- Спираючись на розуміння ролі візуального мистецтва у культурному житті суспільства та його впливу на розвиток особистості, на знання з мистецтвознавства, теорії образотворчого мистецтва і психології сприймання художніх творів, уміти на основі емоційного та інтелектуального осягнення мистецького твору проводити аналіз і оцінку його виразно-смислової мови, розкриваючи емоційно-образний та естетичний зміст твору з метою підготовки до організації сприймання мистецтва учнями, формування в молодших школярів художнього світогляду, вдосконалення їхніх мистецьких запитів і смаків [32, с. 67].
- […] вміти формувати в учнів комунікативні навички спілкування з творами мистецтва, створюючи підґрунтя для сприймання та осмислення ними емоційної інформації як раціональним шляхом, так і на основі суб’єктивних переживань [32, с. 68].
- Шляхом розвитку в учнів специфічних для художньо-творчого процесу якостей процесу здорового сприймання та навичок розуміння мови образотворчого мистецтва, активізації образних уявлень молодших школярів, що враховують їхню підвищену емоційну чутливість, вміти здійснювати педагогічне керівництво художньо-творчим розвитком учнів з метою навчати їх виражати свої почуття, емоції, естетичні переживання та думки мовою візуального мистецтва, спонукати їх до самовираження у власній мистецькій діяльності [32, с. 69].
- З метою формування досвіду особистісного ставлення до системи цінностей українського суспільства […] вміти забезпечувати почуттєве сприймання, організацію активного спілкування дітей із соціальним і природним оточенням, накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища [32, с. 100].
- З метою накопичення досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища, використовуючи систему знань (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття), яка опосередковано відображає закони і закономірності природи і місце у ній людини, вміти забезпечувати єдність інтелектуального та емоційного сприймання навколишньої природи [32, с. 101].
- З метою формування активної позиції особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії і краси, доцільності […] вміти втілювати власні творчі задуми та навчати цього учнів у процесі навчання та у позанавчальній діяльності [32, с. 104].
ДОДАТОК Б
Перелік комплексних кваліфікаційних умінь з Освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) програми підготовки бакалавра за спеціальністю 6.010100 – “Початкове навчання”, що передбачають підготовку майбутніх учителів початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів
- З метою повноцінного забезпечення інваріантної і варіативної складових змісту початкової освіти згідно з нормативно-правовими актами і документами вміти забезпечувати […] набуття учнями достатнього особистого досвіду, культури спілкування і співпраці у різних видах роботи, самовираження у творчих видах завдань […] [189, с. 40].
- Спираючись на сучасні тенденції якісно-змістових змін в освітній галузі “Мистецтво”, використовуючи цілеспрямоване спостереження за навколишнім, візуальну наочність, музичні, літературні твори та твори образотворчого мистецтва в урочній та позаурочній роботі, вміти виховувати в учнів інтерес до виявлень прекрасного у природі, художньо–організованому оточенні та мистецтві з метою формування в них потреб у пізнанні світу за художньо-естетичними законами [189, с. 68].
- З метою розширення асоціативних уявлень учнів, збагачення їх суб‘єктивного світосприйняття і світовідчуття, спираючись на психолого-педагогічні знання та власний емоційний досвід, використовуючи гармонійне поєднання музики, художнього слова та образотворчого ряду та засоби активізації творчого самовираження дітей у вербальних, художніх і театральних формах за враженням від сприйнятого, вміти послідовно і цілеспрямовано розвивати в учнів здатність свідомо сприймати красу довкілля та її художньо-образне відображення у творах мистецтва, виявляючи своє ставлення на рівні емоційно-естетичної оцінки [189, с. 69].
- Спираючись на сучасні принципи організації духовної діяльності у навчально-виховному процесі, вміти використовувати виховний та культуротворчий потенціал мистецтва у формуванні в учнів потреб у духовному самовдосконаленні, збагаченні їхнього емоційно-почуттєвого досвіду через співчуття та співпереживання в процесі освоєння образного змісту художніх творів, активного спілкування з мистецтвом [189, с. 69].
- […] з метою набуття молодшими школярами досвіду бачити художній образ у навколишньому та художніх творах, усвідомлення його ролі в образотворчому мистецтві, вміти формувати в учнів навички емоційно-естетичного сприймання та оцінювання художнього образу шляхом особистісно-емоційного освоєння як художньої інформації, так і навколишнього [189, с. 75–76].
