Діти Мову рідну я вивчаю,
Разом. ЇЇ люблю, не забуваю,
Рідну мову буду знати,
Берегти і поважати.
- І так починаємо.
Повторення знань про роди іменника.
1. В Україні говорили „Поможи, Боже, рано почати й рано закінчити – хай легко почнеться і ще легше скінчитися “.
Почнемо з підготовки „грунту“. Щоб це зробити, треба перевірити домашнє завдання. ( впр. 391 )
- Прочитайте іменники чоловічого роду. ( зір, слух, скарб ).
- Прочитайте іменники жіночого роду ( можливість, людина ). Доведіть, що це іменник жіночого роду.
- Як ви визначили іменник середнього роду ? Прочитайте їх ( середовище, спілкування ).
- Ви добре справилися з домашнім завданням, тому „грунт“ готовий. Знайти шлях до поля допоможе „Чарівна паличка“. Якщо ми виконаємо її завдання, враз опинимося на полі.
( Учні передають „чарівну паличку“ один одному, називаючи ланцюжком іменники 1 ряд – чоловічого роду, 2 ряд – жіночого роду, 3 ряд – середнього роду).
- Ось і поле. В народі кажуть „Посієш вчасно, збереш рясно“. Час
Настав засіяти зернину в землю. ( Сію зерно в підготовлений на дошці ( таблиця ) „грунт“ ).
2. Робота з сигнальними картками.
- Щоб зернина проросла, треба вірно визначити рід іменників.
Гра „Визнач рід“.
( Хліб, пшениця, поле, зерно, колос, земля, жито, сонце, дощ, врожай, нива ).
3. Індивідуальна робота за перфокартами ( під час роботи з сигнальними картками 3 учні працюють індивідуально ).
Завдання: визначити рід іменників.
- Молодці, ви добре працювали, дружно і наша зернина проросла, дала свої сходи. „Де кожний вміло робить, там і пшениця родить”. Для перевірки вашої працьовитості пропоную виконати наступне завдання.
(Учні відкривають зошити, повторюють правила вірної посадки. Лічилка.)
Зошит свій я відкриваю
І під нахилом кладу.
Ручку я ось так тримаю,
Сяду вірно не зігнусь.
Якщо сяду я рівненько,
Напишу усе гарненько!
Чисто, правильно, красиво
Всім товаришам на диво.
Вибірковий диктант ( малюнковий)
Завдання виконується у вигляді гри „Спіймай свій іменник”.
Я буду загадувати загадки, а ви будете записувати відгадки.
1 ряд – ім. жін. роду, ІІ ряд – ім. сер. роду., ІІІ ряд – ім. чол.. роду.
1. Сторожем не служить, а всіх рано будить ( Півник).
2. А я пташка зозуляста,
Поряд з півником живу.
Діточкам маленьким гарним
Яйця я завжди несу. (Курка)
3. „Ме – ме – ме” – співаю я
Звуть мене всі ( козеня)
4.Ой, яка ж вона гарненька
Пишно хвоста і руденька
Вгору, вниз, на гілку, з гілки
Хто це буде діти? ( Білка)
5.Я на сонечку лежу, умиваюсь і мурчу ( Кіт)
6. Попищало, попищало
Швидко просо поклювало,
І до матері стрибочком
Покотивсь жовтий клубочок ( Курча)
7. Біле як сніг, надуте як міх
Лопатами ходить, рогом їсть ( Гусак)
8. Звуть мене усі Пушок,
Гарний в мене кожушок,
Стережу і хату й двір
Відгадайте, хто цей звір ? ( Собака)
9. Ніс в сметані в нього, й ротик
Відгадайте, хто це ( Котик)
І ряд – ч.р. : півник, кіт, гусак
ІІ ряд – ж.р. : курка, білка, собака
ІІІ ряд – с.р. : козеня, кошеня, курча.
( Оцінюється 6 учнів).
( Учні за вірні відповіді виставляють зернини в колосок).
