Методика підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших (стр. 35 из 47)

Таблиця 2.3 Динаміка якості забезпечення творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності, %

Рівні	На початку дослідження		У кінці дослідження
Рівні	ЕГ	КГ	ЕГ	КГ
Високий	8,5	10,2	18,6	11,9
Середній	18,6	22,90	44,1	27,1
Низький	72,9	67,8	37,3	61,0

Таким чином, враховуючи виокремлені педагогічні умови та використання викладачами методичних прийомів “моделювання художньої творчості дитини”, “естетична екстраполяція” у процесі викладання нормативних дисциплін, створення студентами інтегративних мистецьких проектів в естетичній студії, залучення майбутніх фахівців до випуску педагогічної газети у контексті позааудиторної роботи, запровадження спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”, доповнення завдань навчально-методичної педагогічної практики сприяло набуттю студентами умінь забезпечувати творчу самореалізацію дитини в естетичній діяльності, формуванню в майбутніх учителів початкових класів процесуально-операційного компонента готовності, збагаченню власного естетичного досвіду.

Щоб визначити встановлені рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів, отримані рівні показників та усіх виокремлених критеріїв було переведено в стандартні бали. Високий рівень оцінено в 2 бали, середній – в 1 бал, низький – у 0 балів. Сумарний показник підраховувався для кожного студента окремо в стандартних балах. У процесі діагностичного обстеження студенти із сумарним показником 15–20 балів виявили високий рівень підготовки до формування естетичного досвіду молодших школярів, 8–14 балів – середній, 0 – 7 балів – низький рівень. Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів у контрольних та експериментальних групах за всіма виокремленими критеріями та показниками представлена на рис. 2.19.

Рис. 2.19. Динаміка готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів.

Отже, після формувального експерименту високий (креативний) рівень готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів виявили 23,7% студентів експериментальної групи, порівняно з 10,2% на початку дослідно-експериментальної роботи, середній (частково-продуктивний) рівень – 45,8%, порівняно з 16,9%, низький рівень (індиферентний) – 30,5%, порівняно з 72,9% майбутніх учителів. Відповідно до здійсненої обробки даних у контрольній групі спостерігається несуттєва динаміка змін: високий рівень виявили 15,3%, порівняно з 11,9%, середній рівень – 20,3%, порівняно з 16,9%, низький рівень – 64,4% порівняно з 71,2% студентів. Оскільки припускаємо, що в результаті проведеного експерименту критерії готовності студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів протягом формувального експерименту зросли статистично значущо, то з метою порівняння даних до- та післяекспериментальних виражених у відсотках, використано c²-критерій, розрахований за формулою (1.1):

Для контрольних груп обчислені значення c²-критерію (2,30) менші за відповідне табличне значення (9,21). Отже, зміни у готовності студентів до формування естетичного досвіду молодших школярів контрольних груп, які відбулися протягом цього часу, не є статистично значущими. Для експериментальних груп значення c²-критерію (91,95) більше за відповідне граничне значення c²-критерію при n-1=2 ступенях свободи, яке складає 9,21 при вірогідності допустимої помилки менше 0,01. Отже, з вірогідністю помилки не більше 1% можна стверджувати, що в результаті застосування експериментальної методики студентів експериментальних груп відбулися статистично значущі зміни у готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів. Таким чином, проаналізувавши рівні сформованості в майбутніх учителів початкових класів готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів, можна зробити висновок, що експериментальна робота сприяє якісним та кількісним змінам у формуванні готовності студентів до досліджуваної діяльності. Відбулися позитивні зрушення в підготовці студентів до розширення естетичного тезауруса молодших школярів, у спрямованості на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами, у забезпеченні творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності. Отже, якісна підготовка майбутніх фахівців до формування естетичного досвіду молодших школярів вимагає оновлення навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів, використання потенційних резервів особистості студентів для формування в них відповідної готовності до означеної діяльності. Ефективність розробленої методики та виокремлених педагогічних умов підтверджується отриманими результатами та порівнянням виконання діагностичних завдань студентами контрольних та експериментальних груп. Так, у майбутніх педагогів експериментальних груп відбулось зростання рівня готовності до формування естетичного досвіду молодших школярів у результаті цілеспрямованої й раціонально побудованої системи роботи.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури засвідчив посилення естетико-педагогічних вимог до професійної діяльності вчителя початкових класів. Так, сучасний педагог повинен уміти залучати мистецькі образи в навчально-виховну роботу з молодшими школярами, поглиблювати естетичне сприйняття дітьми навколишньої дійсності в усій її різноманітності, сприяти взаємозв’язку наукових понять і естетичної сутності навколишнього буття, забезпечити накопичення естетичного досвіду особистості та ін. Проблема формування духовно розвиненої особистості молодшого школяра є однією з найактуальніших у педагогіці XXI століття. Наразі здійснюється активний пошук оптимальних шляхів удосконалення структури і змісту початкової освіти. Відбувається переорієнтація когнітивного підходу в організації навчально-виховного процесу, що характеризується засвоєнням певної системи знань, умінь та навичок до наскрізних, відкритих структур естетичного досвіду дитини. Естетичний досвід є унікальним феноменом людської особистості, посередником її взаємодії з навколишнім буттям та ціннісним фільтром осмислення суперечливих соціальних явищ та процесів. На сучасному етапі розвитку вищої педагогічної освіти відбувається посилення естетико-педагогічних вимог до професійної діяльності вчителя початкових класів.

У контексті виконаного дослідження естетичний досвід молодшого школяра тлумачимо як інтегральний компонент естетичної діяльності, що акумулює найважливіші духовно-практичні аспекти взаємодії дітей з навколишнім та віддзеркалює особистісно детерміновану систему їхніх ставлень до світу. Готовність учителя початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів розуміємо як професійно-особистісне утворення, яке уможливлює ефективність формування естетичного досвіду молодших школярів і забезпечується єдністю компонентів фахової підготовки.

2. На констатувальному етапі дослідження були виокремлені критерії (здатність до розширення естетичного тезауруса молодших школярів, спрямованість на коригування ціннісної сфери учнів естетичними засобами, якість забезпечення творчої самореалізації дитини в естетичній діяльності), показники готовності майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів та рівні її сформованості: формальний (низький), частково-продуктивний (середній), креативний (високий). Вивчення реального стану підготовки майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів у вищих навчальних закладах виявило переважання низького рівня (79,2 % студентів) готовності до досліджуваної діяльності в учасників експерименту, що засвідчує їхню непідготовленість до формування естетичного досвіду молодших школярів.