,6% у порівнянні з 15,3% до експерименту; в експериментальній групі – 25,4% (15,3% до експерименту). Середній рівень (3 – 4 бали) виявили 20,3% майбутніх педагогів контрольної групи і 35,6% експериментальної. Кількість студентів із низьким рівнем зменшилась у контрольній групі з 61,0% до 52,6%, в експериментальній групі – з 64,4% до 39,0%. Таким чином, забезпечення взаємозв’язку гносеологічного та асоціативно-образного аспектів професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів, використання методичних прийомів у процесі викладання нормативних дисциплін, проведення обговорення-диспуту, рефлексивного тренінгу, доповнення завдань дидактичної педагогічної практики, врахування виокремлених педагогічних умов на інформаційно-змістовому етапі дослідження сприяло створенню в студентів професійного та особистого інтересу до формування естетичного досвіду молодших школярів, накопиченню знань про психолого-педагогічні особливості функціонування естетичного досвіду особистості та акумулятивного компонента зокрема, набуття умінь, необхідних для його формування, якісне покращення власного естетичного розвитку студентів, формуванню цільового та когнітивного компонентів готовності.

II субетап підсумкового експерименту сприяв дослідженню спрямованості майбутніх учителів на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами і включав виявлення сформованості в студентів уміння урізноманітнювати спектр естетичних уподобань і смаків дітей, уміння поглиблювати естетичне сприйняття учнями навколишньої дійсності та мистецтва, уміння вмотивовувати практичну діяльність молодших школярів із позиції краси.

Як підтверджують результати дослідження (див. дод. Ш, табл. Ш.2.2), позитивним наслідком проведеної експериментальної роботи виявилось сформованість у майбутніх фахівців уміння урізноманітнювати спектр естетичних уподобань дітей. Порівняно з даними констатувального зрізу кількість таких студентів в експериментальній групі збільшилась з 10,2% на початку дослідження до 22,0% у кінці дослідження; з 8,47% до 13,6% у контрольній групі. Знаменно те, що в портфоліо художніх уподобань означеної групи респондентів презентовані як твори класичної музики, так і естрадних композиторів, сучасні та класичні письменники. Майбутні фахівці виокремили й проблеми, що можуть виникнути в процесі розширення естетичних уподобань і смаків дітей: заповнення дозвілля дитини телевізором та комп’ютером (“різноманітні бойовики з шокуючими спецефектами, неякісні, позбавлені змісту мультфільми заполонили весь вільний час молодшого школяра”); порушення принципів систематичності та послідовності (“якщо вчителю вдалось створити шкільне естетико-пізнавальне середовище, спрямоване на збудження дитячого пізнавального інтересу до творів мистецтва та до культури взагалі, то це може увійти в конфлікт із сімейним нейтральним чи ворожим до означеної роботи середовищем”); однобічний підхід до розв’язання означеної проблеми (“не можна обмежувати кругозір учнів лише програмовими творами”).

Студенти експериментальних груп визначають і шляхи подолання означених труднощів та умови удосконалення процесу урізноманітнення естетичних уподобань дітей: широке залучення сім’ї до розв’язання проблеми (“влаштування родинних культурних походів у театр, мистецьку галерею, на концерт класичної музики з подальшим обговоренням у сімейному шкільному колі”); використання нетрадиційних навчальних технологій (“не можна застосовувати лише вербальні впливи, а необхідно звернути увагу на інтерактивні, евристично-розвивальні методи та прийоми роботи”); орієнтація на краєзнавчий принцип (“багато талановитих митців народила земля Росії, Польщі, Англії та інших країн. Однак не будемо забувати й про свої діаманти. Робота може бути побудована в такій послідовності: митці рідного міста (села, селища) – області – регіону – країни”). Таким чином, майбутні фахівці, учасники експериментальних груп, під час підсумкового дослідження виявили особистий та професійний інтерес до процесу урізноманітнення спектра естетичних уподобань і смаків дітей, практично продемонстрували уміння знаходити проблеми у ході забезпечення означеного процесу, пропонували адекватні, педагогічно продумані шляхи їх розв’язання, представили досить широке коло власних культурних інтересів. З метою подальшого дослідження спрямованості студентів на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами застосовувались діагностичні процедури на виявлення сформованості уміння поглиблювати естетичне сприйняття учнями навколишньої дійсності та мистецтва. Було з’ясовано значне покращення якості означеного уміння на всіх рівнях в експериментальній групі (див. дод. Ш, табл. Ш.2.2): зросла кількість студентів із високим рівнем з 10,2% до 23,7%; з середнім рівнем – з 15,3% до 28,8%; зменшилась кількість респондентів із низьким рівнем з 74,6% до 47,5%. У контрольній групі високий рівень виявили 15,3% студентів, порівняно з 11,9% до експерименту. Кількість студентів із середнім рівнем сформованості уміння залишилася незмінною – 10,2%.