4. Робота за підручником.
- Оскільки ми сьогодні частково відчуваємо себе хліборобами, то давайте помандруємо на поле. Але на поле незвичайне, яке допомагає нам навчатися української мови. Відкрийте підручник і знайдіть впр. 392.
„Колоски у полі дозрівають
Хліборобів в поле закликають”.
2. Виконання вправи 392 ( самостійно). Після фізхвилинки.
а) Коротке слово вчителя про рушник.
Рушник – це символ українського народу. У народі говорять : „Дім без рушників, як сім’я без дітей”. Він був неодмінним атрибутом обрядів. Без рушника, як і без пісні не обходяться сьогодні ніякі свята, урочисті події. Що ви про це знаєте ?
(Відповіді учнів).
І учень . З рушником зустрічають дорогих гостей.
ІІ учень. З рушником раніше виходили в поле, справляли обжинки.
ІІІ учень. Молоді стають на рушник під час шлюбу.
ІУ учень. З рушником проводжали в останню путь.
( Під час виконання вправи 3 учні працюють біля дошки.).
(Оцінюється 6 учнів. Зернятка прикріплюють до колоска).
- Мандрівка по полю продовжується.
1. Виконання вправи 395.
І. Самостійне читання завдань вправи.
- Що треба зробити у вправі?
2. Читання тексту вправи вголос.
- Яка головна думка тексту ?
( Туга за рідною домівкою ).
- Навіщо Максимові колосок ?
(Він засумував за рідною домівкою, колосок нагадуватиме йому про рідне село, про широке поле, про рідну хату).
3.Колективне виконання 2 завдання.
- Випиши виділені іменники, познач їх рід і закінчення ( 1 учень біля дошки).
Море, поле, колосок , конверт , нива, хатою.
- Що ви помітили ? Яке закінчення мають іменники ч.р., ж.р., с.р. ?
( З зошити на перевірку. Оцінюється 4 учні). Колосок поповнюється зернинками.
3. Фізхвилинка.
А ми зерно сіяли, сіяли
У земельку свіжую, свіжую
І з’явились перші листочки
А з них повні, гарні колосочки!
До сонечка повернулись
І донечку усміхнулись.
Вітер колоски хитає
До зерняток промовляє :
Ви і повні, і хороші,-
Буде урожай хороший.
4. Виконання впр. 394 ( усно).
- Яке прислів’я стосується нашої теми ?
- Знайдіть і назвіть іменники лише чол.. роду.
А колосок наш все наливається зерном.
5. Гра „Знайди домівку”.
( У грі приймають участь діти, які пасивно працювали на уроці).
Завдання : посіли слова у будиночки за родами.
У першому будиночку живуть – лише ім. чол.. роду, у ІІ – жін.роду, у ІІІ – сер. роду. ( салтів’янин, річка, селище, ліс, вулиця, поле, міст, школа, небо).
Перевірка і оцінювання завдання.
6. Розвиток мовлення. Усне складання розповіді про наше село.
( Моє селище називається Старий Салтів. Йому виповнилося 302 роки. В селищі протікає річка Сіверський Дінець. По ліву сторону річки – сосновий ліс, а по праву –листяний. Центральна вулиця селища – вулиця Перемоги. На ній розміщена наша школа. Я дуже люблю своє селище, бо я маленька (маленький ) салтів’янка.
ІІІ. Закріплення і узагальнення знань .
1.Робота з перфокартами багаторазового використання.
Завдання І. Знайдіть помилку.
А Б В
Ж.р. с.р. с.р.
Калина вінок колоссся
Завдання 2. Знайдіть іменник сер. роду
Учениця життя тато
Завдання 3. Знайдіть ім. жін. роду
Життя калина край
(Перевірка, вірна відповідь).
- У кого доріжка пряма, підійдіть до мене.
Ви виконали все вірно, тому можете поповнити колосок зернятками.
ІV. Підсумок уроку.
