Склад, функції та порядок роботи педагогічної ради визначається статутом закладу Головою ради є директор позашкільного навчально-виховного закладу;
Педагогічна рада:
- розглядає питання організації та здійснення навчально-виховного процесу, масової та методичної роботи;
- обговорює і рекомендує до затвердження річний план роботи закладу;
- сприяє розвиткові творчості ініціативи педагогів, впровадженню досягнень науки і передового педагогічного досвіду в учбовий процес;
- приймає рішення з інших питань професійної діяльності педагогічних працівників.
Члени педагогічної ради мають право вносити на її розгляд будь-які питання, пов’язані з навчально-виховним процесом. Кількість засідань педагогічної ради визначається їхньою доцільністю і, як правило, становить не менше чотирьох на рік.
ІV. Контроль за діяльністю позашкільного навчального закладу.
Позашкільний навчально-виховний заклад безпосередньо підпорядкований і підзвітний засновнику або уповноваженому ним органу.
Основою та формою контролю з боку засновника за діяльність державного позашкільного закладу є атестація, що проводиться відповідно до чинного законодавства.
Контроль за діяльність позашкільного навчально-виховного закладу щодо забезпечення належного рівня позашкільної додаткової освіти, навчання і виховання дітей за інтересами здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади.
Зміст, форми періодичність контролю, не пов’язаного з навчально-виховним процесом, встановлюється засновником позашкільного навчального закладу.
Зміст діяльності позашкільних закладів.
Розрізняють два види позашкільних закладів: загальні (комплексні) і спеціальні (профільні).
Загальні позашкільні заклади ведуть роботу з дітьми в різних областях науки, культури, спорту. До них відносяться Будинки школярів, дитячі секції клубів і Будинків культури, дитячі парки, оздоровчі табори і т. д.
Спеціальні позашкільні заклади організовують виховну діяльність в якісь одній області, наприклад по техніці, спорту чи мистецтву. Це дитячі спортивні школи юних техніків і юних натуралістів, дитячі бібліотеки і театри, клуби юних автомобілістів, екскурсійно-туристичні станції.
Можна виділити декілька основних направлень в діяльності позашкільних закладів: виховуючо-навчальна робота з дітьми, позашкільними працівниками. Вчитель може скористатися і заочною консультацією цих закладів, одержати літературу і методичні матеріали.
Наведемо короткі описи роботи найбільш поширених позашкільних закладів.
Будинок школяра – це широкодоступний заклад освіти, який дає дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами. А також забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та реалізації змістовного дозвілля.
Будинок школяра комплексний позашкільний заклад включає творчі об’єднання за інтересами: гуртки, ансамблі, музично-драматичні студії, та інші. Даний заклад організовує роботу з дітьми та юнацтвом на принципі добровільності вибору, видів діяльності за інтересами. До навчання в Будинку школяра залучаються вихованці: учні, студенти в основному віком від 6 до 18 років.
Будинок школяра відповідає за збереження життя і здоров’я дітей та учнівської молоді під час навчально-виховної роботи з ними. У закладі проводиться навчально-виховна, організаційно-методична та організаційно-масова робота.
Будинок школяра працює за річним планом роботи, розробляє та затверджує програму реалізації головних напрямів діяльності з урахуванням особливостей соціально-економічного розвитку регіона, інтересів дітей та юнацтва, потреб сім’ї, інших освітніх закладів. Тут організовується робота з учнями протягом календарного року. Навчальний рік у Будинку школяра розпочинається, як правило, 1 вересня поточного року і закінчується 26 травня наступного року.
Навчально-виховний процес у закладі здійснюється диференційованого, відповідно до індивідуальних можливостей дітей та з урахуванням їх вікових особливостей.
Кількісний склад гуртка, кількість годин в тиждень на один гурток, кількість додаткових годин в тиждень для індивідуальної роботи і тривалість занять визначається педагогічними працівниками, характером діяльності та віком школярів. Педагогічний колектив Будинку школяра працює відповідно до розкладу занять, затвердженого директором.
Будинок школяра організовує та здійснює різноманітні масові заходи, проводить методичну роботу. Відповідно до рішення засновника на підставі відповідних угод та з урахуванням попиту позашкільного закладу надається організаційно-методична допомога педагогічним колективам шкіл, іншим навчально-виховним закладам регіону, молодіжним, дитячим та громадським організаціям.
У відповідальності з основними положеннями господарського механізму в народній освіті і зразковим положенням про позашкільну установу, а також в межах утвердження в установленому порядку, фонду заробітної плати Будинку школяра має 2 відділи: художньої творчості та технічної, який об’єднує слідуючі напрямки: декоративно-прикладного мистецтва, художньої самодіяльності, технічної та художньої творчості.
