Ці — знервовані й безсилі —
Спортом не займаються.
([Сценка за мотивами мультфільму «Ну, постривай». Звучить мелодія з мультфільму. На спортмайданчику Заєць займається гімнастикою, потім піднімає гирі. Поруч з кеглями граються діти. З'являється з цигаркою в зубах Вовк. Він іде розв'язною ходою, лапи в кишенях. Вигляд має страшний, скуйовджений. Йому не сподобалася весела гра дітей, він розкидає їхні кеглі, ображає, хуліганить. Заєць поспішає на допомогу. Він враз скрутив Вовка. Вовк переляканий і здивований, що не може перемогти).
Заєць.
Ах ти ж, злісний хуліган!
Заважаєш нащо нам?
Ти хоробрий лиш з малими,
То й знущаєшся над ними.
А на себе лиш поглянь,
Соромно й дивитися.
Від цигарки жовто-синій —
Отак накуритися!
Краще б спортом ти займався,
Час би з користю провів,
Набирався сили й духу,
Не ходив до лікарів!
Вовк.
Ой, ой, ой! Я більш не буду!
І про бійки теж забуду.
Буду спортом я займатись,
Сил, здоров'я набиратись
Вовк.
Діти! Давайте для початку з вами зробимо фіззарядку. Нумо, разом! Починаєм! І на місці пострибаєм! Далі виконаєм вправи Дія здоров'я й для забави. (Вовк із дітьми в залі викопує окремі вправи з фіззарядки, потім вибігає. Члени агітбригади шикуються в одну лінію).
1-й читець. Браво, діти, браво! Фіззарядка вам тільки на користь! А зветься вона тому «зарядкою», що ніби заряджає вас на весь день.
2-й читець. Після вправ людина почуває себе бадьорою, м'язи її ніби пробуджуються від сну. Крім того, фіззарядка привчає правильно і глибоко дихати, загартовує організм людини.
3-й читець. Потрібно її робити систематично, щодня, в один і той самий ранковий час. Тому що після сну людина почуває себе кволою, а зарядка робить її бадьорою.
1-й читець.
Якщо хочеш буть здоровим,
А не зовсім навпаки,
Йди сміливо і записуйсь
У спортсекції, в гуртки.
2-й читець.
Кращі стануть чемпіонами,
А здоровими - усі!
3-й читець.
Тож закликаємо вас;
Всі.
- Дружіть зі спортом!
- Зміцнюйте своє здоров'я, займаючись фізкультурою!
- Допоможіть своїм друзям відчути привабливу силу спорту.
- Загартовуйтеся!
Будьте здорові! До нових зустрічей. (Під мелодію спортивного маршу члени агітбригади виходять).
3.4. Ігри-драматизації:
3.4.1. «Запобігти, врятувати, допомогти»
Диктор. Жили-були собі дід та баба. І був у них синок, якого звали Колобок. Одного разу вирушив він у дорогу.
Колобок. А ось, де цей папірець! Що ж тут написано? «Запрошуємо всіх літературних і казкових героїв взяти участь у фестивалі дружин юних рятівників». (Чухає потилицю). От так ускочив у халепу! І треба ж було мені підняти той папірець. Що воно таке — фестиваль? Хто б підказав туди дорогу? Юних рятівників ще трохи пам'ятаю, бо як ходив «один коридор» у чарівній школі, то бачив там таку велику книжку з малюнками. Але читати її — не читав. (Прикладає вухо до землі). О, чую хтось їде. Чую стукіт копит.
(В'їжджає на дитячому конику Ілля Муромець - На плечі в нього велика книга «Азбука виживання»).
Муромець. Ну і важка ж ця книга «Азбука виживання», їду я, іду, коли це назустріч мені суне Соловей-Розбійник. Почали ми битися, ледве відбив у нього сумку. їду далі. Раптом тут калюжа. Так усі зошити і книжки повипадали, залишилась одна, ось ця, якась «Азбука виживання».
