1. Читання літературного твору.
2. Обговорення.
3. Переказування твору дітьми.
4. Перегляд діафільму.
5. Переказування або придумування твору за картинками.
6. Переказування твору за ролями.
7. Обговорення моральної поведінки героїв.
8. Вправляння дітей в передачі характеру персонажу через міміку, жести, рухи, позу, ходу.
9. Виготовлення атрибутів до гри.
Безпосереднє керівництво – це керівництво грою, що вже розпочалася.
Безпосереднє керівництво передбачає три етапи:
| І етап. | Вихователь допомагає задумати гру, вибрати твір. Надає допомогу у розподілі ролей, доборі матеріалів, костюмів, атрибутів, обстановки. Закріплює характерні риси героїв, моральну сутність їх вчинків. |
| ІІ етап. | Діти грають. Вихователь може брати участь у грі, виконувати роль. Словами ведучого він спрямовує гру, допомагає, підказує текст, дії, події, засоби виразності. |
| ІІІ етап. | Педагог і діти обговорюють гру, визначають, що їм сподобалось, хто заважав, чому. Доцільно запропонувати поміркувати, що треба зробити, аби в цю гру завтра пограти ще краще. |
Таким чином вихователь повинен перш за все правильно керувати музично-театралізованими іграми. Вихователь повинен підбирати змістовні і різноманітні теми для гри; необхідне щоденне включення театралізованих ігор у всі форми організації педагогічного процесу, що робить їх такими ж необхідними для дітей як і сюжетно-рольові ігри.
Діти повинні бути активними учасниками на всіх етапах підготовки і проведення ігор. Необхідно слідкувати за співдружністю дітей між собою та з дорослими на всіх етапах організації музично-театралізованої гри.
ВИСНОВОК
Реформування системи освіти, її концептуальних, організаційних основ у контексті соціально-економічних перетворень, які відбуваються в Україні, не мисляться без виховання і розвитку творчої особистості, її загально-естетичної культури.
Тематика і зміст музично-театралізованих ігор мають моральну направленість, формують смак дитини, приносять величезну користь для духовного виховання, сприяють творчому розвитку.
Отже, їх значення важко переоцінити. Але, на жаль, питанню місця музично-театралізованої діяльності, їх впливу на естетичний розвиток дитини, приділяють недостатньо уваги. В зв’язку з актуальністю даної проблеми, я визначила тему свого дослідження, його гіпотезу та мету. В залежності з метою, об’єктом та предметом дослідження визначила завдання і досягла певних результатів.
По-перше, я з’ясувала суть музично-театралізованих ігор, вимоги щодо їх організації, визначила методи керівництва. По-друге, упорядкувала систему занять з метою розвитку театральних та творчих здібностей дітей. По-третє, розробила методичні рекомендації до організації театралізованих ігор (див. Додаток 4).
Проведені дослідження дають підставу стверджувати
– музично-театралізована діяльність має велике значення для всебічного розвитку дитини;
– цією всебічною проблемою потрібно займатися задля підвищення рівня музично-естетичної культури;
– результати обстеження показали, що систематична робота з даного питання необхідна, тому що рівень театрального і творчого розвитку дітей значно покращився після її впровадження у роботу.
Отже, у процесі проведення дослідження можна сказати, що наша гіпотеза підтвердилася, тому що по отриманим результатам ми бачимо, що використання системи занять – умова формування театральних і творчих здібностей дошкільників, щоб підготувати дітей до показу вистави потрібна систематична підготовка.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.
1. Аматьєва О.П. З дитячого садка – в актори // Дитячий садок. – 2004. -№24. – С.2-6.
2. Артемова Л.В., Театрализованные игры дошкольников: Кн. для воспитателя дет.сада. – М.: Просвещение, 1991. – 127 с.
3. Бєлкіна Є., Науменко т.. Світ мистецтва і дитина // Дошкільне виховання. – 2000. - №1. – С.4-5.
4. Бурова А. Гра у театр за педагогікою Монтессорі // Дошкільне виховання. – 1999. - №5. – С.6-8.
5. Ветлугина Н.А. Эстетическое воспитание в детском саду: Пособие для воспитателей детского сада. – 2-е изд., перераб. – М.: Просвещение, 1985. – 207 с., ил.
6. Ветлугина Н.А., Островская Л.Ф. Эстетическое воспитание в детском саду. – М.: Просвещение, 1963. – 175 с.
7. Ветлугіна Н.А. Система естетичного виховання в дитячому садку. – К.: Радянська школа, 1977. – 256 с., ил.