- Спираючись на розуміння ролі візуального мистецтва в культурному житті суспільства та його впливу на розвиток особистості […], вміти на основі емоційного та інтелектуального осягнення мистецького твору проводити аналіз і оцінку його виразно-смислової мови, розкриваючи емоційно-образний та естетичний зміст твору з метою підготовки до організації сприймання мистецтва учнями, формування в них художнього світогляду, вдосконалення їхніх мистецьких запитів і смаків [189, с. 76].
- […] використовуючи кращі зразки мистецької спадщини та активно-діалогову форму педагогічної взаємодії з учнями, вміти створювати відповідні умови для глибокого розуміння учнями художньо-естетичних цінностей візуального мистецтва на основі цілісного сприйняття творів, що ґрунтується на співпереживанні, творчому осмисленні, оцінці та інтерпретації їхнього змісту [189, с. 77].
- […] вміти проводити заняття з ознайомлення з мистецькими творами, обираючи такі форми, методи, прийоми та засоби, що відповідають віковим особливостям дитячого сприймання, та вміти урізноманітнювати їх з метою створення оптимальних умов для засвоєння учнями знань про історію візуального мистецтва, розуміння його ролі у житті суспільства, збагачення дітей термінологічним та лексичним запасом [189, с. 77–78].
- […] вміти забезпечувати набуття молодшими школярами знань про твір образотворчого мистецтва як засіб візуальної комунікації шляхом цілеспрямованого, систематизованого та послідовного залучення школярів до вивчення художніх творів, задоволення пізнавально-інформативних потреб дітей, формування навичок оцінної діяльності [189, с. 78].
- […] вміти формувати в учнів комунікативні навички спілкування з творами мистецтва, створюючи підґрунтя для сприймання та осмислення ними емоційної інформації як раціональним шляхом, так і на основі суб’єктивних переживань [189, с. 78–79].
- У процесі засвоєння учнями мовного, математичного, природничого змісту, оволодіння основами різних технологій, під час формування досвіду творчої діяльності в різних її видах та формах виявлення вміти забезпечувати оптимальний відбір засобів стимулювання і розвитку загальних задатків і спеціальних здібностей згідно з природою їх формування [189, с. 88].
- Ураховуючи особливості психологічних новоутворень учнів початкової школи та спираючись на дані аналізу продуктів діяльності, вміти сприяти розвитку сенсомоторної сфери дітей під час проведення навчальних занять, користуючись різноманітними засобами впливу згідно з їхнім змістовним та методичним забезпеченням [189, с. 90].
- За допомогою змісту навчального матеріалу з мови, математики, природознавства, предметів мистецького та технологічного циклів, на уроках з фізичної культури, у позаурочний час та у побутовій діяльності вміти створювати умови для розкриття дитиною власних потенційних можливостей, використовуючи навчання і виховання як засіб задоволення актуальних пізнавальних і побутових потреб учня [189, с. 92].
- Користуючись знаннями про особливості організації навчально-виховного процесу на засадах індивідуалізації та диференціації, з метою здійснення особистісно орієнтованого навчання уміти осмислено добирати практичні завдання для уроків різних типів і видів, забезпечуючи свободу вибору дитиною виду діяльності і свободу участі дитини у діяльності для самореалізації набутого нею попереднього досвіду [189, с. 93].
- З метою набуття учнями соціального досвіду вміти передавати інформацію, використовуючи при цьому увесь арсенал комунікативних засобів, методів і прийомів, керуючись принципами виховання: опори на позитивне, повага прав і свобод дитини, права бути самим собою та інші [189, с. 105].
- З метою нагромадження досвіду ціннісного ставлення до навколишнього середовища, використовуючи систему знань (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття), яка опосередковано відображає закони і закономірності природи і місце у ній людини, вміти забезпечувати єдність інтелектуального та емоційного сприймання навколишньої природи [189, с. 112].
- З метою формування в учнів розуміння значення життя як найвищої цінності, використовуючи систему знань про цілісність і різноманітність природи, вміти викликати емоційне ставлення до оточуючих подій та організовувати активне спілкування дітей із соціальним та природним оточенням згідно із суспільно-прийнятими нормами і правилами поведінки [189, с. 112].
ДОДАТОК В
Професіограма вчителя початкових класів, здатного до ефективного формування естетичного досвіду молодших школярів
Учителю початкових класів повинні бути притаманні:
- спрямованість на діяльність із формування естетичного досвіду дитини;