Колобок. Ось і Муромець, він допоможи мені дістатись до фестивалю. Ти туди дорогу не знаєш?
Муромець. Ось тут якісь стрілки. Там і написано.
Колобок. Підеш праворуч — із шкідливими звичками битися будеш; підеш ліворуч — на тонкий лід потрапиш; підеш прямо — з харчовими отруєннями зустрінешся.
Ну що ж, якщо повернутися назад — буде невдача. Один раз жити — один раз помирати, піду праворуч.
Колобок.
Розумний хлопець Колобок
Я по життю все скік та скок,
Здоров 'я гарне, міцне маю,
Бо не палю і не вживаю.
Шапокляк.
Я ж тобі, пані Шапокляк,
Раджу все робить не так.
Дам пораду залюбки:
Все робити навпаки.
Нащо тобі здоровим бути?
Треба зразу все забути.
Йдеш до школи — закури,
Так собі цигарок три.
Колобок.
Е ні, це дуже страшна мить,
Бо я ж звикатиму палить!
Хворітимуть мої легені,
Всі органи, вся голова!
Лиш той димить, хто геть без волі,
Хвалько, а може, й без ума.
Моряк Папай.
Папай я славний, я моряк,
Собі шукаю скрізь друзяк.
Люблю у свято чарок дзвін,
Давай скуштуємо мій джин.
Не бійся, станеш, як поліно,
Тупий, і... море по коліна.
Колобок.
Е ні, я стріляна вже птичка,
Ця звичка — першої сестричка!
Отрута ця усе руйнує,
Найперш страждає голова,
Всі центри там паралізує,
Біда великою бува!
Пить — це звичка препогана,
Життя калічить всім підряд,
Красива вам людина п 'яна ?
Розумна? Мабуть, це не так.
Вовк.
Я давно тебе чекаю
І дурман в руках тримаю.
Хоч пожуй, хоч уколись, —
Все під три чорти котись!
В дурмані приємно бути,
Можна геть усе забути.
Колобок.
Сіромахо, ти здурів,
Хто на це вже захворів,
То прощай здоров 'я, друзі,
Рідні люди, квіти в лузі.
Будуть поряд ВІЛ і СНІД,
Я — не миша, ти — не кіт.
Лис.
Я так ніколи не роблю,
Бо я себе й життя люблю,
І юним раджу залюбки
Все робить не навпаки!
Порад прислухатись батьків,
І лікарів, і вчителів.
Правильно у світі жити,
Бо дорожче за все в світі —
Це здоров 'я наше, діти!
Ну, Колобок, стрибай на ніс,
Не бійся, я моральний Лис.
(Співають пісню).
Разом чесно будем жити,
Працювати і дружити,
І ніколи не колотись,
Не палити і не пити.
Колобок. О, знову я на роздоріжжі, живий і неушкоджений. Куди ж далі податися?
(Заходить Попелюшка).
Попелюшка. Колобку, як добре, що я тебе зустріла, в мене велика біда — хрещена мати подарувала мені кришталеві черевички, а Кощій Безсмертний украв один. Побіг цією дорогою і перекинув аж на той берег річки. Допоможи мені повернути подарунок феї.
Колобок. Та давай допоможу, поки ще сили є. Пішли ліворуч! Тільки давай візьмемо скриньку та скажемо, що там яйце лежить, у котрому захована голка, на кінці якої його смерть. Може, повірить, злякається та й віддасть черевичок.
Кощій. Чую, що духом людським пахне, а жаль, бо я тільки-но пообідав. Хоч полякаю, погомоню та розважуся. Ви хто будете? І чого, не плативши мита, перейшли мої кордони, тільки не кажіть, що яйце в скриньці, моя голка при мені, я нікому не довіряю.
Попелюшка. То віддай, будь ласка, те, що ти в мене вкрав, — кришталевий черевичок.
Кощій. То дякуйте мені, що я вже пообідав та сьогодні добрий, але даремно все одно не відпущу. Задам три запитання. Дасте правильні відповіді - так і бути, віддам черевичок. Слухайте. (Пісня на мотив «Че ти хош»).
