Подальший аналіз результатів практичних завдань виявив, що студенти експериментальних груп змоделювали трудові справи на естетичній основі, на відміну від майбутніх учителів контрольних груп, де найширше були представлені трудові справи з мотивами до опанування певних знань, умінь, навичок, прагненні бути корисним іншим, установленні хороших взаємостосунків. Наведемо фрагмент трудової справи, розробленої Іриною Я., студенткою експериментальної групи, “Тимурівці йдуть на допомогу”, зміст якої полягав у пізнанні краси допомоги літнім людям: “Мета трудової справи – формування навичок догляду за присадибною ділянкою, виховання в дітей гуманного естетичного ставлення до старості, розвиток потреби втілювати принципи гармонії, краси, взаємодоповнюваності в своїй трудовій діяльності. Підготовча роботи – проведення настановної бесіди “Ми за них у відповіді”: вступне слово вчителя, який розповідає легенду про те, як в давнину всіх літніх людей кидали в прірву й спонукає дітей до висловлення власного ставлення до почутого;педагог пропонує учням сконструювати колаж фрагментів проблемних ситуацій із фільмів та мультфільмів із теми; зустріч із соціальним працівником, який розповідає про будинки пристарілих, наводить дані про кількість самотніх літніх людей у рідному місті, розповідає про місце та завдання майбутньої трудової справи; обговорення спільного плану дій, планування роботи (висадка квітів, полив дерев, прибирання присадибної ділянки, інвентарю та ін.)”.
Діагностичне обстеження студентів дозволило представити сукупну динаміку рівнів спрямованості майбутніх учителів на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами (див. табл. 2.2).
Таблиця 2.2 Динаміка спрямованості на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами, %
| Рівні | На початку дослідження | У кінці дослідження | ||
| ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | |
| Високий | 11,9 | 10,2 | 32,2 | 13,6 |
| Середній | 18,6 | 20,3 | 40,7 | 25,4 |
| Низький | 69,5 | 69,5 | 27,1 | 61,0 |
З метою визначення рівнів стосовно другого критерію готовності студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів, отримані рівні всіх показників даного критерію було переведено в стандартні бали. Відповідно до здійсненої обробки даних у контрольній групі високий рівень виявили 13,6% студентів, середній рівень – 25,4%, низький – 61,0%. В експериментальній групі високий рівень виявили 32,2% студентів, середній рівень – 40,7%, низький – 27,1 %. Таким чином, використання методичних прийомів у процесі викладання дисциплін циклу професійно-орієнтованої підготовки, доповнення завдань методичної педагогічної практики, залучення студентів до позааудиторної естетико-орієнтованої діяльності на ціннісно-коригувальному етапі дослідження у контексті виокремлених педагогічних умов сприяло формуванню аксіологічного компонента готовності, активізації художнього мислення, збагаченню ціннісно-спонукального компонента власного естетичного досвіду студентів, опануванню майбутніми фахівцями алгоритмів естетико-виховної роботи з учнями, поглибленню знань щодо формування ціннісно-спонукального компонента естетичного досвіду дітей. На III субетапі експериментального дослідження була виявлена ефективність проведеної роботи щодо якості забезпечення майбутніми учителями творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності. Серед показників даного критерію було продіагностовано вміння студентів організовувати художньо-творчу діяльність дітей, створювати естетико-виховні ситуації у практичній діяльності дітей, налаштовувати учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду. Так, відбулось усвідомлення майбутніми фахівцями експериментальних груп такого феномену, як “художня творчість дитини”, її роль та місце в гармонійному розвитку особистості та цілісному навчально-виховному процесі початкової школи. Студенти аргументовано доводили, що “творчість – це синонім дитинства, молодші школярі з радістю віршують, малюють, грають на музичних інструментах, учитель має діяти за принципом “не нашкодити, розгледіти та допомогти”; варто створювати умови для художньої діяльності дітей, для втілення естетичних вражень у відповідній формі”. Зокрема, студентка експериментальної групи Наталія Т. втілила своє розуміння проблеми художньої творчості дитини у віршованій формі: “Дитяча творчість, мов повітря, в якому все живе живе. Дитяча творчість, мов водичка, яка всьому життя дає. Дитяча творчість, мов те сонце, воно є всюди, озирнись! Дитяча творчість, мов усмішка, така природна, подивись!”
Майбутні педагоги експериментальних груп запропонували і різноманітні методи та прийоми художньо-творчої інтерпретації учнями естетичних вражень, на відміну від студентів контрольних груп, виявили нешаблонний підхід до моделювання виховної взаємодії. Наведемо фрагмент робіт студентки експериментальної групи Альона Г. та студентки контрольної групи Галини Ш., в яких майбутні педагоги запропонували систему художньо-творчої інтерпретації молодшими школярами власних естетичних вражень після сприйняття звуків та кольорів осені:
- Перший крок – учитель у цікавій формі оголошує зміст майбутньої роботи. Наприклад, педагог так може звернутись до дітей: “Нещодавно ми відвідали концерт красуні осені й почули безліч чудових звуків та навіть цілих музичних творів. Тож сьогодні ми будемо створювати музичний кліп-спогад”.
Другий крок – учні спільно пригадують сприйнятті звуки.
Третій крок – презентація вчителем певних предметів, наприклад, дитячих музичних інструментів, листків газетного паперу, кружки з водою та ін.
Четвертий крок – об’єднання учнів у творчі групи, що відтворюють обрані звуки за допомогою представлених предметів, власного голосу, рук тощо (Робота студентки експериментальної групи).