Будинок школяра організовує і проводить різноманітні масові заклади:
- змагання, виставки, конкурси, зустрічі;
- здійснює пошук сучасних форм роботи, взаємодіє з іншими позашкільними закладами і організаціями;
- надає інструктивно-методичну, організаційну і практичну допомогу в проведенні позашкільної роботи з учнями в школах;
- організовує роботу методоб’єднання педагогів організаторів, керівників гуртків, секцій, шкіл району;
- розробляє і впроваджує нові перспективні форми і методи роботи, експериментальні програми.
Методична робота спрямована на вдосконалення змісту, форм і методів виховної діяльності Будинку школяра, позашкільного виховання учнів.
Управління Будинку школяра здійснюється його засновниками і місцевими органами державної виконавчої влади в межах повноважень передбачених чинним законодавством.
Контроль за діяльністю Будинку школяра щодо забезпечення належного рівня позакласної додаткової освіти, навчання і виховання дітей за інтересами здійснюється місцевими органами державної виконавчої влади.
Основна задача дитячої спортивної школи(ДСШ) – надання допомоги загальноосвітній школі в підготовці юних спортсменів і загального фізкультурного активу для ведення масової діяльності із фізичного виховання і спорту. Прийом в дитячу спортивну школу проводиться на основі підбору найбільш підготовлених дітей (завдяки результатам змагань і спеціальних іспитів), робота ведеться з одного або з декількох видів спорту.
Станції юних техніків являються організаційними інструктивно-методичними центрами роботи з дітьми загальноосвітніх шкіл. Вони допомагають розвивати творчість школярів, розробляють примірні програми і методику занять в технічних гуртках, тематику їх моделювання, методику конструювання приборів, моделей, технічних установ. Тут виникають різні творчі об’єднання за інтересами: гуртки, конструкторське бюро і т. д. Віддалені станції мають радіозв’язок, радіостанції, кіностудії, постійні технічні виставки.
Разом з інститутом вчителів станції юних техніків організовують також підготовку і підвищення кваліфікації керівників тенісних гуртків, проводять конкурси, змагання моделістів – школярів, науково-технічні олімпіади, злети і виставки робіт юних техніків і інші міроприємств, направлені на пропаганду нової техніки і розвитку технічної творчості, вивчають кращі можливості такої діяльності в школах, позашкільних закладах, дають консультації з питань технічної творчості і методики гурткової роботи. Свою діяльність станції юних техніків ведуть в тісному контакті з комітетом ДОСААФ.
Станції юних натуралістів надають всесторонню допомогу школам у вихованні підростаючого покоління глибокого інтересу до природи і сільського господарства у формуванні у дітей вмінь і навичок здібної діяльності і в їхній підготовці до загально-корисної праці. Вони ведуть роботу по вивченню і охороні природи рідного краю, виправляють діяльність учнівських бригад, проводять злети юних натуралістів і Дослідників сільського господарства, а також традиційні масові міроприємтсва: День лісу, День птахів, Свято урожаю та інші.
Станції юннатів мають різні лабораторії (овочівництва і садівництва, садівництва, охорона природи, агрохімії, механізації сільського господарства, зоології та інші), методичні кабінети, навчально-дослідницька діяльність, пасіки, техніку.
Екскурсійно-туристичні станції – в центрі екскурсійно-туристичної і краєзнавчої роботи з школярами. При їх діяльності в школах водяться гуртки, секції, клуби і товариства юних туристів, краєзнавці, мандрівників альпіністів. Вони мають прокатні бази і пункти туристичного спорядження. Під час канікул ці позашкільні заклади організовують екскурсійні бази і оздоровчі табори, інструктивно-методичні виставки, масові походи, злети, конференції юних туристів і краєзнавців, беруть участь у проведенні експедицій і походів школярів.
Дитячі театри виховують у дітей високі моральні якості, формують етичний смак, розширюють їх світогляд засобами мистецтва при кожному дитячому театрі існує педагогічний колектив, який проводить різнозмістовну роботу з юними глядачами вчителями і батьками. Його члени чергують на гастролях, відповідають на питання глядачів, організовують їх зустрічі з артистами. Тут працює також актив школярів-любителів мистецтва, яке являється зв’язковим між театром і школою. Активісти пропагують театральне мистецтво серед тих, хто вчиться і випускають стінгазети, посвячені гастролям і акторам, організовують “ уроки театру”.