Міністерство освіти і науки України
Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут
На правах рукопису кафедри музично-теоретичних дисциплін
ДИПЛОМНА РОБОТА
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” на тему:
„УДОСКОНАЛЕННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
ЗАСОБОМ ЗАЛУЧЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
ДО МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛІЗОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”
Виконавець – студентка 5 курсу спеціальності 6.010103 „Педагогіка і методика середньої освіти. Музика.” Литус Алла Петрівна
Науковий керівник – старший викладач Гут Людмила Сергіївна
Хмельницький – 2005
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ
1.1 Значення естетичного виховання та роль музично-театралізованої діяльності в естетичному розвитку старших дошкільників
1.2 Види театралізованої діяльності та їх характеристика
1.3 Загальні напрямки, методи та принципи керівництва музично-театралізованою діяльністю
РОЗДІЛ 2
МУЗИЧНО-ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ПРАКТИЦІ ДОШКІЛЬНОГО ВИХОВАННЯ
2.1 Аналіз програмових вимог щодо організації театралізованої діяльності в ДНЗ
2.2 Стан організації музично-театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі №5 м. Нетішина
2.3 Музично-театралізована діяльність – як один із засобів формування творчої особистості
2.4 Система опосередкованого і безпосереднього керівництва музично-театралізованими іграми старших дошкільників
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Естетичне виховання – це розвиток здатності сприймати, відчувати, розуміти прекрасне в житті і в мистецтві, це виховання прагнення самому брати участь в перетворенні оточуючого світу за законами краси, це залучення до художньої діяльності і розвиток творчих здібностей.
Особлива роль в естетичному вихованні відводиться мистецтву. Хвилюючи і радуючи, воно розкриває перед дітьми соціальний сенс життєвих явищ, примушує їх пильніше вдивлятися в оточуючий світ, спонукає до співпереживання, до засудження зла. В.А.Сухомлинський говорив: „Чуйність, сприйнятливість до краси в дитячі роки незрівнянно глибші, ніж у більш пізні періоди розвитку особистості. Потреба у прекрасному затверджує моральну красу, породжуючи непримиренність до всього вульгарного та потворного”.
Естетичне виховання щільно пов’язане із сучасністю. Естетичне засвоєння дійсності передбачає близькість до життя, прагнення змінити оточуючий світ, суспільство, природу, предметне середовище. А через що дошкільники знайомляться з оточуючим? Який вид діяльності допомагає малюкам наблизитись до „дорослої” дійсності? Звісно ж це гра.
Гра – велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається потік уявлень, понять про оточуючий світ. “Гра – іскра, яка запалює вогник допитливості”, – стверджував В.А.Сухомлинський.
В грі дитина не тільки отримує інформацію про оточуючий світ, про закони суспільства, про красу людських відносин, але й вчиться жити в цьому світі, будувати свої відносини, а це потребує творчої активності особистості (уваги, уяви, логіки, емоційної пам’яті, добре розвинутої мови, міміки), тобто вміння триматися в суспільстві.
Все життя дітей насичене грою. Кожна дитина хоче зіграти свою роль. Але як же це зробити? Як навчити малюка грати, брати на себе роль і діяти? Цьому допоможе театр.
Театр – один з самих демократичних видів мистецтва для дітей, він дозволяє вирішити безліч актуальних проблем сучасної педагогіки і психології, пов’язані з
– художньою освітою та вихованням дітей;
– формуванням естетичного смаку;
– моральним вихованням;
– розвитком комунікативних якостей особистості;
– вихованням волі, розвитком пам’яті, уяви, ініціативності, фантазії, мови (діалогу і монологу);
– створенням позитивного емоційного настрою, зняттям напруження, вирішенням конфліктних ситуацій через гру.
Головне, театр розкриває духовний і творчий потенціал дитини і надає реальну можливість адаптуватися їй в соціальній сфері
Для того, щоб дитина проявила творчість, необхідно збагачувати її життєвий досвід яскравими художніми враженнями, надати необхідні знання і вміння. Чим багатше досвід малюка, тим яскравішими будуть творчі прояви в різних видах діяльності. Тому так важливо з самого раннього дитинства заохочувати дитину до музики, театру, літератури, живопису. Адже період 3 – 7 років – дошкільний, у цьому віці відбувається бурхливий психічний, фізичний розвиток дитини. Формуються основи її особистості.
Суспільство ставить високі вимоги до формування творчої активності особистості. В “Концепції дошкільного виховання в Україні” вказуються вихідні засади розвитку і виховання дитини [15, с.5].