8. Гаврилюк С. Театр і казка // Дошкільне виховання. – 2003. - №5. – С.23.
9. Грицюк Л.А., Каратаєва М.І., Малинич Л.М.. Театралізована діяльність дітей дошкільного віку. – Кам’янець-Подільський: Абетка, 1998. – 56 с.
10. Долинна О., НизковськаО. Гурткова робота // Дошкільне виховання. – 2004. - №8. – С.8-9.
11. Долинна О., Копєйкіна О., Низковська О. Розвивати творчу особистість // Дошкільне виховання. – 2003. - №7. – С.3-6.
12. Дошкольная педагогика: Учеб. пособие для учащихся пед. училищ по спец. №2010 «Воспитание в дошкольных учреждениях» и № 2002 «Дошкольное воспитание»// Под ред. Ядэшко В.И., Сохина Ф.А. – М.: Просвещение, 1978. – 416 с.
13. Дудова Т. Сюжетно-рольова гра – школа життя// Дошкільне виховання. – 2003. -№8. – С.7-9.
14. Кононко О.Л. КОМЕНТАР до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Наук.-метод. посіб. – К.: Ред.журн. „Дошкільне виховання”, 2003. – 243с.
15. Мельничук М. Формування духовних цінностей у дошкільнят//Дошкільне виховання. – 2000. - №4. – С.10-11.
16. Науменко С.І. Музично-естетичне виховання дошкільнят. – Київ: „Магістр – S”, 1996. – 96 с.
17. Паламарчук Н. Наш маленький театр//Дошкільне виховання. – 1989. - №3. С.4-5.
18. Петрова Т.И., Сергеева Е.Л., Петрова Е.С. Підготовка и проведение театрализованых игр в детском саду: Разработки занятий для всех возрастных групп с методическими рекомендациями. – М.: Школьная Пресса, 2003. – 128 с.
19. Плохій З.П. Малятко: Програма виховання дітей дошкільного віку. – 2-ге вид. – Київ, 1999. – 286с.
20. Програма розвитку дитини дошкільного віку//Наук. кер. О.Л.Кононко. – К.: Світич, 2004. -149 с.
21. Проскура О.В., Кочина Л.П., Кузьменко В.У.. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років. – 2-ге вид. – К.: Богдана, 2003. – 327с.
22. Сорокина Н.Ф. Играем в кукольный театр: Программа „Театр – творчество – дети”. – 4-е изд., испр. доп. – М.: АРКТИ, 2004. – 208 с.
23. Суріна Н. Ігри на розвиток творчої уяви//Дошкільне виховання. – 2000. - №1. – С.4-5.
24. Сухомлинський В.А. Сердце отдаю детям. – 2-е изд., – К.: „Радянська школа”, 1971. – 243 с.
25. Фадєєва Т.Розвиток уяви дитини – умова її продуктивного учіння // Дошкільне виховання. – 2005. - №2. – С.6-8.
26. Штанько И.В. Театрализованные игры дошкольников //Детский сад от А до Я. – 2003. -№6. – С.71-75.
ДОДАТКИ
Конспект заняття № 1
Тема: “Радість”.
| Мета: | – познайомити дітей з емоцією радості;– вчити дітей розрізняти емоції за схематичними зображеннями;– розуміти свої почуття та почуття інших людей;– вчити дітей передавати потрібний емоційний стан, використовуючи різні виразні засоби. |
| Хід заняття: | |
| Керівник:Керівник:Керівник:Керівник:Керівник: | В одній казковій чарівній країні жили – були гноми. Всі вони були дуже різні, і звати їх було теж неоднаково: Веселунчик, Сумненький, Буркунчик, Боюнчик, Дивунчик. Кожен гном жив у своєму будиночку. Інколи вони ходили один до одного на гостину.Сьогодні ми завітаємо тільки до одного з них. Ой, а що це за музика лине з будиночку цього гнома?Слухання музики П.І. Чайковського „Нова лялька”.– Про що ви думали, коли слухали музику?– Що відчували?– Що хочеться робити під таку музику?Повторне прослуховування музики. Запропонувати дітям потанцювати під цю музику і уявити щось приємне і радісне. Бесіда. По закінченні музики звернути увагу дітей на те, які в них були обличчя, як вони рухались. Пояснити, що так вони виражали свою радість. Зробити акцент на тому, що всі діти під час танцю виражали свою радість по-своєму. Запитати, від чого залежить, як людина виражає свою радість. Під час бесіди підвести дітей до висновку про те, що ступінь радості залежить від людини, її особливостей і від самої події.– Як же ви гадаєте, діти, який гном живе в цьому будиночку?– Чому ви так думаєте?– А ось і сам Веселунчик (так звуть цього гнома, показую).– Яке в нього обличчя? (Радісне)Розглядання піктограм радості.