Теоретичне осмислення особливостей мовно-мовленнєвого середовища та специфіки творчих здібностей дало підстави стверджувати, що в побудові системи вправ з розвитку творчих здібностей необхідно, щоб усі вправи були цілеспрямовані, наступні спиралися на попередні й підносили дітей на новий рівень оволодіння мовою, тобто становили цілісну систему і відповідали таким основним дидактичним вимогам:
· розвиток і закріплення різних якостей знань і умінь (повнота, міцність, усвідомлення, гнучкість);
· забезпечуваність достатньою повторюваністю вправ за видами і кількістю протягом вивчення всієї теми;
· економна форма пред’явлення, коли до одного запису, малюнка, об’єкта можна сформулювати кілька тренувальних завдань;
· наявність різних форм керівництва роботою учнів залежно від ступеня засвоєння ними матеріалу (опора на зразок, таблицю, поопераційне коментування, контроль кінцевих результатів тощо);
· врахування вікових особливостей учнів;
· набуття знань з української мови та розвиток умінь і навичок у зв’язку з усіма видами мовленнєвої діяльності;
· зв’язок з уроками читання;
· активізація мисленнєвої діяльності (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, класифікація та ін.);
· розвиток різних видів пам’яті;
Тобто всі вправи мають бути послідовно розташовані.
При розробці системи вправ для розвитку творчих здібностей учнів у роботі над текстом ми враховували точку зору О. Архипової, згідно якої будь-яку систему вправ необхідно будувати за принципом градації [5]. Підтвердження цієї ідеї можна побачити в словах Ладиженської: «У мовних завданнях однієї групи може бути своя градація труднощів (складності вправ)» [50, с. 5].
Роботу над текстом, яка б сприяла розвитку творчих здібностей, ми будували відповідно до фаз мовленнєвої діяльності учнів у процесі формування умінь текстосприйняття і текстотворення. Її можна структурувати таким чином:
· фаза орієнтування;
· фаза реалізації;
· фаза контролю [89, с. 16].
Це дозволило визначити елементи творчої діяльності учнів при створенні власних вправ на кожному етапі.
Фаза орієнтування
Мета - познайомити учнів з текстом як одиницею мови і мовлення, з його структурою та основними категоріями, зацікавити учнів, створити позитивну мотивацію для вивчення тексту. Творча діяльність на цьому етапі виявляється в спостережливості та здібності помітити те незвичайне, чого часом не помічають.
Фаза реалізації
На цьому етапі школярі вчаться бачити структуру конкретного тексту, виділяти властиві даному тексту категорії, знаходити лексичні і синтаксичні особливості цього тексту, визначати його тему та ідею і т.ін. Творча робота учнів полягає в аналізі та інтерпретації тексту.
Фаза контролю
Метою цього етапу є усвідомлення учнями способів творення текстів. Діяльність їх на даному етапі можна визначити як безпосередньо творчу.
Відповідно до проаналізованих принципів навчання української мови та принципу градації, з визначеними вище методами і прийомами, та враховуючи фази текстової мовленнєвої та мовної діяльності, ми виділили 3 рівні методичної системи навчання – 3 рівні методичної градації вправ:
I- пропедевтичні вправи, мета яких - забезпечити первинне сприймання тексту;
II- умовно-творчі вправи;
III- творчі вправи.
Перший методичний рівень, або рецептивно-репродуктивний, має на увазі засвоєння одиниць мови в єдності значення і форми та на основі засвоєних знань про текст формування уміння правильно сприймати і аналізувати текст. Зокрема, він припускає засвоєння знань про текст як одиниці мови і мовлення та його основних структурних категорій, засобів зв'язку в тексті і т.ін. Цей рівень передбачає рецептивно-репродуктивну діяльність учнів з текстовим матеріалом, дає можливість при сприйнятті текстів усвідомлювати єдність значення форми і функції вивчених одиниць мови.
Другий методичний рівень або умовно-творчий, передбачає сформованість в учнів здатності виконувати різні творчі завдання з текстом. Наприклад, реконструювати текст, відновлювати деформований текст, «збирати» текст з фрагментів і т.ін.
Третій методичний рівень, або творчий - це рівень творчих вправ, коли, на основі отриманих знань та умінь, учні створюють власні висловлювання як в письмовій, так і в усній формах, проявляють свої творчі здібності.
Усередині кожного рівня вправи теж розташовуються в певній послідовності залежно від їх типів. Важливою ланкою в системі вправ є їх послідовність.
Як було зазначено, робота з текстом дає змогу реалізовувати мовленнєвий, мовний та соціокультурний компоненти нового змісту навчання української мови. Соціокультурна змістова лінія в розробленій нами методиці реалізується добором мовного матеріалу, що відбиває особливості матеріальної й духовної культури українського народу, мовленнєва – формуванням практичних умінь і навичок мовлення в результаті виконання творчих вправ, мовна – підбором системи завдань до вправ, що дозволяють формувати основні мовні поняття, передбачені програмою з української мови.
Система пропедевтичних вправ у роботі над текстом
2 клас
Вправа 1.
Лиш ялинка зелена серед лісу стоїть. Пожовкле листя сиплеться з клена. Настала осінь.