Кощій.
Хочу я запитати вас, сміливії братця,
Як дістати її черевик,
Як узимку по річці вам удвох перебратися
й пошукати, куди ж це він зник?
Попелюшка.
Щоб по льоду пройти і в воді не скупаться,
Щоб безпечно рушати в похід,
Кригу треба товщиною сантиметрів з 15
І зеленого кольору лід.
Кощій.
А якщо вже спіткала ця страшенна невдача
Й ти під лід так красиво пішов,
То тобі я поставлю конкретну задачу:
Як би із цього ти вихід знайшов?
Попелюшка.
Всі ломаки, мотузки і дошки з паркану
Хай тобі друзі умить подадуть,
Ширше руки розстав і не кисни, Іване,
А хапайся і поповзки в дальнюю путь.
Кощій.
Врятували Івана, — він щасливий, хоч мокрий,
Що ж йому треба найперше зробить?
Щоб назавтра пішов він красивий, не хворий,
Чарівній дамі туфельку дивну вручить.
Попелюшка.
Наберем враз «03»,
заховаймось від вітру,
Якщо можна, в тепло відведем,
Мокрий одяг знімімо,
чаю вип 'ємо з літру,
А тоді до принцеси йдем.
Кощій. Як не прикро, але ви правильно відповіли на всі запитання.
Колобок. Ми знаємо, Кощеюшко, що лід нас може підвести восени, взимку та навесні.
Кощій. Ну що ж, повечеряв би я вами, та знаю, що погана слава слідком бігає. Дотримаю свого слова, віддам черевичок.
Колобок. Знову ми живі й здорові на перехресті доріг, і сили ніби лишилися, може додому повернути?
Вовк (кричить). Рятуйте! Рятуйте!
Колобок. І отак завжди: подумаєш про себе, як знову треба когось рятувати. Така вже моя доля, піду прямо. Але спочатку покличу меншу сестрицю Булочку, — нехай вчиться.
(Заходять Булочка і Вовк, співають пісню на мелодію «Колечко»).
Булочка.
Ой Вовчисько, ти чого
З радості качаєшся ?
Всіх людей перелякав —
І не вибачаєшся.
Вовк.
Де радість мені,
Біль всього терзає.
Пирогів з грибами з їв
І тепер вмираю.
Приспів:
Грибочки мої,
мухомори кляті,
Вас ні з супом, ні з борщем
Не можна вживати.
Булочка.
Та чи ти пекти мастак,
Що за це ти взявся?
Вовк.
Хоч і соромно, скажу:
Знову я прокрався,
Червону Шапочку злякав —
Втекла й заховалася.
Я ж швиденько пиріжки
Вм 'яв і не зосталося.
Приспів (той же).
Булочка.
Та то ж Шапочка пекла!
Ще мала — не знала,
Що грибів, щоб назбирать, —
Знать треба не мало.
Вовк.
От як ви у ліс підете,
Добре правила завчіть.
Як грибочки там знайдете,
То поганок не беріть.
Приспів:
Грибочки мої — рижики, опеньки,
Провари тоді ти їх, тільки не скоренько.
Булочка.
Мухоморів не збирайте,
Жовчний гриб теж має яд!
Незнайомих не збирайте,
Не збирайте все підряд.
Вовк.
Та не треба і збирати,
Не забудьте ви про це,
Що він користь може мати,
І для когось гриб росте.
Приспів:
Грибочки мої — білі й сироїжки,
Посолив би я вас, так немає діжки.
Булочка.
Він комусь потрібний дуже,
Раз у цьому лісі ріс.
Не губи природу, друже,
Бережи чудовий ліс!
Колобок.
Добре! Ясно! Не барімось,
А до справи всі берімось.
Все із шлунка швидко геть,
Бо від цього буде смерть.
Тепер чаю літра три!
Швидко сльози собі втри!
Знайди Шапочку, вибачись!