- Можна запропонувати дітям удома створити малюнок на тему “Прийшла золота осінь”. Потім організувати виставку дитячих робіт. На уроці читання доцільно пригадати твори музики, образотворчого мистецтва, літератури, що характеризують звуки та кольори осені (Робота студентки контрольної групи).
Таким чином, на основі обробки даних, отриманих у процесі діагностики уміння майбутніх учителів організовувати художньо-творчу діяльність учнів, встановлено, що кількість студентів, віднесених до високого рівня збільшилась в експериментальній групі з 15,3% до 20,3%, до середнього рівня – з 16,9% до 33,9%, зменшилась кількість респондентів з низьким рівнем сформованості уміння – з 67,8% до 45,8%. У контрольній групі дані, що отримані на початку дослідження та у кінці суттєво не відрізняються: на високому рівні виявилось 11,9% студентів на початку дослідження й 15,3% у кінці, на середньому – 18,6% і 20,3%, на низькому 69,5% на початку й 64,4% у кінці дослідження (див. дод. Ш, табл. Ш.2.3).
Також спостерігається збільшення кількість майбутніх учителів експериментальних груп, що характеризуються високим рівнем розвитку уміння створювати естетико-виховні ситуації у практичній діяльності дітей з 16,9% на початку експерименту до 27,1% у кінці, середнім рівнем з 25,4% до 35,6%, зменшилась кількість студентів із низьким рівнем підготовки з 57,6% до 37,3%. У контрольній групі динаміка змін була не такою виразною: високий рівень зріс з 13,6% до 16,9%, середній рівень з 23,7% до 25,4%, низький рівень зменшився з 62,7% до 57,6 % (див. дод. Ш, табл. Ш.2.3).
Подальше дослідження якості забезпечення творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності виявило, що майбутні педагоги експериментальних груп оперують поняттям “естетичний досвід молодшого школяра”, визначають чинники, що входять в означену дефініцію, окреслюють види діяльності, в яких може застосовуватись набутий естетичний досвід. Діагностика сформованості уміння налаштовувати учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду виявила (див. дод. Ш, табл. Ш.2.3), що зменшилась кількість студентів із низьким рівнем (з 79,7% до формувального експерименту і 49,2% після). На початку експерименту майбутніх фахівців з високим рівнем означеного показника виявилось в експериментальній групі – 6,78%, у контрольній – 5,08%; у кінці експерименту: в експериментальній – 18,6%, у контрольній – 6,78% майбутніх учителів. Так, студенти експериментальних груп правильно обґрунтовують взаємодію естетичного досвіду із запропонованими поняттями: із суспільством (“молодший школяр у міру дорослішання буде входити у різні суспільні інститути, і саме естетичний досвід сприятиме емоційно-образному, художньому сприйняттю різноманітної за характером інформації, естетичному ставленню до діяльності”); із телебаченням (“естетичний досвід є потужною захисною оболонкою та фільтром, допомагає відсіяти непотрібне та знайти приховані перлини”); із сферою взаємостосунків (“крізь призму естетичного досвіду відбувається толерантне, естетичне ставлення до іншої особистості, сприйняття її як цінності, не за зовнішністю, а за внутрішнім змістом”); мораллю (“добро і краса, як день і ніч, ходять завжди разом”) та ін. Подальший аналіз практичних робіт майбутніх педагогів виявив, що студенти експериментальних груп не уникають запропонованих проблемних тем, таких як “Людська краса – здатність відчувати один одного серцем”, “Естетика добування знань” тощо й моделюють відповідну виховну взаємодію, що свідчить про високий рівень сформованості уміння налаштовувати учнів на розширення меж використання набутого естетичного досвіду. Наведемо фрагмент виховної бесіди “Краса взаємостосунків” для 4-го класу студентки експериментальної групи Юлії Д., у якій майбутній фахівець використала прийом “естетична екстраполяція” і підвела учнів до висновку, що стосунки між людьми мають бути такими ж прекрасними, білосніжними, чистими, витонченими, як граціозні лебеді: “Діти, сьогодні я проходила повз наш парк Культури й зупинилась біля невеличкого, зробленого людьми, озера. Як Ви гадаєте, що могло привернути мою увагу? Дійсно, я замилувалась красою лебедів. Закрийте оченята, схиліть голівки й по черзі кожен хай скаже, що йому найбільше подобається в цих граціозних птахах. (Учитель включає музику К.Сен-Санса “Лебідь”). А тепер давайте пригадаємо мистецькі твори, що ми вивчали, пов’язані прямо чи опосередковано з темою лебедів. (О.Олесь “Лебедині зграї”, М.Стельмах “Гуси-лебеді летять”, В.Симоненко “Лебедина казка” та ін.). Давайте пригадаємо вірш В.Симоненка “Лебеді материнства”. Подумаємо разом над питанням: “Чому поет обрав образ цього птаха в назву вірша?”. Складемо ланцюжок асоціацій “лебідь – це ніжність, …” та пограємо в гру “Я-лебідь і моя поведінка”.Динаміку якості забезпечення майбутніми педагогами творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності представлено в табл. 2.3. Отже, після формувального експерименту високий рівень підготовки за третім критерієм готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів виявили 18,6% студентів експериментальної групи, середній рівень – 44,1%, низький рівень – 37,3% майбутніх учителів; у контрольній групі високий рівень виявили 11,9%, середній рівень – 27,1%, низький рівень – 61,0% студентів.