ДОДАТОК Р
Зміст навчального матеріалу до спецсемінару “Шляхи формування естетичного досвіду молодших школярів”
МОДУЛЬ 1 ВЧИТЕЛЬ і ДИТИНА
Тема 1. Естетичний підхід до професійної підготовки вчителя початкових класів
Ґенеза становлення і розвитку проблеми підготовки вчителя початкових класів до формування естетичного досвіду молодших школярів. Підготовка педагогів у світлі законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”; Державній національній програмі “Освіта” (Україна XXI століття); Національній доктрині розвитку освіти, Державній програмі “Вчитель” тощо.
Учитель і проблема досвіду дитини в контексті знаннєво-інформаційної, особистісно-орієнтованої, культурологічної, ціннісної, компетентнісної, синергетичної та ін. парадигм освіти, у програмах для початкової школи. Естетико-зорієнтована діяльність педагогів у “Школі діалогу культур” В.Біблера, в освітніх технологіях М.Монтесорі та Р.Штайнера. Матрикул професій. Професіографічний підхід до аналізу педагогічної діяльності. Естетограма як складова частина загальнопедагогічної професіограми. Метод моделювання та потенціограма (І. Підласий) у дослідженні діяльності та особистості вчителя. Естетико-професійні вимоги до особистості вчителя початкових класів в освітньо-кваліфікаційній характеристиці (ОКХ) випускника педагогічного закладу.
Тема 2. Особливості структури та формування естетичного досвіду молодших школярів
Досвід як діяльнісна сутність людини, як один із компонентів структури особистості, стан індивідуальної свідомості, суб’єктивний духовний феномен сомоактуалізації, як світоглядний спосіб буття та життєдіяльності. Естетичний досвід у структурі загальної категорії “досвід”.
Особливості естетичного досвіду особистості (структурованість, спрямованість на принцип бінарності категорій прекрасного та виразного, багатофункціональність, тісний зв’язок з уявою тощо). Психолого-педагогічні передумови формування естетичного досвіду учнів початкових класів. Сенситивність молодшого шкільного віку. Функції естетичного досвіду в особистому розвитку дитини. Особливості структури і функціонування означеної категорії. Акумулятивний, ціннісно-спонукальний, творчо-результативний компоненти естетичного досвіду молодшого школяра. Передумови та етапи формування означеної дефініції. Труднощі, що можуть виникнути в процесі формування естетичного досвіду дитини.
МОДУЛЬ ІІ. ПРИРОДА Й МИСТЕЦТВО В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Тема 3. Активізація емоційно-позитивної реакції дитини на природу
Специфіка естетичного сприйняття молодшими школярами навколишньої дійсності. Естетико-виховний потенціал об’єктів і явищ природи. Проблема прекрасного та виразного. Естетичні почуття як вияв ціннісного ставлення дитини до природи. Особливість організації естетико-оцінної діяльності учнів. Асоціативно-образне відображення дійсності. Засвоєння естетичних знань у природному середовищі. Організація естетичних подій у житті дітей засобами природи. Прийоми: актуалізація асоціативних зв’язків, розширення фокусу бачення навколишнього. Алгоритм уроків милування. Художньо-естетична інформація як педагогічна проблема (Г. Локарєва). Принцип екологічної доцільності.
Тема 4. Поглиблення естетичного сприйняття молодшими школярами мистецьких творів
Мистецтво як скарбниця естетичного досвіду. Естетичні цінності та мистецтво. Особливості художнього та наукового відображення дійсності. Специфіка естетичного сприйняття молодшими школярами творів мистецтва. Активізація естетичних почуттів та естетико-оцінної діяльності учнів на матеріалі мистецьких творів. Принципи добору мистецьких творів для сприйняття. Єдність художнього та морального виховання. Використання естетичних та мистецьких ігор із метою розширення естетичних уподобань та смаків молодших школярів. Асоціативно-образна інтерпретація творів мистецтва. Асоціативна теорія А.Моля. Художньо-естетична інформація творів мистецтва. Прийоми: мистецький детектив “Упізнай її (його)”, пригадування краси дитинства в музиці, мистецькі розвідки.
Тема 5. Організація естетичного спілкування дитини з природою в площині художньої реальності мистецтва
Зв’язок мистецтва з природою. Система відношень людини з природою. Зміст, сутність та форми виявлення естетичного в природі. Художньо організоване середовище. Сприйняття художнього образу природи. Форми художнього освоєння природи. Катарсис.
Алгоритми художньо-естетичних бесід, свят, ігор-подорожей. Уроки художнього пізнання природи. Застереження в організації естетичного спілкування дитини з природою в контексті художньої реальності мистецтва.
Прийоми: актуалізація асоціативних зв’язків, знаходження естетики природи в дзеркалі мистецтва.
