Зразки бланкового тестування показано у додатку 2.
На сучасному етапі розвитку освіти в Україні першочергового значення набуває проблема методики розвитку школярів.
Це ставить нові вимоги до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, потребує застосування більш активних форм навчання.
Практика показує, що такими формами є інтерактивні технології. У сучасному суспільному житті ми спостерігаємо дебати партій, політиків, ток-шоу з відомими діячами, презентації фірм, дискусії перед мікрофоном, різні реклами тощо. Елементи таких заходів уплітаються у сучасний урок. Це не є штучним перенесенням модних форм соціального та політичного життя в навчальний процес. Інтерактивні форми на уроках – це веління часу. Новітні підходи до організації навчання роблять навчально-виховний процес різноманітним, цікавим та ефективним.
Під час проведення модулів та позакласних заходів Галина Петрівна використовує такі форми інтерактивних технологій, як презентація, реклама, мікрофон, робота групами – «ажурна пилка», парами, незакінчені речення, спільні проекти, мозковий штурм, рольова гра тощо. Застосування інтерактивних технологій навчання при викладанні математики вчитель пропонує у додатку 3.
Робота з обдарованими дітьми, що бере початок на модулі, значною мірою виходить за його межі і має переважно характер позакласної роботи. Основні види діяльності: гуртки, олімпіади, спецкурси, знайомство й робота з цікавою літературою тощо.
Регулярну роботу зі здібними до математики дітьми викладач починає з 5-6 класу. Головна мета цієї роботи − зацікавити, привернути увагу до математики всіх потенційно здібних дітей. Галина Петрівна залучає гімназистів до проведення математичних КВК, вечорів, олімпіад, міжнародного конкурсу «Кенгуру» та ін. Вчитель пропонує методичні розробки у додатку 6.
Модель самокорекції процесу засвоєння знаньГалина Петрівна розробляє в рамках моніторингових процедур. Учнівський моніторинг націлений на відстеження навчальної діяльності учня, тобто на засвоєння ним знань з постійним корегуванням своїх дій та взаємодією на рівні суб’єкт-суб’єктивних відносин. При цьому:
1)встановлюється періодичність замірів і загальний термін відстеження (супровідного спостереження і оцінювання);
2)визначена схема, де вказані параметри розвитку, критерії оцінки. Така модель спрямована на формування необхідності в самооцінці, підвищенні свого рівня навчання, що сприяє системному, глибокому, більш швидкому та якісному засвоєнню знань.
Лекційно-практична форма є результативною, про що свідчить моніторинг навчальної діяльності учнів (додаток 7).
Здобуття Україною незалежності сприяло створенню в державі широкої мережі Працювати в таких закладах цікаво і одночасно важко. Цікаво, оскільки переважна більшість учнів класу любить математику, працює з бажанням та інтересом. А важко, оскільки до кожного модуля вчителю слід підготувати високого рівня складності оригінальний матеріал, робота з яким захоплює учнів, викликає в них бажання дошукатися істини, знайти раціональний спосіб розв’язування й одержати “красивий” розв’язок.
Висновок
Формування компетентності учня здійснюються не тільки шляхом реалізації відповідного основленого змісту освіти, але й вибором адекватних методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія модульно-розвивального навчання, засобом реалізації якої є лекційно практична форма.
Різні за знаннями, змістом, формами етапи навчального модуля сприяють психосоціальному зростанню особистості, активізуючи її інтелектуальний і творчий потенціал, емоційність та самодостатність пошукової діяльності, та дозволяють здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком: уміння висловлювати власні думки; уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв’язувати проблеми (задачі); здатність самостійно займатися власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групі.
А.З.Фрейд підкреслював, що життя в цьому світі служить вищій меті, котру і нелегко розглядіти, все ж ймовірно, що вона зводиться до вдосконалення людини. Процес вдосконалення людини не що інше як розвиток продуктивних форм активності у максимально можливих сферах навчання і практичної діяльності і розвиток через активну продуктивну діяльність механізмів творчості.
Активній продуктивній діяльності учнів, розвитку їх творчості сприяє лекційно-практична форма модульно-розвивального навчання про що свідчить досвід Галини Петрівни.