Студенти експериментальних груп спромоглися запропонувати назви тем уроків милування та уроків художнього пізнання природи, що налаштовують дітей на емоційно-чуттєве, художньо-образне сприйняття краси, виразності та гармонії навколишнього світу. У своїх темах майбутні учителі зафіксували певну притаманну тій чи іншій порі, мистецькому твору естетико-виражальну ознаку. Зокрема, це такі теми для уроків милування: “Кольорові оченята красуні осені”, “Доторкнімось серцем до краси калини”, “Зорепад осіннього листя” та ін. (осінь); “Політ зимових метеликів-пушинок”, “У музеї застиглих фігур”, “Музика кришталевих прикрас” та ін. (зима); “Пробудження композитора”, “Розмаїття яскравих шат”, “Аромат весни” та ін. (весна); “Дзвінка і голосиста пісня літечка”, “Барвистий міст через річку”, “Смачні дарунки господині”, “Хто ж музика на святі?” та ін. (літо). Для уроків художнього пізнання природи майбутні вчителі, учасники експериментальних груп, запропонували такі теми: “Усміхнені тигренята”, “Луна сонечка на землі”, “Золотий віночок літечка” та ін. (за твором Ван Гога “Соняшники”); “Граціозний танок білосніжного птаха”, “Лебедина пісня”, “Дзвінкі переливи на воді” та ін. (за твором К.Сен-Санса “Лебідь” із сюїти “Карнавал тварин”); “Сріблясте місто, залите сонцем”, “Казкові шати зими”, “Кришталеве перетворення”, “Розсипи тисячі діамантів”, “Кольори зимової природи” та ін. (за твором П.Тичини “Вийшли вранці ми”).

Подальший зондаж уміння поглиблювати естетичне сприйняття учнями навколишньої дійсності та мистецтва виявив, що переважна більшість студентів контрольних груп у процесі прогнозування вражень молодших школярів за визначеними об’єктами, явищами та творами мистецтва так і залишилась на рівні безоцінного ставлення, суто пізнавального сприйняття, відображення лише суттєвих якостей предмета, об’єкта, явища. Майбутні фахівці контрольних груп не вдаються до глибокого аналізу внутрішніх причинно-наслідкових зв’язків, виражально-зображальних засобів утілення авторської ідеї. Відповіді майбутніх фахівців, учасників експериментальних груп фіксують естетично значущі властивості запропонованих об’єктів, явищ та творів мистецтва. Змодельований студентами спектр вражень та висновків молодших школярів характеризується власним ставленням до побаченого, відображає естетичну оцінку сприйнятого з використанням епітетів, метафор, емоційно-образних порівнянь, жвавого й безпосереднього реагування на довкілля. Наприклад, студентка експериментальної групи Лілія К. на твір Т.Яблонської “Льон” представила систему вражень та висновків учнів у формі цеглинок будинку (рис. 2.18).

Рис. 2.18. Творча робота “Цеглинки – золоті перлинки” Лілії К.

Результати повторного дослідження уміння вмотивовувати практичну діяльність молодших школярів із позиції краси засвідчують якісне зростання показників серед студентів експериментальних груп (див. дод. Ш, табл. Ш.2.2). Так, високий рівень виявили 30,5% (порівняно з 18,6% на початку експерименту); середній рівень – 32,2% (порівняно з 22,0%); низький рівень – 37,3% (порівняно з 59,3%). Зміни в рівнях підготовки майбутніх учителів контрольних груп не суттєві: високий рівень збільшився з 15,3% на початку експерименту до 18,6% у кінці дослідження, середній рівень – з 18,6% до 20,3%, відповідно зменшився низький рівень з 66,1% до 61,0 %.

Виконуючи завдання з проектування практичних завдань для молодших школярів, студенти експериментальних груп ґрунтовно проаналізували й обґрунтували їх матеріально-виробничий та естетичних зміст. Так, Ганна О., студентка експериментальної групи, передбачила для учнів 3-го класу завдання з виготовлення власного герба технікою рваної аплікації та зазначила: “Треба стимулювати дітей до колективної творчості, до відчуття прекрасного в спільній меті діяльності, тому наголосити учням, що після завершення роботи всі герби будуть з’єднані в один “Герб нашого класу”.