Виховання в сімї як першооснова інтелектуального розвитку особистості молодшого школяра 2 (стр. 16 из 18)

Під час експериментальної роботи з метою визначення рівня тривожності, рівня емпатійності і уміння спілкуватися ми провели тестування. Як показали результати, у більшості педагогічно занедбаних дітей підвищений рівень тривожності (85 %), вони не можуть висловити свої почуття (68 %), тяжко переживають зраду (73 %), погане ставлення до них (62 %), до тварин (59 %).

Ґрунтуючись на результатах дослідження під час опитування різних груп респондентів, власних даних можна попередньо окреслити такі основні заходи та тенденції у запобіганні педагогічної занедбаності учнів молодшого шкільного віку:

профілактика типових причин педагогічної занедбаності молодших школярів;

широке ознайомлення педагогів із типовими причинами неуспішності, засобами запобігання та їх подолання у процесі навчання й виховання учнів, які виховуються в будинках-інтернатах;

педагогічно-психологічний всеобуч батьків педагогічно занедбаних дітей, специфіки роботи із такою категорією дітей;

щоб допомогти цим дітям, повинна бути єдність дій усього педагогічного колективу;

узагальнення передового педагогічного досвіду роботи із запобігання неуспішності, його широке обговорення та впровадження в практику.

Отже, можна зробити такий висновок, що педагоги будинків-інтернатів не мають достатньо знань і практики з даної проблеми, негативно ставляться до учнів.

Щоб відшукати шляхи подолання неуспішності, відшукати ефективні прийоми, потрібно пильно ставитися до особистості дитини-школяра, яка виховується в умовах школи-інтернату, враховувати в процесі навчання вікові та індивідуальні особливості.

На формувальному етапі було здійснено експериментальну роботу, яка передбачала запровадження ігротерапії, як засобу подолання педагогічного занедбання учнів будинку-інтернату та підвищення їх інтелектуального розвитку на уроках математики і мови та у процесі позаурочної діяльності.

Діти навчалися граючись, але вони цього не знали. Крім вище описаних уроків, метод ігротерапії вводився і у процес позаурочної діяльності, у вигляді заняття «Пізнай самого себе», тренінгу тощо.

Експериментальне дослідження проводились із дітьми 7-8 років Коропецького будинку-інтернату – з нормальними фізично розвинутими із неблагополучних сімей дітьми, але із психічними і мовленнєвими вадами.

Охарактеризуємо на констатувальному етапі дослідження, вивчення основних психолого-педагогічних проблем педагогічної занедбаності молодших школярів, які виховуються в умовах школи-інтернату, проводилось шляхом соціологічного опитування, спостереження, тестування.

Як один із шляхів подолання занедбаності дітей із неблагополучних сімей ми запропонували ввести у практику навчання метод ігротерапії, що дозволяє активно співпрацювати дитині з вихователем і своїми товаришами і дає змогу подолати труднощі, йти до поставленої мети.

Експеримент з нормально розвиненими учнями у другому класі Коропець кого будинку-інтернату, під час вивчення теми «Усне і письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел». Із врахуванням їхніх психологічних відхилень педагогічно занедбаних дітей ця тема вивчалася 12 годин. Група була поділена на 2 підгрупи – по 11 осіб в кожній.

Протягом занять контрольна група вивчала тему за структурою звичайного заняття; експериментальна група – за схемою нестандартного уроку – заняття-казки. Після проведення підсумкових занять за тими ж структурами (див. Додаток В1 та В2), ми провели тести (див. Додаток Б) і одержали такі результати за формулою [25, с. 216]

Ку = N1 / N • 100 %,

де Ку – успішність,

N1 – число правильних відповідей;

N – загальна кількість запропонованих запитань.

У контрольній групі, де вивчення проходило за традиційною структурою комбінованого уроку, у експериментальній – за нетрадиційною.

Показники інтелектуального розвитку педагогічно занедбаних учнів будинку-інтернату на підсумковому етапі дослідження.

