Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки (стр. 35 из 39)

- Кожен письменник має свої особливості викладу (мовні, звукові), тільки йому притаманне коло сюжетів, характерів; має свій світогляд, з яким він знайомить читача через художні образи, тобто свій стиль, свою манеру письма. За ними впізнає читач «свого» письменника і виокремлює його серед інших. Наприклад, ви вже зможете відрізнити твори Тараса Шевченка й Оксани Іваненко, Лесі Українки і Леоніда Глібова.

Після проведених евристичних бесід ми проводили серію рефлексивно-тренувальних літературних ігор, які допомагали учням запам'ятати більше прізвищ письменників, розширювали коло їхнього читання. Це такі ігри:

Гра «Перевір себе». На дошці записані прізвища: О.Іваненко, Олена Пчілка, В. Сухомлинський. Т. Шевченко, В. Нестайко, Леся Українка, І. Франко.

I варіант: Дітям необхідно з-поміж поданих прізвищ письменників обрати прізвища лише тих письменників, які пишуть на однакові теми (наприклад: «Літературна казка»)

II варіант: Учитель називає прізвище письменника, а діти тему, яка є основною в його творчості.

III варіант: Учитель називає тему, а учні — прізвище письменника та провідну тему його творчості.

Клас ділиться на 3 команди. За кожну правильну відповідь на запитання 1-го варіанту учневі нараховується — 3 бали (кольорові фішки для учнів 1 класу) 2-го варіанту — 2 бали, 3-го варіанту — 1 бал. Виграє та команда, яка набрала більшу кількість балів.

Гра «Закінчення слова скажу — прізвище письменника підкажу». Учитель на дошці записує закінчення. Діти повинні назвати відомі їм прізвища дитячих письменні що закінчуються на -а, -о, -ий тощо.

Після гри дітям пропонувалося назвати твори улюбленого письменника або теми, які є основними в його творчості.

Такі ігри проводилися і в 1-ому, і в 2-ому, і в 3-ому, і в 4-ому класах. Звичайно, ідеї, ігрові завдання та зміст ігор зберігалися. Однак, дидактичні цілі та літературний матеріал — ускладнювався від класу до класу. Адже в 3-іх та 4-тих класах мотиваційний аспект процесу гри як основного виду навчальної діяльності відіграв другорядну роль, а літературний матеріал значно видозмінився.

У ході засвоєння поняття автор літературного твору визначалися два основних напрями розвитку початкових уявлення про автора: пізнавальний та естетичний.

Загальні відомості про автора (хто такий, що писав, яка тематика творів) діти отримували шляхом ознайомлення з біографією письменника та його творчістю. Тут використовувалися переважно кросворди, вікторини.

На підсумковому уроці за творчістю Т. Шевченка використовували літературну гру «Впізнай — назви».

Не називаючи героя твору, один із учнів описує його так, щоб діти за поданою характеристикою могли впізнати, хто це. Перемагає той, хто швидше впізнає героя, але поставить при цьому якнайменше додаткових запитань. Наприклад: а) «Це поет, його життя, мов легенда. Довгий час був кріпаком. Обдарований великим талантом маляра і письменника. У своїх творах описував важке життя людей, красу природи, закликав до боротьби, бо сам був і залишився нескореним» (Т. Шевченко).

У процесі вивчення творів у дітей формувалися естетичні почуття, уміння бачити за рядками твору особу автора, відчувати його ставлення до героїв, подій, загальний настрій твору, красу його мови. Це складне уміння для молодшого школяра, а тому літературні ігри, які проводилися під час аналізу літературного твору, значно полегшили засвоєння поняття «автор твору», допомогли учням відчути і зрозуміти авторське бачення світу.

Під час вивчення літературного поняття «жанр» твору ми розвивали в них уміння самостійно визначати, усвідомлювати жанрові особливості творів, практично розрізняти твори за ознаками: казка (вимисел, елементи фантастичного, казкові герої, повтори, чудесні перетворення, магічна символіка); оповідання (розповідь, випадок, епізод із життя героя; персонажі; автор); вірш (рима, ритм, настрій, мелодія, звукопис); байка (герої, алегорія, повчальний зміст); п’єса (діалоги, авторські відступи). На уроках літературного читання учні усвідомлювали специфіку роботи з науково-популярними, художніми, науково-художніми та публіцистичними творами, керуючись при цьому логічним принципом, завдання якого передбачали: встановити закономірності, причинно-наслідкові зв’язки, послідовність фактів і подій.

При вивченні певного літературного жанру ми використовували різноманітні ігри (Див. дод. Ї)

Ще одним аспектом нашого дослідження було сформувати і дослідити рівень літературознавчої компетенції.

Зразки орієнтовних завдань для формування літературознавчої компетенції див. у дод. Й.