Чи можна сказати, що це текст?
Вправа 2.
Дібрати і записати заголовок до тексту. Знайти в тексті зачин, основну частину, кінцівку.
В усі пори року калина красива та корисна.
Плоди калини червоного кольору, смачні і соковиті.
З калини готують різні страви. Вона відома в народній медицині. Настоєм квітів, листків, плодів калини полощуть горло при ангінах, промивають рани, лікують застудний кашель.
Вправа 3.
Вибрати із запропонованих заголовків найбільш влучний. Записати його.
Весна. Лісові дзвіночки. Краса природи.
Зацвіли лісові дзвіночки. У кожній пелюсточці — маленький молоточок. Повіяв вітер. Молоточок доторкнувся до пелюсток й дзвонить. Дзвін пливе над лісом.
(За В. Сухомлинським)
3 клас
Вправа 1.
Прочитай текст. Визнач тему і мету тексту. Відшукай і підкресли слова для розкриття теми.
Пролинуло літо, як на крилах, і настала осінь.
У лісі ледь-ледь шаруділо листя, і ніби хтось тихо ходив попід березами та кленами. І де не пройде – там листя ставало золоте й червоне. Мабуть, то й ходила осінь, тільки так, щоб її ніхто не бачив.
Вправа 2.
Прочитай. Переписуючи текст, поділи його на абзаци, поясни доцільність саме такого поділу.
Казна-коли, казна-де жив хлопчик Абихто. Прокидався будь-коли, вмивався абияк. Знехотя, аби ніхто не сварив, снідав і йшов куди-небудь, гуляв аби з ким, аж доки не набридало. Повертався додому, думаючи: «Будь що будь, будь як-небудь…». Якось хлопчика запитали: «Ким ти хочеш бути?» Він неохоче відповів: «А мені все одно. Ким-небудь». Так і виріс хлопчик Абихто. Виріс, так і ніким не став. І прозвали його - Ніхто. Чи нікого не нагадує тобі цей хлопчик?
(В. Струтинський)
Вправа 3.
Записати текст. Яке загальне питання можна поставити до тексту? Визначити його тип. Прочитати зачин і кінцівку тексту.
УРОК ПРАЦІ
Учні виготовляють іграшки для дитсадка. Микола з Михайликом плетуть з лози кошики. Ігор та Лесик роблять яскраві прапорці. А клаптики тканини у руках дівчаток перетворюються на пухнасте зайченя, жовтеньке курчатко, смішне цуценя. Дуже радітимуть дошкільнята!
4 клас
Вправа 1.
Прочитай текст, визнач його будову.
Осіннього дня ми пішли всім класом до лісу. Був теплий, сонячний день.
Галявини були вже вкриті жовтим листям. Це тільки здалеку килим здавався жовтим. А коли ми прийшли, то побачили, що цей килим барвистий. Там і багряні, й червоні, і світло-жовті, й коричневі листки. Десь далеко-далеко чувся стукіт: тук-тук-тук.
То стукав дятел. І ще ми чули якийсь дивний спів: щось ніби бриніло, немов десь далеко-далеко хтось грав на дивній скрипці. Бриніло ніби десь у глибині лісу, а може й під землею. Що ж воно таке? Довго ми прислухалися, але не могли збагнути, що то за музика. А коли перейшли глибше в ліс, музика стала виразніша, й ми зрозуміли: то дзвенить струмок у яру.
Вправа 2.
Дібрати і записати заголовок. Визначити тему тексту і записати одним реченням. Виписати із тексту синоніми.
У затінку, під валунцем, загледів Мишко кущик ніжних пролісків. Тендітні синьоокі провісники весни заховались у холодку від сонця Хотів хлопчик зірвати хоч одну квітку, та не піднялась рука. Такі вони чисті були і милі. Обкопав Мишко землю, обережно витяг пролісок з цибулькою. ''Вдома посаджу". — вирішив він і обліпив корінчики масною землею.
Вправа 3.
Прочитай текст і встав пропущені слова, які є засобами зв'язку.
(Вони, гостинні господарі, гостю, вона, пташка, чуйні діти, бідолаха,
пернатий друг.)
СИНИЧКА
Біля школи діти знайшли в снігу синичку. (Хто ?) ________забрали (кого ?_______) додому. (Хто ?)______ дбайливо доглядали (кого ?)________ поки (хто ?______) не набралася сили. (Хто ?)_________ жила в квартирі цілу зиму. Коли надворі стало тепло, (хто ?) _______випустили (кого ?)_________ на волю.
Система умовно-творчих вправ у роботі над текстом
2 клас
Вправа 1.
Із кожної групи слів скласти речення.
є, котик, у, Мурчик, мене.
котика, У, пухнастий, дуже, хвостик.
любить, клубочком, гратися, Він.
Чи пов'язані ці речення між собою за змістом? Як можна назвати
утворений текст? Записати текст і підібрати до нього заголовок.
Вправа 2.
Записати текст. Що можна додати до основної частини перед
кінцівкою?
ШПАК
До кімнати забіг кіт Васько. У зубах він тримав шпака. Петрик відібрав у нього пташку. У неї було поранене крило.