С.Л.Рубінштейн розглядає ситуаційні мотиви, які визначаються не стільки внутрішньою логікою людини, скільки збігом зовнішніх обставин, взаємодіють з власне інтелектуальними, пізнавальними мотивами. Ситуаційні мотиви в більшій мірі піддаються конкретному експериментальному аналізу, ніж дослідження внутрішньої мотивації, пов'язані з особливостями і тенденціями особистості, які часто не усвідомлюються самим суб'єктом.
Виділяються також і класи результативних мотивів, які не забезпечують формування діючої структури цілей діяльності, тому що позначка виражається часто в невизначеній формі і характеризується нестійкістю, і класи утилітарних мотивів, що забезпечують конкретні споживи у вигляді життєво необхідної атрибутики.
Як відзначає А.Н.Леонтьєв , у самому загальному змісті, одні мотиви, спонукуючи діяльність, додають їй особистісного змісту, будучи смислоутворюючими. Інші мотиви виконують роль додаткових спонукаючих факторів, будучи мотивами-стимулами. Головним їх розмежувальним критерієм є ті, що смислоутворюючі мотиви викликані внутрішнім спонуканням, а стимули - зовнішнім.
Для вивчення мотивів різних видів діяльності необхідно проникнення в їх ієрархію, внутрішню структуру мотиваційної сфери, що є дуже складною процедурою в зв'язку з відсутністю достатньої кількості достовірних методик дослідження. У певній мірі вивчення мотивів-стимулів є більш перспективним, оскільки, аналізуючи динаміку діяльності і типові реакції людини на визначених етапах і за певних розумів та життєвих ситуацій, можна прогнозувати і їх ефективність у різних видах діяльності.Стимул виконує роль додаткового фактора, який спонукує, визначає діяльнісні акти особистості, є спонукальною силою, що рухає джерелом дії. Проте, з загальної логіки викладу дозволимо собі класифікувати мотиви за декількома принципами, відзначеними у вище викладених концепціях:
ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ МОТИВІВ:
Мотиви обумовлювання діяльності (усвідомлені, реально діючі);
Мотиви години (далекі , близькі);
Мотиви фактові включеності в саму діяльність (соціальні мотиви, мотиви діяльності );
Мотиви соціальної значимості (вузькоособистісні, соціальні);
Мотиви смислоутворюючі і мотиви стимули.
КЛАСИФІКАЦІЯ МОТИВІВ ЗА ВИДАМИ ДІЯЛЬНОСТІ:
пізнавальною, інтелектуальною, інтуїтивно-творчою, соціальною тощо)
вікові,
когнітивні,
зовнішні, внутрішні, афективні,
соціальні,
індивідуальні,
пізнавальні,
інтелектуальні
КЛАСИФІКАЦІЯ МОТИВІВ В УМОВАХ ТЕОРІЇ ПОВЕДІНКИ:
1. Мотиви наміру і дії
мимовільні мотиви,
свідомо прийняті наміри,
дії за безпосереднім спонуканням,
дії за прийнятим наміром,
результативні,
утилітарні,
2.Мотиви орієнтаціі на досягнення
прагнення до успіху (змагання, престижеві, кар'єри);
прагнення до підвищення рівня власних можливостей;
прагнення до самовираження і самоактуалізації.
3. Мотиви самоствердження і самоактуалізації(якісного зросту)
суспільного схвалення;
несхвалення, соціальної оцінки колективу;
уникнення невдач.
Проблема полягає не тільки в тому, щоб розглянути, як складаються мотиви в мотиваційній структурі, алі й у тому, як сформувати спонукаючу дію, вивчаючи суб'єктивні стандартні оцінки людини, розгалужену систему дій-вчинків, перетворювати мотиви на стійкі стимули, аналізуючи інтеграцію спонукань, їх диференціацію в залежності від виді діяльності, особистісних диспозицій, контекстові ситуації, їх значення і змістовної сторони.
ЛІТЕРАТУРА
1.Аркас Микола. Історія України – Русі. - К.: Вища шк., 2008.- 456 с.
2.Гессен С.И. Основи педагогіки: Введення в прикладну філософію: Навчальний посібник для вузів.-М.: Школа – Пресс, 2008. -448с.
3.Закон України <<Про внесення змін і доповнень до Законові Української РСР ”Про освіту”>>//Законі України / Верховна Рада України, Інститут законодавства. - К.,1997.-Т.10.-С.168-192.
4.Збірник законодавчих та нормативних актів про освіту. –ДО.: В освіти України, 1994.-Вип.1.-336 с.
5.Сучасні системи вищої освіти: порівняння для України / В.Зубко; Нац. Ун-т Києво-Могилянська академія. К.: КМ Academia, 2009.-290 с.