К-ть дітей	К-ть балів	Ку. Контрольний клас		К-ть балів	Ку. Експериментальний клас
2	9	75 %	Середній показник інтелектуального розвитку – 49 %	11	91 %	Середній показник інтелектуального розвитку – 70 %
2	7	58 %		10	83 %
2	6	50 %		9	75 %
2	5	41 %		8	66 %
2	4	39 %		7	60 %
2	4	33 %		6	50 %

Якщо побудувати на діаграмі результати успішності, то це виглядатиме:

Е – К середнє = 2 • (91 % + 83 % + 75 % + 66 % + 60 % + 50 %) : 12 = 70 %.

К – К середнє = 2 • (75 % + 58 % + 50 % + 41 % + 39 % + 33 %) : 12 = 29%

Отже, у експериментальній групі показники інтелектуального розвитку педагогічно-занедбаних дітей вищий (70 %) ніж у контрольній групі (49 %). Це пояснюється тим, що метод ігротерапії ефективно впливає на засвоєння знань

Щоб подолати педагогічну занедбаність дітей молодшого шкільного віку в умовах будинку-інтернату, необхідно враховувати такі дидактичні умови:

1. Забезпечення індивідуального та диференційованого підходу до педагогічно занедбаних учнів через цілеспрямоване використання системи дидактичних вправ: репродуктивних, розвивальних і творчих.

2. Самостійна і творча діяльність, її спрямування на формування пізнавального інтересу до навчання у педагогічно занедбаних учнів.

На підсумковому етапі дослідження проводилися узагальнення, математична обробка та аналіз одержаних на формувальному етапі експерименту даних.

Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були позбавлення страхів, переживань (у дітей з неблагополучних сімей розвиток психологічних процесів, творчих здібностей за допомогою ігротерапії; розвиток пізнавальних інтересів у педагогічно занедбаних учнів.

Про тестування на емпатійність і тривожність дітей, які виховувались в умовах інтернату, на час завершення експерименту, показники покращилися в 2 рази. Це доводить, що метод «ігротерапія» ефективно впливає на психіку дитини, сприяє їх розумовому розвитку.

На основі отриманих результатів експериментального дослідження ми виділили такі 2 рівні розвитку пізнавальних інтересів:

1) низький – щодо пізнавального інтересу, то він є ситуативним, і досить часто носить тимчасовий характер. Але учень майже не проявляє самостійності, а цікава інформація, малюнки викликають пізнавальний інтерес, що найчастіше проявляється в міміці, пантоміміці дитини.

2) середній – пізнавальний інтерес проявляється у таких видах діяльності, які не вимагають значного розумового навантаження, а творчість проявляється у вмінні віднайти необхідну інформацію, яка їх цікавить лише впродовж уроку.

Для досліджуваної категорії учнів ІІІ і ІV рівні сформованості пізнавальних інтересів не характерні.

Результати вивчення у досліджуваної категорії учнів рівня сформованості пізнавального інтересу свідчать про його взаємозв’язок із рівнем успішності, а саме:

І рівень сформованості пізнавального інтересу – 40 % – 80 % успішності.

ІІ рівень сформованості пізнавального інтересу – 81 % – 100 % успішності.

Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці (Таблиця 1.1.).

Таблиця 1.1.

Порівняльний аналіз динаміки розвитку пізнавальних інтересів педагогічно занедбаних учнів молодшого шкільного віку в процесі експериментальної роботи.

Рівні сформованості пізнавального інтересу	На початку експерименту		Наприкінці експерименту
	контрольна група	експериментальна група	контрольна група	експериментальна група
середній	40 %	80 %	81 %	100 %
низький	20 %	40 %	40 %	70 %

Зокрема, позитивна динаміка у співвідношенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів на початку та наприкінці експерименту підтверджують, що у навчанні педагогічно занедбаних учнів були зафіксовані такі зміни у навчанні:

У дітей виник інтерес до самого процесу навчання, завдяки цікавим формам роботи на основі методу ігротерапії.

Зникла розсіяність, роздратованість, невпевненість у своїх силах.

Діти, без страху почали висловлювати свої думки, вносити свої пропозиції.

Стала проявлятися творча уява, творче мислення і вміння виконати задану роль.

Спостерігалася позитивна динаміка розвитку емпатійності учнів.

Отже, у процесі експериментального дослідження була підтверджена гіпотеза: ігротерапія в умовах будинку-інтернату є дієвим чинником подолання педагогічної занедбаності дітей із неблагополучних сімей і забезпечення їх інтелектуального розвитку.

Висновки