Тема 6. Використання інтегрованого підходу в навчально-виховній роботі з молодшими школярами
Інтеграція – провідна тенденція сучасної освіти. Інтегроване навчання: за і проти. Принципи дидактики в контексті інтегрованого навчання. Міжпредметні зв’язки, взаємодія, синтез, інтеграція. Естетичні знання: проблема інтеграції науки й мистецтва. Інтеграція естетичних знань на уроках. Інтегративні курси для початкової школи. Інтегровані зв’язки у викладанні предметів художньо-естетичного циклу. Вертикальний тематизм (принцип діалогу гуманітарних предметів). Інтегративне використання мистецтв у процесі формування естетичного досвіду дитини. Правила інтеграції. Прийоми: упізнай листочки одного дерева, зламані штахети, запуск літака, вирости ромашку, творчо-біографічний вузлик.
МОДУЛЬ ІІІ. ТВОРЧА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ УЧНІВ В ЕСТЕТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Тема 7. Виховувати молодших школярів красою праці
Праця як джерело краси. Сутність естетики дитячої праці. Проблема організації практичної діяльності учнів із позиції краси в досвіді педагогів-класиків, учителів-новаторів, кращих учителів початкової школи. Мотиви практичної діяльності молодших школярів. Умови забезпечення взаємозв’язку практичної діяльності дітей і краси. Педагогічна організація краси праці: ціль практичної діяльності, її процес і зміст, результат практичної діяльності. Роль усвідомлення мети праці у вихованні естетичного ставлення до неї. Культура праці як умова виникнення естетичної активності школярів. Взаємодія праці та мистецтва. Виховання естетичного ставлення до праці в колективі. Прийоми стимулювання естетичної активності школярів у процесі їх практичної діяльності. Урок милування красою людської праці. Прийом з’ясування варіантів цінностей. Алгоритм організації трудової справи з молодшими школярами. Формування естетичного досвіду особистості дитини в процесі трудової діяльності.
Тема 8. Організація художньої творчості дітей
Творчість як процес. Фактори, що впливають на інтенсивність творчості. Трансформація дитячої гри в художньо-творчий розвиток молодшого школяра. Художня творчість як необхідна складова естетичного досвіду дитини. Організація художньої творчості учнів на уроках та в позаурочних час. Педагогічне значення дитячої творчості та проблема її оцінювання. Роль авторської позиції в художньому розвитку дитини. Принципи проведення занять творчого типу. Імпровізація – першооснова творчості учнів. Прийоми побудови творчих завдань. Прийоми: моделювання художньої творчості дитини, організація художньо-творчої інтерпретації молодшими школярами естетичних вражень. Ігрова ситуація як фактор творчого розвитку дітей. “Алгоритми виховної взаємодії” (свята, ігри-подорожі).
Тема 9. Використання вчителем естетико-виховних ситуацій у навчально-виховній роботі з учнями початкових класів
Виховна ситуація як базове поняття педагогічної науки. Організація естетико-виховних ситуацій як один із методів виховання. Педагогічний принцип залежності розвитку особистих якостей від створених педагічних ситуацій (О.Рудницька). Роль естетико-виховних ситуацій у формуванні естетичного досвіду молодших школярів. Структура побудови педагогічних ситуацій (М (мета), ВУ (вихідні умови), ДУ (додаткові умови, які обирає педагог). Педагогічні уміння й навички, необхідні для моделювання, створення й реалізації естетико-виховних ситуацій у власній діяльності. Природні естетико-виховні ситуації. Конструювання моделей естетико-виховних ситуацій як основа побудови реального педагогічного процесу. “Табу” в розв’язанні естетико-виховних ситуацій. Алгоритми побудови естетко-виховних ситуацій (“Що трапилось?”, “Чому це трапилось?”, “Що потрібно зробити?”, “Яким чином?”, “Які результати?”).
МОДУЛЬ IV. АКТИВІЗАЦІЯ ТА ЗБАГАЧЕННЯ ЕСТЕТИЧОГО ДОСВІДУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Тема 10. Проблема активізації естетичного досвіду молодших школярів у різних сферах життєдіяльності
Естетика навчального процесу; поведінки і взаємин; навколишнього середовища і побуту. Культура естетичного ставлення до предметів та речей. Естетико-педагогічне середовище школи, уроку, класу. “Перенесення” естетичних якостей об’єктів і явищ навколишньої дійсності на неестетичні сфери буття (прийоми: естетична екстраполяція, збільшувальне скло). Формування естетичного досвіду учнів на предметах природничо-математичного циклу (асоціативно-образне відображення молодшими школярами сприйнятої інформації, забезпечення системи естетичних знань, орієнтація на використання інтегративних зв’язків та ін.). Казкотренінг. Прийом “почув, побачив, запам’ятав”. Естетичний досвід і сім’я. Проблема розвитку естетичного досвіду в сімейному колі.Вплив телебачення на формування естетичного досвіду дитини. Проблема реклами. Взаємодія естетичного досвіду із соціальним досвідом.