Погляньте на плоди своєї праці. Колосок виріс на ваших очах. Але ви розумієте, що справжні колоски так швидко не ростуть. Для цього потрібна довга, важка і копітка праця хліборобів, бо трудяться вони над вирощуванням хліба протягом цілого року. Недарма в народі кажуть „Хлібові ціни немає”. Спасибі, Вам, любі діти, за роботу, шануйте хліб, бережіть його !
- Що найбільше запам’яталося вам на уроці?
- Що сподобалося ?
ІІ. Домашнє завдання.
Вправа 396, відгадати загадки, записати іменники відгадки і визначити їх рід, доречі, подібну роботу ми з вами сьогодні виконували.
Додаток № 2
Читання
Тема уроку: Обряди і звичаї. Жниварські пісні „Говорила нивка”, „Там у полі Криниченька”, „Жали женчики жали “, „Наша господиня не жала”, „Ой вижали житечко в добрий час”, „Ходить гарбуз по городу”.
Мета уроку : Розширювати знання школярів про народні звичаї та обряди, пов’язані зі жнивами; формувати вміння зіставляти зміст прочитаного та малюнки, продовжувати формувати вміння читати текст в особах, передавати найтонший відтінки дій, розвивати навички виразного читання, пам”ять ,увагу, допитливість.
Виховувати інтерес до народної творчості.
Обладнання: чарівна паличка, ілюстрації до творів, таблиця з потішкою, складова таблиця №2, малюнок серпа, колоски пшениці, жита, ячменю, вівса.
Хід уроку
1.Вправи з розвитку й контролю дихання, дикції, голосу.
Учитель вивішує таблицю з потішкою. Школярі вчаться читати цілу фразу на одному видиху. Секундний видих – пауза – вдих. Літерою (У) вказано, де потрібно робити зупинку й набирати повітря.
Калачі
Я печу, печу, печу Запікайтесь калачі
Дітям всім по калачу, З натопленій печі
Зверху маком потрушу, Буду Васю, буду Нату
В піч гарячу посаджу Калачами частувати.
2.Робота зі складовою таблицею № 2. Учитель показує зразок читання складів із буквою „н”:
на-ан, ня –ян, ну-ун, ню – юн, не – ен, нє – єн, ні –ін; на, ня, ну, ню, не, нє, ні; ан, ян, ун, юн, ен, єн, ін, їн.
Аналогічно читають склади з буквою „л”.
Учитель керує темпом читання ( нормально, швидше, швидко, повільно, повільніше, швидше).
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
Бесіда – розповідь про обряди зажинок, обжинок.
З давніх давен за розповідями старших людей, 21 липня, на Прокопа, починали зажинки, або свята першого снопа. Вийшовши в поле на зажинки, господиня розстеляла скатертину або рушник із хлібом – сіллю та свічкою. На узбіччі вона зупинялася, тричі кланялася ниві, промовляючи : „Дай, Боже, легко почати, а ще легше дожати”. Косити починав найповноважніший у селі чоловік у так звані „легкі” дні – вівторок, п’ятницю. Перший сніп ставили в хаті на почесному місці під образами – на покуті. Обмолочувався він окремо. Зерна з цього снопа святили в церкві. Соломою першого снопа годували корів, щоб не хворіли. Про зажинки є прислів’я і приказки:
На Прокопа приготуй плечі для снопа.
Квітує жито – почалося літо, а прихилився
Колос вусатий - починай його жати.
Коли закінчувалися жнива, то святкували обжинки. Женці збиралися гуртом, в’язали останній сніп, прикрашали його калиною, квітами, стрічками. Дівчину чи жінку, яка відзначилася під час жнив, обирали царівною, їй на голову одягали пишний вінок із колосся й квітів і йшли селом. На полі залишали перев’яз ану червоною стрічкою жменю нескошеного колосся, поряд – скибку хліба із сіллю і водою. Цю своєрідну композицію називали „спасовою бородою” й вважали її притулком для польового духу. Коли йшли селом, то співали обрядову пісню :