Тема: “Давайте веселитись”.
| Мета: | – розвивати інтонаційну виразність мови, монологічну мову;– розвивати навички імпровізації;– спонукати дітей до участі в театралізованих іграх;– розвивати уяву, пантомімічні навички.Хід заняття: |
„Давайте сміятися”Керівник пропонує дітям згадати улюблену пісню. Заспівати її, а потім мелодію пісні без слів “просміяти”. Спочатку грає керівник: він передає мелодію пісні за допомогою сміху, а діти вгадують, що це за пісня. Потім кожен з дітей „просміює” мелодію своєї пісні, всі інші вгадують. | |
| Керівник: | – Давайте з вами пригадаємо вірш.Ходила квочка коло кілочка,Водила діток коло квіток.Квок, квок, золотий клубок.Завдання:Уявіть собі:1. Вас образили до сліз, і ви розказуєте нам свою образу словами цього віршика.2.У вас радісна подія, вам подарували довгоочікувану іграшку. Розкажіть про ваші враження словами віршика. (Діти знаходять потрібні інтонації, використовуючи міміку, жести, текст, намагаються передати душевний стан людини, що потрапила в задану ситуацію. Вони самі можуть вигадати або пригадати життєві ситуації)3.Задзвонив будильник. Ви прокинулися, потягнулися, відкрили очі, на підлозі шукаєте свої тапки. Знайшли, взули і пішли в ванну. Раптом ви відчуваєте, що не можете йти. В вашому тапочку – камінчик. Ой, як боляче!4.Ви гуляєте в лісі. Навкруги сніг, на ваших ніжках валянки, і раптом щось гостре встромилося вам у п’яту...Це кнопка!5.Ви солодко спите, та раптом вас будить мама і каже, що ви проспали. Всі швидко одягаються і – бігом в дитячий садок. По дорозі ви побачили, що взули чобітки вашої молодшої сестрички. Вони на вас дуже малі. Але повертатися немає часу. Ви ледь дійшли до садочка...– Дуже болять ноги? Посидьте і відпочиньте. Можна зробити масаж ніг.– А тепер, щоб було веселіше, звучать мелодії живого оркестру. Гра „Живий оркестр”– Як ви думаєте, які звуки може видавати ваше тіло? А ось які: оплески, тупання, клацання пальцями, цокання язиком, губами...Прослухавши знайому мелодію, діти за допомогою живих звуків відтворюють її. Варіантів відтворення може бути безліч. Все залежить від бажання дітей фантазувати. Можна навіть вибрати диригента. Гра на імітацію рухів „Хто як ходить?”– Згадайте, як ходять діти? Маленькі ніжки йшли по доріжці.Великі ніжки йшли по доріжці.Діти спочатку йдуть маленькими кроками, потім великими – велетенськими кроками).– Як ходить дідусь?– Як сірий вовк у лісі нишпорить?– Як заєць, прижавши вуха, втікає від нього? Гра на розвиток уваги. „Давайте потанцюємо”.Мета гри: Розвивати увагу дітей, вчити реагувати на зорові сигнали.Педагог пропонує дітям потанцювати. Дівчатка танцюють тільки тоді, коли муз керівник піднімає квітку, а хлопчики – коли піднімає прапорець. Хлопчики й дівчатка танцюють разом, коли одночасно підняті і квітка, і прапорець. Звучить народна танцювальна мелодія. Діти імпровізують танцювальні рухи.Повторне прочитання сценарію “Березневі пригоди Червоного Капелюшка”. Обговорення характерів героїв, їх особистісних якостей. Ознайомити з піснями до театралізованого дійства. |
Конспект заняття № 19
Тема: Ознайомлення з твором К. Ушинського „Умій почекати”.
Мета: – створювати позитивний емоційний настрій;
– розвивати логіку, творче мислення;
– розвивати імітаційні навички;
– розвивати фантазію
– спонукати дітей до імпровізації.
Хід заняття:
Діти сідають навколо керівника, який дивиться у вікно і схвильовано каже:
– Ой, діти, сонечко ховається, і казка не починається. Давайте попросимо сонечко, щоб не ховалося. Простягніть руки до нього і промовте:
Сонце, сонце, не ховайся!
Люба казка, починайся!
Керівник показує дітям клубок.
– Котився клубочок згори на долину.
І, гляньте, вкотився до нас у гостину.
В клубочку тім казка для діточок наших
Назара і Ані, Валі і Маші.
„Умій почекати” К. Ушинський.
Жили собі брат і сестра – півник та курочка.
Побіг півник у садок та й почав клювати зеленісіньку смородину, а курочка й каже йому:
– Не їж, півнику! Почекай, поки смородина достигне.
Півник не послухався, клював та й клював і наклювався так, що насилу додому дійшов.
– Ох! – кричить півник. – Лишенько моє! Боляче мені, сестричко, боляче!
Напоїла курочка півника м’ятою, приклала гірчичник, – і пройшло.