Концепція передбачає формування провідних засад дошкільного виховання, які є основою для творчого використання в інтересах розбудови сучасного дошкільного закладу.
Мета дошкільного виховання – це перш за все формування основ духовності особистості.
Процес інтелектуалізації навчання і виховання, що розвивається протягом останніх років, при всіх своїх позитивних аспектах має і негативний вплив на дитину. Стосується це, насамперед, естетичного виховання дітей дошкільного віку. У “Базовому компоненті дошкільної освіти України”, основним складником якого є такі сфери життєдіяльності дитини, як “Природа”, “Люди”, “Я сам”, “Культура”, естетичне виховання входить до сфери “Культура” [2, c. 2-19].
Саме вона вводить дитину у світ практичної і духовної діяльності людей, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, вчить отримувати задоволення не тільки від результатів, а головне від процесу творення, вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань світової і національної культури.
Розвиток культури – важлива складова особистого зростання дитини. Зважаючи на зміст “Базового компоненту дошкільної освіти України”, особливо важливими орієнтирами для педагога є показники розвитку дітей у старшому дошкільному віці, які акцентуються на основних результатах освітньо-виховної роботи протягом дошкільного дитинства.
Зокрема про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дошкільника можна говорити за умов, якщо
– дитина виявляє активність у музично-естетичній атмосфері театралізованої діяльності;
– вміє співпрацювати з дітьми і дорослими в процесі музичної діяльності;
– співвідносить індивідуальне музично-театральне виконання з виконанням інших;
– радіє з власних і спільних театрально-музичних успіхів;
– дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорослими культурно-мистецьких подій.
Такі якості успішно формуються в усіх видах музично-естетичної діяльності, різних формах музичного виховання – зокрема театралізованих дійствах.
Саме тому ми обрали тему дипломної роботи “Удосконалення естетичного виховання засобами залучення старших дошкільників до музично-театралізованої діяльності” і вважаємо цю тему дуже актуальною на сучасному етапі розвитку музично-театралізованої діяльності.
Ми визначили, що предметом дослідження є театралізована гра дітей дошкільного віку.
Виходячи з цього ми висунули гіпотезу дослідження: недостатній рівень організації та проведення театралізованих ігор в дошкільних навчальних закладах. Театралізована діяльність як процес розвитку творчих здібностей дитини є процесуальною. Найважливішим в дитячому творчому театрі є процес репетицій, процес творчого переживання і втілення, а не кінцевий результат. Оскільки саме в процесі роботи над образом відбувається розвиток особистості дитини, розвиваються символічне мислення, рухливий емоційний контроль. Відбувається засвоєння соціальних норм поведінки, формуються вищі довільні психічні функції.
Об’єктом дослідження ми визначили формування естетичного виховання у старших дошкільників засобами музично-театралізованих занять.
Таким чином мета дослідження : науково обґрунтувати позитивний вплив музично-театралізованих занять на естетичне виховання дітей та розвиток творчих здібностей старших дошкільників і ставимо перед собою ряд завдань:
– визначити роль музично-театралізованої діяльності в естетичному розвитку старших дошкільників;
– проаналізувати вимоги загально-розвиваючих програм дитячого садка;
– визначити загальні методи керівництва театралізованою діяльністю дошкільників;
– визначити стан організації музично-театралізованої діяльності в ДНЗ № 5 м.Нетішина Хмельницької області;
– упорядкувати систему занять з метою розвитку театралізованих здібностей дошкільників і дати їх на апробацію в ДНЗ №5 м.Нетішин;
– розробити методичні рекомендації для вихователів, музичних керівників по організації музично-театралізованої діяльності дітей дошкільного віку.
Новизна і теоретичне значення дипломної роботи полягає в тому, що
– зроблено спробу дослідити різні теоретичні та практичні підходи до музично-театралізованої діяльності дошкільників в сучасному дошкільному навчальному закладі;
– виявлено на основі дослідження позитивні і негативні сторони в роботі вихователів з проблеми дослідження;
– науково обґрунтовано поетапне використання окремих видів дитячої творчої пісенної, танцювальної, ігрової, імпровізаційної діяльності в процесі театрального втілення.
Практична значущість дослідження полягає в тому, що зміст, висновки і додатки можуть бути використані у майбутній роботі на посаді методиста, вихователя та музичного керівника.
Характер та коло висвітлених питань зумовили структуру дипломної роботи, яка складається із вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.