Мені здається, що Гном пропонує вам намалювати щось радісне. (Малювання на тему „Радість”. Запропонувати бажаючим розповісти про свій малюнок.Після заняття можна придумати назву альбому, який можна зробити з дитячих малюнків).– Діти, а як ви думаєте що таке радість?(відповіді дітей)Вправа на розвиток уваги „Не будемо сумувати”Дітям пропонується перерахувати різні справи, наприклад, вони називають розглядання малюнків, відгадування загадок, гру на дитячих музичних інструментах, читання віршів тощо.За вказівкою педагога діти швидко переходять від одного названого виду діяльності до іншого. Варто звертати їх увагу на те, щоб переходи були справжнім переключенням уваги з однієї дії на іншу. Вправа на розвиток уяви „Фантазери”Дитина промовляє фразу, яка має визначене емоційне забарвлення: прояв радості. Інші діти, використовуючи сказане в якості основи, придумують історію в заданому настрої.– А зараз я пропоную стати в хоровод і всім разом порадіти хорошій пісні.Виконується знайома дітям мажорна пісня. |
Конспект заняття № 2
Тема: “Горе”
| Мета: | – познайомити дітей з емоцією горя; – продовжувати вчити розрізняти емоції за схематичними зображеннями;– вчити дітей передавати емоційний стан горя, використовуючи різні виразні засоби. |
| Хід заняття: | |
| Керівник:Керівник:Керівник:Керівник:Керівник: | На минулому занятті ми гостювали в будиночку Веселунчика. А сьогодні ми завітаємо до його братика. Послухайте, яка музика лине з цього будиночку: Слухання твору„Хвороба ляльки” П.І. Чайковського.– Який характер музики?– Що ви відчували під час слухання музики?– Що хочеться робити під таку музику? А ось і гном. Звуть його Сумненький. Схожий він на свого братика? Чому? (Відповіді дітей) Знайдіть піктограму, схожу на Сумненького. (Розглянути її, звернути увагу на брови, очі, рот). Я знаю, що Сумненький дуже любить читати казки.(Пригадати зміст казок: „Заяча хатка”, „Вовк і семеро козенят”).– Коли герої цих казок переживають горе?– Як вони подолали горе? Гном запитує:– А коли ще люди сумують?Відповіді дітей. Драматизація ситуації „Зникла собака”.Одна дитина виконує роль господаря собаки, а інші заспокоюють його, кожний по – своєму. Після драматизації запитати у дитини, яка виконувала роль господаря:– Що ти відчув, коли тебе заспокоювали?– Хто найкраще тебе заспокоїв?– Діти, а яким кольором ви б намалювали горе? Чому?Діти малюють. Вправа на розвиток уяви „Нам сумно”Дітям пропонується уявити будь-що: наприклад, що у повітрі розлили смуток, але вони самі вільні від нього. Вони можуть вести себе в цій кімнаті як захочуть: пересуватися в ній, говорити, сидіти, але при цьому намагатися бути в гармонії з уявною атмосферою.І коли діти почнуть рухатись, всередині почнеться ніби нове життя і вони скажуть: „Нам сумно”.Створивши навколо себе уявну атмосферу і перебуваючи з нею в уявній гармонії, вони відчують, що і діяти можуть в злагоді з нею. Вправа на розвиток мислення ”Товариш захворів”Педагог пропонує дітям розіграти сценку наступного змісту: їх товариш важко захворів. Діти приходять провідати захворілого, приносять йому квіти, фрукти, питають про здоров’я, виказують знаки уваги: поправляють подушку, витирають піт з чола, пропонують випити ліки тощо.Поступово відвідувачі розуміють, що їх товариш важко хворий, і їх радісний настрій від зустрічі з другом зникає. На зміну пожвавленню приходить відчуття тривоги, хвилювання, стурбованості.Діти, попередньо домовившись про те, хто яку роль буде виконувати і які дії чинити, розігрують сценку, вслуховуючись в музику, що супроводжує їх імпровізацію. Їм варто відчути перехід від радості до суму. (Музика П.І.Чайковського „Хвороба ляльки”) Етюд „Погана погода”.Дітям пропонується уявити похмуре небо, дощ, холодний вітер.– Який у вас настрій? (Відповіді дітей) Прощання з Сумненьким. Вправа „Усміхнися другові”. |
Конспект заняття № 3