Видужав півник і пішов у поле; бігав, стрибав, зогрівся, спітнів і побіг до ручаю пити холодну воду; а курочка йому гукає:
– Не пий, братику, почекай, поки прохолонеш!
Не послухався півник, напився холодної води, – і тут почала його трусити лихоманка; насилу курочка додому його довела.
Побігла курочка до лікаря, прописав лікар півникові гірких ліків, і довго пролежав півник у ліжкові.
Поки хворів півник, вже й зима настала. Видужав півник і бачить, що річка льодом укрилася.
Схотілося півникові на ковзанах поковзатись; а курочка й каже йому:
– Ой, почекай, півнику! Дай річці зовсім замерзнути, тепер ще лід дуже тонкий, втопишся.
Не послухався півник сестри: покотився по льоду; лід проломився, а півник – шубовсть у воду! Тільки того півника й бачили.
Під час читання розповіді керівник демонструє ілюстрації до неї.
Далі діти виконують наступні вправи:
1. Під музичний супровід імітувати рухи та голос півника та курочки.
2. „Ку – ку – рі –ку” та „ко – ко – ко” вимовляти: радісно, сумно, з подивом, злякано, тихо, голосно, сердито, м’яко.
3. „Бій двох півників” під музичний супровід, галасуючи як півні, стрибати на одній нозі. Руки за спиною. Намагатись плечем виштовхати суперника за коло.
4. Попросити півника від імені курочки бути слухняним: ніжно, голосно, тихо, сердито, наказуючи, просячи, тощо...
5. Пофантазувати і вигадати інше продовження історії.
Конспект заняття № 20
Тема: “Вчимося говорити правильно”.
Мета: – вчити дітей чітко вимовляти слова чистомовок, змінюючи інтонацію;
– вчити поєднувати рухи та мову;
– розвивати уяву, пантомімічні навички;
– спонукати до активної участі у театралізованій грі.
Хід заняття:
– Щоб гарно розмовляти, потрібно чітко вимовляти.
Діти промовляють чистомовку, по черзі потім всі разом.
Ра-ра-ра – багато у бобра добра.
Ру-ру-ру – шкода бобру
Ро-ро-ро – своє добро
Рі-рі-рі – віддавати дітворі.
Ри-ри-ри – Ось такі бобри!
Са-са-са – у лісі лисенька - краса.
Су-су-су – має довгу косу,
Сі-сі-сі – очі карії розкосі,
Со-со-со – хвостик, ніби колесо.
Си-си-си – стрункі ніжки у ліси.
Театралізована гра „Загадки без слів”.
Діти діляться на дві підгрупи.
Керівник з першою групою дітей сідають на модулі і розглядають ілюстрації до загадок без слів. Діти обирають картинки, які можуть загадати, не промовляючи ні слова. Друга підгрупа в цей час розташовується в іншій частині залу.
Діти першої підгрупи без слів за допомогою міміки та жестів зображують, наприклад: вітер, море, струмочок, чайник (якщо важко то: кішку, собаку, що гавкає, мишеня, тощо...). Діти другої підгрупи вгадують. Потім загадує друга підгрупа, а відгадує – перша.
Гра „Пограємось – вгадаємо”.
Діти сідають навколо керівника, який загадує і показує пантомімічні загадки.
– Поважно по двору ходив з гострим дзьобом крокодил,
Головою він хитав, дуже голосно бурчав.
У дворі всіма керує. Найсильнішим бути звик!
Нумо, діти, відгадали? Це справжнісінький...Індик.
(Вмикається музика. Діти, зображуючи індика, ходять по всьому залу, високо піднімаючи ноги, прижавши руки до тулуба, вимовляючи звуки – гль-гль-гль, трясуть головою, гуляючи в цей час язиком в роті).
– Тут почав індик гарчати, і на всіх людей кидатись. Розгубився я і втік, це вже зовсім не індик. Хто ж це, діти?
(Діти під музику зображують собак: гавкають, гарчать, бігають на „чотирьох” та „махають хвостом”).
– Хто з хвостиком і з вушками,
в кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує,
Тихо крадучись полює.
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від...кішки.
(Під музичний супровід діти зображують кішку: вони пересуваються на „чотирьох” плавно, нявкають, муркочуть, „вмиваються” лапкою, шиплять, фиркають, „показують кігтики”.
– Ви все правильно вгадали, гарну кішку показали.
А тепер давайте ми в ліс поїдемо по гриби.
(Діти розсаджуються в уявну машину і вимовляючи різноманітні звуки, імітують рух на машині).
– Приїхали! Виходьте!
Подивіться-но, малята, тут лисички, там маслюки.
Нумо всі часу не гайте, в кошик їх мерщій складайте.
(Діти розходяться по залу („по лісу”) і збирають „гриби”(муляжі)).
– Так старанно ми збирали – кошики важкими стали
На галявині присіли, трішечки всі відпочили.
У машину всі сідайте і додому вирушайте.
(Діти сідають в уявну машину і „їдуть” додому).
Конспект заняття № 21
Тема: “Подорож у країну Фантазію”.