Для перевірки сформованості літературознавчої компетенції ми запропонували завдання такого типу:

1. Вибери жанри, що належать до усної народної творчості.

1.Загадки. 4. Байки.

2.Прислів'я. 5. Народні казки.

3.Дражнилки. 6. Вірші.

Назви жанрові особливості (секрети) байки.

2. Вибери правильну відповідь і впиши відповідну букву.

Притча — це:

а) влучний народний вислів з повчальним змістом;

б) алегоричне оповідання з повчальним змістом;

в) драматичний твір, призначений для постановки на сцені.

Легенда відрізняється від оповідання:

а) дійовими особами;

б) змістом;

в) елементами фантастики.

Стаття — це:

а) народне оповідання про якісь події чи життя людей з елементами фантастики;

б) розповідь з повчальним змістом;

в) невеликий розповідний твір на дуже важливі теми з життя народу, країни.

Казка – це:

а) невеликий прозовий художній твір про одну чи кілька подій, що мають важливу роль у житті дійової особи;

б) дуже стислий твір про одну якусь незвичайну подію з незвичайним кінцем;

в) розповідний твір про вигадані події з елементами фантастичного.

3. Склади словничок літературних термінів (з трьох слів).

4. Визнач настрій, назви (підкресли) художні засоби вірша В.Ткаченка «Квітень». Зроби партитуру виразного читання.

5. Визнач тему та ідею оповідання (на розсуд учителя). Склади план та перекажи за ним.

3.3 Перевірка ефективності літературного розвитку в експериментальному дослідженні

Одним із завдань дослідження було експериментально перевірити ефективність власної методики. Ми ставили за мету порівняти результати роботи ЕК та КК, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу.

На початку нашого експериментального дослідження ми, визначаючи типи читацького інтересу, отримали негативні результати, як в ЕК так і в КК. В учнів цих класів переважав епізодичний інтерес (90 %). Але використавши власну методику зацікавлення дітей книгою, ми отримали такі результати в ЕК:

Рівень сформованості стійкого інтересу Гістограма 1

Умовні позначення:

1 – виражають бажання читати книжки самостійно, дійсно їх читають і роблять це постійно;

2 – знають про що хочуть читати і роблять це постійно;

3 – називають відповідну книгу, яку читали чи читають;

4 – називають книгу правильно;

5 – читають книги, які відповідають їх віковим особливостям;

6 – читають книги із кола, заданого уроками позакласного читання.

Отримані дані нам допомогли зробити висновок, що із епізодичного інтерес переріс у стійкий. У КК класах результати не змінилися.

Що стосується 1 класу, то тут була здійснена перевірка рівня їх читацької підготовки до впровадження нашої методики. Для цього ми запропонували першокласникам анкету такого типу:

1. Чи любите ви слухати, коли вам читають?

2. Хто вдома вам читає книжки?

3. Які книги, що вам читали, ви пам’ятаєте?

4. Назвіть кілька книг, назви яких ви запам’ятали.

5. На яку тему, жанр вам подобаються книжки?

6. Назвіть відомі вам прізвища письменників.

7. Чи можете ви назвати твори цих письменників?

Результати цієї анкети, ми помістили у таблицю:

Перевірка рівня читацької підготовки Таблиця 7 Учнів-першокласників до впровадження методики, %

Ставлення до

Середні показники із розрахунку на клас

Читання

Знання книг

Уявлення про теми і жанри

Знання прізвищ письменників

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

ЕК

КК

Люблять слухати, коли їм читають

Слухають, коли їм читають вдома

Пам’ята-ють яку-небудь книгу

Відтворю-ють назви книги

Називають улюблену тему, жанр

Зв’язують тему, жанр з певним твором

Називають прізвища письменників

Зв’язують прізвище письмен-ника з його твором

12,7

13,2

8,5

16,3

9,5

14,8

9,5

Отримані результати засвідчили, що рівень читацької підготовки учнів-першокласників як ЕК, так і КК був досить низьким (результати в ЕК і КК були майже однакові). Відповідаючи на запитання анкети, діти були скутими; на деякі із них взагалі не могли дати відповіді (3, 5,7 питання анкети); прізвища письменників перекручували, сплутували назви їх творів; деякі школярі «фантазували на ходу». Але, уже після впровадження нашої методики можна відмітити позитивні зрушення: якщо спочатку в них книжка знаходилась на останньому місці, то після використання нашої методики ця позиція змінилася на першу. Здійснивши опитування, ми дійшли висновку, що у цьому, з поміж інших форм роботи, велику роль відіграла зустріч із письменницею Ціхоцькою Людмилою Іванівною, яка справила на них величезне враження, «відкрила» їм очі на книжку, як неоціненний скарб людства, який потрібно приймати, читати, збагачуватись. У КК книжка з останньої позиції перемістилася на третю.